Миття рук врятує світ від пандемії. Огляд наукових досліджень про коронавірус

COVID-19 дав поштовх величезній кількості нових досліджень, пов’язаних як із вивченням власне коронавірусної інфекції, так і з впливом карантинних заходів на життя людей. Аби не загубитися в потоці фейків та маніпуляцій навколо теми пандемії, Суспільне збирає для вас актуальні наукові дослідження.

Варто зазначити, що деякі з представлених досліджень є "препринтами" — науковими публікаціями, які не пройшли попередню експертизу. Чому так? Рецензія і перевірка даних займає багато часу, а в умовах пандемії важлива швидкість комунікації між ученими. Наведені дані не є істиною в останній інстанції, проте становлять дослідницький інтерес для експертів, які борються з COVID-19 по всьому світу.

Що робити читачам без медичної освіти, які просто хочуть знати, що відбувається і як залишатися здоровими? Як відрізнити гучний заголовок від справжнього відкриття? Раніше ми розповідали, на що слід звернути увагу при прочитанні наукових досліджень, пов'язаних з коронавірусом.

Якщо ви хочете залишатися в курсі актуальних наукових даних, радимо ознайомитися з нашими попередніми щотижневими оглядами:

• COVID у повітрі, пандемія ще два роки
• Хто заразив майже половину інфікованих
• Повторне зараження та мутація вірусу
• Обмеження діють, маски — теж
• Психічні розлади і хвороби щитовидної залози
• Перша вакцина і справжня кількість безсимптомних хворих
• Захист очей, носіння масок і небезпека для лисих чоловіків
• Захисний ефект групи крові та загроза нервовій системі
• Повторне зараження та як гормон стресу впливає на перебіг хвороби
• Менше половини людей роблять це правильно
• Що говорить про людину дотримання соціальної дистанції

Дослідники з Каліфорнійського університету проаналізували дані про місце перебування американців з бідних і багатих верств населення, щоб визначити, хто більше дотримується карантинних обмежень.

Результати показали, що до початку пандемії люди з елітних кварталів частіше проводили час у місті (як у будні, так і у вихідні), а жителі з менш забезпечених районів воліли у вільний час відпочивати вдома. Після початку пандемії ситуація кардинально змінилася.

Попри необхідність введення карантинних обмежень, таких як самоізоляція, скорочення контактів, закриття громадських місць і переведення співробітників на віддалену роботу – багато людей були не згодні з подібними діями влади. Дехто спокійно пережив вимушене "ув'язнення" вдома, продовжував працювати або займався особистими справами, тоді як іншим доводилося порушувати заборони, щоб не втратити роботу і прогодувати сім'ю.

Така різниця може бути пов'язана з тим, що серед малозабезпечених громадян більше працівників життєво необхідних для міста підприємств – і серед них менше фахівців, чия професія дозволяє працювати віддалено з дому.

"Необхідно визначити, чи піддаються – і якою мірою – люди з низькими доходами більшому ризику захворіти на COVID-19. Малозабезпечені верстви населення вже відчувають більш серйозні наслідки для здоров'я та не завжди можуть впоратися з економічними потрясіннями. Це "подвійний тягар" пандемії: люди з низькими доходами більш уразливі перед коронавірусом, при цьому вони ж рідше дотримуються заходів із соціального дистанціювання", – пишуть вчені.

Втрата нюху (аносмія) є одним із найважливіших для діагностики хвороби на ранніх етапах. Навіть висока температура у хворих спостерігається значно рідше. При цьому нюх відновлюється швидше, ніж при інших вірусних інфекціях, які вражають нюхові нейрони.

Тепер гарвардські фізіологи з'ясували, як саме зараження SARS-CoV-2 спричиняє аносмію. Для цього вчені проаналізувала гени, активні в клітинах верхньої частини носової порожнини – перш за все, гени білків ACE2 і TMPRSS2, які необхідні для зв'язування і проникнення коронавірусу в організм.

Виявилося, що коронавірус вражає не нейрони, а клітини нюхового епітелію – підтримуючі та базальні. У них ACE2 і TMPRSS2 виробляються так само, як і в клітинах нижніх дихальних шляхів, які є головною мішенню для SARS-CoV-2.

Вірус здатен порушувати роботу рецепторів, заражаючи допоміжні клітини нюхового епітелію. Інші неврологічні симптоми, які спостерігаються під час хвороби, можуть бути пов'язані з пошкодженням не самих нейронів, а клітин, що забезпечують їх роботу – перш за все клітин у стінках кровоносних судин.

Португальська текстильна компанія Adalberto у співпраці з ученими мікробіологічного інституту створила маску, яка здатна знешкоджувати мікроорганізми, зокрема SARS-CoV-2. Презентація відбулась ще у квітні, але тоді ефективність маски не була підтверджена незалежними науковими тестами.

Маска MOxATech складається з декількох різних водонепроникних тканин, просочених спеціальним розчином, який відштовхує переважну частину заряджених крапель. Під час дослідів тканину занурювали у розчин з вірусом, після чого вимірювали життєздатність патогену.

Вчені підтвердили зниження вірусної активності на 99%. З'єднання знищило майже всі бактерії та грибки, а Інститут Пастера у Франції під час незалежних дослідів довів, що MOxATech знешкоджує не тільки SARS-CoV-2, а й вірус грипу H1N1.

При цьому для використання маски не потрібно зберігати її в якихось спеціальних умовах – освітлення, температура і вологість повітря не впливають на дієвість хімічного складу. Крім того, з часом її захисні властивості не втрачаються, а речовина не переноситься на шкіру або одяг в процесі носіння. Маска багаторазова та витримує близько 50 прань. MOxATech вже продається у країнах Євросоюзу, а в майбутньому може з'явитися в магазинах по всьому світу.

Науковці з Лондонського Королівського коледжу розділили сукупність різних симптомів коронавірусу на 6 різних груп/сценаріїв. Дослідження проводили на основі даних з програми "COVID Symptom Study", у якому 1600 пацієнтів із Британії та США протягом двох місяців відзначали свій стан здоров'я. Результати засвідчили, що до п'ятого дня розвитку хвороби з'являється одна з шести груп симптомів:

1. "Грипоподібний" без лихоманки: включає головний біль, втрату нюху, кашель, біль у горлі, грудях, м'язах.
2. "Грипоподібний" з лихоманкою: головний біль, втрата нюху, кашель, біль у горлі, хрипота, лихоманка, втрата апетиту.
3. Шлунково-кишковий: головний біль, втрата нюху, втрата апетиту, пронос, біль у горлі, біль у грудях, відсутність кашлю.
4. Перший важкий рівень: головний біль, втрата нюху, кашель, лихоманка, хрипота, біль в грудях, сильне почуття втоми.
5. Другий важкий рівень: головний біль, втрата нюху, втрата апетиту, кашель, лихоманка, хрипота, біль у горлі, біль у грудях, втома, сплутаність свідомості, біль у м'язах.
6. Третій важкий рівень: головний біль, втрата нюху, втрата апетиту, кашель, лихоманка, хрипота, біль у горлі, грудях, м'язах, животі, втома, сплутаність свідомості, задишка, пронос.

Перші три сценарії найчастіше зустрічались у молодих і здорових пацієнтів, три останніх – у літніх людей, а також у людей з ожирінням, діабетом і захворюваннями легенів. Люди в трьох "важких" групах частіше потребували кисню або вентиляції легень у лікарні. Близько половини пацієнтів в 6 кластері опинилися в лікарні – у порівнянні з 16% з 1 групою симптомів.

У журналі PLoS Medicine опубліковано дослідження, в рамках якого вчені з Медичного університету в Утрехті створили математичну модель поширення хвороби та необхідних для її усунення профілактичних заходів. Згідно з висновками, миття рук, соціальна дистанція, носіння маски та втручання уряду (закриття громадських місць і скасування масових заходів) навіть без вакцини могли б зменшити поширення COVID-19.

"Якщо ми всі будемо носити захисні маски наступні 4, 6, 8, 12 тижнів по всій країні, то зупинимо поширення вірусу", – вважає директор Центру з контролю і профілактики захворювань США (CDC) Роберт Редфілд. Це чергове підтвердження того, що уряд повинен направити сили не тільки на пошук ліків і підтримку системи охорони здоров'я, а й на інформування населення.

Дослідження аналізувало поведінку людей в Нідерландах, але за словами вчених модель підходить для більшості західних країн: "На практиці це означає, що атипова пневмонія не призведе до сильного спалаху захворюваності в країні, де 90% населення регулярно миє руки та дотримується дистанції".

Відповідно до моделі, якщо населення повільно, але поступово все ж змінює свою поведінку (тобто починає використовувати засоби захисту), то кількість заражень можна зменшити, але уникнути піку взагалі не вдасться.

Якщо влада відреагує швидко й оголосить карантин, але населення не буде дотримуватися заходів безпеки, то це відтермінує, але не послабить пік заражень. Тримісячне втручання затримає пік максимум на сім місяців (схожий сценарій зараз відбувається в Україні).

Запропонована голландськими медиками модель не всесильна. Вона не враховує демографію та далеко не бездоганну ізоляцію хворих COVID-19. Це означає, що хворі можуть інфікувати тих, хто за ними доглядає. Також не береться до уваги можливість повторного зараження.