Вплив карантину на рівень захворюваності. Огляд наукових досліджень про коронавірус

Вплив карантину на рівень захворюваності. Огляд наукових досліджень про коронавірус

Чому ми постійно розповідаємо про нові дослідження

COVID-19 дав поштовх величезній кількості нових досліджень, пов’язаних як із вивченням власне коронавірусної інфекції, так і з впливом карантинних заходів на життя людей. Аби не загубитися в потоці фейків та маніпуляцій навколо теми пандемії, Суспільне збирає для вас актуальні наукові дослідження.

Варто зазначити, що деякі з представлених досліджень є "препринтами" — науковими публікаціями, які не пройшли попередню експертизу. Чому так? Рецензія і перевірка даних займає багато часу, а в умовах пандемії важлива швидкість комунікації між ученими. Наведені дані не є істиною в останній інстанції, проте становлять дослідницький інтерес для експертів, які борються з COVID-19 по всьому світу.

Що робити читачам без медичної освіти, які просто хочуть знати, що відбувається і як залишатися здоровими? Як відрізнити гучний заголовок від справжнього відкриття? Раніше ми розповідали, на що слід звернути увагу при прочитанні наукових досліджень, пов'язаних з коронавірусом.

Якщо ви хочете залишатися в курсі актуальних наукових даних, радимо ознайомитися з нашими попередніми щотижневими оглядами:

Безсимптомні носії COVID-19 можуть виділяти вірус довше

Вірусне навантаження (кількість часточок вірусу в рідині організму, яка аналізується – ред.) у безсимптомних носіїв коронавірусної інфекції може бути таке ж високе, як і в тих, у кого симптоми є. Про це йдеться в дослідженні науковців з Південної Кореї, опублікованому в журналі JAMA Internal Medicine.

Учені розглянули 303 пацієнтів з COVID-19, які були ізольовані в одному з корейських лікувальних центрів і кілька разів робили ПЛР-тестування. Більше третини були безсимптомними на момент надходження в ізоляцію. У 19% з них згодом розвинулися симптоми, в середньому через 15 днів після виявлення інфекції.

До 21-го дня спостереження тести показували негативні результати у 75% пацієнтів з безсимптомної групи і майже 70% серед тих, хто мав симптоми. Після додаткових досліджень з'ясувалося, що вірусне навантаження у цих двох груп виявилося схожим. Причому знижувалося воно повільніше саме у безсимптомних пацієнтів.

Дослідники наполягають, що ізоляція безсимптомних пацієнтів може бути необхідна для контролю поширення коронавірусу. 

Позиція ВООЗ дещо відрізняється: випадки, коли безсимптомний носій коронавірусної інфекції передає її іншій людині, здаються експертам організації рідкісними. Епідеміологиня Марія Ван Керкхове наголошувала на необхідності ізоляції всіх носіїв з симптомами COVID-19, а також виявлення контактів цих людей.

Як історія хвороб пов'язана з імунітетом до коронавірусу

Організм людини може краще впоратися з COVID-19, якщо він раніше переносив інші типи застуд і вірусів грипу. Про це йдеться в результатах дослідження вчених з каліфорнійського Інституту імунології La Jolla.

Біологи заявили, що застуди, які людина переносила раніше, можуть допомогти у боротьбі з коронавірусом. Це відбувається завдяки імунним T-клітинам, які виробляє наш організм під час хвороб. Ці клітини можуть запам’ятовувати властивості вірусів і краще реагувати на інші хвороби, зокрема й СOVID-19.

У межах дослідження вчені проаналізували склад крові 25 пацієнтів у період з 2015 по 2018 рік і визначили, що у деяких людей T-клітини могли розпізнавати як новий коронавірус SARS-CoV-2, так й інші простудні коронавіруси, і боротися з ними. Якщо ж T-клітин немає, організму доведеться вибудовувати захист самостійно, що може позначитися на складності перебігу хвороби.

За словами авторів, це може пояснювати, чому деякі люди переносять хворобу легко, а інші важко.

Чому коронавірус вражає тільки деякі органи

Коронавірусне захворювання може поширюватися не лише на легені, а й на інші органи, зокрема серце, печінку, нирки і мозок. Проте, судячи з усього, інфекція не вражає інші частини організму. У журналі Chaos було опубліковане дослідження науковця Ернесто Естради з Університету Сарагоси (Іспанія), в якому він намагається зрозуміти причини цього.

За словами Естради, щоб проникнути в клітини, SARS-CoV-2 націлюється на фермент (ACE2) і, потрапивши в циркуляцію організму людини, може поширитися практично на все тіло.

Однак вірус вражає органи вибірково та аж ніяк не всі, тому вчений припустив, що для поширення інфекції організмом має бути інший шлях.

Щоб з'ясувати, чи так це, він вивчив зміщення білків, які переважають у клітинах легенів, і те, як вони взаємодіють з білками в інших органах. "Щоб два білки знайшли один одного й утворили комплекс взаємодії, вони повинні переміщатися всередині клітини у субдифузійний спосіб", – зазначив автор роботи.

За словами Естради, субдифузійний рух можна порівняти з тим, як п'яниця йде людною вулицею: натовп "створює перешкоди" на шляху і затримує його. За аналогією з цим білки в клітині стикаються з численними перешкодами, які вони повинні подолати для успішної взаємодії. Ускладнює процес те, що деякі білки перебувають в одній і тій самій клітині або органі, а інші – ні. Тому якісь частини організму залишаються непорушними.

З огляду на це автор дослідження розробив математичну модель, яка допомогла обчислити групу з кількох десятків білків в легенях, що діють як основні активатори і впливають на інші органи людського організму.

Проте питання, як саме уражені білки переміщуються між частинами організму, залишається відкритим. Саме йому Естрада планує присвятити майбутні дослідження.

Діти, ймовірно, поширюють коронавірус не менше за дорослих

Діти молодшого віку, ймовірно, поширюють новий коронавірус не меншою мірою, ніж інші вікові групи. Такого висновку дійшли в дитячій лікарні Ann & Robert H. Lurie в Чикаго, показавши, що у дітей, які молодше п'яти років, з легким і середнім ступенем вираженості COVID-19 в носоглотці значно вище рівень генетичного матеріалу вірусу, ніж в дітей старшого віку та дорослих.

Хоча питання того, наскільки сильно діти поширюють SARS-CoV-2, порушується вже давно, закриття шкіл завадило проведенню масштабних досліджень.

У дослідженні, опублікованому в журналі JAMA Pediatrics, ідеться, що здатність дітей молодшого віку розносити COVID-19, можливо, була через це недооцінена.

Науковці проаналізували 145 випадків упродовж першого тижня після появи симптомів і порівняли вірусне навантаження в трьох вікових групах: діти до 5 років, діти 5-17 років і дорослі 18-65 років. Далі ж провели паралелі з респіраторно-синцитіальним вірусом (гостра вірусна інфекційна хвороба з групи ГРВІ з тенденцією до виникнення бронхіоліту у дітей молодшого віку та осіб літнього віку – ред.), де діти з високим вірусним навантаженням з більшою ймовірністю передають інфекцію.

Вчені уточнили, що обмежувалися виявленням вірусної РНК, а не інфекційного вірусу, "хоча педіатричні дослідження показали зв'язок між вищими рівнями РНК і здатністю культивувати інфекційний вірус".

Загалом діти сприйнятливі до SARS-CoV-2, але захворювання у них зазвичай протікає легше, ніж у дорослих.

Карантинні заходи знизили захворюваність на грип

Глобальні правила соціального дистанціювання для запобігання поширенню коронавірусної хвороби, рекордно знизили показники захворюваності на грип. Це свідчить, що такі заходи мають безпрецедентний вплив і на інші інфекційні захворювання.

У Китаї, де розпочалися найбільш ранні широкомасштабні карантинні заходи, суттєво зменшилася кількість нових повідомлень про захворювання на свинку, кір та деякі хвороби, що передаються статевим шляхом. Найбільше знизилися випадки захворювання на грип: з середнього показника близько 290 тисяч випадків на місяць до 23 тисяч. Це понад 90% з початку локдауна.

Канадська система моніторингу грипу також повідомила про "надзвичайно низький рівень" захворюваності в останньому звіті, така ж ситуація й у Великій Британії та Австралії.

В останньому щотижневому звіті портал інфекційних хвороб Південної Кореї повідомив про зниження на 83% випадків порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди