Менше половини людей роблять це правильно. Огляд нових наукових досліджень про коронавірус

COVID-19 дав поштовх величезній кількості нових досліджень, пов’язаних як із вивченням коронавірусної інфекції і впливом карантинних заходів на життя людей. Аби не загубитися в потоці фейків та маніпуляцій навколо теми пандемії, Суспільне збирає для вас актуальні наукові дослідження.

Варто зазначити, що деякі з представлених досліджень є "препринтами" — науковими публікаціями, які не пройшли попередню експертизу. Чому так? Рецензія і перевірка даних займає багато часу, а в умовах пандемії важлива швидкість комунікації між ученими. Наведені дані не є істиною в останній інстанції, проте становлять важливий дослідницький інтерес для експертів, які борються з COVID-19 по всьому світу.

Що робити читачам без медичної освіти, які просто хочуть знати, що відбувається і як залишатися здоровими? Як відрізнити гучний заголовок від важливого відкриття? Ми розповіли, на що слід звернути увагу при прочитанні наукових досліджень, пов'язаних з коронавірусом.

Якщо ви хочете залишатися в курсі актуальних наукових даних, радимо ознайомитися з нашими попередніми щотижневими оглядами:

• COVID у повітрі, пандемія ще два роки
• Хто заразив майже половину інфікованих
• Повторне зараження та мутація вірусу
• Обмеження діють, маски — теж
• Психічні розлади і хвороби щитовидної залози
• Перша вакцина і справжня кількість безсимптомних хворих
• Захист очей, носіння масок і небезпека для лисих чоловіків
• Захисний ефект групи крові та загроза нервовій системі
• Повторне зараження та як гормон стресу впливає на перебіг хвороби

Американська компанія ComfortKeepers опитала понад 2 тисячі пенсіонерів, щоб з’ясувати, чого їм найбільше не вистачає під час ізоляції. Результати не повинні вас здивувати, лише нагадати про необхідність потурбуватися про ваших родичів. Опитування показало наступне:

• в останні місяці люди почуваються досить самотніми, а тому найбільше хочуть обійняти своїх близьких;
• половина з опитаних сумують за можливістю вільно гуляти вулицями;
• 48% сумують за сім’єю та друзями, а ще 40% – за своїми старими справами;
• 91% вважає, що під час довгих місяців ізоляції залишатись на зв’язку з родиною та друзями є ключовим фактором;
• 72% зізналися, що технології не дозволяють їм з’їхати з глузду на самоізоляції, хоча 17% досі листуються звичайною поштою;

"Новий, ізольований, світ, до якого ми всі були змушені пристосуватися, виявився складним. Особливо для старшого покоління, яке часто покладається на фізичний контакт з друзями та близькими, що допомагали їм у щоденних справах", – каже дослідник Карл Макманус.

Читайте також: "До чого тут корона? 9 найпоширеніших запитань про COVID-19"

Вчені з Польщі та Великої Британії дослідили, наскільки небезпечним може бути потрапляння стічних вод у природні прісні водойми, як-от річки та озера. Виявилося, що в цих місцях вірус здатен жити протягом декількох тижнів і заражати не тільки людей, а й тварин. Дослідження in vitro ("у пробірці") показало, що SARS-CoV-2 може залишатися життєздатним протягом 25 днів. Крім того, автори оцінили ризики, з якими можуть зіткнутися жителі багатьох країн унаслідок витоку стічних вод в прісні водойми.

Існує безліч можливих шляхів забруднення води, яку ми п'ємо або використовуємо для приготування їжі: наприклад, розлив і витік з каналізаційних труб, вихід з ладу систем очищення стічних вод; відсутність інфраструктури в бідних регіонах світу тощо. Найкращими способами забезпечити людей питною водою вважаються фільтрація, хлорування або ультрафіолетова дезінфекція. Однак застосовувані дози хлору або ультрафіолетового випромінювання найчастіше варіюються від одного регіону до іншого і можуть не відповідати мінімальним межам, необхідним для зниження вірусного навантаження.

"Ми також рекомендуємо переглянути регіональні або загальнонаціональні підходи до обробки питної води, щоб знизити шанси на виживання SARS-CoV-2 у водних системах. Кип'ятіння питної води призведе до дезактивації вірусу. При цьому свіжі продукти, які стають забрудненими (наприклад, під час миття або обробки), можуть залишатися заразними до 25 днів", – пояснили фахівці.

Крім цього, вчені розповіли про виживання коронавірусу в морській воді. За їхніми словами, його стабільність при різних значеннях рН і концентрації солі в холодній воді може означати, що він здатний "жити" як у прісних водоймах, так і в морях та океанах. Хоча основним шляхом поширення визнана передача від людини до людини, SARS-CoV-2 здатен накопичуватися в організмах молюсків.

Читайте також: "Чим так небезпечне сонячне світло і як від нього правильно захиститися"

Науковці з Оксфордського університету та Лондонської школи гігієни й тропічної медицини проаналізували дані з медичних карт приблизно 40% населення за останні три місяці – це 17 мільйонів осіб, з яких 11 тисяч померли від ускладнень, спричинених COVID-19.

Це найбільше когортне дослідження (тип медичних досліджень, який використовується для виявлення причин захворювання, встановлення зв'язків між факторами ризику та їх наслідків для здоров'я) на сьогодні. Вчені виявили, що найбільше на ризик смерті від коронавірусу впливають:

• Вік: пацієнти старше 80 років помирають від коронавірусу у 20 разів частіше, ніж люди старше 50, і в сотні разів частіше пацієнтів молодше 40 років.
• Стать: чоловіки більш схильні до важкого перебігу і смертності від COVID-19, ніж жінки.
• Хронічні захворювання: ожиріння, діабет, тяжкі форми астми й порушення імунітету.
• Бідність: люди з низьким рівнем доходів і незадовільними умовами життя мають більший ризик зараження.
• Раса: дослідження підтвердило гіпотезу про те, що темношкірі й азійці частіше помирають від COVID-19, ніж білі пацієнти. Ця тенденція збереглася й після того, як вчені внесли в аналіз статистичні корективи для обліку таких чинників, як вік, стать і стан здоров'я.

Близько 40% людей, які через пандемію користуються масками, роблять це неправильно: не закривають ніс, надягають маску не щільно, а то й узагалі носять її на підборідді. Про це йдеться в дослідженні бразильських вчених, препринт якого викладений на medRxiv.

Такий висновок дослідники зробили на підставі поведінки 12 588 осіб у п'яти бразильських містах густонаселеного столичного округу Байшада-Сантіста. Тільки 45,1% населення носили маски правильно, і ще 15,5% взагалі не робили цього взагалі. Автори пишуть, що це "свідчить про найгірший сценарій, коли люди вірять, що вони захищені, хоча це не так".

Науковці дійшли висновку, що в першу чергу необхідно почати контролювати вірус, перш ніж дозволити людям повернутися на вулиці. Владі не можна сподіватися, що населення почне захищатися належним чином, тому важливо постійно вчити їх правильно користуватися масками й пояснювати, чому від цього залежить їхнє життя. За деякими математичними моделями, понад 80% людей повинні правильно носити маску для ефективної боротьби зі спалахами COVID-19.

Раніше вчені дізнались, що навіть коли людина не інтенсивно покашляє в масці, деякі краплинки можуть подолати відстань до 1 метра. Це свідчить про те, що використання маски дійсно не забезпечує повного захисту, тому соціальне дистанціювання залишається важливим.

COVID-19 спричинив шокову хвилю смертності по всьому світу. Станом на 17 липня 2020 року підтверджено 590 401 смертельний випадок від коронавірусу – це дані американського дослідницького центру Університету Джона Хопкінса, який займається моніторингом пандемії у світі на основі офіційних джерел відповідних країн.

Смерть людини від COVID-19 впливає на психічне (як наслідок – і на фізичне) здоров'я членів сім'ї. Вчені з факультету соціології та кримінології Університету штату Пенсильванія створили мультиплікатор (в макроекономіці – це коефіцієнт, який показує, наскільки збільшується дохід при даному збільшенні інвестиції) скорботи, згідно з яким в Америці на одного померлого припадає 9 близьких родичів, які переживають втрату (тобто на 137 871 особу, яка загинула в США припало 1,22 млн скорботних), що може призвести до довгострокових шкідливих наслідків для здоров'я та економіки.

Дослідження тягаря смертності від COVID-19 з точки зору родини загиблих важливо з двох причин. Вивчення того, як гострі кризи смертності позначаються на населенні, розширює розуміння соціальних наслідків в галузі охорони здоров'я. Це можливість для роботодавців переглянути політику щодо сімейних та оплачуваних відпусток – і підготувати їх до можливих економічних наслідків.

Учені з Університетського коледжу Лондона з'ясували, як коронавірусна інфекція може позначитися на центральній нервовій системі людини. Виявилося, що інфекційний процес може супроводжуватися таким захворюванням, як ГРЕМ (гострий розсіяний енцефаломієліт), від якого руйнуються мієлінові оболонки нервових волокон, що без відповідного лікування може призвести до смерті пацієнта.

Із 43 пацієнтів Національного госпіталю неврології та нейрохірургії в Лондоні віком від 16 до 85 років дослідники ідентифікували 10 випадків швидко розвиненої енцефалопатії, яка супроводжувалась делірієм (психічним розладом, для якого характерні марення, галюцинації, сенестопатія та дезорієнтація в просторі й часі). Також у пацієнтів були діагностовані 12 випадків запалення головного мозку, 8 випадків інсульту, а також 8 випадків різних неврологічних захворювань, зокрема синдрому Гієна-Барре. У 9 з 12 пацієнтів із запаленням мозку був діагностований саме ГРЕМ – зазвичай його виявляли приблизно в однієї людини на місяць.

Нова робота узгоджується з даними, які були отримані раніше в дослідженні 153 пацієнтів з неврологічними ускладненнями на тлі COVID-19. У ньому, серед іншого, був підтверджений підвищений ризик інсульту при коронавірусній інфекції.