Пандемія COVID-19 наразі є топ-темою у світі й навряд чи найближчим часом зникне з новинних стрічок. Разом з тим висока увага до теми тягне за собою неймовірну кількість фейків, маніпуляцій та перекручувань фактів. Як несвідомих, так і штучно створених з різних причин: бажання заробити, спроб підвищити рейтинги тощо.
Ми зібрали для вас інформацію від науковців про факти, які вони дізналися про COVID-19 за час пандемії.
Читайте також: "До чого тут корона? 9 найпоширеніших запитань про COVID-19"
Ті, хто "чудово почуваються", заразили майже половину інфікованих
Ми звикли вважати, що заразитися на інфекційні хвороби можна тільки від людини з очевидними симптомами, наприклад, якщо вона на вас чхнула чи хоча б подихала. Насправді ж зараз стає зрозуміло, що коронавірусна інфекція передається й від людей без жодних зовнішніх ознак захворювання та з чудовим самопочуттям.
В опублікованій в Nature Medicine роботі дослідники дійшли висновку, що найбільша концентрація вірусних часточок спостерігалася в пацієнтів, у яких тільки почали проявлятися симптоми. Саме на цей, а інколи й більш ранній період припадав пік заражуваності. За їхніми даними, близько 44% пацієнтів заразилися від людей, у яких не проявлялися симптоми захворювання.
У процесі дослідження науковці аналізували перебіг хвороби у 94 пацієнтів з підтвердженою коронавірусною інфекцією. Важливо, що в жодного з них хвороба не була у критично важкому стані. Впродовж 32 днів після появи симптомів у них брали мазки з горла. Виявилося, що максимальна концентрація вірусу в слизових оболонках припадає приблизно на час виникнення перших симптомів, а потім знижується і практично зникає приблизно на 21-й день.
Пізніше за допомогою побудови математичної моделі науковці вирахували: у середньому, за 2-3 дні до виникнення симптомів люди починають бути заразними. Пік здатності заразити припадає на період близько 14-16 годин від моменту появи перших симптомів. Далі впродовж тижня здатність до зараження у вірусу падає, а тоді зникає зовсім.
Карантин не покращив екологічну ситуацію
Точніше, покращення все ж є, але вони не такі значні, як нас намагаються переконати. У Китаї та інших країнах, де карантинні заходи були одними з найжорсткіших, повітря й справді стало чистішим.
Проте, по-перше, не варто забувати, що у Китаї в "докарантинний" час були дуже серйозні проблеми з повітрям. Як мінімум, КНР була лідером у світі за викидом парникових газів. На карті NASA можна помітити різкий спад забруднення повітря: з критичних значень до нормальних усього за місяць. Зниженню рівня забруднення, ймовірно, сприяла зупинка виробництва на багатьох заводах країни.
Проте науковці говорять, що це тимчасовий ефект й, скоріш за все, через кілька днів після повернення до звичного життя, попередній рівень забрудненості відновиться.
А співробітник азійського підрозділу Greenpeace Шо Лі навіть побоюється, що прагнення китайської влади компенсувати втрати за місяці простою призведе до різкого зростання забруднення атмосфери після повного закінчення карантину. Причому до рівня, який знівелює всі попередні зниження.
Водночас більшість фотографій з рибками та дельфінами, які "повернулися до венеційських каналів" – фейки. На жаль.
Алкоголь не захищає від коронавірусу, а збільшує ризик заразитися
Лікарі зі Всесвітньої організації охорони здоров'я закликали не вірити поширеним чуткам про те, що алкоголь допомагає протидіяти COVID-19. Своє спростування фахівці опублікували на офіційному сайті ВООЗ.
"Страх і дезінформація породили небезпечний міф про те, що вживання міцного алкоголю може вбити вірус COVID-19. Це не так. Розпивання будь-якого алкоголю шкідливе, але вживання високоградусного етилового спирту (етанолу) може призвести до тяжких наслідків для здоров'я, включаючи смерть", – заявлено на сайті ВООЗ.
Алкоголь знижує імунітет людини, а це підвищує ризик заразитися й може призвести до ускладнень під час хвороби. В організації звернули увагу на європейський регіон, на який, за статистикою, припадає третина всіх смертей, спричинених алкоголем. Усього, за даними ВООЗ, від алкоголю помирають 3 мільйони осіб на рік.
У курців ризик ускладнень при хворобі вдвічі вище
Невелике дослідження за участю 191 хворого виявило статистичний зв'язок смертності від COVID-19 і куріння. Інше дослідження, за участю 1 099 хворих, встановило, що частка курців серед тяжкохворих вище, ніж серед тих, у кого хвороба минає легко.
Також курцям частіше була потрібна штучна вентиляція легенів і лікування у відділенні інтенсивної терапії. Дослідження показало, що ризик важкого перебігу хвороби збільшується у 2,4 раза. Паління цигарок є фактором ризику тяжкого перебігу коронавірусу та смерті від нього. Саме по собі це не дивно, з огляду на те, як вживання тютюнових виробів впливає на імунітет і роботу легенів.
Читайте також: "Не все так погано. Як почалися попередні епідемії та як вдалося їх зупинити"
Чи може людина заразити тварину, а тварина – людину?
Поки відомо лише, що кішки й тхори, мабуть, можуть бути переносниками інфекції та виробляти до вірусу антитіла. Симптоматичних випадків – з підвищенням температури, кашлем, гострим респіраторним синдромом тощо – в жодних тварин поки не зафіксовано, хоча відомо, що близько 15% кішок в Ухані стикнулися з вірусом. Собаки теж можуть інфікуватись, але набагато слабкіше, ніж кішки. Свині, качки та кури до вірусу повністю стійкі. Українські ветеринари звертають увагу на те, що тварини теж хворіють на різні коронавіруси, проте небезпеки для господарів це не становить.
Домашні та сільськогосподарські тварини (кішки, собаки, птахи, худоба) нині не розглядаються як джерела небезпеки зараження COVID-19 для людини, проте сама людина є джерелом небезпеки інфікування SARS-CoV-2 для хижих ссавців. Тому за підозри на COVID-19 інфікованим людям слід берегти тварин і обмежувати контакти з ними, щоб не заразити їх.
При чханні мікроби розлітаються на 7-8 метрів
Фізикиня Лідія Бургіба з Массачусетського технологічного інституту з'ясувала, що при чханні навколо людини утворюється "хмара", а краплі поширюються на 7-8 метрів. Ця суміш зберігається в повітрі набагато довше, ніж передбачалося. Раніше науковиця розрахувала, що при кашлі аналогічна "хмара" мікробів поширюється на 2,5 метра.
За допомогою дослідження Бургіба хотіла уточнити, які саме запобіжні заходи необхідні для недопущення зараження на COVID-19: сучасні рекомендації містять відомості, отримані ще на початку XX століття. Згідно з ними, краплі з повітряно-крапельної суспензії, що утворюються при чханні або кашлі, можна розділити на два типи: перші, великі, швидко осідають на землю поруч з тим, хто чхнув або кашлянув, а другі, маленькі, тримаються в повітрі довше.
Передбачалося, що ця суспензія поширюється приблизно на 1,5-2 метра, і саме такої відстані слід дотримуватися при спілкуванні з зараженими або в умовах пандемії.
Вірус розмножується не тільки в легенях
Учені виявили, що SARS-CoV-2 присутній та розмножується не лише в легенях, а й у верхніх дихальних шляхах, а також в кишківнику людини. Тестування з вірусної РНК в мазку з горла ефективно вже в перші дні захворювання, коли симптоми слабкі. На основі даних про наявність цілих вірусних частинок в різних аналізах автори роботи визначили, що виписувати пацієнтів з лікарні можна вже через десять днів після появи симптомів, навіть якщо проби на вірусну РНК у них досі позитивні. Спостереження за динамікою РНК SARS-CoV-2 в мокроті може допомогти прогнозувати погіршення симптомів легеневої інфекції.
Коронавірус частіше "вбиває" чоловіків, ніж жінок
Згідно з даними міського Міністерства охорони здоров'я, 23 квітня у Нью-Йорку зі 100 000 чоловіків 146 померли від коронавірусу. У жінок ця цифра майже вдвічі менше – 84 загиблих. Кількість шпиталізованих чоловіків також вище – більш ніж ⅔. Але одне з нещодавніх досліджень, можливо, виявило важливу підказку у вирішенні цієї загадки: чоловікам потрібно більше часу для виведення вірусу з організму.
Дослідники брали мазки з носа для визначення активної інфекції COVID-19. Потім вони перевіряли хворих щодня, поки тести не стали негативними. Жінкам для цього знадобилося в середньому 4 дні, а чоловікам – 6 днів.
Але це попередні результати дослідження, які ще не отримали рецензій, тому вчені не виключають поведінкові фактори. У США чоловіки курять частіше за жінок, частіше потерпають від алкоголізму та пов'язаних з ним психічних розладів. Ці два фактори відіграють вирішальну роль в процесі одужання та збільшують ризик ускладнень у 2,4 раза. Також доведено, що чоловіки відкладають звернення по медичну допомогу, рідше миють руки та частіше ігнорують попередження про шкоду коронавірусу для здоров'я.
Читайте також: "Чим зайнятися вдома під час карантину, щоб провести час з користю"
