Як Google-запити передбачають спалах захворювання. Огляд нових наукових досліджень про коронавірус

Як Google-запити передбачають спалах захворювання. Огляд нових наукових досліджень про коронавірус

Чому ми постійно розповідаємо про нові дослідження

COVID-19 дав поштовх новим дослідженням, пов’язаним як із вивченням нової інфекції, так і з впливом карантинних заходів на життя людей. Аби не загубитися в потоці фейків та маніпуляцій навколо пандемії, Суспільне щотижня збирає актуальні наукові дослідження.

Деякі з представлених досліджень є "препринтами" – науковими публікаціями, які не пройшли попередню експертизу. Чому так? Рецензія і перевірка даних займає багато часу, а в умовах пандемії важлива швидкість комунікації. Наведені дані не є істиною в останній інстанції, проте становлять дослідницький інтерес для експертів, які борються з COVID-19 по всьому світу.

Що робити читачам без медичної освіти, які просто хочуть знати, що відбувається, і залишатися здоровими? Як відрізнити гучний заголовок від справжнього відкриття? Раніше ми розповідали, на що слід звернути увагу при прочитанні наукових досліджень, пов'язаних з коронавірусом.

Якщо ви хочете залишатися в курсі актуальних наукових даних, радимо ознайомитися з нашими попередніми щотижневими оглядами:

Харчування поза домом удвічі збільшує ризик зараження

Відповідно до нового звіту Центру США з контролю та профілактики захворювань, обід в ресторані або випивка в барі можуть збільшити ризик зараження COVID-19 більше, ніж більшість інших видів соціальної активності. У результаті дослідження було встановлено, що пацієнти з позитивним тестом на коронавірус вдвічі частіше повідомляли про те, що напередодні відвідали який-небудь заклад громадського харчування.

Утім, дозвілля людей з COVID-19 і без того не сильно відрізнялося. Переважно вони відвідували торговельні центри, салони краси, спортзал, збиралися вдома з друзями, користувалися громадським транспортом, ходили в офіс і церкву. Науковці опитали 314 осіб із 10 штатів перед тестуванням – 154 виявилися хворими. Дослідники підкреслюють, що дані є попередніми та потребують перевірки з більшою вибіркою.

"Під час пиття або споживання їжі неможливо правильно носити маску, тоді як багато інших занять, зокрема шопінг або поїздки в метро, не перешкоджають їх використанню. Харчування поза домом може бути істотним фактором ризику і підвищує шанси заразитися", – заявили в CDC.

Нині у директивах Центру з контролю та профілактики захворювань зазначено, що найбільший ризик пов'язаний з фудкортами всередині та ззовні приміщень, особливо якщо дистанція між столиками менша за 2 метри. Крім вечері в ресторані, високий ризик заразитися є в кінотеатрах і на спортивних заходах.

Пошукові запити передбачають можливий спалах COVID-19

Американські дослідники порівняли кількість пошукових запитів про втрату смаку, апетиту і діарею зі статистикою COVID-19 у 15 штатах США з 20 січня по 20 квітня. Використовуючи дані Google Trends (сайт для відстеження пошукових трендів), вчені простежили зв'язок між поширенням захворювання і збільшенням запитів на тему проблем зі шлунково-кишковим трактом.

Так, вдалося виявити найсильнішу кореляцію між пошуковими запитами "агевзія", "втрата апетиту", "діарея" і зростанням кількості випадків у п'яти штатах з найбільшим рівнем захворюваності.

Приблизно за 3-4 тижні до зростання захворюваності люди починали частіше гуглити найбільш поширені симптоми, як-от втрата нюху, здатність розрізняти смаки та гострий біль у животі.

Раніше у Google вже використовували цей підхід для передбачення спалаху сезонного грипу, а отже, в теорії пошукова система може стати цінним інструментом для прогнозування пандемій.

Дефіцит вітаміну D і ризик зараження

Науковці з Uchicago Medicine протягом року стежили за рівнем вітаміну D в організмі у 489 пацієнтів. І виявили, що його дефіцит може збільшити ризик зараження на коронавірус.

Результати підтверджують дані попередніх досліджень, де нестачу вітаміну D пов'язали з важчим перебігом хвороби та ризиком летального випадку. Втім, це не означає, що вітамін може запобігти або вилікувати хворобу.

Хоча дослідження не встановило причину і наслідок цього, пацієнти з дефіцитом вітаміну D (коли його рівень у крові менший ніж 20 нг/мл) майже вдвічі частіше мали позитивний результат тесту, ніж пацієнти з достатнім рівнем. Але команда доктора Девіда Мельтцера наголошує, що додаткові дослідження допоможуть краще зрозуміти, чи можуть добавки вітаміну знизити ризик зараження COVID-19.

Відомо, що вітамін D посилює здатність організму боротися з вірусами, але це не панацея. До того ж надто велика його кількість може бути небезпечною для людини.

Новий коронавірус може інфікувати клітини мозку

У дослідженні Oxford Immunology Network вчені припустили, що у деяких випадках коронавірус може вражати тканини мозку, що при важких ускладненнях призводить до енцефаліту або синдрому Гієна-Барре (рідкісний стан, за якого імунна система людини вражає власні периферичні нерви, що може спричинити параліч).

У мозку розташована невелика кількість рецептора АСЕ2, за допомогою якого вірус проникає в здорову клітину. Тому він також здатен "захоплювати" клітини мозку, використовуючи його можливості для копіювання себе. При цьому коронавірус зменшує число синапсів – зв'язків між нервовими клітинами, що завдає шкоди когнітивним здібностям людини.

Хоча прослідковується зв'язок коронавірусу з різними ураженнями мозку – від смертельного запалення до енцефалопатії – досі було мало доказів того, що вірус здатен самостійно вдиратися в тканини мозку. Під час експерименту автори дослідження вивчили тканини трьох пацієнтів, які померли від COVID-19. Вони також провели аналіз мозку інфікованих лабораторних мишей і на групі клітин у пробірці.

"Ми активно досліджуємо тканини мозку пацієнтів, щоб з'ясувати, яка взагалі частота таких інфекцій і які області мозку вони вражають", – розповів Акіко Івасаки, імунолог Єльського університету. Крім того, вченим ще належить з'ясувати, як вірус потрапляє безпосередньо в мозок і як цього не допустити.

У НАН прогнозують збільшення добової кількості інфікованих

Учені української Національної академії наук (НАН) спрогнозували, що середня кількість нових інфікованих коронавірусом в Україні на 18 вересня складе три тисячі випадків і 50 смертей на день.

Прогноз на 11-18 вересня підготувала Робоча група з математичного моделювання проблем, пов'язаних з епідемією коронавірусу в Україні, повідомили у пресцентрі Академії.

Згідно з висновками науковців, статистика продовжує демонструвати зростання сталими темпами. Репродуктивна кількість має незначну тенденцію до зниження. Середньотижневе значення нині становить 1,1. Прогнозоване середнє значення кількості нових інфікованих на 18 вересня складе 3 тисячі випадків і 50 летальних випадків на день.

"Спостерігається зростання частки хворих (серед усіх інфікованих), про хвороби яких стає відомо одразу з фактом смерті, а також зростання частки літніх хворих, асоційоване з показником летальності. Зростання частки таких хворих також може бути ознакою погіршення охоплення випадків інфекції тестуванням в деяких регіонах", – йдеться у повідомленні.

За даними НАН, кількість людей, які одужують, почала збільшуватись і становить близько 900 нових видужалих на день.

"Хоча темпи одужання досі набагато менші за кількість нових випадків захворювання. Ймовірно, зростає частка людей, які фактично одужали на самоізоляції, але офіційно не виписані або не зробили повторного ПЛР-тесту", – наголосили вчені.

Також у НАН підрахували, що в середньому в Україні кількість ПЛР-тестів, витрачених на одне нове виявлення, майже не змінилася, хоча останнього тижня спостерігається незначна позитивна тенденція. Середнє значення за останній тиждень – 9,1 тесту на нове виявлення, що відповідає відсотку виявлення 10,9%. Однак цей показник дуже різний для регіонів України.

Летальність від COVID-19 в Україні є однією з найнижчих

В Україні відсоток летальних випадків від ускладнень, спричинених COVID-19, є одним із найнижчих у світі. Нині він становить 2,1%.

"Рахується летальність дуже просто. Це звичайна пропорція. Є загальна кількість тих, хто захворів на COVID-19, і загальна кількість померлих від цієї хвороби. Відсоток цих померлих і є летальністю. Зараз це 2,1%", – повідомив очільник Міністерства охорони здоров'я Максим Степанов.

Він зазначив, що на початку квітня летальність в Україні становила 3%. Від початку карантину цю цифру зменшили на 30% до 2,1%. Степанов наголосив, що, зокрема, на це вплинули карантинні обмеження та запроваджені протоколи лікування.

"У нас показник летальності один із найнижчих у світі. І це те, чим ми можемо пишатися, – нашими лікарями. Наприклад, у Франції летальність складає більше 9%. У Британії понад 11%. У Німеччині – близько 4%. У США – близько 3%", – наголосив очільник МОЗ.

За статистичними даними Міністерства охорони здоров'я, понад 90% від усієї кількості померлих – люди старше 50 років, 79,7% – особи, які мали супутні захворювання (серцево-судинні, діабет, злоякісні захворювання тощо).

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди