В США обрали нового президента, у Сирії скинули режим Башара Асада, Ізраїль воює з "Хезболлою", в Україні змінили головнокомандувача ЗСУ, Сили оборони почали операцію на території Росії — в Курській області, між РФ та країнами Заходу відбувся великий обмін увʼязненими, на Фіцо та Трампа скоїли замахи. Суспільне розповідає про важливі події року у світі та Україні.
Вибори у світі
США
5 листопада Сполучені Штати обирали президента. Спочатку основними претендентами були чинний очільник країни, демократ, Джо Байден та республіканець Дональд Трамп. У червні між ними відбулися дебати, невдалі для Байдена. Він знявся з перегонів на користь віцепрезидентки Камали Гарріс.
Перед днем голосування опитування показували різні та незначні розриви між Трампом і Гарріс та врешті республіканці набрали 312 з 270 необхідних голосів виборників і були першими в усіх "хитких" штатахШтати, у яких підтримка кандидатів розподілена рівномірно і до кінця не ясно, у чий бік похитнеться на виборах. Ідеться про Аризону, Джорджію, Мічиган, Неваду, Північну Кароліну, Пенсильванію та Вісконсин. Переміг Трамп.
Серед перших гучних заяв обраного президента — плани "наймасштабнішої депортації в історії США", зупинка "трансгендерного божевілля" і пропозиція Канаді стати 51-м штатом США. Також Трамп планує збільшити експорт газу і видобутку нафти, скасувати екологічні регулювання часів Байдена, зменшити участь США у справах ЄС та змусити Європу витрачати більше на оборону в рамках НАТО.
Важлива заява Трампа, що має відношення до України: обіцянка швидко закінчити війну. Під час президентських перегонів він запевняв, що зробить це за 24 години, але нещодавно визнав, що закінчити війну складніше, ніж він припускав.
Wall Street Journal писало, що радники пропонують Трампу кілька варіантів закінчення війни в Україні. Серед рекомендацій — "замороження конфлікту" й зупинка боїв по теперішній лінії фронту, відкладання вступу України в НАТО (за однією з пропозицій — на 20 років). В обмін на це США продовжать постачати Києву зброю. Після зустрічі з президентом Зеленським у Парижі Трамп закликав Росію та Україну до переговорів про мир.
Також Трамп обрав спецпредставника з питань України та Росії — генерала у відставці Кіта Келлога, який працював над "мирним планом" для України й переконаний, що обидві країни готові до переговорів.
Грузія
Цього року в Грузії ухвалили закони "Про прозорість іноземного впливу" (тепер організації із закордонним фінансуванням мають реєструватися у Мін’юсті), та проти "ЛГБТ-пропаганди". В країні почалися протести. Єврорада повідомила, що закон про іноземний вплив "призводить до зупинки процесу вступу" Грузії до Євросоюзу. США та Німеччина припинили фінансування частини державних проєктів в країні, а ЄС заморозив військову допомогу.
Президентка Саломе Зурабішвілі вважала, що ці закони скасують після парламентських виборів у жовтні, якщо переможе опозиція. Однак ЦВК засвідчила перемогу на них керівної "Грузинської мрії" (89 мандатів зі 150). Опозиційні партії не визнали підсумки виборів. Зурабішвілі назвала голосування "російським" і "тотально сфальсифікованим".
Далі в Грузії відбулися президентські вибори — вперше за новим форматом. За кандидатів мали голосувати не громадяни напряму, а колегія виборців. Опозиція заявила, що не йде на ці вибори, тож кандидат був один — ексфутболіст Михеїл Кавелашвілі, що представляє "Грузинську мрію". Його інавгурація відбулася 29 грудня.
Саломе Зурабішвілі назвала її "пародією", але добровільно покинула президентський палац. А от протести проти уряду "Грузинської мрії" тривають. 27 грудня США запровадили санкції проти олігарха й засновника "Грузинської мрії" Бідзіни Іванішвілі.
Молдова
В Молдові також пройшли президентські вибори. Перемогла чинна президентка Мая Санду. У другому турі її конкурентом був ексгенпрокурор Олександр Стояногло, якого підтримують проросійські опозиційні партії. В ЄС заявили, що вибори відбулися в умовах безпрецедентного втручання Росії. Поліція Молдови інформувала, що РФ і проросійські сили переказали в країну 39 млн доларів, щоб підкупити виборців.
Також в Молдові відбувся референдум щодо вступу країни в Євросоюз. 50,46% молдован проголосували "за".
Венесуела
28 липня вибори президента пройшли й у Венесуелі. Національна виборча комісія оголосила про перемогу чинного лідера Ніколаса Мадуро — він заступив на третій термін. Лідерка опозиції Марія Коріна Мачадо заявила, що насправді переміг його опонент — Едмундо Гонсалес. Його ж визнали переможцем і уряди США, Перу, Аргентини, Уругваю та Еквадору.
Венесуела розірвала дипвідносини з Перу. На Гонсалеса виписали ордер на арешт, він виїхав до Іспанії. Комітет ООН з прав людини розпочав розслідування проти уряду Венесуели за підозрою у фальсифікаціях на виборах.
Вибори в Європарламент
У червні відбулися десяті вибори до Європейського парламенту (ЄП). Праві партії набрали велику кількість голосів у деяких країнах ("Національне об'єднання" у Франції, "Партія Свободи" в Австрії, "Фламандський інтерес" у Бельгії). Загалом праві отримали близько 20% місць у ЄП, проте проєвропейські центристи все ще утримують позиції (мають 56% місць).
Також президенткою Європарламенту переобрали Роберту Мецолу, а потім ЄП переобрав ще на 5 років Урсулу фон дер Ляєн президенткою Єврокомісії. Главою дипломатії ЄС після Жозепа Борреля стала експрем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас, а новим президентом Євроради — експрем'єр Португалії Антоніу Кошта.
За підсумками цих виборів в Європарламенті зберігається проукраїнська більшість.
Росія
У Росії в березні пройшли президентські "вибори". Їх росіяни організували й на окупованих територіях України. Результати: Путін — знову очільник Кремля. Відтоді він змінив ядерну доктрину, залякує світ балістичною ракетою "Орєшнік" (якою росіяни вдарили по Дніпру 21 листопада), затвердив бюджет РФ на 2025 рік із рекордними воєнними витратами, визнав, що санкції ускладнили економіку Росії та відвідав країну, яка визнає Римський статут, — Монголію. Його б мали там арештувати за ордером від Міжнародного кримінального суду, але цього не сталося.
В жовтні Росія провела саміт БРІКСБРІКС (англ. BRICS) (від англ. Brazil, Russia, India, China, South Africa — Бразилія, Росія, Індія, КНР, ПАР) — міждержавне об'єднання, що утворилося у 2006 році. Нині у його складі, крім 5 цих країн, також Єгипет, Іран, Об'єднані Арабські Емірати та Ефіопія. Саудівська Аравія мала приєднатися, але статус її в БРІКС не визначений. Туди приїхав генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш та зустрівся з Путіним. Україна засудила ці відвідини.
Саміт НАТО
Цьогоріч відзначали 75-ту річницю створення НАТО. Липневий саміт Альянсу пройшов у Вашингтоні. Окрім 32 членів союзу, на заході були представники 35 країн-партнерів, зокрема й Україна. Ключові теми: захист Альянсу на тлі війни РФ в Україні, колективна оборона та ядерне стримування. Це був останній саміт за генсека НАТО Єнса Столтенберга — з 1 жовтня його на посаді замінив експрем'єр Нідерландів Марк Рютте.
Володимир Зеленський заявляв, що не очікує від саміту запрошення України в НАТО. В підсумковій декларації заходу ідеться про "незворотний шлях" України до Альянсу, також Києву виділили засоби протиповітряної оборони, зокрема п'ять систем ЗРК Patriot. А ще ухвалили започаткувати місію НАТО, яка координуватиме допомогу Україні.
Війни
Війна на Близькому Сході
Цьогоріч тривала війна, що почалася 7 жовтня 2023 року з нападу на Ізраїль палестинського бойового угруповання ХАМАС. Ізраїль зосередився на протистоянні з ліванським угрупованням "Хезболла", яке підтримує ХАМАС. 17-18 вересня в Лівані вибухнули сотні пейджерів, рацій та радіоприймачів — ці пристрої використовували члени "Хезболли". Також Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) розпочала сухопутну операцію "Стріли півночі" на півдні Лівану: рейди проти обʼєктів та інфраструктури "Хезболли".
Цьогоріч також ліквідували низку лідерів, серед яких глава політбюро ХАМАСу Ісмаїл Ханія та його наступник Ях'я Сінвар, очільник "Хезболли" Хасан Насралла та її командири Ібрагім Акім і Фуад Шукр. У кінці листопада Ізраїль погодив перемир’я з "Хезболлою".
Сирія
Наступ об'єднаної опозиції проти військ сирійського президента Башара Асада почався за день після оголошення про припинення вогню між Ізраїлем і "Хезболлою". 8 грудня сирійська опозиція увійшла до Дамаска і проголосила падіння режиму Асадов, який (сумарно з правлінням Хафеза Асада — батька Башара) тривав 50 років. Асад з родиною втік до Росії.
Фактичним лідером Сирії нині є Ахмад аль-Шараа (відомий також як Мохаммед аль-Джолані), який очолює провідну групу повстанців "Хаят Тахрір аш-Шам" (ХТШ). Це угруповання визнано США, ООН та деякими країнами Заходу терористичною організацією за зв’язки з "Аль-Каїдою", сам аль-Джолані також є у списку терористів, хоча заявляв, що більше не має відношення до "Аль-Каїди".
Попри це, США вже провели перемовини з новим урядом Сирії, а Британія заявила, що може вилучити ХТШ зі списку терористів, адже зараз аль-Джолані "говорить правильні речі". Він заявив, що в Сирії мають пройти вибори, закликав військових гарантувати безпеку цивільних, в тому числі й сирійських християн, та відкрив в'язниці, зокрема Седнаю, де режим Асада катував і убивав тих, хто виступав проти нього.
30 грудня з Ахмедом аль-Шараа у Дамаску зустрівся глава МЗС України Андрій Сибіга.
Обмін в’язнями між Росією та країнами Заходу
1 серпня в Анкарі відбувся обмін ув'язненими між РФ та країнами Заходу. Обміняли 24 людей. Зокрема, американського журналіста Евана Гершковича, військового Пола Вілана, російських журналістів та активістів Володимира Кара-Мурзу, Алсу Курмашеву, Іллю Яшина, Андрія Пивоварова та інших. В Росію повернулися полковник ФСБ Вадим Красіков, що відбував покарання в Німеччині за вбивство чеченського командира, та ще дев'ять росіян, частину яких в країнах Європи засудили за шпигунство.
В операції брали участь 7 країн: США, Німеччина, Польща, Словенія, Норвегія, Росія та Білорусь. Це найбільший обмін засудженими між Росією та Заходом із часів Холодної війни.
Замахи на Фіцо і Трампа
15 травня відбувся замах на прем'єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо. П'ятьма пострілами йому поцілили в живіт і ліву руку. Пізніше словацька поліція висунула звинувачення 71-річному Юраю Ц у спробі вбивства з метою помсти. Його помістили під варту.
На Дональда Трампа здійснювали два замахи. Перший стався 13 липня під час передвиборчого мітингу в Пенсильванії. Тоді Трампу куля зачепила вухо. Внаслідок стрілянини один учасник мітингу загинув, двох поранило. 20-річного стрільця Томаса Крукса убили, мотиви замаху невідомі.
Другий замах трапився 15 вересня. Трамп грав у гольф у Флориді. Секретна служба помітила ствол АК-47 біля дротяної огорожі, де відпочивав республіканець. По людині з автоматом відкрили вогонь, але той утік на позашляховику. Згодом затримали підозрюваного — Веслі Роута. Федеральна служба безпеки США розцінила подію як замах на вбивство Трампа. Роут не визнає себе винним. Суд відклали до вересня 2025-го.
Екологія
Найгарячіший рік
Національне управління океанічних і атмосферних досліджень США заявило, що 2024-й — найспекотніший за всю історію спостережень із 1850 року. Він поб'є рекорд, встановлений лише минулого року. Глобальна температура становила на 1,28°C вище середнього показника за XX століття.
Повені в Європі
У вересні у країнах Європи сталися повені. Їх спричинив циклон "Борис", який просувався з півночі Італії. Зокрема, він зачепив Румунію, Чехію, Польщу, Австрію, Угорщину, Словаччину, Німеччину та Молдову. Від стихії загинули щонайменше 23 людини, тисячі були змушені евакуюватися.
В Іспанії потужна повінь сталась наприкінці жовтня, загинули понад 200 людей, 89 зникли безвісти, тисячі опинилися без доступу до води та їжі, відрізані від решти регіонів. Уряд Іспанії відправив 10 тисяч солдатів та поліцейських до найбільш постраждалого регіону — Валенсії. Жителі Пайпорти закидали брудом та освистали короля країни Філіпа VI, його дружину та чиновників. Мешканці Валенсії вийшли на протести через, на їхню думку, неефективні дії місцевої влади під час повені.
Головні події України
Звільнення Залужного
8 лютого президент Зеленський звільнив головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного та призначив на це місце генерал-полковника Олександра Сирського, який раніше керував Сухопутними військами. Зеленський пояснив зміни необхідністю оновлення та перезавантаження процесів в армії й потребою бути "розумнішими, більш технологічними та, звичайно, швидшими".
7 березня Зеленський погодив кандидатуру Залужного на посаду посла України у Великій Британії. 10 липня в Залужного був перший робочий день у Лондоні.
Операція в Курській області РФ
На початку серпня українські війська розпочали операцію в Курській області Росії. Вони прорвали дві лінії фортифікаційних споруд і до кінця місяця узяли під контроль 100 населених пунктів регіону (відтоді армія РФ повернула частину територій, проте український Генштаб це не уточнював).
Одним з важливих населених пунктів, який опинився під контролем Сил оборони, стала Суджа — районний центр, де розташована найбільша газовимірювальна станція для транзиту газу в Європу через Україну.
Цілі операції оголосив головком Олександр Сирський: не дати Росії використовувати Курську область як плацдарм (перед цією операцією ЗСУ йшлося про ймовірний наступ росіян на Сумщину), відволікти сили РФ від інших напрямків (зокрема, Покровського), та створити зону безпеки для прикордонних українських територій. Сирський назвав операцію в Курській області успішною.
Частину військ РФ на цьому напрямку складали строковики. Після того, як вони почали потрапляти в полон, між Україною та Росією відновилися обміни полоненими. В грудні армію РФ в Курській області підсилили солдати з КНДР, які доєдналися до росіян в рамках партнерства, що підписали очільник Кремля Путін та керівник Північної Кореї Кім Чен Ин.
Допомога від США на $61 млрд
Сполучені Штати приблизно пів року не могли проголосувати за продовження військової допомоги Україні. Врешті 20 квітня Палата представників підтримала законопроєкт щодо допомоги Україні на суму в 60 мільярдів доларів, а 24 квітня президент Байден його підписав.
Радник президента США з питань нацбезпеки Джейк Салліван визнав, що через затримку американської допомоги армія РФ змогла окупуватиГенштаб ЗСУ оголосив про остаточний вихід з міста вночі 17 лютого Авдіївку на Донеччині, яку ЗСУ утримували 10 років.
Закон про мобілізацію
Ще торік Кабмін вніс до Ради законопроєкт "Про удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби". Його відкликали, оновлену версію подали 30 січня. У квітні парламент прийняв закон, а 18 травня документ набрав чинності.
Відтепер у військо призивають чоловіків з 25 років, а не з 27, як було раніше. Також, військовозобовʼязані мали 60 днів для оновлення даних у ТЦК, ЦНАПі або в мобільному застосунку "Резерв+". Це встигли зробити понад 4,5 млн людей. Наприкінці жовтня секретар РНБО Олександр Литвиненко підсумував, що всього в ЗСУ призвали 1 млн 50 тисяч громадян, планують призвати ще 160 тисяч.
Саміт миру
15-16 червня у Бюргенштоку у Швейцарії відбувся перший Глобальний саміт миру за ініціативи України. Участь у ньому взяли делегації з 92 країн та 8 світових організацій. Росію не запрошували.
94 країни та організації приєдналися до спільного комюніке саміту, яке стосується трьох із 10 пунктів Української формули миру: ядерної й продовольчої безпеки та звільнення українських полонених і депортованих, зокрема, дітей. Комюніке не підтримали Індія, Бразилія, Саудівська, Таїланд та низка інших країн.
Українське МЗС 27 грудня заявило, що Київ підготував усе для проведення другого Саміту миру, Росію на нього мають покликати, але вона відмовляється брати участь.
Війська КНДР залучені в війну
5 грудня між Росією і КНДР запрацював "Договір про всеосяжне стратегічне партнерство", підписаний сторонами ще в червні. Він зобов’язує надавати військову допомогу одне одному. Очільник української розвідки Кирило Буданов заявив, що близько 11 тисяч солдатів з КНДР готують воювати в Україні. Про "перші зіткнення" між ними та ЗСУ Міноборони України розповіло в листопаді. Армійці КНДР воюють в Курській області, де ЗСУ веде військову операцію з серпня.
Дозвіл на далекобійні удари ATACMS
США дозволили Україні застосовувати балістичні ракети ATACMS по території РФ. За словами джерел NYT, Вашингтон ухвалив таке рішення у відповідь на залучення солдат КНДР до війни. У Білому домі й Пентагоні згодом заявили, що перші цілі ракет — в Курській області Росії.
Підвищення податків
10 жовтня Верховна рада ухвалила закон про збільшення податків. Він набув чинності з 1 грудня. Документ зокрема передбачає підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%. Для ФОП першої, другої та четвертої групи буде військовий збір на рівні 10% розміру мінімальної заробітної плати. Проте нові податкові правила для ФОПів запрацюють з 1 січня 2025 року.
Прокурори з несправжньою інвалідністю й ліквідація МСЕК
16 жовтня журналіст Юрій Бутусов опублікував матеріал, у якому вказав, що 49 прокурорів Хмельниччини оформили фіктивну інвалідність, до чого причетні екскерівниця Хмельницького обласного центру МСЕКМедико-соціальна експертна комісія Тетяна Крупа і її син Олександр, який очолював Пенсійний фонд в області. Тетяна Крупа нині під вартою.
Відтоді Рада ухвалила низку рішень, зокрема, про ліквідування МСЕК до кінця року, перевірку та аудит щодо інвалідності посадовців. Пізніше міністр охорони здоровʼя Віктор Ляшко заявив, що після ліквідації МСЕК їхні повноваження передадуть лікарням у регіонах. Зеленський підписав закон про ліквідацію МСЕК з 1 січня 2025 року.
Також читайте підсумкові матеріали Суспільного, як минув рік на фронтах в Україні; яку нову зброю виготовила Україна за 2024-й; переглядайте нашу фотодобірку ще одного року війни.
