Небезпечний, як "іспанка". Огляд наукових досліджень про коронавірус

Небезпечний, як "іспанка". Огляд наукових досліджень про коронавірус

Чому ми постійно розповідаємо про нові дослідження

COVID-19 дав поштовх новим дослідженням, пов’язаним як із вивченням нової інфекції, так і з впливом карантинних заходів на життя людей. Аби не загубитися в потоці фейків та маніпуляцій навколо пандемії, Суспільне збирає для вас актуальні наукові дослідження.

Деякі з представлених досліджень є "препринтами" — науковими публікаціями, які не пройшли попередню експертизу. Чому так? Рецензія і перевірка даних займає багато часу, а в умовах пандемії важлива швидкість комунікації між ученими. Наведені дані не є істиною в останній інстанції, проте становлять дослідницький інтерес для експертів, які борються з COVID-19 по всьому світу.

Що робити читачам без медичної освіти, які просто хочуть знати, що відбувається і як залишатися здоровими? Як відрізнити гучний заголовок від справжнього відкриття? Раніше ми розповідали, на що слід звернути увагу при прочитанні наукових досліджень, пов'язаних з коронавірусом.

Якщо ви хочете залишатися в курсі актуальних наукових даних, радимо ознайомитися з нашими попередніми щотижневими оглядами:

Гідроксихлорохін провалив випробування на реальних пацієнтах

На початку пандемії гідроксихлорохін вважався одним з найперспективніших препаратів проти COVID-19. Його противірусна активність під час експериментів in vitro (у пробірці) показувала хороші результати, але подальші дослідження на реальних пацієнтах не дали значного ефекту. Науковці з Університету Міннесоти опублікували своє дослідження в The New England Journal of Medicine, в якому дійшли висновку, що гідроксихлорохін не здатен запобігти розвитку COVID-19 протягом чотирьох днів після потенційного зараження.

В експерименті взяла участь 821 особа без симптомів і підтвердженого тестами SARS-CoV-2, але напередодні ці люди тісно контактували з хворими. Піддослідних розділили на дві групи: перша (414 осіб) приймала гідроксихлорохін, тоді як інші отримували плацебо. Усі препарати доставляли додому, а стан пацієнтів вчені відстежували за допомогою особистих звітів.

Зрештою COVID-19 виявили у 107 піддослідних: у 49 з першої групи та у 58 з другої, утім, така різниця не є статистично значущою. З цього випливає, що гідроксихлорохін не здійснює помітного впливу на розвиток коронавірусної пневмонії.

Раніше у ВООЗ неодноразово заявляли, що ліків проти COVID-19 поки що не існує.

Учені визначили послідовність виникнення симптомів COVID-19

Учені з Південно-Каліфорнійського університету на базі 55 000 підтверджених випадків захворювання в Китаї порівняли симптоми COVID-19, звичайного сезонного грипу та респіраторних захворювань SARS і MERS, спричинених коронавірусом SARS-CoV.

Автори дійшли висновку, що якщо грип зазвичай починається з кашлю, то для коронавірусних хвороб на початку зараження більше характерна лихоманка. При COVID-19 спершу з'являється жар, потім кашель, біль у горлі та м'язах, головний біль, нежить і діарея. Для прикладу, нудота й блювання виникають при COVID-19 раніше за діарею, тоді як при SARS і MERS навпаки.

"Цей порядок особливо важливий для того, щоб розрізняти хвороби, коли по допомогу звертаються пацієнти із захворюваннями зі схожими симптомами, – говорить один з авторів дослідження, професор Пітер Кун. – Лікарям буде легше визначити, які кроки необхідно зробити у догляді за пацієнтом, і вчасно стабілізувати його стан".

Симптоми COVID-19 не є унікальними, але послідовність, з якою вони з'являються у хворого, відрізняється від інших респіраторних вірусів. Науковці вважають, що модель виникнення симптомів допоможе швидше діагностувати нові випадки, допомагаючи обмежити поширення хвороби.

Як депресія впливає на перебіг хвороби

Міжнародна група вчених з Сичуанського університету, Каролінського інституту та Університету Ісландії опублікувала дослідження, в якому пов'язала психічні розлади з ризиком зараження, важкого перебігу та навіть летальних наслідків SARS-CoV-2.

Минулі роботи на цю тему демонстрували зворотний зв'язок: внаслідок коронавірусної інфекції у людей виникали неврологічні та психічні розлади. У дослідженні Northwestern Medicine йдеться про те, що близько половини госпіталізованих пацієнтів відчували головний біль, запаморочення, труднощі з концентрацією уваги, втрату нюху і смаку, судоми, слабкість, біль у м’язах або мали інсульт.

Загалом вчені дослідили дані про здоров'я 421 тисячі осіб, серед яких 50 815 – люди з психічними розладами. Середній вік учасників випробування склав 68 років, 57% з них були жінками, а 43% – чоловіками. Відзначається, що люди з психіатричними діагнозами частіше за інших хворіють COVID-19 і важче переносять хворобу. Річ у тім, що психічні проблеми призводять до зміни імунних реакцій, і, як наслідок, – до ослаблення організму.

Раніше ми розповідали про лондонських науковців, які проаналізували 72 дослідження, присвячених 3559 випадкам SARS, MERS і SARS-CoV-2, і знайшли певні закономірності. Чверть людей, шпиталізованих з будь-яким із трьох типів коронавірусних захворювань, була схильна до сплутаності свідомості (патологічний стан, обумовлений порушенням психічних процесів, виражається в дезорієнтації особистості) і марення. Найімовірніше, це було пов'язано з нестачею кисню, але в деяких випадках могло означати пряму атаку вірусу на центральну нервову систему, припускають учені.

Куріння вейпа у 7 разів підвищує ризик захворювання

Дослідники Школи медицини Стенфордського університету стверджують, що підлітки-вейпери отримують у 5-7 разів частіше позитивний результат тесту на COVID-19 у порівнянні з однолітками, які не палять. Також серед курців у 5 разів частіше зустрічаються симптоми коронавірусної пневмонії, зокрема кашель, жар, головний біль і утруднене дихання.

Дослідження опубліковане в журналі Journal of Adolescent Health, автори опитали 4351 американця від 13 до 24 років.

"Молоді люди можуть вважати, що вік захистить їх від хвороби, але дослідження доводить, що куріння вейпа, електронних і звичайних сигарет безпосередньо впливає на ризик зараження COVID-19", – повідомила співавторка дослідження професорка педіатрії в Стенфорді Бонні Халперн-Фельшер.

Автори роботи також припускають, що ризик зараження підвищується через те, що вейпери можуть використовувати одні й ті самі електронні пристрої одразу на кількох людей. Крім передачі вірусу, дим у цих пристроях шкодить дихальній та імунній системі. "Цілком імовірно, що тютюнові вироби можуть збільшити ризик інфікування, пошкоджуючи респіраторний епітелій (слизову оболонку легких)", – заявили дослідники.

Куріння негативно впливає на різні органи, зокрема й на легені, які страждають при захворюванні COVID-19. А серед найпоширеніших хвороб, які пов'язані з палінням, – рак легенів та бронхіт. Щодо алкоголю, то доведено його негативний вплив на організм: виникнення проблем з печінкою й травленням, зневоднення (від чого найбільше страждають нирки), а також порушення серцевого ритму.

Гендиректор ВООЗ Тедрос Адганом Гебреєсус закликав повністю відмовитися від алкоголю та цигарок, щоб ефективніше протистояти COVID-19. Як кинути палити, ми теж розповідали в окремому матеріалі.

Науковці порівняли смертність від "іспанки" та коронавірусу

Порівнювати дві різні пандемії, які спалахнули у світі з різницею у сто років – важке, але здійсненне завдання. Але доктору Джеремі Фаусту з департаменту екстреної медицини Brigham and Women's Hospital це вдалося. Він опублікував у Jama Network Open аналіз, за допомогою якого можна зіставити високу смертність у Нью-Йорку 1918 року від іспанського грипу з показниками смертності за перші кілька місяців пандемії COVID-19.

У період з 1918 по 1920 рік близько третини людства було інфіковано вірусом грипу H1N1, померли десятки мільйонів людей. Під час піку "іспанки" щодня вмирали 287 осіб на 100 000 населення. Під час піку COVID-19 у березні-квітні 2020 року зафіксовано 202 летальних випадки. Виходить, що "іспанка" небезпечніша? Не зовсім, адже порівнювати тільки кількість смертей не зовсім коректно.

"Оскільки початкові показники смертності у 2017-2019 роках були менш ніж удвічі нижче, ніж у 1914-1917 році (завдяки поліпшенню гігієни та сучасним досягненням в медицині, громадській охороні здоров'я та безпеки), відносне збільшення кількості смертей в ранній період пандемії COVID-19 було значно більше, ніж у піковий період пандемії 1918 року", – пише автор дослідження. Це означає, що коронавірус принаймні так само небезпечний, як "іспанка".

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди