Вже з початку вересня в Україні діяв режим жорсткої економії. Тепер уряд затягує паски ще сильніше. Фактично зупинено всі видатки, окрім фінансування оборони, виплати пенсій, соціальної допомоги та зарплат бюджетникам.
Президент та премʼєр-міністр не раз зазначали: частину необхідних Україні грошей можна отримати одразу після прийняття Верховною Радою законопроєктів, а урядом — постанов, які є зобовʼязаннями перед партнерами. І якщо премʼєр-міністр Сергій Корецький обіцяє ухвалити всі необхідні рішення до 15 жовтня, то чи зможе за все проголосувати парламент — питання відкрите. Принаймні в цьому сумнівається голова бюджетного комітету Роксолана Підласа, називаючи щонайменше кілька законопроєктів «політично складними».
Суспільне пояснює, як в України виник дефіцит у понад половину офіційного річного бюджету, звідки держава планує отримувати кошти та які виплати під загрозою.
Скільки бракує
Говорячи про дефіцит бюджету, урядовці оперують двома цифрами — 29,5 мільярда доларів та 27 мільярдів доларів. Перша сума — це гроші, які мають надійти до України від міжнародних партнерів в обмін на внутрішні реформи. Ці кошти мають заходити, зокрема, завдяки програмам Ukraine Facility (UF), Ukraine Support Loan (USL), G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA), та Міжнародного валютного фонду.
Найбільше надходжень Україна мала отримати від USL — майже 52 мільярди доларів. Від UF та ERA — ще по 10,5 мільярда доларів від кожної. Також майже 3,8 мільярда доларів — від МВФ та близько 5 мільярдів доларів з інших джерел — приміром, сюди входить нещодавній транш від Світового банку на 841 мільйон доларів.
Із цих загальних 81,5 мільярда доларів Україна ще не отримала 29,5 мільярда. Усе тому, що уряд не ухвалив 42 постанови, а парламент не прийняв 43 законопроєкти — а виплати коштів під це підвʼязані. Згодом 17 постанов із необхідних уряд вже ухвалив.
Ці гроші мали йти переважно на соціальні виплати й невійськові платежі. Проте нині, оскільки фінанси не надходять, уряд заморозив усі розрахунки, окрім оборони, заробітної плати, пенсій та обслуговування держборгу, повідомили Суспільному джерела в Міністерстві фінансів.
Для прикладу, зупинене фінансування будівництва укриттів для енергетичних об'єктів та інших заходів із підготовки до зими, будівництво доріг, а також інші нові будівництва, реконструкції та капітальні ремонти.
Інший дефіцит у 27 мільярдів доларів — це нестача фактичного оборонного бюджету України. Попри те, що в кошторисі на 2026 рік закладено 2,8 трильйона гривень (за тодішнім курсом це близько 67 мільярдів доларів), реальні видатки на оборону значно більші.
За словами Сергія Корецького, вартість війни у 2026 році становить 155 мільярдів доларів. Цю суму Міністерство оборони доносило до партнерів ще в лютому, пізніше її ж зафіксували в документі «Фінансова стратегія», який у березні 2026 року уряд подав ЄС у процесі діалогу щодо отримання Ukraine Support Loan.
«Сума 155 мільярдів доларів складається з бюджетного фінансування та позабюджетної матеріально-технічної допомоги партнерів», — розповів Корецький. Щодо позабюджетної допомоги уточнив: «Це, зокрема, ракети, техніка та інше озброєння, яке партнери передають не грошима, а конкретними одиницями. Наприклад, це ракети PAC-2 чи PAC-3 до Patriot, пускові установки, літаки».
Із цих коштів нині Україні бракує 27 мільярдів доларів. Тобто загалом за три місяці до закінчення року Україна сумарно має знайти 56,5 мільярда доларів. Для розуміння масштабу проблеми: усі видатки України, закладені у бюджеті на 2022 рік, за який голосували наприкінці 2021-го, становили близько 55 мільярдів доларів.
Як виник військовий дефіцит
Дефіцит «військового» бюджету — фактичне недоотримання коштів від партнерів, пояснює економістка Центру економічної стратегії Олександра Мироненко. Структура суми 27 мільярдів доларів до кінця не зрозуміла через секретність військових даних. Відомі лише загальні дані.
За словами першого заступника міністра фінансів Романа Єрмоличева, 7 мільярдів із 27 мають піти на зарплатню військовим, решта 20 — на закупівлю озброєння. Насамперед на дрони й ракети, заявляв президент Зеленський. За словами президента, на це піде близько 9 мільярдів доларів. Ці гроші необхідні, щоб законтрактувати озброєння, яким воюватимуть у січні, лютому й березні 2027 року.
Планується, що 7 мільярдів доларів із цієї суми закриють внаслідок перерозподілу наявного бюджету України.
«До кінця року ми розв'яжемо цю проблему коштом внутрішніх джерел, у тому числі коштом резервного фонду по обороні, який є під Міністерством фінансів», — розповів Єрмоличев.
За даними джерел Суспільного в Мінфіні, на рахунку цього резервного фонду оборони нині залишається близько 110 мільярдів гривень — це майже 2,5 мільярда доларів.
Решту «діри» у 20 мільярдів планують покривати завдяки міжнародним донорам. За словами Єрмоличева, ці кошти мало знайти Міністерство оборони, адже потреба напряму з держбюджетом не повʼязана. Займатися цим Міноборони мало ще за каденції Михайла Федорова, адже про проблему знали ще з початку року. Однак проблема з грошима залишилась і після приходу в міністерство Євгена Хмари.
«Зараз немає фінального рішення, як закрити цю потребу. Все у стадії комунікації: президент комунікує, прем'єр комунікує, міністр наш комунікує [із партнерами], як задовольнити цю потребу до кінця року», — розповідав Єрмоличев.
Володимир Зеленський провів перемовини щонайменше з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн і директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою.
Видання Bloomberg із посиланням на обізнаного співрозмовника повідомило, що зустріч Зеленського та фон дер Ляєн у Нью-Йорку була напруженою. Після переговорів президентка Єврокомісії заявляла, що Європа збільшуватиме оборонну підтримку України, а подальша бюджетна допомога залежатиме, зокрема, від просування реформ у Верховній Раді.
Тобто, як розповіли Суспільному джерела в уряді, у ЄС виникають запитання, чому Україна може просити додаткові кошти, коли вже виділені 29,5 мільярда доларів Київ не може отримати, оскільки не здатний виконати взяті на себе зобов'язання.
Щоправда, Зеленський заперечив інформацію про напруженість розмови з президенткою Єврокомісії, а перемовини назвав «абсолютно позитивними».
1 жовтня Єврокомісія та Україна визначили джерела фінансування оборонних потреб на 2026 та 2027 рік. За словами Зеленського, команди визначили формат, строки та необхідні кроки, необхідні для покриття оборонних потреб України в повному обсязі. «Надалі в щомісячному режимі будемо координувати цю роботу, узгоджувати дії. Координація має бути постійною», — додав президент.
Усе залежить від Верховної Ради
Якщо військовий дефіцит у 27 мільярдів доларів викликаний затримками з боку партнерів, то 29,5 мільярда фактично чекають на Україну. Фактично — якщо Верховна Рада ухвалить низку узгоджених із донорами законопроєктів.
На складність цього впливають кілька моментів. По-перше, за звичним графіком роботи Ради наступний сесійний день у парламентарів має бути аж 13 жовтня, попередній був 17 вересня. Цей майже місяць депутати працюють у комітетах, підкомітетах, робочих групах, ТСК. Також із 28 вересня по 2 жовтня частина з них працюють у Парламентській асамблеї Ради Європи.
Як повідомили Суспільному джерела в уряді, Кабмін збирався попросити Раду зібратися на засідання раніше. Проте від такої ідеї відмовились через ризик, що достатня кількість депутатів у парламенті не збереться. Натомість премʼєр Корецький просить депутатів зібратися й почати голосувати бодай на день раніше запланованого — 12 жовтня.
«Необхідно ухвалити все — і урядові постанови, й закони. Тоді ми отримаємо всі гроші, — розповів Корецький під час зустрічі з журналістами. — Це необхідно зробити якнайшвидше. У партнерів є свої процедури узгодження й виділення коштів, вони потребують часу. В України цього часу зараз дуже мало».
Інший аспект — постійні повітряні тривоги, які фактично блокують роботу парламенту. За чинними нормами, депутати мають припиняти свою роботу під час тривог і повертатися до розгляду через 15 хвилин після її закінчення. Але ще на початку вересня голова Верховної ради Руслан Стефанчук представив можливість для депутатів голосувати з укриття. Для цього вони можуть використовувати власні телефони, планшети чи ноутбуки. Щоправда, спочатку вони мають проголосувати за таке рішення в сесійній залі. Частина опозиційних фракцій проти цього.
«Принаймні половина опозиційних фракцій кажуть, що вони не просто не голосуватимуть за такий дозвіл, а блокуватимуть і бойкотуватимуть його, — сказала голова бюджетного комітету Роксолана Підласа. — Вони вимагатимуть голосувати лише в сесійній залі. Ось у таких умовах ми працюємо».
Публічно проти голосування з укриття виступив лідер «Європейської солідарності» Петро Порошенко. Альтернативні варіанти голосування депутатів під час тривог він назвав «антиконституційними», а тих, хто боїться російської атаки, закликав «складати мандат і йти геть з парламенту».
Проте головними перепонами у прийнятті необхідних для отримання грошей законопроєктів стали політичні питання. Так, у Раді регулярно лунає теза: «Уряд прийняв невдалі зобовʼязання, а парламент має за це голосувати».
«І далі від нашого імені уряд вестиме переговори, а нас зобовʼязуватиме за це голосувати? — говорив із трибуни парламенту заступник голови фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв. — Уряд звітує перед виборцями? [Це] ми їздимо туди (до виборчих округів — ред.)»
Одним із законопроєктів, що отримали найбільший спротив, стало оподаткування посилок із закордонних маркетплейсів — «закон про податок на OLX». Депутати лише з третьої спроби підтримали цей законопроєкт у першому читанні. Далі, щоб Україна отримала понад 4 мільярди доларів, необхідно прийняти за основу й в цілому ще три законопроєкти — «Про оцінку майна», постанову про утворення конкурсної комісії для відбору членів Рахункової палати та повернути норму щодо PEP у редакції, яка відповідає вимогам Єврокомісії. Остання також викликає в депутатів невдоволення.
«Ось ці чотири речі потрібно проголосувати, і дві з цих речей надзвичайно політично складні», — каже Підласа.
Проблемним у Верховній Раді може стати й голосування щодо SEPA. Це законопроєкт, який має привести законодавство щодо протидії відмиванню коштів у відповідність до вимог ЄС. Тобто в Україні мають змінитися правила фінансового моніторингу.
Ця вимога є одночасно в умовах Ukraine Facility, Світового банку та МВФ. Проте нині депутати не готові розглядати цей законопроєкт. Так, голова податкового комітету Данило Гетманцев у себе в телеграмі написав, що поки його комітет таке посилення фінмоніторингу не погоджує. За словами голови бюджетного комітету Роксолани Підласої, неприйняття цього законопроєкту може коштувати Україні 1 мільярд доларів.
Взнаки дається й перманентна парламентська криза, через що депутати часто можуть провалювати навіть законопроєкти, які не викликали в Раді жвавих дискусій. Так, наприклад, нещодавно парламент провалив посилення відповідальності за смертельні ДТП.
Важливим аспектом нестачі грошей у бюджеті є й те, що внаслідок російських атак цьогоріч український бізнес може недоотримати близько 10 мільярдів доларів. Відповідно, держава може недоотримати понад 2 мільярди доларів податків.
Який план держави
За словами першого заступника міністра фінансів Романа Єрмоличева, якщо Верховна Рада підтримає вищезгадані чотири законопроєкти, то через два тижні до України надійдуть 4 мільярди доларів.
«Це, звісно, не вирішить проблеми глобально, але щонайменше буде можливість щось критичне поступово "відпускати"», — каже заступник міністра.
Далі, у листопаді можливе надходження ще 7 мільярдів доларів за програмою Ukraine Facility. Інші ж надходження, за найкращого сценарію, можуть надійти вже у грудні.
«Там уже будемо дивитися, що реально буде. Звісно, щось може бути не профінансовано», — додає Єрмоличев.
Міністр фінансів Сергій Марченко заявляв про можливий початок «друку грошей». Проте джерела Суспільного в уряді заперечують таку можливість, оскільки це може призвести до непередбачуваних наслідків. Про фактичну неможливість цього кроку в наявних умовах каже й заступник голови Національного банку України Володимир Лепушинський. За його словами, це підпадає під заборону Міжнародного валютного фонду, а його підтримка — фундамент для надання Україні фінансів від інших програм та донорів.
«Монетизація («друк грошей» — ред.) — це крайній випадок, коли інших варіантів не залишається. Вона не додає країні ресурсів. Вона дозволяє перерозподілити їх достатньо швидко, але в дуже неоптимальний спосіб, — каже Лепушинський. — Теоретично в рамках програми з МВФ монетизація можлива, але в дуже обмеженому обсязі й за умови, коли інших можливостей немає. А ми зараз у ситуації, коли інші можливості є, просто потрібна політична воля їх реалізувати».
За словами співрозмовників Суспільного в уряді, на випадок, якщо Рада не проголосує за необхідні законопроєкти, Кабмін розробляє альтернативні дії. Десь уряд проситиме партнерів пом'якшити умови, десь — надати фінансування після прийняття законопроєкту в першому читанні. Але, попри все це, голосування Ради за ледь не всі 44 законопроєкти — безальтернативний варіант для відносно стабільного завершення фінансового року.
Наступного року виклики стануть ще складнішими, прогнозує головна економістка інвестиційної компанії Dragon Capital Олена Білан.
«Жодними внутрішніми ресурсами перекрити ту діру, яка зараз формується, особливо на 2027 рік, буде неможливо. Якщо цього року залишилось лише кілька місяців і ми якісь гроші отримаємо та якось переживемо, то наступний рік… Війна стає інтенсивнішою. А це означає, що потрібно більше грошей, потрібні гроші на ППО, його розробку та розробку засобів для атаки на ворога, — каже Білан. — Я вважаю, що «плану Б» (окрім як залучення коштів від партнерів — ред.) немає. Тобто «план Б» — це фактично програш у війні».
