6-9 червня 360 мільйонів європейців голосували за новий склад Європейського парламенту, що працюватиме наступні пʼять років. За попередніми результатами праві партії здобули перемогу у низці країн, проте проєвропейські центристи все ще утримують позиції. Як минули вибори та як вони позначаться на підтримці України — розповідає Суспільне.
Центр встояв
Ці вибори проходили на тлі війни в Україні, узгоджень розмірів подальших пакетів фінансової та військової підтримки, протестів європейських фермерів проти екологічних норм і "Зеленої угоди", та ймовірного втручання Росії у виборчий процес.
"Протягом останнього законодавчого періоду парламент вирішував різноманітні питання, починаючи від наслідків Brexit і закінчуючи COVID та війною в Україні. Ці вибори не лише визначать майбутній політичний склад парламенту, але й майбутнє ЄС у цілому", — говорить у коментарі Суспільному речник Європарламенту Хауме Дух.
Майбутнє Євросоюзу в наступні пʼять років, згідно з попередніми результатами виборів, будуть вирішувати найпопулярніші обʼєднання Європарламенту минулого скликання, які зберегли свої позиції. Йдеться про три перші за чисельністю партії — правоцентристську Європейську народну партію (ЄНППравоцентристська Європейська народна партія (ЄНП) на чолі з Манфредом Вебером. Маніфест ЄНП наголошує на посиленні оборони та безпеки на тлі війни Росії в Україні, виступає за розширення НАТО та введення посади комісара з питань безпеки та оборони. Партія також підтримує поглиблення єдиного європейського ринку та розширення партнерств у сфері вільної торгівлі, дотримуючись кліматичних цілей "Зеленої угоди"), яка отримає приблизно 191 мандат, лівоцентристську Прогресивний альянс соціалістів і демократів (СіДЛівоцентристська група "Прогресивний альянс соціалістів і демократів" є другою за чисельністю в Європарламенті, з більшістю депутатів від Соціалістичної робітничої партії прем'єр-міністра Іспанії Педро Санчеса. Партія зосереджена на соціальній та екологічній рівності, зокрема на забезпеченні відновлюваної та доступної енергії, боротьбу з податковим шахрайством. Група також виступає за усунення гендерного розриву в оплаті праці, створення більш інклюзивного ринку праці для мігрантів, поглиблення оборонного сектору Європи, розширення ЄС) і об'єднання лібералів "Відновлення Європи""Відновлення Європи" є третьою за величиною партією у Європейському парламенті, до якої входять депутати з транснаціональних "Альянсу лібералів і демократів за Європу" і "Європейської демократичної партії". У групі домінує партія президента Франції Еммануеля Макрона "Відродження". Основним аспектом програми партії є безпека й оборона. Вона також виступає за вільну торгівлю, поглиблення єдиного ринку та захист індивідуальних свобод (135 та 83 місць відповідно).
У парламенті попереднього скликання ці партії склали альянс. Скоріш за все він збережеться, тож коаліція отримає більшість — 409 з 720 крісел. "З перших прогнозів виглядає так, що конструктивний, проєвропейський центр встояв", — прокоментувала це президентка Європарламенту Роберта Мецола.
Але відчутний зсув вправо
Альянс Європейської народної партії, СіД та "Відновлення Європи" залишається основною більшістю, яка приймає рішення у парламенті. Та під питанням позиція основної партії коаліції — правоцентристської ЄНП, стосовно можливих альянсів з правими партіями, які цьогоріч набрали більше місць.
Наприклад, у Франції "Національне об'єднання" Марін ле Пен отримало близько 32% голосів. Це більш ніж вдвічі перевищує 15%, що набрали євродепутати від партії президента Макрона, який наголосив, що "підйом націоналістів і демагогів є загрозою не тільки для нашої нації, але і для нашої Європи". Ле Пен заявила, що французький народ дав Макрону "чіткий сигнал" та більше не хоче "технократичної, наземної європейської конструкції", яка "призводить до втрати впливу, ідентичності та свободи".
Збільшення популярності правих спостерігається і в інших країнах ЄС. Головна консервативна опозиція Німеччини, Християнсько-демократичний союз (ХДС) і Християнсько-соціальний союз (ХСС), за прогнозами, матимуть в країні майже 30% голосів. В Австрії ймовірним переможцем стала ультраправа "Партія Свободи" (приблизно 27% голосів). Її членів та лідера Гайнца-Крістіана Штрахе звинувачували у зв'язках з РФ, наприклад, у 2016 році Штрахе підписав угоду про партнерство з "Єдиною Росією".
"Новий фламандський альянс" отримав в Бельгії 25,6% голосів, а ультраправа сепаратистська партія "Фламандський інтерес" депутата Палати представників країни Тома Ван Грікена посіла друге місце (21,8%). Нідерландська "Народна партія за свободу і демократію" Герта Вілдерса, який раніше виступав за вихід з ЄС та покращення відносин з РФ, за останніми прогнозами, отримає шість місць у Європарламенті.
Загалом, праві партії набрали близько 20% місць в Європарламенті. Тож, наприклад, обʼєднання Європейських консерваторів і реформістів (ЄКРГрупа вважає себе "єврореалістичною", виступає за збереження національної ідентичності в межах Європи, закликає до реформування ЄС шляхом посилення повноважень держав-членів, підтримує співпрацю між ЄС і НАТО, а також пропонує стратегію безпеки кордонів), до складу якого входять, зокрема, поляки з "Права і справедливості" і "Брати Італії" прем'єр-міністрки Джорджії Мелоні, отримає 71 мандатів. Також більше крісел буде в ультраправого об’єднання "Ідентичність і демократія"Ультраправа група Європейського парламенту, що складається, зокрема, з депутатів "Ліги" в Італії, "Національного об'єднання" у Франції та "Альтернативи для Німеччини". Виступає за збільшення суверенітету країн-членів ЄС та боротьбу з мігрантами. Опоненти партії звинувачують їх у служінні російським інтересам, а також закликах до Заходу припинити озброювати Україну (57 місць). На противагу — "Ліві"До складу "Лівих" входять депутати Європарламенту від французької партії La France Insoumise, іспанської Podemos Unida та німецької Die Linke. Партія ставить на перше місце права робітників, економічну справедливість, рівність жінок та меншин, виступає за мирні переговори між Росією та Україною, а також за санкції проти Ізраїлю через війну в Газі та проти подальшого розширення НАТО як засобу протидії російській агресії, як і "Зелені"Партія "Зелених", в якій домінують німецькі "зелені", зосереджена на боротьбі з кліматичними змінами в рамках Зеленого курсу ЄС. Група заявляє, що наступні п'ять років є вирішальними для трансформації зеленої економіки ЄС. У своєму "Зеленому та соціальному курсі" партія зосереджується на питаннях клімату та соціальної справедливості. Депутати групи заявляють, що фінансування спільної європейської сільськогосподарської політики має бути прив'язане до соціальних та екологічних критеріїв. Зелені також заохочують перехід до більш рослинного харчування, втратили популярність — вони отримають 53 та 35 місць відповідно, проти 74 та 41 на минулих виборах.
В цьому складі Європарламенту також буде 95 безпартійних та нових депутатів, які не є членами парламентських груп. Euronews прогнозує, вони будуть розділені майже порівну між лівими та правими. Якщо так станеться, праві все ж зможуть отримати незначну більшість.
Але внутрішні розбіжності всередині ультраправих груп, а також їхні суперечливі позиції з таких питань, як повноваження в ЄС і відносини з Росією, ускладнюють потенційні альянси. Наприклад, у складі ЄКР є депутати від партії Джорджії Мелоні, яка підтримує українську інтеграцію до НАТО та надання зброї Україні, тоді як в обʼєднання "Ідентичність і демократія" входять представники угорського "Фідесу" Віктора Орбана, що стоїть на протилежних позиціях. Європейська народна партія намагається співпрацювати з деякими правими, але врешті ризикує перейти на більш екстремальні позиції, підриваючи свої проєвропейські зобов'язання, зокрема в питаннях міграції та зеленої політики. Тому, попри все, має все ж покластися на союз із соцдемократами та "Відновленням Європи" для формування робочої більшості.
Консерватори лишаються
Також у кількох країнах ЄС на своїх позиціях лишилися консервативні партії. Наприклад, у Греції більшість зберегла правляча партія "Нова Демократія" премʼєр-міністра Кіріакоса Міцотакіса. Водночас у деяких країнах з традиційно консервативною більшістю зросла популярність опозиції. У Польщі лідирує альянс прем’єр-міністра Туска "Громадянська коаліція" (38% голосів), яка випереджає партію "Право і справедливість" (33,9%).
У Словаччині перше місце посіла проєвропейська опозиційна партія "Прогресивна Словаччина", за яку проголосували понад 27% виборців. Партія "Смер" Роберта Фіцо отримала 24,76% голосів, а третє місце посіла ультраправа "Республіка" (близько 12%).
Правляча партія Угорщини "Фідес" може отримати свій найгірший результат після того, як Петро Мадяр та його "Повага і свобода" — колишній союзник Віктора Орбана, за попередніми даними, набрав майже 30% голосів. Партія прем’єра Угорщини та менші партії-союзниці "Фідесу" набрали 44,6%, що значно нижче, ніж прогнозували опитування. "Це Ватерлоо електростанції "Орбан", початок кінця", — заявив Мадяр після появи результатів.
Наслідки для України
Серед повноважень Європейського парламенту, зокрема, — ухвалення законодавства і бюджету ЄС, а партії, які отримали найбільше голосів, претендуватимуть на керівні посади не лише в Європарламенті, а й в Єврокомісії, Європейській раді та зовнішньополітичному відомстві ЄС. Тож результати виборів матимуть важливі наслідки й для України і перемога Європейської народної партії тут є хорошим знаком, оскільки вона відома своєю активною підтримкою України та засудженням війни РФ.
Зсув електоральних симпатій вправо може вплинути на позицію Європарламенту щодо України. Однак, зміни настроїв є малоймовірними, кажуть експерти. "Що стосується зовнішньої політики, крайні праві були єдиною політичною силою в Європарламенті, яка скептично ставилася до України й повторювала тези, які лунали з російської сторони. Але в цьому питанні в Європарламенті є стійка більшість на підтримку України", — в коментарі Суспільному заявив аналітик та засновник Brussels Freedom Hub Роланд Фройденштейн.
Також, разом із Європарламентом оновлюється склад й інших європейських інституцій. Зокрема, під час нової каденції парламенту обиратимуть низку ключових для України керівних посад, серед яких, наприклад, комісар з питань розширення та сусідства. Зараз цю посаду займає Олівер Вархелі, який затримує початок перемовин України із ЄС. У 2024 році кілька країн-членів ЄС, серед яких Австрія, Швеція та Греція, розглядають своїх претендентів на цю посаду.
Не менш важливою є посада і єврокомісара з питань оборони. Найімовірнішим кандидатом на неї є міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, проте інші країни також розглядають свої кандидатури.
Зрештою, Європарламент також голосуватиме за нового президента Європейської комісії. Її чинна очільниця, Урсула фон дер Ляєн, балотуватиметься вдруге. Але попри лідерство Європейської народної партії, до складу якої входить фон дер Ляєн, її перемога залежить і від підтримки національних лідерів Євросоюзу в Європейській Раді.
