США засуджують законопроєкт у дусі Кремля про "іноагентів", який 1 травня в другому читанні ухвалив парламент Грузії, а також неправдиві наративи, які урядовці використали для його захисту.
Про це заявив речник Державного департаменту США Метью Міллер.
Він зазначив, що члени керівної партії "Грузинська мрія" чітко дали зрозуміти, що мета закону полягає в тому, щоб змусити замовкнути критичні голоси та знищити активне громадянське суспільство у країні, яке служить критичним обмеженням для уряду в будь-якій демократичній країні.
За його словами, це законодавство та антизахідна риторика "Грузинської мрії" поставили Грузію на "хитку траєкторію". Заяви та дії грузинського уряду несумісні з демократичними цінностями, які лежать в основі членства в ЄС і НАТО, і таким чином ставлять під загрозу шлях Грузії до євроатлантичної інтеграції.
"Коментарі, що неправильно характеризують іноземну допомогу Грузії, яку ми надавали протягом 32 років для зміцнення грузинської економіки, демократії та здатності стримувати російську агресію, фундаментально підривають міцні відносини, які ми розвинули з урядом і народом Грузії", — сказав Міллер.
Речник Держдепу наголосив, що США підтримують грузинський народ і його право бути почутим.
"Ми засуджуємо застосування насильства проти мирних протестів, у тому числі проти журналістів, які висвітлюють демонстрації. Застосування сили для придушення мирних зібрань і свободи слова є неприйнятним, і ми закликаємо владу дозволити протестувальникам продовжувати здійснювати своє право на свободу вираження поглядів", — сказав Міллер.
17 квітня парламент Грузії затвердив у першому читанні законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу" — так званий закон про "іноагентів".
1 травня законопроєкт було ухвалено у другому читанні. “За” відповідне рішення проголосували 83 депутати, 23 — “проти”. Опозиція не брала участі у голосуванні. До остаточного прийняття законопроєкт ще має пройти третє фінальне читання.
Під час обговорення проєкту закону в парламенті країни, відбулися сутички між протестувальниками і поліцією. Було затримано 63 активісти.
Критики вважають законопроєкт аналогом російського закону про "іноземних агентів" від 2012 року. Влада Грузії каже, що нічого спільного з російським законом у їхнього законопроєкту немає.
Президентка Грузії Зурабішвілі в інтерв'ю ВВС заявила, що накладе вето на закон про "іноагентів" у разі його остаточного ухвалення.
Положення законопроєкту "Про прозорість іноземного впливу"
Законопроєкт зобов'язує неурядові організації та ЗМІ, які отримують понад 20% фінансування з-за кордону, зареєструватися як "іноземний агент". Згідно із законопроєктом, кожен, хто вважається "організацією, що просуває іноземні інтереси", має бути зареєстрований у держреєстрі.
Згідно із законопроєктом, підставою для початку моніторингу стане рішення відповідної уповноваженої особи з Міністерства юстиції. Якщо в результаті моніторингу виявиться, що суб'єкт відповідає критеріям "організації-носія інтересів іноземної сили", але уникає реєстрації у відповідній базі, суб'єкта внесуть до неї на підставі звернення уповноваженої особи з Мін'юсту.
Ухилення від реєстрації або відмова від заповнення декларації спричинить штраф у розмірі 25 тисяч ларі (приблизно 370 тисяч гривень).
Якщо організація не усуне упущення у документах у зазначений термін їй буде виписано штраф у 10 тисяч ларі (146 тисяч гривень). Якщо порушення відбувається після закінчення одного місяця — 20 тисяч ларі (290 тисяч гривень).
Прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що таке законодавство необхідне для забезпечення фінансової прозорості одержувачів грантів. Однак опозиційні партії та незалежні журналісти заявили, що законопроєкт є спробою придушити свободу слова в Грузії та зірвати шанси країни на вступ до ЄС. За їхніми словами, законопроєкт є копією російського закону про "іноагентів". Грузинський уряд відкидає будь-які порівняння із законодавством РФ.
Що відомо про минулі протести у Грузії через закон "про іноагентів"
7 березня 2023 року у Грузії розпочалися масові мирні протести через підтримку парламентом законопроєкту про "іноагентів", ініційованого грузинською партією "Сила народу".
У ніч проти 8 березня спецназ розігнав учасників акції протесту. Силовики повністю зайняли територію, прилеглу до парламенту, застосовуючи водомети та сльозогінний газ. Також відбулися затримання. За даними МВС, станом на ранок 8 березня затримали 66 людей.
До цього президентка Грузії Саломе Зурабішвілі записала відеозвернення у якому підтримала протестувальників проти законопроєкту щодо виявлення "іноземних агентів". Вона пообіцяла накласти вето на документ, ухвалений парламентом у першому читанні.
Протести у Тбілісі, проти ухваленого напередодні у першому читанні закону "про іноземних агентів" які розпочалися у 7 березня відновилися 8 березня.
8 березня масові протести продовжилися. 9 березня у Грузії, зокрема у столиці Тбілісі, Кутаїсі та Батумі, проходили вже мирні акції-мітинги.
Станом на вечір 9 березня 132 затриманих під час протестів у Грузії відпустили, одна людина залишалася під вартою за звинуваченням у нападі на поліцейського.
10 березня парламент Грузії відхилив у другому читанні "закон про іноагентів".
Що відомо про "закон про іноагентів"
Закон про "іноагентів" фактично є аналогом закону, ухваленого в Росії. Згідно з документом, ЗМІ та громадським організаціям, які отримують фінансування з-за кордону, надаватимуть статус "агентів іноземного впливу". Реєструвати іноагентів має прокуратура, а не служба держреєстру. Для фізичних осіб за порушення закону передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років, для юридичних — штраф.
