Протягом 2023 року точилися суперечки, чи впливає розвиток інструментів штучного інтелекту на мистецтво. І якщо впливає — то як? Деякі українські митці уже забили на сполох: за їхніми словами, інструменти на кшталт Midjourney знецінюють мистецтво як таке. Amazon почав видаляти із сайту книги, які, ймовірно, були написані за допомогою ШІ.
Найбільші технокомпанії цього року випускали власні версії чатботів зі штучним інтелектом. Розпочав цей бум ChatGPT від OpenAI— він запрацював в Україні з лютого. Влітку Google відкрив доступ до свого чатбота Bard, а вже в грудні оголосив про запуск своєї найдосконалішої моделі генеративного штучного інтелекту Gemini. Microsoft запускає чатбот Cоpilot, який зможе генерувати пісні.
Такий стрімкий розвиток і поширення ШІ позначається й на нашій мові. Впливові американські та британські словники визначили свої слова року, й здебільшого вони стосуються цієї технології. Наприклад, укладачі Collins назвали "штучний інтелект" словом 2023 року, а Кембриджського словника — "галюцинувати" (hallucinate), що теж стосується штучного інтелекту. Перелік популярних слів року від Оксфордського словника та Merriam-Webster теж містить терміни, пов'язані з ШІ.
То ж як впливав штучний інтелект на мистецтво у 2023 році та які виклики й загрози він несе — розбиралося Суспільне Культура.
Що таке штучний інтелект
Попри те, що ШІ повільно, але впевнено проникає у наше повсякдення, для багатьох він досі асоціюється з науково-фантастичною літературою або чимось, що надто далеке і невідоме. Однак ми щодня користуємося такими інструментами, навіть не підозрюючи цього.
Наприклад, системи на кшталт Google Maps використовують ШІ та можуть аналізувати швидкість руху транспорту, повідомляти про аварії попереду або про можливі ремонтні роботи. А Spotify аналізує наші вподобання і підбирає музику, яка може сподобатися.
Загалом, під штучним інтелектом розуміють низку технологій, які дозволяють виконувати "інтелектуальну" діяльність без участі людини.
Зовсім недавно ШІ вийшов на інший, більш інтерактивний рівень: тепер він може генерувати цілі зв'язні тексти, відповідати на запитання та створювати ілюстрації.
Серед найвідоміших інструментів:
- MidJourney, DALL-E, Stable Diffusion, які створюють цифрові зображення;
- ChatGPT, Bard або новенький Gemini, за допомогою якого можна написати текст, а також знайти відповідь на запитання.
Попри те, що, за словами розробників, ці інструменти можуть зробити життя легшим, митці серйозно занепокоєні таким швидким розвитком технологій.
Музика: чи можна замінити композиторів або навіть співаків на ШІ?
Один зі страхів творців музики полягає у тому, що більше ніхто не користуватиметься їхніми послугами й штучний інтелект позбавить їх роботи.
Існує кілька форм, у яких ШІ уже працює в музичній індустрії:
- інструменти (на кшталт автотюну), які покращують музику;
- інструменти, які імітують артистів;
- інструменти, які створюють музику, що нагадує інших виконавців.
Кожен із цих варіантів може так чи інакше загрожувати митцям та іншим технічним працівникам індустрії, впевнений професор музичних технологій з Університету Індіани Джейсон Паламара.
Штучний інтелект навчають на великих базах даних музики, яка вже існує. Це дозволяє йому вивчати музичні структури, гармонії, мелодії, ритми, динаміку, тембри й форму, а також генерувати новий контент.
Наприклад, артист-початківець може скористатися застосунком на кшталт GarageBand або купити набір семплів та бітів в інтернеті й записати вокал за допомогою смартфону.
Користувачі застосунку Boomy можуть вибрати кілька опцій — наприклад, Rap Beats або Global Groove — і згенерувати інструментальну партію, яку потім можна переаранжувати або записати поверх неї вокал.
А застосунок SongStarter від BandLab може згенерувати інструментал на основі певного тексту та смайликів. Ці інструменти дійсно цінні для початківців, яким часто не вистачає досвіду, навичок або ресурсів, щоб звернутися до професіоналів зі зведення та мастерингу.
Вони також спрощують процес виробництва, дозволяючи музикантам і продюсерам зосередитися на творчих аспектах своєї роботи і залишити частину технічної — менш прибуткової — роботи штучному інтелекту.
Видання Time зазначає, що новий інструмент YouTube працює на основі великої мовної моделі Lyria від Google DeepMind. У ньому користувачі можуть ввести щось на кшталт "Балада про те, як протилежності притягуються, оптимістична акустика" — і миттєво генерується уривок пісні у виконанні Чарлі Пута, схожого за звучанням на Чарлі Пута.
“Якщо штучний інтелект може миттєво створити «пісню Чарлі Пута», що це означає для самого Чарлі Пута або для всіх інших музикантів-початківців, які бояться, що їх замінять?”, — запитує видання.
Крім того, стримінгові платформи виплачують авторам музики та артистам роялті. Наприклад, Spotify віддає 70 % доходу від кожного прослуховування творцям композицій. Якби компанія сама могла генерувати музику за допомогою ШІ, то це могло б означати більше грошей для неї та менше грошей для музикантів — і менш людяний підхід до створення музики.
Керівник Spotify Деніел Ек уже заявив, що не планує повністю забороняти контент, створений штучним інтелектом. Він сказав, що технологія має право на існування у музиці, але разом з тим ШІ не можна використовувати для того, щоб видавати себе за справжніх виконавців без їхньої на те згоди.
ШІ відтворює голос зі старих записів
Штучний інтелект допомагає відтворити голос або музичний ряд зі старих записів. Саме так вдалося відтворити голос Джона Леннона для останньої пісні The Beatles — Now and Then. Демо музикант записав наприкінці 1970-х років у своєму будинку в районі Дакота в Нью-Йорку. Щоб закінчити пісню, Маккартні скористався штучним інтелектом.
А продюсер Родні Джеркінс використав технологію штучного інтелекту, щоб витягнути аудіозапис пісні Ol' Dirty Bastard гурту Wu-Tang Clan з касети VHS і засемплюватисемплування — це повторне використання частини (або семпла) звукозапису в іншому записі його для треку SZA.
А до участі у "Ґреммі” тепер допускаються пісні, які містять елементи, створені штучним інтелектом. Головна умова: людина має бути творцем значної частини музичної композиції та/або тексту пісні.
Так, наприклад, сонграйтер Ghostwriter скористався цим правилом та подав на премію трек Heart on My Sleeve, який створив за допомогою штучного інтелекту, використавши точні копії голосів музикантів Дрейка та The Weeknd.
Директор Warner Music Group Роберт Кінкл зауважив: "Ви повинні прийняти технологію, тому що ви не можете помістити технологію в пляшку".
Судовий позов музичних лейблів
Музика, згенерована ШІ, все ще перебуває в "сірій" зоні через труднощі зі встановленням прав власності на пісні, які відтворюють голос виконавців, але не використовують безпосередньо захищених текстів чи аудіозаписів.
Саме тому музичні лейбли Universal Music (UMG.AS), ABKCO і Concord Publishing подали до федерального суду штату Теннессі (США) позов проти компанії Anthropic, звинувативши її у зловживанні "незліченною" кількістю текстів пісень для навчання свого чатбота Claude.
У позові йдеться, що Anthropic порушує права видавців, використовуючи тексти щонайменше 500 пісень — від God Only Knows гурту Beach Boys і Gimme Shelter гурту Rolling Stones до Uptown Funk Бруно Марса. Лейбли заявляють, що компанія користується ними, щоб навчити чатбот реагувати на людські підказки.
Позов музичних видавців є першою справою щодо текстів пісень і першою справою проти Anthropic.
Чи можна назвати створений ChatGPT текст книжкою
У лютому 2023 року Reuters розповіли історію Бретта Шиклера, який мріяв стати письменником, але не уявляв, що йому дійсно це вдасться. Проте за допомогою ChatGPT він створив 30-сторінкову ілюстровану дитячу електронну книгу за лічені години й виставив її на продаж на Amazon. Хоча це принесло Шиклеру менш як 100$, цього було достатньо, щоб надихнути його на написання інших книг за допомогою ШІ.
"Я бачив, як люди роблять на цьому цілу кар'єру", — сказав Шиклер, який використовував підказки в ChatGPT на кшталт "напишіть історію про батька, який навчає свого сина фінансової грамотності".
Ця історія — лише один приклад того, як ШІ впливає на літературу.
В Україні також користуються такими можливостями інструментів штучного інтелекту. І хоча поки здебільшого це стосується обкладинок та ілюстрацій, видавництво "Ранок" вже видало книжку, повністю згенеровану за допомогою нейромережі (під керівництвом редакторки Мар'яни Горянської та дизайнера Олександра Ковалєвського) — "Хочу на Марс".
Обкладинки для своїх книжок за допомогою ШІ уже створює:
- видавництво "Темпора" — "Краще не читай" Каті Орловської, "Правік та інші часи" Ольги Токарчук;
- "Видавництво Старого Лева" — ілюстрації до поетичної книжки Марини Пономаренко "Книжка любові та люті";
- "Бородатий Тамарин" — Анне Свердруп-Тайґесон "Жаль, дзижчи, кусай. Навіщо нам комахи".
Таку можливість розглядає і Komubook.
У коментарі для видання "Читомо" засновник видавництва "Прометей" Андрій Носач зауважив, що ШІ може допомогти редакторам створити прототип обкладинки, хоча фантазія професійних ілюстраторів часто пропонує більш креативні рішення.
Водночас письменниця Оксана Забужко вважає, що ШІ не зможе повноцінно замінити письменників ні зараз, ні в майбутньому. На її думку, програми ніколи не зможуть створювати текст так, як люди: "Боятися є чого, але не того. Таким чином збільшуються можливості генерування брехні. А саме створення штучної реальності. Створення крипто-пам'яті, підсовування людям, скажімо, того, що вони насправді не зазнали, як їхніх власних переживань".
Фейки та проблеми з книжками, згенерованими ШІ
З Amazon видалили одразу 5 книг, підписаних іменем американської авторки Джейн Фрідман, хоч вона до створення видань не мала жодного стосунку. Жертвою технологій став і колишній кореспондент BBC Рорі Селлан-Джонс, чию біографію написав невідомий для нього автор і також виклав на Amazon.
На платформі також з'явилися книжки про "містичну смерть" Вікторії Амеліної. В анотації немає жодної згадки про війну. В описі зазначено, що "це глибоке дослідження життя, творчості та загадкової смерті видатної української письменниці”. Також там згадано країну, яка "витримує шторми як внутрішніх, так і зовнішніх конфліктів".
Після усіх цих скандалів у мережі Amazon запровадив нове правило, що обмежує кількість книг, які автори можуть самостійно публікувати на сайті, до трьох на день. Однак поки ніхто не впевнений, що це нове правило допоможе захиститися від текстів, згенерованих ChatGPT.
Щобільше, інструменти ШІ можуть генерувати відверті фейки: до дня народження українського письменника Олеся Гончара "Новий канал" у соціальних мережах розмістив його біографію, згенеровану ChatGPT. Але він не просто сформулював унікальні речення, а створив відверті фейки про письменника.
Пізніше стало відомо, що це не вперше — раніше у мережі поширювали згенеровану ШІ біографію Тараса Шевченка, який нібито був одним з перших українців, що займався фотографією.
Заклик регулювати ШІ
Гільдія авторів США написала відкритий лист до генеральних директорів компаній, які займаються штучним інтелектом. Письменники закликають розробників отримувати згоду авторів перед тим, як використовувати їхні твори для "навчання" систем.
Лист підписали понад 8000 авторів, зокрема Маргарет Етвуд, Нора Робертс, Ден Браун, Дженніфер Іган, Луїз Ердріх, Джеймс Паттерсон, Сюзанна Коллінз, Селесте Інг, Лі Мін-Джин, Ендрю Соломон та інші.
А у вересні американські письменники Джонатан Франзен, Джон Грішем, Джордж Мартін та інші подали до суду на компанію OpenAI. На їхню думку, компанія "навчала" чатбот ChatGPT на їхніх книгах без дозволу.
Штучний інтелект забирає роботу художників: так чи ні
Мабуть, найбільше про небезпеку інструментів штучного інтелекту говорять художники.
Цього року в X (колишній Twitter) розгорілася ціла суперечка: чи вважати згенеровані ілюстрації мистецтвом, чи етично їх використовувати, чи можна називати себе художником і митцем, якщо ти просто натискаєш кілька кнопок і отримуєш готове зображення. Багато нарікали також на те, що інструменти недосконалі: так, у зображених людей з'являються додаткові пальці чи зникають руки, самі ж картинки нагадують роботи інших митців.
А от письменник і співзасновник видавництва "Бородатий Тамарин" Макс Кідрук відстоює можливість залучати ШІ до розроблення обкладинок.
"Midjourney не відбере роботу в, скажімо, Катерини Кошелевої, яка малювала ілюстрації для «Колонії», бо ніколи — ніколи! — навіть не наблизиться до її рівня. Він ніколи не відбере роботу в Федора Гонци, який створював нам тривимірні карти', — написав Кідрук у своєму пості у Facebook.
Він зауважує, що Midjourney фактично не розуміє, що робить. Так, він навчається на роботах інших митців, але автори-початківці роблять те саме, "тож на нейронному рівні ми є не меншими «плагіаторами», ніж ШІʼ'.
Однак Кідрук додає, що проблема з ліцензуванням та авторським правом існує.
Водночас співзасновник видавництва "Видавництво" Ілля Стронґовський налаштований негативніше до використання подібних інструментів — якраз таки через авторське право, оскільки нейромережі використовують дані з інтернету і не беруть до уваги те, чи захищені зображення копірайтом.
Дизайнер візуальних комунікацій, співзасновник та креативний директор студії Kultura Саша Биченко зауважив, що не бачить у цьому "проблеми або зради": "Скоріше навпаки: я б оцінив це як цікавий експеримент (не тільки для видавця й авторів, а і для всієї індустрії) та не робив висновків щодо нової технології завчасно".
Він також додав, що часто згенеровані ШІ ілюстрації позбавлені метафор чи розуміння контексту, оскільки нейромережа скоріше імітує, аніж створює.
Критики ШІ говорять також про те, що генератори не тільки зробили мистецтво занадто доступним (а відповідно, і нецікавим), а ще й все спростили. Таким зображенням бракує емоційної глибини та автентичності, які притаманні людській творчості. Вони стверджують, що ШІ не може відтворити складність людських емоцій або індивідуальність людського самовираження.
Також такі ілюстрації не мають авторського почерку, оскільки генератори сканують мільйони зображень — і в підсумку видають щось універсальне та середньостатистичне.
Зростання кількості ілюстрацій, створених за допомогою ШІ, може навіть підірвати традиційний артринок. Оскільки доступ до таких інструментів спрощується, це може призвести до зниження сприйняття цінності традиційного мистецтва.
Небезпека криється також і у тому, що ШІ-інструменти часто не розуміють соціальних контекстів. Компанія Craft Clarity протестувала Midjourney на упередженість — і програма на запит "фото CEO" видала зображення виключно білих чоловіків, а із запитом "фото щасливої пари" понад 90 % зображень показували гетеросексуальні пари однієї раси. Тож якщо працювати недостатньо критично — можна посилити гендерні й культурні стереотипи.
Позов художниць до суду
У 2023 році три художниці Сара Андерсен, Келлі Маккернан і Карла Ортіс подали позов до суду. Вони вимагають компенсації за збитки, які завдали Stability AI, DeviantArt і Midjourney — нібито ці генератори зображень навчали на захищених авторським правом матеріалах. Позов також звинувачує ШІ-інструменти в порушенні прав на публічність і "різних порушеннях" законів Каліфорнії про недобросовісну конкуренцію.
Юристка Центру демократії та верховенства права Ольга Петрів у коментарі для Суспільне Культура зауважувала, що попри те, що художниця Сара Андерсен створила унікального персонажа, навряд чи художниці зможуть виграти у відповідній справі.
Адже штучний інтелект вже навчився на величезній кількості інформації, що була на просторах інтернету. Задовольнити вимогу щодо компенсації означатиме, що безліч людей по всьому світу можуть звертатись до суду з аналогічною вимогою, оскільки штучний інтелект навчався і на їхніх творах. Задоволення такого позову може створити невдалий прецедент, враховуючи темпи розвитку штучного інтелекту.
- У чому полягає небезпека використання ШІ, чи може він замінити людину, як допомагає під час війни та чи порушує авторське право — про це читайте у матеріалі Суспільне Культура.
- Суспільне Культура також поспілкувалося з ілюстраторами щодо використання ШІ у роботі та запитало, чи мають художню цінність малюнки, створені за допомогою штучного інтелекту. Відповіді ілюстраторів можна прочитати тут.
Кіно та штучний інтелект: чому на протест вийшли актори у Голлівуді
Навіть якщо ми про це не здогадуємося, штучний інтелект для створення фільмів уже використовують. Наприклад, для написання сценаріїв, генерування ідей для окремих сцен. На етапі передпродакшену ШІ допомагає планувати графік зйомок, знаходити локації та підтримувати інші підготовчі процеси.
Індійський режисер Шекхар Капур для створення сиквелу до свого фільму "Масум" (1983) використав ChatGPT. Пізніше він поділився, як був вражений тим, "наскільки інтуїтивно ШІ зрозумів моральний конфлікт у сюжеті" і видав йому сценарій за лічені секунди.
За словами Капура, майбутнє зі штучним інтелектом буде "хаотичним", оскільки машинне навчання може за лічені секунди зробити те, на що купка сценаристів витратить "тижні".
Штучний інтелект також використовують для аналізу сценарію фільму, щоб передбачити, які прибутки він може принести. Наприклад, Warner Bros. звернулася до платформи Cinelytic для прогнозування успіху своїх фільмів і касових зборів, а 20th Century Fox інтегрувала систему Merlin, щоб підбирати фільми для певних жанрів і аудиторій.
Монтажери фільмів можуть використовувати штучний інтелект для створення трейлерів до фільмів. Реальним прикладом застосування ШІ в кіномонтажі є програма IBM Watson, яку використовували для створення трейлера до науково-фантастичного фільму "Морган".
А за словами генерального директора чилійської компанії Runway, що займається створенням відео зі штучним інтелектом, Крістобаля Валенсуала, ШІ — це новий революційний інструмент, який демократизує кіновиробництво, роблячи його швидшим, простішим і дешевшим, створюючи можливості для талановитих людей, озброєних лише своїми смартфонами.
Тривоги акторів та кіномитців щодо активного впровадження ШІ в індустрії
У Парижі ЮНЕСКО провела конференцію, на якій запросила кінематографістів обговорили виклики, що з'явилися внаслідок впровадження ШІ-інструментів.
За словами Джозефа Макгінті Нікола, режисера фільмів "Ангели Чарлі" та "Порятунок Термінатора", протягом наступних кількох десятиліть ШІ замінить сотні тисяч людей у кіноіндустрії, включно з акторами, сценаристами і фахівцями з візуальних ефектів.
Страйк акторів і сценаристів щодо використання ШІ
У травні 2023 року на страйк вийшли сценаристи Голлівуду. Окрім питань щодо оплати праці, вони заявляли про необхідність врегулювати застосування штучного інтелекту у творчих проєктах.
У поширеному ними документі йшлося про вимогу профспілки: "ШІ не може писати або переписувати літературні матеріали; не може бути використаний як вихідний матеріал; матеріали, що уже створені, не можна використовувати для навчання ШІ".
Пізніше, у липні, до них приєдналася профспілка акторів. Там також вимагали гарантій, що ШІ і створені комп'ютером обличчя та голоси не будуть використовувати для заміни живих виконавців.
Дункан Крабтрі-Ірландія, головний перемовник SAG-AFTRA, зауважував: "Кожен актор має лише одне обличчя, лише один голос. Якщо компанії матимуть свободу тренувати свої алгоритми штучного інтелекту на цих обличчях і голосах, то кар'єра актора може бути потенційно завершена".
У жовтні 2023-го й актори, і сценаристи знайшли спільну мову з кіностудіями та підписали нові контракти.
Але точкові проблеми щодо використання ШІ в кіноіндустрії залишилися. Ось кілька з прикладів:
- Британський актор і письменник Стівен Фрай поділився тим, що виявив історичний фільм, який озвучили його голосом. Але він сам до нього не має ніякого стосунку. Фрай припустив що у створенні озвучки використали його начитування семи томів книг про Гаррі Поттера і на основі цього набору даних ШІ зробив нову розповідь.
- А от обличчя актора Тома Генкса незаконно використали для створення відеореклами стоматологічного страхування.
- Актриса Скарлетт Йоганссон подала позов до суду проти застосунку штучного інтелекту Lisa AI: 90s Yearbook & Avatar, який без дозволу використав її ім'я та зображення в у 22-секундній рекламі.
- Для створення початкових титрів фільму "Таємне вторгнення" (Secret Invasion) використали штучний інтелект. Це викликало бурхливе обговорення у соціальних мережах. А Джефф Сімпсон, який працював з командою візуальних розробників зазначив, що вважає ШІ неетичним, небезпечним і "створеним виключно для того, щоб знищити кар'єру художників".
- Водночас індійський актор Аніл Капур подав позов до Верховного суду Індії через велику кількість спотворених відеороликів, гіфок та емодзі з його зображенням, і заборонив ШІ використовувати своє зображення та голос.
"Це не лише для мене, — каже Капур. — Сьогодні я захищаю себе сам, але коли мене немає, сім'я повинна мати право захищати мою [особистість] і отримувати від цього вигоду в майбутньому".
Як ШІ впливає на мистецтво: чи потрібно його боятися
Тож які є проблеми з використання інструментів штучного інтелекту у творчості?
Художники та ілюстратори у соцмережах часто говорять, що існує ризик того, що все стане однаковим. Оскільки ШІ вчиться на зображеннях, книжках, піснях, розміщеним у мережі, він виокремлює схожі риси й видає щось середньостатистичне, яке точно може сподобатися великій кількості людей.
Разом з тим це може знецінити людське мистецтво, оскільки для відточування навичок людини потрібно набагато більше часу, аніж технології. Крім того, існує ризик, що художники або письменники на початковому етапі кар'єри або розчаруються, або взагалі полишать спроби розвиватися.
Також нерозв'язаними лишаються етичні проблеми. Як авторам захиститися від копіювання їхніх робіт? Чи від фактичної крадіжки окремих елементів? Поки законодавство жодної країни не має на це відповіді.
Ці інструменти можна використовувати як прототипи проєктів — наприклад, у мозковому штурмі ідей для блогів. Фотографи можуть планувати фотосесії, шукати для них референси, а ілюстратори — використовувати різні підказки, щоб надихатися малюнками та картинами.
ШІ також може надихнути на створення власних проєктів. На думку того ж Стронґовського, є варіант створити приватний датасет з ілюстрацій самого автора чи зі спеціально очищених від прав зображень. Тоді можна згенерувати прототип малюнка у власному стилі, а далі вже творчо доопрацювати його.
Окремі мистецтвознавці також стверджують, що розвиток мистецтва, створеного штучним інтелектом, насправді підвищує цінність мистецтва, створеного людиною, оскільки ці зображення є більш унікальними.
А поки ці та інші питання хвилюють суспільство, з'являються конкурси і фестивалі для фільмів та фотографій, створених за допомогою ШІ.
Міжнародна фотобієнале в Баллараті (Ballarat International Foto Biennale) вручила премію за найкращі зображення, створені за допомогою штучного інтелекту. Головний приз отримала шведська художниця Анніці Норденшельд за роботу "Закохані сестри-близнючки".
Михайло Пеньєвський, автор YouTube-каналу Yellow Medusa, за допомогою штучного інтелекту (ШІ) створив короткометражний фільм "Привид Різдва" — про Різдво під час війни в Україні. Ця короткометражка посіла третє місце на конкурсі від Curiouse Refuge та Epidemic Sound — AI Holiday Film Contest серед фільмів, створених за допомогою ШІ.
А у Китаї на літературному конкурсі перемогла книга професора Цінхуа Шень Яна The Land of Machine Memories, написана за допомогою ШІ. Автор хотів подивитися на рішення суддів та показати, що будь-хто може писати хорошу книжку за допомогою нейромережі. Попри відзнаку, журі наголошує, що текст слід допрацювати.
Штучний інтелект — це та реальність, у якій ми вже існуємо. Нейромережі будуть розвиватися й надалі, а людство вчитиметься, як з ними співіснувати, приймати нові виклики та намагатися контролювати.
Зрештою, колись персональний комп'ютер і смартфон здавалися дивними технологіями, а художники заявляли, що фотоапарат відбере у них роботу, але усі ці речі інтегрувалися у наше життя та продовжують свій розвиток.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
