Можливість повторного зараження. Огляд нових наукових досліджень про коронавірус

Чому ми постійно розповідаємо про нові дослідження

COVID-19 дав поштовх новим дослідженням, пов’язаним як із вивченням нової інфекції, так і з впливом карантинних заходів на життя людей. Аби не загубитися в потоці фейків та маніпуляцій навколо пандемії, Суспільне щотижня збирає актуальні наукові дослідження.

Деякі з представлених досліджень є "препринтами" — науковими публікаціями, які не пройшли попередню експертизу. Чому так? Рецензія і перевірка даних займає багато часу, а в умовах пандемії важлива швидкість комунікації. Наведені дані не є істиною в останній інстанції, проте становлять дослідницький інтерес для експертів, які борються з COVID-19 по всьому світу.

Що робити читачам без медичної освіти, які просто хочуть знати, що відбувається і як залишатися здоровими? Як відрізнити гучний заголовок від справжнього відкриття? Раніше ми розповідали, на що слід звернути увагу при прочитанні наукових досліджень, пов'язаних з коронавірусом.

Якщо ви хочете залишатися в курсі актуальних наукових даних, радимо ознайомитися з нашими попередніми щотижневими оглядами:

Які тварини можуть захворіти на COVID-19

Коронавіруси, які стали причиною нинішньої пандемії – це велике сімейство вірусів, що можуть призвести до захворювання як у людей, так і у тварин. Але раніше було недостатньо даних, щоб зрозуміти, яким популяціям вірус загрожує найсильніше і як він передається. Поки міжнародна група біологів не провела аналіз ферменту (органічної речовини, яку виробляє жива клітина і регулює обмін речовин в організмі) у 410 видів хребетних.

Як і очікувалося, у групі найбільшого ризику опинились людина і близькі до неї примати. Можливість заразитися залежить від того, наскільки амінокислотна послідовність АПФ2 у тварин, яка є рецептором і точкою входу в клітину для деяких коронавірусів, збігається з людською. Що сильніше вони відрізняються, то нижче ризик захворіти. Це спостереження дозволило біологам розділити тварин на 5 груп.

1 група (найвищий ризик) складається з 18 видів приматів: вузьконосих мавп і гомінідів, зокрема людини;
2 група: гризуни, морські тварини, олені та лемури;
3 група: худоба й сімейство котячих;
4 група: свині, коні, слони, собаки і деякі домашні тварини;
5 група (ризик зараження майже відсутній): сумчасті, рептилії, земноводні та птиці;

"Отримані нами дані важливі для визначення популяцій, яким SARS-CoV-2 може завдати найбільшої шкоди", – впевнений Харріс Левін, професор Каліфорнійського університету в Дейвісі. З повним списком можна ознайомитись тут.

Виявилося, що приблизно 40% видів, потенційно сприйнятливих до SARS-CoV-2, перебувають під загрозою зникнення. До їх числа входять західна горила, білощокий чубатий гібон і суматранський орангутанг. Вони схильні до вкрай високого ризику зараження SARS-CoV-2 через рецептор AПФ2. У майбутньому ця інформація допоможе визначити, від яких тварин коронавірус здатний передаватися людині.

Чи може спрей від комарів захистити від коронавірусу

Дані дослідження Лабораторії оборонної науки та техніки Великої Британії, опубліковані Міністерством оборони країни, свідчать про те, що хімічний елемент, що входить до складу спрею проти комах, може вбивати коронавірус.

Як відзначають науковці, вони досліджували противірусну активність цитрідіолу при застосуванні безпосередньо до вірусу в рідкій формі та на "синтетичній шкірі" з латексу.

Випробування показали, що він виявляє противірусну активність в обох ситуаціях.

"DSTL (Defence Science and Technology Laboratory) сподівається, що результати цього дослідження можуть бути використані як плацдарм для інших організацій для розширення та розвитку досліджень, а також для підтвердження результатів наведених у цій публікації", — зазначається в роботі.

Водночас дослідники наголошують, що спрей від комарів не є повноцінним захистом від коронавірусу та може використовуватися тільки як допоміжний засіб.

Ще у квітні британським військовим видали цитрідіол, тому що вчені припустили, що він може захищати людину додатково.

Вперше доведена можливість повторного зараження

Дослідники з Гонконгу повідомили, що 33-річний чоловік вдруге заразився коронавірусом – це відбулося більш ніж через чотири місяці після першого інфікування. Це стало першим офіційно задокументованим випадком повторного зараження.

Перший випадок захворювання діагностували 26 березня – у чоловіка були легкі симптоми хвороби, а після одужання тести двічі давали негативний результат. 15 серпня після поїздки в Іспанію він знову зробив тест на коронавірус, який виявився позитивним.

Випадки повторних захворювань неодноразово фіксувалися і раніше. Однак жоден з них не був підтверджений ретельними дослідженнями. Відомо, що у людей, які одужали, протягом декількох тижнів в організмі зберігаються вірусні фрагменти, що може привести до позитивних результатів тестів за відсутності активного вірусу. Але дослідники виявили в організмі хворого саме той штам, який був поширений в Європі влітку.

За словами експертів, це відкриття не було несподіваним, особливо з урахуванням мільйонів інфікованих людей в усьому світі. Вдруге у чоловіка не було жодних симптомів – це свідчить про те, що його імунна система частково стримувала дію вірусу.

Люди в масках частіше дотримуються соціальної дистанції

Жорсткі карантинні заходи, які уряди різних країн впровадили з початком пандемії, були превентивними й випереджальними. Але з часом вчені достатньо вивчили вплив соціальної дистанції, миття рук і носіння масок, щоб стверджувати, що вони досі найефективніші у стриманні поширення захворювання. Чергове дослідження підтвердило наслідки від політики добровільного носіння засобів індивідуального захисту – робота опублікована у виданні Proceedings of the National Academy of Sciences.

Дослідження свідчить про те, що тканинні маски впливають на ймовірність передачі COVID-19 не тільки безпосередньо, створюючи фізичний бар'єр між людиною і вірусними частинками в повітрі – вони також мають психологічний ефект, змушуючи людей уважніше ставитися до дотримання соціальної дистанції.

Науковці опитали близько 7000 осіб щодо їхніх поглядів на носіння масок, дотримання правил гігієни та ставлення до інших людей, які носять маски або нехтують ними. Виявилося, що ті, хто регулярно надягає захисну маску у людяних місцях, в 7 разів частіше миють руки, в 13 разів частіше дотримуються соціальної дистанції та у 20 разів частіше уникають рукостискань, ніж ті, хто лише інколи користується захистом або не вдається до нього взагалі. Це пов'язано з тим, що ставлення до масок як до дієвого заходу проти COVID-19 викликає більшу довіру до інших захисних заходів.

Дослідники також провели експеримент, як піддослідні (в масках чи без) реагуватимуть у ситуації, коли знаходитимуться в одному відділі продуктового магазину разом з іншою людиною (так само в різних комбінаціях: були групи з масками та без них). Виявилося, що люди в масках сприймалися як більш просоціальні (ті, що приносять користь іншим людям або суспільству загалом).

Чому не можна носити захисні маски на підборідді

Використання масок у громадських місцях і транспорті стало новою обов'язковою вимогою посткоронавірусного світу і вже сприймається як щось буденне. Але можна помітити, що в літню спеку або у громадському транспорті багато хто піддається спокусі опустити маску на підборіддя, залишаючи ніс – одне з найуразливіших місць для проникнення коронавірусу в організм – незахищеним.

Таке формальне використання засобів індивідуального захисту не тільки загрожує людині зараженням, а й становить небезпеку для її рідних. Попри спеку та духоту, не можна знімати або носити маску на підборідді – це рівноцінно відсутності маски взагалі.

При носінні маски не прикриваючи носа та постійно переміщаючи її вгору-вниз руками інфікуватись легше. Річ у тім, що на зовнішній стороні маски може зібратися вірусний слиз, тому торкаючись маски, людина ризикує занести інфекцію в організм.

Умови "адаптивного" карантину викликають у людей помилкове відчуття безпеки, попри те, що Україна майже щодня встановлює нові "рекорди" за кількістю заражених. Найкращий спосіб уникнути зараження коронавірусом та іншими вірусами – мити руки з милом, не торкатися обличчя, триматись якомога далі від хворих людей, носити маску правильно та дезінфікувати поверхні, якими ви користуєтеся вдома чи на роботі.

Можливість повторного зараження. Огляд наукових досліджень про коронавірус