Повторне зараження — питання часу. Огляд нових досліджень про коронавірус

Повторне зараження — питання часу. Огляд нових досліджень про коронавірус

Чому ми постійно розповідаємо про нові дослідження

COVID-19 дав поштовх величезній кількості нових досліджень, пов’язаних як із вивченням власне коронавірусної інфекції, так і з впливом карантинних заходів на життя людей. Аби не загубитися в потоці фейків та маніпуляцій навколо теми пандемії, Суспільне періодично збирає для вас актуальні наукові дослідження.

Варто зазначити, що деякі з представлених досліджень є "препринтами" — науковими публікаціями, які не пройшли попередню експертизу. Чому так? Рецензія і перевірка даних займає багато часу, а в умовах пандемії важлива швидкість комунікації між ученими. Наведені дані не є істиною в останній інстанції, проте становлять важливий дослідницький інтерес для експертів, які борються з COVID-19 по всьому світу.

Читайте також: "До чого тут корона? 9 найпоширеніших запитань про COVID-19"

Якщо ви хочете залишатися в курсі актуальних наукових даних, радимо ознайомитися з нашими попередніми щотижневими оглядами:

Повторне зараження – питання часу

Ще на початку червня міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що нині немає науково-доказових статей, які чітко могли б підтвердити (чи спростувати) можливість повторного зараження.

Пізніше доктор медичних наук Національної медичної академії імені Шупика Олександр Дуда розповів про дослідження імунітету проти коронавірусу в найбільш постраждалому регіоні – італійській Ломбардії у місті Бергамо. Під час хвороби люди мають високі показники імуноглобуліну M. А після одужання найголовнішим захисником проти хвороби є імуноглобуліни G. Вчені провели тести понад 10 тисяч людей, і тільки 57% мали імуноглобуліни G, що, на думку фахівця, може свідчити про можливість другої хвилі пандемії.

Але 18 червня в журналі Nature Medicine китайські вчені опублікували попередні результати власного дослідження, згідно з якими імунітет до COVID-19 – явище тимчасове і захищає людину не більш ніж на 2-3 місяців. Ба більше, через кілька місяців у близько половини (40%) безсимптомних пацієнтів він взагалі перестає визначатися.

Вибірка відносно невелика – всього у дослідженні взяли участь 74 пацієнти. У половини з них хвороба минала без симптомів, в іншої половини – з яскраво вираженими ознаками COVID-19. Вже через 8 тижнів рівень антитіл у першої групи знизився на 81%, а в другій – на 62%. І якщо у безсимптомних хворих антитіла перестали визначатися взагалі у 40% піддослідних, то серед учасників другої групи така проблема виникла лише у 13%. Це означає, що повторне зараження на коронавірус – питання часу.

Результати цього дослідження хоч і попередні, але співзвучні з роботою науковців з Амстердамського університету, які наприкінці травня дійшли висновку, що імунітет до COVID-19 може зберігатися близько пів року.

Як гормон стресу впливає на перебіг хвороби

Кортизол – гормон стресу – один із головних ворогів людства, якщо вірити лайфстайл-виданням та наукпоп статтям останніх кількох років. Ми теж присвятили цьому питанню не один матеріал, нагадуючи, що стрес впливає на емоції, настрій та поведінку людини. Не менш важливим, а часто й більш серйозним, залишається його вплив на людський організм.

Кортизол – гормон, що утворюється в надниркових залозах. Бере участь в обміні білків, жирів, вуглеводів та у провокуванні стресових реакцій. Його одиниця виміру – нмоль / л (наномоль на літр).

Нещодавно вчені з Імперського коледжу Лондона з’ясували, що підвищений рівень гормону стресу свідчить про значний ризик летальності під час перебігу коронавірусу. В дослідженні взяли участь 535 пацієнтів (з них 404 із підтвердженим діагнозом на ковід). У людей з пневмонією рівень кортизолу в крові був значно вищий, ніж в інших – 619 нмоль/л проти 519 нмоль/л. Максимальна концентрація гормону стресу в пацієнтів з коронавірусом досягла 3241 нмоль/л.

Нормальний показник коливається в межах від 80 до 535 нмоль/л, залежно від циркадного ритму.

Стало відомо, що в пацієнтів, у яких рівень кортизолу нижче 744 нмоль/л, медіана виживання (термін, за який вмирають 50% пацієнтів) склала 36 днів. А ось у тих, в кого концентрація кортизолу була вищою, цей показник дорівнював лише 15 дням. Ці ознаки можуть допомогти лікарям краще визначати, якими хворими необхідно зайнятися в першу чергу.

Чому люди з першою групою крові менш вразливі до COVID-19

У минулому огляді наукових досліджень ми розповідали про фахівців американського сервісу із розшифровки геному 23andMe, які з’ясували, що люди з першою групою крові на 9-18% менше схильні до зараження COVID-19. Натомість люди з другою групою вразливіші до захворювання та найгірше переносять інфекцію.

Нове дослідження міжнародної групи вчених у журналі New England Journal of Medicine підтверджує, що люди з деякими групами крові й справді вразливіші, і пояснюють, чому саме.

Групи крові класифікуються за наявністю або відсутністю певних антигенів на поверхні еритроцитів, а також частково на лейкоцитах, тромбоцитах та інших клітинах тканин. Дослідження, опубліковане у журналі, підтверджує, що люди з деякими групами крові й справді вразливіші до коронавірусу.

Цитуючи сайт donor.ua: група крові — це генетично наслідувані ознаки, що не змінюються протягом життя за природних умов, та опис індивідуальних антигенних характеристик еритроцитів, які визначають за допомогою методів ідентифікації специфічних груп вуглеводів і білків, уміщених до мембрани еритроцитів людини або тварини.

Тобто перша група крові у людей краще розпізнає певні білки та ідентифікує їх, як чужі. Тому люди з нею менш вразливі до COVID-19. Втім, вони ж схильні до інших інфекційних захворювань, зокрема до холери та бактерій "хелікобактер пілорі" (бактерія, яка інфікує різні області шлунка і дванадцятипалої кишки), які стають причиною виразки та раку шлунка.

Як правильно користуватися вбиральнею під час пандемії

Про те, що коронавірус 2019 nCoV може передаватися фекально-оральним шляхом, китайські дослідники з Інституту вірусології Китайської академії наук в Ухані попереджали ще в лютому. Лікарі звернули увагу, що в інфікованих коронавірусом пацієнтів серед ранніх симптомів у 10-20% випадків зустрічається діарея. Аналіз калу пацієнтів показав: у ньому міститься РНК вірусу, а значить крім повітряно-краплинного шляху вірус може передаватися ще й через фекалії. Утім, ризик цього досить легко знизити.

За допомогою комп’ютерного моделювання науковці встановили, що при змиві вода в туалеті, яка потрапляє на протилежну до струму стінку, утворює невеликі повітряні вихори, внаслідок чого в повітря на висоту до метра підіймаються багато крихітних крапель – настільки легких, що вони залишаються в такому підвішеному стані близько хвилини. Деякі частинки змиваються в трубопровід або осідають усередині чаші, але приблизно 60% вірусів розносяться за межі унітазу.

Згідно з останніми дослідженнями, вірусні частинки SARS-CoV-2 можуть залишатися у випорожненнях ще кілька тижнів після зникнення симптомів. Це означає, що користування громадським туалетом, навіть якщо ви були в окремій кабінці, може бути небезпечним – і навіть там необхідно дотримуватись додаткових заходів захисту: не знімати маску та ретельно вимити руки. Ще це означає, що необхідно закривати унітаз кришкою перед тим, як зливаєте воду – це буквально може врятувати чиєсь життя.

Кашель знижує ефективність захисної маски

Від початку спалаху коронавірусу мешканці деяких країн призвичаїлися носити маску, проте часто ця порада мала рекомендаційний характер. З часом з’явилось більше досліджень на цю тему – мікробіологи з Університету Гонконга експериментально підтвердили ефективність масок при коронавірусі. Як розповів автор роботи Юен Квок-Юн, завдяки маскам швидкість безконтактної передачі вірусу (повітряно-крапельним шляхом) знизилася на 75%.

Принцип роботи масок надзвичайно простий: вони зменшують кількість інфекційних краплинок, які можуть опинитися в повітрі. Однак виявилось, що на ефективність фільтрації масок негативно впливає повторний кашель. Дослідження про це опубліковане у журналі Physics of Fluids.

Як і раніше, вчені використали комп’ютерну симуляцію поширення дрібних крапель внаслідок кашлю – цього разу крізь захисну маску. Попри те, що вона зменшує кількість крапель, повністю їх блокувати не вдається.

Виявилось, що навіть коли людина не інтенсивно покашляє в масці, деякі краплинки можуть подолати відстань до 1 метра. Під час повторних циклів кашлю зменшується скупчення й розмір цих краплинок. Це свідчить про те, що використання маски дійсно не забезпечує повного захисту, тому соціальне дистанціювання залишається важливим.

Зважаючи на це, науковці закликають виробників та органи з охорони здоров’я розглянути нові критерії оцінки ефективності маски з урахуванням фізики та динаміки кашлю.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди