Знеболювальний ефект та ген від неандертальців. Огляд наукових досліджень про коронавірус

Чому ми постійно розповідаємо про нові дослідження

COVID-19 дав поштовх новим дослідженням, пов’язаним як із вивченням нової інфекції, так і з впливом карантинних заходів на життя людей. Аби не загубитися в потоці фейків навколо пандемії, Суспільне щотижня збирає актуальні наукові дослідження.

Деякі з представлених досліджень є "препринтами" — науковими публікаціями, які не пройшли попередню експертизу. Чому так? Рецензія і перевірка даних займає багато часу, а в умовах пандемії важлива швидкість комунікації. Наведені дані не є істиною в останній інстанції, проте становлять дослідницький інтерес для експертів, які борються з COVID-19 по всьому світу.

Якщо ви хочете залишатися в курсі актуальних наукових даних, радимо ознайомитися з нашими попередніми щотижневими оглядами:

Втрата нюху – головний симптом Covid-19

Втрата нюху (або аносмія) може виявитися більш надійним індикатором Covid-19, ніж кашель або лихоманка. Дослідження Університетського коледжу Лондона (UCL), проведене серед 590 осіб, які втратили нюх або смак на початку року, показало, що 80% з них мали коронавірусні антитіла. З тих людей, у яких були антитіла – у 40% не було інших ознак захворювання. Однак опитування проводили тільки серед хворих зі слабкими симптомами.

Свідоцтва того, що втрата нюху і смаку може бути ознакою коронавірусу, почали з'являтися приблизно з квітня, і в травні вони були додані до офіційного списку симптомів. Згідно з цим посібником, кожен, хто відчуває втрату або зміну нюху або смаку, повинен самоізолюватись і здати аналіз на антитіла.

Хоча це вважається більш м'яким симптомом і малоймовірно, що хтось потрапить з ним до лікарні, професорка Рейчел Батерхем, провідна авторка дослідження, вказує на потенційну небезпеку втрати нюху, зокрема через неможливість виявити дим, витік газ або зіпсовану їжу. Дослідники Королівського коледжу Лондона, які керують додатком Covid Symptom Study, раніше оцінювали, що 60% людей з коронавірусом втратили нюх або смак.

Вважається, що втрата нюху пов'язана з тим, що вірус може уражати клітини у верхній частині порожнини носа, горла і на язиці. Це відрізняється від відчуття застуди, при якій запах і смак можуть змінитися через те, що дихальні шляхи людини заблоковані.

Вітамін D і ризик ускладнень для пацієнтів з коронавірусом

Нове дослідження фахівців з Медичного центру при університеті Бостона (США) та їхніх колег з Тегеранського університету медичних наук (Іран) показало, що достатні рівні вітаміну D (25-гідроксивітаміна D) в крові – не менше 30 нг/мл – знижують ризик несприятливих клінічних результатів (наприклад, втрати свідомості, гіпоксії, а також смерті) у пацієнтів з коронавірусним захворюванням.

"Раніше вже висловлювалося припущення, що вітамін D має захисну дію проти Covid-19. До того ж було показано, що він має імуномодулювальну активність. Взаємодіючи зі своїм рецептором в імунних клітинах, ця речовина модулює вроджену і придбану імунні системи у відповідь на вторгнення бактеріальних і вірусних патогенів, а також діє як модулятор шляху ренін-ангіотензин і пригнічує ACE2", – пишуть вчені.

За їх словами, у хворих старше 40 років з нормальним рівнем вітаміну D ризик померти від Covid-19 на 51,5% нижче, ніж у пацієнтів з його дефіцитом. Так, внаслідок коронавірусної інфекції померли лише 9,7% пацієнтів старше 40 років, у яких не був знижений вміст вітаміну D в крові – у порівнянні з 20% хворих з його нестачею.

Таким чином, підтримання нормального рівня вітаміну D здатне допомогти в лікуванні пацієнтів з Covid-19, запобігаючи появі цитокінінового шторму і гострого респіраторного дистрес-синдрому, який часто і стає причиною летального результату.

Ген від неандертальців впливає на ускладнення при Covid-19

SARS-CoV-2 має різний вплив на окремо взятих людей. Існує кілька факторів, які впливають на сприйнятливість людини до вірусу, наприклад – вік і наявність інших захворювань. Як виявилося, генетика також грає певну роль. Дослідження Covid-19 Host Genetics, чиї результати опубліковані в Nature, показали, що генетичні варіанти однієї з хромосом, які неандертальці з певного регіону передали частині людей, створюють більший ризик того, що у їх носіїв розвинеться важка форма захворювання.

"Вражає, що генетичний спадок неандертальців має такі трагічні наслідки під час нинішньої пандемії", – сказав професор Сванте Пяабо, який очолює відділ еволюційної геноміки людини в аспірантурі Окінавського Інституту науки та техніки (OIST).

У ході дослідження було обстежено понад 3000 осіб, як госпіталізованих з важкою формою Covid-19, так і тих, у кого захворювання проходило у легкій формі. Була визначена область однієї з хромосом, яка впливає на те, чи отримає людина, яка заражена вірусом, ускладнення.

Раніше було виявлено, що подібні варіанти генів походять від неандертальців або денисовців, тому дослідники вирішили це перевірити. Вони виявили, що неандерталець з Південної Європи має майже ідентичну частину генетичного коду, тоді як два неандертальці з Південного Сибіру і денисовці – ні. Вчені прийшли до висновку, що неандертальці, родичі людини з Південної Європи, передали цю ділянку ДНК сучасним людям близько 60 000 років тому, коли ці дві групи зустрілися.

Очевидно, що такі фактори, як вік і супутні захворювання мають вирішальне значення, але дане дослідження показало, що ті, хто є носієм цих неандертальських варіантів, мають до трьох разів більший ризик необхідності штучної вентиляції легенів.

Чому хронічна втома виникає навіть після одужання

Близько 52,3% людей, які перехворілих на COVID-19 скаржаться на швидку стомлюваність і хронічне відчуття втоми, з'ясували вчені з Дубліна. Ці симптоми також фіксуються й у пацієнтів зі слабким перебігом інфекції.

Для визначення втоми у видужалих пацієнтів дослідники використовували шкалу втоми Чалдера (CFQ-11). Крім того, брали до уваги тяжкість початкової інфекції пацієнта – чи потрібна була госпіталізація, а також будь-які інші фактори, які могли сприяти появі втоми (наприклад, депресія).

Близько 56% пацієнтів оцінили необхідність госпіталізації в разі появи цього симптому, а 44,5% – виступили проти. До кінця тестів дослідники визначили, що понад половину учасників (52,3%) повідомили про "стійку втому" навіть після того, як одужали. Ба більше, навіть ті пацієнти, які не потребували госпіталізації, тобто хвороба у них проходила легше, як і раніше повідомляли про постійну втому після інфекції.

"Не було ніякого зв'язку між тяжкістю COVID-19, необхідністю госпіталізації, додаткового кисню або інтенсивної терапії та втомою після коронавірусу. Крім того, не було ніякого зв'язку між стандартними лабораторними маркерами запалення і клітинного обміну та втомою", – підкреслив один з авторів дослідження, доктор Ліам Таунсенд.

Слід пам'ятати, що тривала хронічна слабкість – не специфічне явище для вірусних інфекцій: таке відбувається після будь-якого захворювання, яке порушує нормальну діяльність організму. Навіть якщо ви перенесли захворювання в ліжку, організм продовжував весь цей час боротися, тому цілком може розвинутися почуття втоми, яке має пройти через 2-3 місяці.

У коронавірусів виявили знеболювальний ефект

Відомо, що найчастіше симптоми коронавірусу слабо проявляють себе або відсутні зовсім. Приблизно в половині випадків люди заражаються від переносників вірусу до того, як у тих з'явилися симптоми. Вчені висунули нову гіпотезу, чому при COVID-19 люди так часто відчувають себе нормально.

Вчені виявили у SARS-CoV-2 нову властивість, яка, можливо, допомагає йому поширюватися. Експерименти на тваринах показали, що його шипований білок здатний пригнічувати біль. Можливо через це 50% випадків передачі COVID-19 відбувається до появи будь-яких ознак хвороби, а 40% випадків зараження протікають безсимптомно.

За больові реакції в організмі можуть бути відповідальні різні біохімічні механізми. Одна з важливих для больової чутливості речовин – ендотеліальний судинний фактор росту А (VEGF-A). Він запускає каскад больових реакцій, зв'язуючись з білком нейтрофілом. Унаслідок чого нервові волокна дратуються і виникає біль.

У фокус вчених потрапив знаменитий білок нового коронавірусу – шипований білок. Саме він зв'язується з тканинами людини при зараженні SARS-CoV-2. На цей раз він зацікавив дослідників, тому що недавня наукова робота показала, що він здатний зв'язуватися з нейтрофілом.

Вчені провели серію експериментів на гризунах. Вони дратували нервові закінчення тварин за допомогою VEGF-A. Після цього їм вводили шипований білок коронавірусу. Він повністю звертав назад збудження нейрона навіть при використанні у малих дозах. За словами вчених, він повністю зупиняв біль.

Топ дня