Держдума Росії 15 лютого проголосувала за звернення до Володимира Путіна про необхідність визнання самопроголошених “ДНР” та “ЛНР”. За процедурою, протягом 30 днів президент Росії може схвально відповісти на звернення і підписати указ про визнання. Українські політики вже назвали це рішення “похороном Мінських угод”. Суспільне запитало експертів, що означає це звернення і навіщо воно Росії.
За що проголосувала Держдума РФ
Депутати розглядали два проєкти постанов зі зверненнями. Перший у січні внесла КПРФ. Другий, напередодні — партія "Единая Россия". Різниця полягала у терміновості направлення звернення до президента. Проєкт “Единой России” передбачав додаткові консультації з МЗС РФ. Комуністи наполягали на негайному зверненні. Саме цей проєкт і набрав у Думі більшість голосів.
У зверненні депутати кажуть про нібито гуманітарну мету — підтримку жителів "окремих районів Донецької та Луганської областей України". Посилаються на “референдум” і “акти самопроголошення” 2014 року, згадують Мінські угоди, які "залишаються невиконаними українською владою". У переліку підстав йдеться і про гуманітарні конвої РФ, і про те, що схвальне рішення нібито гарантує безпеку та захист невизнаних республік.
У травні 2014 року так звана влада "ДНР" і "ЛНР" провела "голосування", за результатами якого оголосила про незалежність від України. Суверенітет "ЛНР" і "ДНР" визнала лише Південна Осетія, яка сама є невизнаним утворенням.
Що сказав Путін
Президент Росії 15 лютого зустрічався з канцлером Німеччини Олафом Шольцом. Після переговорів на підсумковій пресконференції заявив що у РФ "переважна більшість людей співчуває жителям Донбасу", тому Росія має "зробити все для розв'язання проблем Донбасу", але при цьому повинна передусім виходити з "не до кінця реалізованих можливостей з виконання Мінських домовленостей".
"І ми дуже розраховуємо, що наші партнери за океаном і в Європі здійснять належний вплив на чинну київську владу, і це рішення буде знайдене", — зазначив президент Росії.
Навіщо це РФ
Не просто впливати, а саме тиснути на Україну намагається Путін за допомогою рішення Держдуми, вважає член Тристоронньої контактної групи Сергій Гармаш.
"Ми розглядаємо його (це рішення Держдуми РФ — ред.) як публічний політичний крок, тиск на Україну, на західних партнерів з метою принудити нас виконати Мінські угоди у тлумаченні Росії. Такий самий крок, як і скупчення військ на наших кордонах. Як різні ультиматуми, погрози, та інше", — коментує він.
За версією народного депутата від "Батьківщини" Михайла Цимбалюка РФ таким чином може намагатися "легалізувати свої війська у "ДНР" та "ЛНР"”.
Депутатка Євгенія Кравчук ("Слуга народу"), яка входить до Тимчасової спеціальної комісії ВР з питань державної політики щодо відновлення територіальної цілісності та забезпечення суверенітету України, каже, що це — ризикований крок. За її словами, інші країни світу не визнають так звані "народні республіки".
"Це можливість підвищити ставки. Це (голосування в Держдумі — ред.) одна з тих речей, які підвищують ставки з боку Путіна", — вважає вона.
Реакція Німеччини та США
Канцлер Німеччини Олаф Шольц вважає, що якщо Москва визнає "ДНР” і ЛНР", це стане "політичною катастрофою".
"Лише якщо всі повернуться до Мінських домовленостей, це (відновлення процесу врегулювання — ред.) буде можливо, а там записані чіткі критерії", — додав він.
Дипломатичні відомства вже почали реагувати на рішення Держдуми РФ.
“Голосування в Думі щодо “ЛНР/ДНР” є черговою одіозною спробою порушити суверенітет України та явним порушенням Мінських угод, які зобов’язують підписантів реінтегрувати ці регіони. Ми — разом з Україною", — написало в Twitter Посольство США в Україні.
Висловився з цього приводу й голова представництва Євросоюзу в Україні Матті Маасікас: "В разі офіційного оформлення (цього рішення РФ – ред.), це поставить додаткові територіальні претензії до України".
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг наголосив, що Донецьк і Луганськ є частиною України в межах її міжнародно визнаних кордонів. За його словами, визнання тимчасово окупованих територій з боку Росії буде "черговим грубим порушенням територіальної цілісності та суверенітету України".
Як Україна оцінює рішення про визнання
Україна засудила наміри Росії визнати незалежність "ДНР" та "ЛНР". Такий крок Державної думи є абсолютно деструктивним, заявив Суспільному речник президента Сергій Никифоров: "Якщо Путін підпише цей указ це означає фактично вихід із нормандського процесу і відмова від Мінських домовленостей, і тоді всі ті дипломатичні напрацювання за 8 років фактично анулюються і треба буде починати весь шлях з початку з урахуванням цих нових обставин, які значно ускладнять, майже унеможливлять пошук компромісу".
Верховна рада 15 лютого звернулася до міжнародних організацій та парламентів країн світу щодо невизнання незалежності так званих “ДНР” та “ЛНР”. А Міністерство закордонних справ зауважило, що визнання їх Росією не матиме правових наслідків та означатиме її свідомий вихід із Мінських домовленостей.
"Росії не вдасться видати російську окупаційну адміністрацію на тимчасово окупованих територіях в Луганській та Донецькій областях за "незалежні суб’єкти", так само як і приховати свою участь як сторони збройного конфлікту на Донбасі", — зазначив речник МЗС Олег Ніколенко.
Народний депутат Олексій Гончаренко ("Європейська солідарність") називає таке рішення кінцем Мінських угод: "Мінськ поховали, забили цвях в його труну. Зробила це Російська Федерація. Це знімає будь-які питання щодо того, що “нас там нет”. Це знімає будь-які питання, що Росія щось вимагає від України, якихось змін до чогось. Хай забудуть. Треба вводити нові санкції проти Російської Федерації. Це черговий акт агресії щодо України".
Член Комітету з питань національної безпеки та оборони і представник президента в Конституційному Суді Федір Веніславський також вважає, що є підстави не тільки вводити санкції, а й розширювати їх. Крім того, Україна має відреагувати санкціями щодо тих, хто голосував за це рішення. Але, підкреслює Веніславський, на даний час — це лише політичне рішення без жодних юридичних наслідків.
"Політичні наслідки, це те, що Російська Федерація грубо порушує норми міжнародного права, багатосторонні та двосторонні угоди з Україною і в черговий раз фактично здійснює спробу анексії частини території України через надання суб'єктності тим квазіутворенням", — коментує він ситуацію.
Веніславський не вважає такі дії Росії способом включити у перемовини представників незаконної влади окупованих територій: “Однобічне визнання Російською Федерацією цих квазіутворень для цивілізованого світу жодних юридичних наслідків не матиме. І для України також. Вони не будуть суб'єктами переговорного процесу”.
Путін навряд чи підпише указ, бо тоді Росія втратить можливість нав’язати Україні своє трактування Мінських домовленостей, вважає член української делегації у Тристоронній контактній групі Сергій Гармаш: "Росія нічого не виграє, якщо визнає “ЛНР” та “ДНР” – вона втратить інструмент свого впливу на Україну”.
А ще, на думку Гармаша, малоймовірно, що жителів цих регіонів влаштовує ідея повторити шлях Південної Осетії і набути статусу “незалежної” республіки, яку майже ніхто в світі не визнає.
“Вони не вважають їх державами. Хтось хоче до Росії, хтось до України. Але точно ніхто не хоче бути в “ДНР”, “ЛНР”, — підсумовує він.
Як Україна реалізовуватиме зобов’язання перед громадянами у разі визнання Росією тимчасово окупованих територій? Яким чином буде визнаватися статус приватного та державного майна? Про яку саме територію йде мова в зверненні — сьогоднішню чи ту, яка зазначена в “конституціях” невизнаних республік від травня 2014 року? Про це, говорити передчасно.
“Ми не можемо прогнозувати подальші дії. Але якщо це станеться, рішення будуть прийняті згідно з нормами міжнародного права”, — зазначив Федір Веніславський.
Читайте також
"Фінляндизація" України: що це означає та чому цього прагне Росія
Законопроєкт про перехідний період для Донбасу: чому відкликали та до чого тут Мінські угоди
Заборона роботи з банками та експорту технологій. Які санкції готують Росії у разі нападу на Україну
Військова допомога Україні на тлі загрози з боку Росії. Які країни допомагають озброюватися
Підписуйтесь на розсилку Суспільного — головні новини та тексти тижня в одному листі.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
