Декілька тижнів на вулицях Тбілісі — протести. Мітингувальники оточують будівлю парламенту та зводять барикади. Поліція розганяє їх водометами та сльозогінним газом. Все — через закон про "Про прозорість іноземного впливу", за який вже у другому читанні проголосували в парламенті. Протестувальники називають його аналогом російського закону про "іноагентів" та вважають, він віддалить Грузію від вступу в ЄС. Про це говорять і західні високопосадовці.
Чому законопроєкт порівнюють із російським, хто ініціював голосування за нього, що відбувається на вулицях столиці Грузії та як саме реагують на ці події світові політики — розповідає Суспільне.
Що сталося
3 квітня лідер парламентської більшості Мамука Мдінарадзе з керівної партії "Грузинська мрія" заявив, що знову ініціює розгляд законопроєкту про "іноземних агентів". В ньому йдеться, що організації, понад 20% річного доходу яких становить закордонне фінансування, мають реєструватися як такі, що впроваджують іноземний вплив, інакше повинні будуть сплачувати штрафи — 25 000 ларі (близько 9,4 тисячі доларів). Також, вони мають подавати щорічні фінансові звіти, а Мін'юст Грузії може моніторити їхню роботу та вимагати конфіденційну інформацію, якщо до нього потрапить заява від будь-кого про те, що така організація може бути "іноземним агентом". Великою мірою цей закон стосується незалежних ЗМІ та громадських організацій.
Експертка програми регіональних ініціатив та сусідства у Раді зовнішньої політики "Українська призма" Вікторія Кравчик пояснює: якщо цей закон приймуть, громадські організації, які отримують фінансування з ЄС чи США, будуть повинні звітувати уряду. Отже, закон буде ставити під сумнів якість фіндопомоги, а також ефективність того, як європейські донори її надаватимуть. Це, говорить Кравчик, врешті буде шкодити свободі слова в країні.
У 2023-му подібний законопроєкт в Грузії вже намагалися прийняти, але тоді після масових акцій протесту депутати відхилили документ у другому читанні.
Нова версія законопроєкту вже пройшла два читання й очікує на третє — фінальне. Нині робота парламенту Грузії призупинена на великодні свята, проте "з 13 травня починається сесійний тиждень, і швидше за все "Грузинська мрія" буде виносити закон на голосування", — говорить депутат парламенту від опозиційної партії "Національний рух" Коба Накопія.
Якщо законопроєкт таки ухвалять, президентка Саломе Зурабішвілі може накласти на нього вето, але парламентська більшість (а у "Грузинської мрії" — більшість: 84 депутати проти 66 з опозиції) зможе його подолати.
Як "Грузинська мрія" аргументує необхідність закону
"Громадянський сектор залишається найбільш непрозорим сектором у Грузії. Непрозорість є одним із головних джерел пороку і, отже, одним із найважливіших викликів для безпеки держави", — говорив Мдінарадзе у заяві. Він закидав громадським організаціям:
- що вони у 2020 році начебто фальсифікували результати паралельного підрахунку голосів на виборах до парламенту, через що опозиція вимагала перевиборів;
- у 2022 році вимагали приєднання до санкцій проти Росії та відправлення в Україну добровольців;
- стигматизують судову систему та суддів;
- поширюють "псевдоліберальну ідеологію у пропаганді ЛГБТ";
- хочуть похитнути довіру суспільства до Грузинської православної церкви.
Перебіг протестів
Противники цього законопроєкту порівнюють його з російським "Законом про іноземних агентів". 15 квітня, перед першим читанням документа в грузинському парламенті, під його будівлею тисячі мітингувальників скандували: "Ні російському закону". Тоді протистояння відбувались не тільки на вулиці. В самому парламенті керівник партії "Громадяни" Алеко Елісашвілі побився з лідером парламентської більшості Мамукою Мдінарадзе.
Наступного дня спецпризначенці відтіснили протестувальників від будівлі парламенту, а 17 квітня депутати ухвалили законопроєкт в першому читанні. За тиждень частина громадських та медійних організацій підписали заяву, що не будуть записуватися у "реєстрі наклепу" й закликали збиратися на протести проти закону, який "вбиває грузинську демократію і залишає нас віч-на-віч з Росією". 28 квітня тисячі людей пройшли в центрі Тбілісі "Європейським маршем".
Наступного дня "Грузинська мрія" зібрала мітинг на підтримку законопроєкту. На ньому засновник партії, експремʼєр-міністр країни Бідзіна Іванішвілі заявив, що закон про "Про прозорість іноземного впливу" "зміцнює суверенітет" країни та назвав "іноземними агентами" партію "Єдиний національний рух" (ЄНР), яку у 2001 році створив експрезидент Михеїл Саакашвілі.
Також на цьому мітингу Іванішвілі поклав відповідальність за агресію Росії щодо Грузії та України на "сторону глобальної війни".
1 травня депутати, хоча і з сутичками між коаліцією та опозицією, затвердили законопроєкт у другому читанні. В цей час поліція водометами відганяла протестувальників від будівлі парламенту. Проте демонстранти не розійшлися. "Поліція Грузії діє, як "Беркут" у часи Януковича. Ми цього не боїмося. Ми готові на все. Зараз ми протестуємо в Тбілісі. А потім підемо в інші міста Грузії й зберемо людей", — заявив прессекретар опозиційної партії "Ахалі" Георгій Патарая.
Депутатка від опозиційної партії "Єврооптимістів" та екскерівниця Нацполіції України Хатія Деканоідзе також анонсувала продовження протестів.
Що каже грузинська влада
Прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що керівна партія не відмовиться від закону, навіть попри протести: "У довгостроковій перспективі ми на роки застрахуємо країну від поляризації та радикалізму. Це принципове, національне завдання".
Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі закликала міністра внутрішніх справ Вахтанга Гомелаурі припинити розгін мітингувальників, а незгодних із законопроєктом — "облишити двері парламенту" та зберігати мирний протест. Зурабішвілі вважає, йдеться вже не стільки про конкретний законопроєкт, скільки про те, що чинний уряд країни працює проти євроінтеграції Грузії:
"Цей закон уже ухвалено в другому читанні, і наша боротьба — це вибори та скасування всіх законів, які нещодавно були ухвалені урядом і які відводять нас від європейського шляху".
Раніше президентка заявила, що накладе вето на закон про "іноагентів", якщо його ухвалять у всіх трьох читаннях.
Як Захід реагує на протести
Європейська служба зовнішніх справ ще торік заявляла, що цей закон суперечить заявленій меті Грузії щодо приєднання до ЄС (14 грудня 2023 року країна отримала статус кандидата на членство в Євросоюзі) — йдеться про ймовірність негативного впливу на громадські та медіаорганізації, а отже, на громадян країни, які отримують користь від їхньої роботи.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн засудила насильство проти активістів: "Громадяни Грузії демонструють прихильність до демократії. Грузинський уряд повинен прислухатися до цього чіткого повідомлення. (...) Грузія на роздоріжжі. Треба тримати курс на шляху до Європи".
Речник Державного департаменту США Метью Міллер сказав, що закон про "іноагентів" ставить під загрозу євроатлантичну інтеграцію країни, мовляв, керівна партія "Грузинська мрія" дала зрозуміти, що мета закону в тому, щоб змусити замовкнути критичні голоси та знищити громадянське суспільство.
29 квітня конгресмени США Джеррі Конноллі та Остін Скотт випустили заяву, в якій нагадали, що Грузія — демократичний партнер США, та засудили запровадження законодавства, яке б віддзеркалювало російське: "У 2012 році, після приходу до влади на третій термін, Володимир Путін підписав "Закон про іноземних агентів", щоб різко обмежити свободу слова, майже ліквідувати російське громадянське суспільство та ще більше зміцнити жорстоке правління диктатора".
Грузинський закон "Про іноземний впив", як ідеться в заяві — "антидемократичний інструмент Путіна" та відвертає країну від євроатлантичного шляху з розвиненим громадянським суспільством, судовою системою, без корупції тощо.
