11 липня у Сполучених Штатах завершився ювілейний саміт НАТО. Три дні конференц-центр Волтера Вашингтона у столиці США приймав представників 32 держав-членів НАТО, а також 35 країн-партнерів. Участь у саміті зокрема взяли президент України Володимир Зеленський та міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Які головні результати саміту, та чи стала Україна ближчою до членства в Альянсі — у матеріалі Суспільного.
"Незворотний шлях" до членства
10 липня НАТО оприлюднило підсумкову декларацію саміту. Україна згадується у документі 64 рази. Там зокрема зазначається, що Альянс зобов'язується надавати Україні довгострокову допомогу, а Росія залишається "найбільш значною та прямою загрозою безпеці союзників".
Щодо майбутнього вступу України до НАТО, у декларації наголошується, що члени Альянсу підтримуватимуть Україну "на її незворотному шляху до повної євроатлантичної інтеграції, включаючи членство в НАТО".
"Робота, яку ми зараз робимо разом, гарантує, що коли настане відповідний час, Україна зможе приєднатися без зволікань. Питання не в тому, чи це станеться, а в тому, коли", — прокоментував цей пункт декларації генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.
Рік тому, у підсумковій декларації Вільнюського саміту Альянсу формулювання було схожим: там вказувалось, що "майбутнє України в НАТО", однак не було пункту про "незворотність шляху" до інтеграції.
Президент Зеленський під час підсумкової пресконференції у Вашингтоні назвав тезу щодо незворотності "сильним формулюванням".
40 мільярдів євро для України
На саміті країни-члени блоку анонсували надання Україні 40 мільярдів євро протягом 2025 року. За словами Єнса Столтенберга, ці кошти мають забезпечити фінансування для перемоги України. Генсекретар також додав, що обсяги фінансування можуть переглянути під час наступного саміту Альянсу у 2025 році.
Як пише Reuters із посиланням на джерела серед дипломатів, протягом наступного року союзники представлять два звіти, аби встановити, яка країна і що саме постачає Україні та забезпечити "пропорційні внески".
ППО та нові оборонні пакети
Володимир Зеленський напередодні саміту заявив, що він має стати "платформою Patriot" для України.
На відкритті саміту президент США Джо Байден оголосив, що Україна отримає п’ять додаткових систем протиповітряної оборони: США, Німеччина, Румунія нададуть по батареї ЗРК Patriot, ще одну батарею спільно нададуть Нідерланди з іншими партнерами, а Італія передасть Україні систему SAMP-T. Також, Норвегія надасть на системи ППО 1 мільярд норвезьких крон (близько 94 млн доларів).
В останній день саміту, 11 липня, Байден оголосив черговий пакет військової допомоги Україні. Президент США не розкрив деталей, але напередодні агентство АР із посиланням на двох посадовців повідомило, що йдеться про пакет вартістю 225 мільйонів доларів.
Протягом саміту ще низка країн також анонсувала нові пакети військової допомоги. Зокрема Литва передасть протидронові системи та боєприпаси, Канада анонсувала новий пакет допомоги на 500 мільйонів доларів, а Італія планує виділити Києву 1,7 мільярда доларів. Нову допомогу виділила Україні й Нова Зеландія, а Австралія пообіцяла надати Києву найбільший пакет військової підтримки з початку російського вторгнення — на 250 мільйонів доларів.
Крім того, на полях саміту держсекретар США Ентоні Блінкен повідомив, що американські винищувачі F-16 вже на шляху до України з Данії та Нідерландів. За словами Блінкена, літаки захищатимуть українське небо вже цього літа.
Координація та співробітництво
На саміті ухвалили рішення створити в межах Альянсу окремий підрозділ щодо підтримки безпеки України. Він діятиме в країнах Альянсу, а його штаб-квартира буде розташована у Німеччині.
Також на саміті Європейський Союз і ще 21 держава підписали Український договір, який має координувати та прискорювати їхню допомогу Україні. Договір передбачає надання Україні військової техніки, грошей, а також забезпечення навчання українських військових.
Крім того, Україна на полях саміту Північноатлантичного альянсу підписала дві безпекові угоди: з Люксембургом та Румунією.
Реакція Китаю та Росії на рішення саміту
У Росії, коментуючи саміт НАТО, заявили що Альянс підсумковою декларацією нібито підтвердив "свою конфронтаційну суть".
"Якщо трохи спростити формулювання — що Україна з часом обов'язково стане членом Альянсу, очевидно, що одна з головних цілей Альянсу — придушення Росії, заподіяння Росії стратегічної поразки", — цитує речника очільника Кремля Дмитра Пєскова агентство "Интерфакс".
Китай розкритикував декларацію саміту НАТО за тезу про те, що КНР сприяє війні Росії проти України через так зване партнерство без обмежень та підтримку військово-промислового комплексу РФ.
"НАТО перебільшує відповідальність Китаю. Ми закликаємо НАТО замислитись над першопричиною кризи, над тим, що Альянс зробив, і вжити конкретних заходів для деескалації, а не перекладати провину", — заявив речник МЗС Китаю Лінь Цзянь.
При цьому у фінальній декларації саміту є пункт про те, що НАТО не прагне до конфронтації й не становить загрози для Росії.
"Ми як і раніше готові підтримувати канали зв'язку з Москвою, щоб зменшити ризик і запобігти ескалації", — йдеться у тексті.
Чого не вдалося досягти Україні на саміті
Вирушаючи до Вашингтону, президент Зеленський заявив, що "битиметься" за більшу кількість ППО для України, за більшу кількість літаків F-16, за додаткові гарантії безпеки — зброю й фінанси, політичну підтримку, — а також "за необхідні рішучі дії Америки та Європи".
За підсумками саміту Зеленський заявив, що Україна цінує рішення про протиповітряну оборону. Водночас щодо F-16, президент наголосив, що Україні потрібні 128 таких літаків, щоб зрівняти сили з Росією в небі. За його словами, ні 10, ні 20, ні навіть 50 винищувачів не задовольняють потреби України.
Крім того, Україні не вдалось переконати США зняти обмеження на удари американською зброєю вглиб території Росії. Так, радник президента США з нацбезпеки Джейк Салліван заявив, що Сполучені Штати не змінили цю свою позицію.
