Унаслідок обстрілів 17 лютого були пошкоджені зокрема будівля дитячого садочку в районі Станиці Луганської та залізнична станція, а також снаряди влучили на двір Врубівського ліцею. Ушкодження отримали троє мирних жителів. Більше про це, постанову Держдуми РФ щодо визнання ЛНР та ДНР, виконання Мінських домовленостей та якими є гарантії української безпеки в ефірі Українського радіо розповів керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.
Про обстріли на Донбасі
Росія накопичувала війська і продовжує це робити на кордоні з Україною. Постійно ішов дуже серйозний психологічний тиск із боку Росії, а також звідусюди ішов інформаційно-психологічний тиск, що от-от має початися якийсь наступ. І це все вже доходить до певної точки, коли вже не зробити нічого просто Росія не могла. І вони вдалися до тактики, до якої вдавалися раніше, а саме — загострення ситуації на Сході.
Це вже перевірена тактика для них. Я думаю, що вона має на меті переслідування двох цілей. Перша ціль — натиснути на українську владу з метою виконання Мінських домовленостей. Друга ціль полягає в тому, що Росія хоче створити інформаційне пропагандистське тло передусім для російської аудиторії, пояснюючи, чому в Думі ухвалюються такі рішення, як постанова про визнання республік на окупованих територіях.
Про засідання Радбезу ООН
Напередодні (17 лютого — ред.) відбулося засідання Ради Безпеки ООН, ініційоване Росією, де йшлося про Мінські домовленості. Державний секретар Сполучених Штатів Ентоні Блінкен перерахував можливі провокації з боку Росії, які вона може використовувати як привід для початку військового нападу.
Блінкен мав дуже хороший та змістовний виступ, де попередив про будь-які можливі сценарії розвитку подій. Єдине, що я думав, що буде представлена більше та ширше українська позиція щодо позиції Мінських домовленостей, що якщо Російська Федерація все ж таки зважиться на визнання республік, то як ми будемо діяти далі і як ми будемо застосовувати той чи інший алгоритм міжнародного права. Але цього було менше.
Проте я думаю, що це поки що не критично. Ми побачили, що практичного всі члени Радбезу засудили дії Російської Федерації, закликали до деескалації та відведення військ
Україна звернулася до Ради Безпеки ООН з ініціативою обговорити постанову Держдуми РФ щодо визнання незаконних утворень в ОРДЛО, адже вона "підриває Мінські домовленості та процес мирного врегулювання".
Про постанову Держдуми РФ щодо визнання ЛНР та ДНР
Можливими є два сценарії розвитку подій.
Перший — військовий. Він покликаний на те, щоб привезти якомога більше військової ескалації, напруги і спровокувати те, щоб фактично в Києві була якась окупаційна влада. Він зараз стає все менш імовірним, тому що потенціалу в такої атаки поки що просто немає через готовність українського народу до спротиву, через неготовність багатьох в Росії до цього, через консолідовану позицію Заходу.
Тому мені видається, що Путін заготував план Б, який полягає в тому, що він спробує створити перешкоду іншим чином. По-перше, Росія створить під це дуже потужне інформаційне пропагандистське тло, мовляв, через умовно деструктивну позицію України та української влади ми готові відмовитися від наших громадян і від наших територій на Сході.
Після цього він може підписати цю постанову, і ми отримуємо на своїй території таку невизнану республіку. Я майже переконаний, що туди будуть заведені російські військові під виглядом миротворців або навіть ОДКБОрганізація договору про колективну безпеку. Це військово-політичний союз, заснований у 1992 році. Наразі до нього входять Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Росія, Таджикистан., і таким чином Путін буде розігрувати таку карту, що в Україні є територіальний конфлікт, в Україні є невизнані республіки, і саме тому ця країна не може бути прийнята до НАТО.
Крім того, своєму населенню Путін показує, що ми все ж таки не залишили російськомовних громадян, тому що вже є й паспортів, і російськомовне населення, ми маємо їм допомогти, тому готуємо таку акцію. Тобто щоб зробити хоч щось, тому що зараз йому не зробити зовсім нічого на тлі того, що відбувається — це, мабуть, вже теж зовсім складно. Звідси і провокації, які також певною мірою відбуваються зараз.
Про протистояння між Росією і США
Я думаю, що Росію цікавлять переговори зі Сполученими Штатами. Вони будуть висувати свої вимоги, які подекуди безглузді та абсолютно необґрунтовані. Будуть говорити і надалі, що ми вимагаємо висилку всієї військової інфраструктури США з країн в Центральній Європі. Я думаю, що вони таким чином демонструють, що вони готові до певних перемовин.
Звичайно, вони це будуть супроводжувати своєю пропагандою, демонстрацією начебто впевненості, але це теж насправді від не зовсім впевненої позиції Російської Федерації. Вони шукають якісь шляхи діалогу зі Сполученими Штатами і хочуть за щось зачепитися.
Десь у січні 2022 року починалися ці перемовини з Женеви, потім Брюсселя і Відня. Після цього поверталася російська делегація, яка говорила, що вони порадяться з Путіним, і, якщо потрібно, будуть ухвалювати рішення про військову відповідь. Минув час, вони дочекалися пропозицій США, сказали, що не всім задоволені, але ж свої пропозиції і свою письмову відповідь в США теж направили і теж написали, що буде військова відповідь. Зараз американці теж дадуть їм відповідь протягом певного часу, і вони знову скажуть, що їх не все влаштовує. Але це буде тривати доти, доки вони все ж таки не домовляться про щось компромісне, що може влаштовувати і одну, й іншу сторону. Це будуть зовсім не великі поступки з боку Сполучених Штатів, і умовно це те, що може влаштувати Росію.
Один із таких варіантів президент Байден вже озвучив. Він сказав, що Сполучені Штати не будуть відправляти своїх військових для участі в потенційних бойових діях з Росією до України. Він сказав, що на території України не буде розміщуватися стратегічне наступальне ракетне озброєння чи системи протиракетної оборони. Це вже, як мінімум, два тих пункти, які Росія висувала у своєму ультиматумі.
Тобто американці можуть піти на ті пункти, які і так не планувалися. І Росія може за це захопитися і сказати, що до неї дослухалися і вже поступаються. Тобто вони самі намалювали такі пункти і терміни, які не планувалися, і вони їх придумали якраз для того, щоб потім було за що зачепитися і сказати, що тут хоча б в чомусь наша перемога", — проаналізував Мусієнко.
Про гарантії безпеки для України
НАТО — єдиний з наявних сьогодні союзів безпеки, до якого Україна могла б приєднатися. Для нас там є позиція "відкритих дверей". Але на цьому шляху велика відстань — роки й місяці, особливо якщо буде ескалація.
Будапештський меморандум — це найважливіший документ із чинних поки що в українській новітній історії з моменту Незалежності, який надає гарантії безпеки, тобто гарантує суверенітет, територіальну цілісність і те, що проти України не може застосовуватися ніякого наступального озброєння чи іншого.
Усі ці повідомлення, які були з МЗС, з Головного управління розвідки про те, що на території окупованого Криму Росія може розміщувати ядерну зброю, то це було б дуже добре використати в контексті того, щоб нагадати про Будапештський меморандум офіційно, оскільки на нашій території заборонено розташування ядерної зброї згідно того, що ми приєднались до відповідних договорів. Ми якось цей момент проґавили. Для того, щоб почати якийсь діалог про це, потрібно якась зачіпка, і кожну зачіпку потрібно використовувати та звертатися до наших партнерів.
Що стосується того, які це можуть бути гарантії міжнародної безпеки, то перевага НАТО над іншими в тому, що все-таки там є п'ята статтяСтаття 5 Вашингтонського договору означає, що напад на одного члена НАТО рівносильний нападу на всіх членів НАТО. Інші держави Альянсу зобов'язуються надати постраждалій країні допомогу., і це військово-політичний блок, який гарантує захист кожному члену і фактично союзнику у такому блоці. Всі розуміють, що мова може йти саме про військову відповідь.
Яким чином ухвалити зараз документ, який би передбачав детальний опис, що в разі атаки на українську державу підписанти такого договору мають поставити зброю, надати своїх військових, підготувати тренувальні бази навчальні, допомогти в Україні економічно, фінансово, політично та дипломатично, то мені здається, що на сьогоднішній день досягти такого потужного міжнародного договору було б дуже складно. Тому що я сумніваюсь, що пішли б на його підписання.
Фактично для того, щоб надати нам якісь гарантії, нам потрібно створити друге міні-НАТО, тобто такий же військово-політичний союз. Які держави на сьогоднішній день готові підписати такий договір, щоб його зареєструвати в ООН, щоб він мав статус міжнародного договору і носив зобов'язальний характер, сказати складно.
Що відомо
- Починаючи з листопада 2021 року, на кордоні України та Росії зосереджуються російські війська. За даними Києва та західних країн, чисельність підрозділів РФ сягає до 190 тисяч. Сполучені Штати припускають, що вторгнення на українську територію може відбутися будь-якої миті. Розвідка Естонії говорить про другу половину лютого 2022 року.
- Міністерство оборони Росії стверджує, що окремі російські військові підрозділи, які завершили свої навчання, повертаються у пункти постійного розташування. У Білорусі запевняють, що по завершенні спільних із Росією навчань 20 лютого звідти вийдуть усі російські військові. Українські та західні посадовці не вважають такі заяви правдивими.
- Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний та міністр оборони Олексій Резніков запевнили, що українська армія готова дати відсіч Росії у разі вторгнення. А секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов заявив, що повномасштабного наступу Росії на українську територію не буде, а до кроків із дестабілізації Київ готовий.
- Державна дума Росії 15 лютого ухвалила проєкт звернення до президента РФ щодо визнання самопроголошених Донецької та Луганської "народних республік" самостійними, суверенними і незалежними державами. Україна і Захід заявили, що таке визнання означатиме вихід Росії з Мінських домовленостей. Володимир Путін же вважає, що депутати РФ "орієнтуються на суспільну думку і думку виборців".
- 17 лютого російські окупанти 60 разів порушили режим припинення вогню, 43 з них — із застосуванням забороненого Мінськими угодами озброєння. Один український військовий отримав поранення, ще один – бойове травмування. Також поранення дістали двоє мирних жителів.
Читайте також
Загроза військового вторгнення Росії в Україну. Оновлення
Підписуйтесь на розсилку Суспільного — головні новини та тексти тижня в одному листі.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
