Що говорить про людину дотримання соціальної дистанції. Огляд наукових досліджень про коронавірус

COVID-19 дав поштовх величезній кількості нових досліджень, пов’язаних як із вивченням власне коронавірусної інфекції, так і з впливом карантинних заходів на життя людей. Аби не загубитися в потоці фейків та маніпуляцій навколо теми пандемії, Суспільне періодично збирає для вас актуальні наукові дослідження.

Варто зазначити, що деякі з представлених досліджень є "препринтами" — науковими публікаціями, які не пройшли попередню експертизу. Чому так? Рецензія і перевірка даних займає багато часу, а в умовах пандемії важлива швидкість комунікації між ученими. Наведені дані не є істиною в останній інстанції, проте становлять важливий дослідницький інтерес для експертів, які борються з COVID-19 по всьому світу.

Що робити читачам без медичної освіти, які просто хочуть знати, що відбувається і як залишатися здоровими? Як відрізнити гучний заголовок від справді важливого відкриття? Раніше ми розповідали, на що слід звернути увагу при прочитанні наукових досліджень, пов'язаних з коронавірусом.

Якщо ви хочете залишатися в курсі актуальних наукових даних, радимо ознайомитися з нашими попередніми щотижневими оглядами:

• COVID у повітрі, пандемія ще два роки
• Хто заразив майже половину інфікованих
• Повторне зараження та мутація вірусу
• Обмеження діють, маски — теж
• Психічні розлади і хвороби щитовидної залози
• Перша вакцина і справжня кількість безсимптомних хворих
• Захист очей, носіння масок і небезпека для лисих чоловіків
• Захисний ефект групи крові та загроза нервовій системі
• Повторне зараження та як гормон стресу впливає на перебіг хвороби
• Менше половини людей роблять це правильно

Дотримання людиною соціальної дистанції в умовах пандемії говорить про більш розвинену робочу пам'ять, яка необхідна для раціонального прийняття рішень – такими виявились результати дослідження американських вчених.

Людям з меншим об'ємом робочої пам'яті, судячи з усього, важко обробити всю інформацію та усвідомити важливість носіння масок і дотримання соціальної дистанції. Дослідники рекомендують враховувати це при розробці політики інформування населення про заходи профілактики коронавірусу.

У багатьох американських штатах соціальне дистанціювання та носіння масок були добровільними заходами, через що багато людей відмовлялися їх дотримуватись. У перші два тижні після оголошення надзвичайного стану автори роботи опитали 850 американців, щоб визначити їх рівень пригніченості та тривожності, а також зафіксувати індивідуальні відмінності в дотриманні соціального дистанціювання. Потім учасники дослідження пройшли тести, присвячені їх особистості, рівню інтелекту та розумінню витрат і переваг соціального дистанціювання.

Виявилося, що чим менший був обсяг робочої пам'яті опитаних, тим менш охоче вони дотримувалися заходів безпеки. Схильність до дотримання соціальної дистанції може спиратися на прийняття рішень відповідно до оцінки витрат і переваг такої поведінки в робочій пам'яті, а не, скажімо, на просту звичку. Таким чином, цей процес видається важчим людям із меншим об'ємом робочої пам'яті.

Один із авторів дослідження Чжан Вейвей очікує, що внесок робочої пам'яті в прийнятті рішень буде зменшуватися мірою того, як нові соціальні навички, такі як носіння масок або соціальне дистанціювання, будуть ставати нормою суспільства: "З часом це стане звичною поведінкою, а її зв'язок з робочою пам'яттю зменшиться", — вважає він.

Перебіг COVID-19 залежить від безлічі факторів. Симптоми хвороби будуть сильнішими чи слабшими залежно від статі, віку, наявності хронічних захворювань, соціального статку і навіть раси.

Раніше ми розповідали про фахівців американського сервісу із розшифровки геному 23andMe, які з’ясували, що люди з І групою крові на 9-18% менше схильні до зараження COVID-19. Натомість люди з ІІ групою вразливіші до захворювання та найгірше переносять інфекцію.

Однак не все так просто: в Annals of Hematology була опублікована стаття співробітників Массачусетської загальноклінічної лікарні. Дослідження свідчить, що тяжкість COVID-19 з групами крові ніяк не пов'язана. Науковці проаналізували історію хвороби у понад 1200 хворих і не виявили жодного статистичного взаємозв'язку між групою крові та ризиком померти від COVID-19, або з необхідністю використовувати апарати штучного дихання.

Також не було виявлено зв'язку між групами крові й запальними маркерами, наявність яких свідчить про те, що імунітет занадто сильно реагує на коронавірус (саме надмірна реакція імунної системи на вірус вважається головною причиною ускладнень). Тобто високий рівень запальних сигналів, низький рівень запальних сигналів, слабкі та важкі симптоми однаковою мірою траплялись у хворих з будь-якою групою крові.

Але водночас вдалося виявити інший зв'язок: люди з ІІІ і ІV резус-позитивними групами крові заражалися частіше. Тобто групи крові, можливо, впливають на шанс заразитися, але не на тяжкість перебігу хвороби. Втім, не виключено, що у майбутньому будуть інші дослідження, які остаточно поставлять крапку в цьому питанні.

Дослідження науковців з Університету Небраски засвідчило, що мікродроплети (найменші частинки) SARS-CoV-2, взяті з повітря, можуть реплікуватися (тобто, робити власні копії) в лабораторних умовах. Це посилює гіпотезу про те, що причиною розповсюдження коронавірусу може бути звичайна розмова або дихання, а не лише кашель та чхання – і що інфекційні дози вірусу можуть поширюватись набагато далі, ніж два метри.

Поки що результати вважаються попередніми, але документ розміщений на сайті, на якому вперше було оприлюднено більшість передових досліджень про COVID-19. Ця ж команда вчених у березні повідомила, що вірус продовжує перебувати у повітрі в кімнатах госпіталізованих пацієнтів з COVID-19.

Науковці взяли проби повітря з п'яти кімнат хворих із висоти близько 30 сантиметрів над підніжжям ліжок. Зібрані зразки помістили в пробірки зі сприятливим середовищем, аби змусити їх рости. Три з 18 протестованих зразків змогли реплікуватися. Для дослідників це є доказом того, що мікродроплети, які долають набагато більшу відстань, ніж аерозольні частинки, здатні заразити людей.

Нове дослідження вчених Канзаського державного університету США підтвердило, що коронавірус не передається людині після укусу комара. Згідно з результатами, вірус не здатен реплікуватися в організмах трьох поширених видів комарів – Aedes aegypti (комар жовтолихоманочний – живе у всіх тропічних і субтропічних областях, але останнім часом його можна зустріти й неподалік від Одеси), Aedes albopictus (походить зі Східної Азії, але на початку XXI століття поширився по всьому тропічному та субтропічному поясах Землі) і Culex quinquefasciatus (поширений у тропічних і субтропічних регіонах).

З цього можна зробити висновок, що така передача вірусу людині неможлива. В Україні найбільш поширений комар-пискун – Culex pipiens. Про нього в дослідженні не згадується, проте результати мають бути схожі.

Дослідження проводилося з березня. Це перша рецензована публікація, яка підтверджується висновками Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), вони також відкидали можливість передачі за допомогою комах.

"У той час як Всесвітня організація охорони здоров'я остаточно заявила, що комарі не можуть передавати вірус, наше дослідження першим надає докази цієї теорії. Ми продемонстрували, що навіть за екстремальних умов SARS-CoV-2 не може самовідтворюватися в тілах цих комарів. Таким чином, його не можна передати людині навіть в тому малоймовірному випадку, коли комар спочатку кусає носія вірусу", – розповів автор дослідження, професор біобезпеки Хіггс Рейні.

Технічні компанії по всьому світу прагнуть допомогти в боротьбі з пандемією коронавірусу. Дослідження показали, що 6,5% пацієнтів з COVID-19 можуть раптово перейти до серйозної стадії захворювання, і рівень смертності серед них може сягати 49%. Тому одним із ключових завдань для органів охорони здоров'я є виявлення та вчасне лікування пацієнтів, у яких на ранніх стадіях є ризик розвитку важких і смертельних синдромів.

Група китайських дослідників спільно з компанією Tencent AI Lab вирішила допомогти з цим. Проєкт очолив Чжун Наньшан, старший медичний консультант Китаю з COVID-19, від моменту появи вірусу в лютому. Вчені представили модель глибокого навчання, яка може передбачити ризик розвитку критичних захворювань у пацієнтів з коронавірусом. Лабораторія розробила модель на основі когорти з 1590 пацієнтів з 575 медичних центрів Китаю, з подальшою перевіркою у 1393 пацієнтів.

Спільна лабораторія зробила предиктор доступним онлайн, що дозволило клінічному персоналу по всьому світу розрахувати ймовірність розвитку критичного захворювання у пацієнтів протягом 5, 10 і 30 днів, використовуючи десять клінічних змінних.

У той час як основна увага проєкту зосереджена на COVID-19, довгострокова місія лабораторії полягає в тому, щоб "використовувати великі дані та штучний інтелект для скринінгу, профілактики й контролю, а також попередження про спалахи респіраторних захворювань і захворювань органів грудної клітки".

Нове масштабне дослідження, проведене в Південній Кореї, показало, що діти старше 10 років поширюють коронавірус майже так само, як дорослі. Водночас діти молодше 10 років приблизно вдвічі рідше заражають інших коронавірусом. Це може бути пов'язано з тим, що обсяг повітря в дитячих легенях менший, ніж у дорослих. Інша гіпотеза полягає в тому, що діти менше зростом, тому ймовірність того, що дорослі вдихнуть заражене ними повітря, знижується.

При цьому діти 10-19 років здатні заражати людей навколо навіть з більшою імовірністю, ніж дорослі. Видання зазначає, що це може бути похибкою або ж обумовлено поведінкою дітей: хоча ростом старші школярі вже зрівнялися з дорослими, їхні звички з дотримання гігієни можуть залишатися такими ж, як у маленьких дітей. Крім того, підлітки, можливо, більше спілкуються з однолітками, а отже, мають більше шансів передати вірус.

Для дослідження вчені вибрали 5706 осіб, у яких першими в сім'ї з'явилися симптоми COVID-19 в період з 20 січня по 27 березня, та ідентифікували сумарно 59 073 контакти цих пацієнтів. Потім вони протестували усіх, хто контактував із хворим вдома, незалежно від того, чи з'явились у них симптоми. В контексті результатів південнокорейського дослідження видання знову порушує питання про відкриття шкіл цієї осені на тлі пандемії коронавірусу, що поки не збирається згасати.