"Зброя — це мир". Що таке Будапештський меморандум та що він означає для України

"Зброя — це мир". Що таке Будапештський меморандум та що він означає для України

Ексклюзивно
"Зброя — це мир". Що таке Будапештський меморандум та що він означає для України Вікіпедія

5 грудня виповнилася 26-та річниця підписання Будапештського меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Відповідно до документа, країни-підписанти мали б поважати наявні кордони України та гарантувати безпеку у разі військової агресії.

Суспільне розбиралося, про що був цей договір, що саме обіцяли Україні США, Росія та Велика Британія та чи є користь від цієї угоди для нашої держави сьогодні.

Що таке Будапештський меморандум

5 грудня 1994 року президент Леонід Кучма на саміті Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) підписав з лідерами США, Росії та Великої Британії міжнародний договір "Про нерозповсюдження ядерної зброї".

Згідно з документом, Україна, де у той час був розміщений третій за розміром ядерний потенціал серед усіх держав світу, взяла на себе зобов’язання стати без’ядерною державою. До 1996 року вона виконала свої зобов'язання та знищила 2000 стратегічних ядерних боєзарядів, успадкованих від СРСР.

Зі свого боку США, Росія та Британія зобов'язувалися поважати незалежність, суверенітет та наявні кордони України, утримуватися від застосування сили проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, а також від економічного тиску, що може порушити її суверенітет.

Чому Меморандум не працює для України

Як зазначило Міністерство закордонних справ у заяві, відповідні зобов’язання у Меморандумі щодо України не були виконанні.

"Одна з держав-гарантів — Російська Федерація — зухвало порушила свої зобов’язання за Меморандумом та базові принципи міжнародного права, окупувавши частину суверенної території України та розв’язавши збройний конфлікт на Донбасі. Сьогодні Росія активно мілітаризує територію тимчасово окупованого Криму, перетворивши його на потужну військову базу", — йдеться у заяві.

У МЗС наголосили, що враховуючи стратегічне розташування Криму, потенційне розміщення Росією ядерної зброї на його території ставить під загрозу режим Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, підриває глобальну систему безпеки в цілому і, відповідно, потребує адекватної реакції міжнародної спільноти.

Утім, відповідно до Будапештського меморандуму, США та Британія у разі нападу на Україну іншого підписанта меморандуму, тобто Росії, лише пообіцяли "проводити консультації". У тексті міжнародного договору також немає жодного механізму гарантування безпеки. В англійському варіанті документу використано фразу "Security assurances", яка українською перекладається як "запевнення", "обіцянки", утім не "гарантії". Оскільки це означало відмінність мовних версій Меморандуму, з нього також прибрали слова про те, що "тексти англійською, російською та українською мовами є рівною мірою автентичними".

Так, США, Британія і Росія дійсно взяли на себе зобов'язання домагатися негайних дій для надання допомоги Україні, утім лише у разі ядерного нападу або погрози з боку держави-агресора використати ядерну зброю.

Як документ впливає на Україну сьогодні

Голова правління Українського кризового медіацентру, посол України в США 2015-2019 років Валерій Чалий в ефірі Українського радіо розповів, що зброя Україні, як і будь-якій іншій державі, завжди потрібна, оскільки "зброя - це мир".

"Якщо ти готовий захищатись і знаєш, що будь-яка агресія проти тебе буде мати наслідком незворотні втрати, тоді ти забезпечуєш мир. Але хто ж нам тоді дозволив би не бути в ізоляції та мати ядерну зброю? Якби ми хотіли бути Північною Кореєю, то можна було б йти таким шляхом. Тиск був величезний і навряд чи вдалося б уникнути такої ситуації", — пояснив Чалий.

Експерт розповів, що "Україна прийняла те, що змогла прийняти", утім, внаслідок підписання Будапештського меморандуму, з точки зору безпеки, країна не отримала балансу.

"Я колись розмовляв з людьми, які витиснули з нас таке рішення, і вони сказали: “Ми дуже здивувались, що ви продали свою безпеку”. І це почалось при Леоніді Кравчуку, а не Кучмі, бо всі попередні домовленості вже були досягнуті. У разі такого роззброєння принаймні поставити питання про систему колективної безпеки треба було. Й бувши вже зараз в США і розмовляючи з тими людьми, які в той час вели ці справи, вони казали мені, що могли розглянути таке питання. І це втрачена можливість", — зазначив експерт.

Він зазначив, що, з точки зору сьогоднішнього дня, є невиправдані завищені очікування тих, хто хоче використати Будапештський меморандум задля значного посилення безпекового середовища навколо України чи гарантій. На думку Чалого, входження в систему колективної безпеки, дискусією про документ 26-літньої давності є хибним шляхом.

До чого тут опитування Зеленського

Одне з п'яти питань під час ініційованого президентом всеукраїнського опитування стосувалося Будапештського меморандуму і звучало як: "чи підтримуєте ви право України на використання гарантій безпеки, визначених Будапештським меморандумом, для відновлення її державного суверенітету і територіальної цілісності?".

Чалий пояснив, що це опитування президента про Будапештський меморандум було безглуздим, оскільки ставити питання простим людям стосовно чинного міжнародного договору означає ставити під сумнів цю угоду.

"Це дуже підступний хід, тому що таким чином розбивається дієздатність цього документу. Й сьогодні ми це обговорюємо лише з однієї причини - тому що це було опитування президента. Будапештський меморандум - політичний документ, дуже слабкий міжнародний договір. Але зараз треба концентрувати всі зусилля не на його обговоренні", - наголосив експерт.

Наостанок голова правління Українського кризового медіацентру зазначив, що існує багато інтерпретацій поведінки президента у цьому питанні.

"Багато експертів говорять, що чим більше обговорень Будапештського меморандуму, тим ближче обговорення питання позаблоковості та нейтралітету. Це відводить нас від питання приєднання до євроатлантичних структур безпеки, які є в Конституції України. Також говорять, що це зроблено Банковою для того, щоб показати, що ми можемо повернути ядерну зброю назад. Такий невеликий шантаж партнерів і союзників", - підсумував він.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди