Як 2022 рік змінив спортивну спільноту та навколо чого її об'єднував і роз'єднував.
Переламні події 2022 року – від повномасштабного вторгнення Росії в Україну до протестів у Ірані та інших форм боротьби за права людини – неминуче залишили відбиток на спортивному світі. Воєнні, революційні та соціально-політичні перипетії останніх 12 місяців спричинили світоглядні зсуви й дилеми серед людей спорту та головних спортивних структур. Хтось опинився в гущавині запеклих ідеологічних баталій, а для когось ці події перекреслили право на життя й існування: не лише спортивне, а й фізичне.
Українська спортивна спільнота в цьому контексті зазнала разючого перевтілення та була вимушена стрімко підвищувати рівень своєї соціальної залученості: що в межах країни, що на міжнародних майданчиках. Якщо раніше взірцями у сферах активізму, благодійності й гуманітарної роботи вважалися світові зірки спорту, то 2022 року гучнішими стали голоси українців і українок, які намагалися донести й відстояти свою позицію та долучитися до боротьби.
Суспільне Спорт згадало головні події року в Україні та світі, що окреслили одні з ключових соціальних проблем і зрушень у спорті.
Олімпійські та паралімпійські перипетії Пекіна-2022
Головна спортивна подія початку 2022 року – зимова Олімпіада в Пекіні – вже проходила в атмосфері напруги через загрозу повномасштабної війни. Ситуація надихнула скелетоніста Владислава Гераскевича влаштувати мовчазний протест: після свого останнього заїзду спортсмен продемонстрував папірець, на якому було написано "Ні війні". Своєю позицією відзначився й фігурист Іван Шмуратко, який відмовився давати журналістам коментар російською.
Вплинула на команду й інша проблема, яка тоді ще була на піку актуальності, – коронавірус. Українці стикнулися зі спалахом COVID-19: більше третини складу отримали позитивні тести та пропустили низку тренувань або навіть виступів. Таким чином Україна була вимушена знятися з командного турніру з лижної акробатики, де була однією з головних фавориток на медалі. Узагалі не стартували на Іграх фристайлістка Анастасія Новосад та біатлоністка Дар'я Блашко.
Поза цим увага олімпійської публіки була прикута до скандалу в жіночому фігурному катанні. У головної фаворитки на олімпійський титул, 15-річної росіянки Каміли Валієвої, яка виступала під прапором ОКРРосіяни виступали на Іграх як Олімпійський комітет Росії через санкції, пов'язані з порушенням антидопінгових правил., знайшли допінг – триметазидин, але все одно допустили до змагань. Жіночий турнір завершився хаосом: Валієва провалила довільну програму й лишилася без медалі, інша росіянка, 17-річна Алєксандра Трусова, кричала й плакала від розпачу через програне "золото", а російську тренерку Етері Тутберідзе вкотре звинуватили в насильстві над підопічними.
Олімпійські ігри стали останнім поштовхом до змін у правилах фігурного катання: віковий ліміт для допуску спортсменів до дорослих змагань упродовж наступних сезонів поступово збільшать до 17 років задля зменшення навантаження на фізичне й ментальне здоров'я фігуристів. Тим часом розслідування справи Валієвої триває й досі: після затягування з боку Росії в листопаді її кейс врешті передали до Спортивного арбітражного суду.
Читайте також: WADA вимагає в Спортивного арбітражного суду дискваліфікувати російську фігуристку Валієву на чотири роки через допінг
Усі ці події нашарувалися на без того скандальну Олімпіаду, що відбувалася на тлі протестів і критики місця її проведення, адже Китай звинувачували в порушенні прав людини, геноциді уйгурів та замовчуванні насильства над жінками через історію теністки Пен Шуай. Гравчиня, яка звинуватила в сексуальному насильстві колишнього віцепрем'єра Державної ради КНР Чжана Ґаолі, була присутня на Олімпіаді. На початку Ігор вона дала інтерв'ю L'Équipe під наглядом представниці НОК Китаю, в якому знову відхрестилася від своїх звинувачень та оголосила про завершення кар'єри.
Поряд із цим організатори наголошували на прогресивності Ігор з гендерної точки зору, адже вони були найбільш збалансованими в історії зимових Олімпіад: серед учасників було 45% жінок. Крім того, за підрахунками OutSports, у Пекіні змагалася рекордна кількість представників ЛГБТ+ спільноти: щонайменше 36.
Та вже через три дні після завершення Ігор темою №1 стала повномасштабна війна Росії проти України. Паралімпійські ігри відбувалися вже на її фоні, подібно до Ігор-2014 у Сочі, під час яких Росія вторглася на територію Криму. Як і тоді, українські паралімпійці, яким вдалося доїхати до Пекіна, виступили проти війни та разом із колегами з інших команд добилися усунення від змагань збірних ОКР і Білорусі.
Читайте також: "Якби була можливість, то пішла б воювати". Паралімпійка Шишкова - про медалі Ігор-2022 та війну
Трансформації через війну Росії проти України
Попри те, що Росія розпочала війну проти України в 2014 році, окупувавши Крим і частину Донецької й Луганської областей, до повномасштабного наступу РФ 2022 року значна кількість українських спортсменів залишалася пасивною в соціально-політичних питаннях, дотримувалася принципу "спорт поза політикою" та нерідко брали участь у змаганнях у Росії чи потрапляли в скандали через спільні фото з росіянами. Та й у самих командах України не бракувало натуралізованих російських спортсменів, як-то в біатлоні чи хокеї.
Читайте також: “Уявити не можу, що ми з Ласіцкене стрибаємо разом”. Ярослава Магучіх - про виступи під час війни і відсторонення росіян
24 лютого 2022 року змусило активізуватися українську спортивну спільноту. Атлети заполонили соцмережі патріотичними постами: більшість засудила російську агресію й мовчання спортсменів з Росії та її спільниці Білорусі та вимагала усунути їх від змагань.
Українські спортсмени в армії
На початку вторгнення деякі спортсмени приєдналися або повернулися до лав Збройних сил України, зокрема ТрО, Нацгвардії чи Державної прикордонної служби. За даними Міністерства молоді та спорту, наразі на фронті – понад три тисячі спортсменів і тренерів.
Серед інших, боєць MMA Ярослав Амосов пішов до територіальної оборони Ірпеня на Київщині, яке пережило російську окупацію. Тенісисти Сергій Стаховський і Олександр Долгополов також вступили до ЗСУ. А про участь у війні українських гравців у американський футбол, які масово пішли захищати країну, в США зняли окремий фільм. Частину спортсменів, як-то боксерів Олександра Усика й Василя Ломаченка та представників чоловічої й жіночої збірних з біатлону, пізніше відпустили для участі в змаганнях.
Читайте також: "Не так уявляв завершення кар'єри". Сергій Стаховський у військовій формі відвідав урочисті проводи тенісистів у Турині
Волонтерство та допомога Україні
Українські спортсмени стали активними учасниками волонтерського руху, збирають кошти на потреби армії й гуманітарну допомогу, влаштовують акції на підтримку України, продають свої медалі й інші речі на аукціонах та віддають зароблені на змаганнях гроші.
Троє спортсменів – ексфутболіст і тренер Андрій Шевченко, колишня перша ракетка України Еліна Світоліна та чемпіон світу з боксу в надважкій вазі Олександр Усик – стали амбасадорами фандрейзингової платформи United24, що, в тому числі, збирає кошти на відновлення України. Та список людей спорту, які організовують і долучаються до різноманітних зборів, значно довший.
Читайте також: "Ось, що для мене дух України". Емоційна розповідь Андрія Шевченка про повномасштабну війну та перше повернення до Києва
Підтримку Україні висловлювали й численні іноземні спортсмени: від засудження війни й символічних жестів на кшталт синьо-жовтих стрічок і сердечок на формі до донатів і масштабних благодійних акцій. Україну вшановували на різних турнірах і спортивних подіях року, в тому числі в найпрестижніших лігах американських ігрових видів спорту: НФЛ, НБА та НХЛ.
Читайте також: Експерша ракетка світу Енді Маррей отримав нагороду імені Артура Еша за допомогу Україні
Чотириразовий чемпіон Формули-1, німець Себастьян Феттель, який завершив кар'єру в 2022 році, виступав у шоломі в українських кольорах, а також закликав Ф-1 скасувати Гран-прі Росії, що врешті й відбулося, та надавати більшу фінансову допомогу Україні.
Однією з найактивніших у підтримці України 2022 року була перша ракетка світу, полька Іґа Швьонтек, яка регулярно згадувала про війну в своїх висловлюваннях і провела разом із Еліною Світоліною та іншими українськими й польськими тенісистами благодійні матчі для збору коштів.
Олімпійська чемпіонка з плавання, литовка Рута Мейлутіте, прямо назвала дії Росії геноцидом та влаштувала символічний перформанс на цю тему, пропливши крізь "криваве" червоне озеро.
Культурні зміни та нові обставини на фоні війни
Разом із тим, що видимість України зросла у світі, і самі атлети частіше стали підкреслювати свою українськість. Владислав Гераскевич також виступає в шоломі з національною символікою, а на його скелетоні зображені контури мапи України.
У креативних видах спорту, як-то фігурному катанні чи художній гімнастиці, більше спортсменів обирають українську музику. Одними з найемоційніших у цьому контексті стали ритмічний танець Олександри Назарової й Максима Нікітіна на чемпіонаті світу-2022 з фігурного катання під "1944" Джамали й "Ой у лузі червона калина", а також виступи Івана Шмуратка в новому сезоні під "Біля тополі" та "Пісню про рушник".
Читайте також: "Ми боремося за свої життя". Український фігурист Нікітін - про війну та майже зруйнований Харків
Крім того, частина російськомовних спортсменів поступово перейшла на українську, а дехто – приміром, тенісистка Леся Цуренко й гімнаст Олег Верняєв – визнали, що раніше помилялися у своїх поглядах щодо Росії.
Водночас з українських команд зникли майже всі росіяни та білоруси. Федерація хокею України офіційно заборонила представникам країн-агресорок брати участь у національній першості. У біатлоні ж лишилися по одній легіонерці: ексбілоруска Дар'я Блашко та ексросіянка Надія Бєлкіна, які відкрито засудили дії РФ і РБ. Бєлкіна, зокрема, служила в ЗСУ.
Хоча були й протилежні ситуації, коли українські спортсмени не проявляли підтримку України. До прикладу, колишній футболіст збірної Анатолій Тимощук залишився працювати в тренерському штабі "Зєніта" в Росії, а олімпійський чемпіон з фігурного катання й уже колишній віцепрезидент української федерації Віктор Петренко виступав на шоу в РФ, хоча застав початок повномасштабного вторгнення в Україні.
Читайте також: Верховна Рада схвалила персональні санкції проти Анатолія Тимощука через повномасштабне вторгнення РФ
Зміни у спортивному житті України прийшли й у вигляді нових форматів і правил внутрішніх змагань. Унаслідок запровадження надзвичайного стану 23 лютого, а 24-го – вже воєнного, усі змагання на території країни було скасовано. Після постанови Міністерства молоді та спорту від 28 травня турніри були частково відновлено. Утім, відбуватися вони мають без глядачів, а в разі повітряної тривоги змагання зупиняються, й усі учасники мусять перейти в укриття. Усі міжнародні зустрічі українських команд проходять за кордоном.
Санкції проти Росії й Білорусі та утиски України
Дії Росії та Білорусі вплинули й на їхніх власних спортсменів. Одразу ж після повномасштабного вторгнення Міжнародний олімпійський комітет (МОК) опублікував рекомендації щодо спортивних санкцій проти збірних РФ і РБ. Вони передбачали усунення їхніх представників від міжнародних змагань або виступ у нейтральному статусі, тобто без прапора й інших державних символів, а також заборону проводити міжнародні турніри.
У більшості видах спорту Росію та Білорусь дійсно усунули від змагань, проте в деяких вони продовжують виступати в особистих змаганнях як нейтральні атлети попри осуд з боку України. Це стосується, зокрема, тенісу, професійного боксу й велоспорту, кіберспорту, шахів, самбо. Тимчасово росіян і білорусів повернули в дзюдо, але після бойкоту збірної України рішення було скасовано. Відстояти вдалося й санний спорт та бобслей і скелетон. Утім, в аматорському боксі Росію й Білорусь не лише відновили в правах, а й дозволили виступати під власним прапором.
Єдиним тенісним ґрендслемом, який не допустив до участі росіян і білорусів, був Вімблдон, що проходить у Великій Британії, але після низки санкцій з боку Чоловічої та Жіночої тенісних асоціацій (ATP і WTA) його організатори розглядають варіант відмовитися від такої заборони в 2023 році.
Читайте також: "Що думають українці, не так цікаво?" Марта Костюк відмовилася від участі у благодійному заході US Open: у чому причина
У грудні МОК оголосив, що не планує скасовувати свої рекомендації, проте впродовж року його президент Томас Бах неодноразово наголошував на тому, що він проти "політизації" спорту. Також Бах вважає, що спортсмени не мають нести відповідальність за дії уряду, хоча низка топатлетів і спортивних діячів Росії й Білорусі мають військові звання, відкрито підтримують війну проти України та мають тісні зв'язки з владою. До того ж вони залишаються частиною пропаганди РФ що завдяки своїм результатам, що завдяки участі в провоєнних подіях.
Серед таких – ексфігуристи Євгєній Плющенко й Тетяна Навка, шахіст Сергій Карякін, плавець Євгєній Рилов, гімнасти Нікіта Нагорний, Іван Куляк і сестри Діна й Аріна Авєріни та багато інших.
Читайте також: Спортсмени збірної Росії взяли участь у концерті на честь восьмих роковин незаконної окупації Криму
Більш того, представники Росії та Білорусі залишаються членами МОК, входять до виконавчих органів влади у спорті та зберігають керівні посади у міжнародних федераціях. Зокрема, федерацію боксу очолює Умар Крємльов, а шахів – Аркадій Дворковіч. Також ці країни допускають до конгресів і асамблей окремих федерацій і комітетів, що в деяких випадках призводило до бойкоту з боку України, приміром, світового і європейського конгресів гімнастики.
У деяких випадках замість Росії санкції, обмеження й цензуру застосовували, навпаки, проти України та демонстрування її підтримки.
На понад два місяці Федерацію боксу України усунули від міжнародної федерації (IBA) та заборонили спортсменам виступати під назвою "Україна" через "втручання уряду" в справи організації. Відтак Україна не змогла взяти участь у позачерговому конгресі, а юніорська команда бойкотувала чемпіонат Європи. У грудні федерацію поновили в правах.
Читайте також: "Виконали всі наші запити". IBA зняла дискваліфікацію з Федерації боксу України та визнала її нового президента
Боксер Максим Продан стверджував, що йому заборонили вийти в ринг із прапором України, а боксерку Діану Петренко двічі просили сховати стяг із символікою "Азову" на турнірі в Угорщині. Гімнастові Іллі Ковтуну не дозволили повторно вийти у футболці з написом "Зупиніть війну" на чемпіонаті світу. У глядачки тенісного турніру в Цинциннаті вимагали прибрати прапор України, з яким вона прийшла на матч двох росіянок. А чеські фани на чемпіонаті світу з хокею у Фінляндії після заборони вивісити стяг на трибунах замінили його на білий плакат із написами "синій колір" і "жовтий колір". На додачу Міжнародна автомобільна федерація (FIA) заборонила спортсменам робити "політичні заяви" без письмового дозволу організації.
Читайте також: Міжнародна автомобільна федерація заборонила прояв політичної позиції без дозволу FIA: що це означає
Символічне повернення Ігор нескорених
У квітні 2022-го – вперше за чотири роки – відбулися Ігри нескорених: міжнародні змагання серед ветеранів, що проходили в Гаазі. Українська команда від самого початку турніру була в центрі уваги. Ще під час церемонії відкриття її виділив засновник Ігор, герцог Сассекський, принц Гаррі.
Упродовж змагань спортсмени вшановували пам'ять свого тренера зі стрільби з лука й ветерана Дмитра Сидорука, який загинув під час бойових дій на початку квітня, а також розповідали про те, що відбувається в Україні.
Читайте також: "Таких хлопців і дівчат на візках будуть тисячі". Збірна "нескорених" закликала не мовчати про війну
"Азовець" Ігор Галушка після перемоги у веслуванні на тренажерах вийшов на церемонію нагородження з прапором України, на якому було написано "Врятуйте Маріуполь", що тоді був у облозі.
Участь у змаганнях мала взяти й волонтерка-парамедикиня Юлія "Тайра" Паєвська, яка тоді перебувала в російському полоні. Замість неї у стрільбі з лука виступила її 19-річна донька Анна-Софія Пузанова, яка врешті виграла "бронзу". Хоча сама дівчина наголошувала в інтерв'ю Суспільне Спорт, що приїздила не "замість мами, а для мами", а її місією було привернути увагу до зникнення матері, а також боротьба з російською пропагандою та поширення правди про війну. Тайру звільнили через місяць: у червні.
Бріттні Ґрайнер за російськими ґратами
На тлі війни в Україні розгорнулася одна з найбільших спортивних історій року для США. У лютому в Росії затримали провідну американську баскетболістку Бріттні Ґрайнер – дворазову олімпійську чемпіонку й лідерку "Фінікс Мерк'юрі". Основні ігри сезону спортсменка проводила в жіночій НБА, проте в міжсезоння виступала за російський клуб "УГМК Єкатеринбург".
Ґрайнер заарештували в аеропорту поблизу Москви за зберігання й "контрабанду" картриджів для електронних сигарет із маслом канабісу, які знайшли в її валізі. У серпні її засудили до дев'яти років у виправній колонії.
Спортсменка визнала провину й вибачилася за свої дії, але стверджувала, що вирок занадто суворий для такого правопорушення. У листі до президента США Джо Байдена гравчиня писала, що боїться "залишитися тут назавжди".
У США арешт баскетболістки вважали політично вмотивованим і пов'язаним із погіршенням стосунків між Росією та США через підтримку України. Американська влада визнала Бріттні "незаконно затриманою", а судовий процес назвала "бутафорією". Паралельно американці запустили кампанію "We are BG" ("Ми – Бріттні Ґрайнер"), що агітувала за звільнення баскетболістки.
Після десяти місяців за ґратами й тривалого переговорного процесу США вдалося домовитися про обмін Ґрайнер на російського торговця зброєю Віктора Бута, який був заарештований у 2008-му та відбував 25-річний тюремний термін у Штатах. Американка повернулася додому 8 грудня.
Читайте також: Американську баскетболістку Брітні Грайнер звільнили з російського ув'язнення. ЇЇ обміняли на росіянина Бута. Що відомо
Іранські протести на спортивних майданчиках
Іран став одночасно одним із головних героїв і антигероїв 2022 року. У той час, як його уряд постачав зброю для війни Росії проти України (що в Ірані заперечують), у країні розпочалася нова революція. Іранці вийшли на масові протести проти влади, що тривають з вересня: з моменту смерті Махси Аміні, яку затримала поліція моралі через "неналежне носіння хіджабу".
Читайте також: УАФ звернулася до ФІФА з пропозицією виключити Іран із учасників ЧС-2022
З того часу низка іранських спортсменок з'являлася на змаганнях з непокритою головою. Самі атлетки не зізнаються, що таким чином влаштовують протест, але саме так ці дії трактують серед протестувальниць і активісток.
Однією з перших восени це зробила скелелазка Ельназ Рекабі, яка вийшла без хіджабу на чемпіонаті Азії в Сеулі, що є забороненим для іранок. Згодом вчинок повторили ковзанярка Нілуфар Мадані та стрілкиня з лука Парміда Касемі. Усі троє пізніше вибачилися за ці інциденти та стверджували, що хіджаб спав "випадково".
У грудні на чемпіонаті світу зі швидких шахів у Алмати до іранських спортсменок, які відмовилися від хіджабу, приєдналися гросмейстерки Сара Хадем та Атуса ПуркашіянНа цьому турнірі іранка представляла США..
Читайте також: Іранські гросмейстерки Сара Хадем та Атуса Пуркашіян виступили на чемпіонаті світу-2022 зі швидких шахів без хіджабу
Відкрито протести підтримали деякі іранські футболісти. Через опозиційні висловлювання було затримано ексзахисника збірної Вурію Ґафурі, а Аміра Наср-Азадані за участь у протестах засудили до страти. Через ситуацію в країні й антивладну позицію на чемпіонат світу-2022 з футболу відмовився їхати титулований ексгравець Алі Даеї.
На знак протесту проти насильницьких дій влади й порушення прав жінок національну збірну Ірану покинули гандболіст Саджад Естекі, реґбістка Ферештех Сарані, фехтувальник Моджтаба Абедіні та тхеквондистка Махса Садеґі.
Гендерні прориви й баталії у спорті: головні події
- У жіночому футболі двічі побили рекорд відвідуваності: це сталося в Лізі чемпіонів на матчах "Барселони". Пізніше на жіночому Євро-2022 встановили новий рекорд турніру за загальною кількістю глядачів, а відвідуваність фіналу перевершила що жіночі, що чоловічі континентальні першості.
- Після шести років судової тяганини жіноча збірна США з футболу добилася рівної оплати й умов праці з чоловіками. Це перша країна, яка у футболі зрівняла ще й виплати призових за чемпіонати світу. Крім того, палата представників Конгресу США в грудні ухвалила законопроєкт, за яким спортсменки національних збірних мають отримувати однакову фінансову винагороду з чоловіками в 50 видах спорту.
Читайте також: Конгрес США схвалив проєкт закону про фінансову рівність для жіночих та чоловічих спортивних збірних: що він передбачає
- Жіночий формульний чемпіонат W Series був достроково завершений після сьомої гонки через фінансові проблеми. У листопаді Формула-1 анонсувала новий жіночий турнір (Академію Формули-1), що передбачає підготовку молодих автогонщиць до чемпіонатів топрівня.
- Чоловіче соло дебютувало на чемпіонаті Європи з артистичного плавання: обидва "золота" (у технічній і довільній програмах) здобув італієць Джорджіо Мінізіні. Цього ж року було оголошено, що чоловіки вперше в історії зможуть виступити в цьому виді спорту на Олімпійських іграх уже 2024 року в Парижі: відтепер на цьому рівні допускатимуться змішані команди.
Читайте також: Чоловікам уперше в історії дозволять виступати на Олімпійських іграх у артистичному плаванні: коли та в якому форматі
- На Оліміпаді-2022 єдиним зимовим видом спорту без участі жінок було лижне двоборство. Утім, його не планують додавати й на наступних Іграх-2026 у Мілані та Кортіні-д'Ампеццо. Проти такого рішення влаштувала протест перша чемпіонка світу в історії лижного двоборства, норвежка Ґюда Вестволл Гансен. Вона вийшла на гонку з намальованою бородою, символізуючи, що в цьому виді спорту місце дають лише чоловікам.
- В Афганістані "Талібан", що захопив владу в 2021 році, заборонив жінкам відвідувати спортивні зали: на рівні з закладами освіти та парками розваг. Як повідомляє Japan Times, деякі афганістанки продовжують займатися спортом у таємних підпільних залах.
- Міжнародна федерація водних видів спорту запровадила нову гендерну політику, що обмежує доступ до жіночих змагань для трансгендерних та інтерсекс-атлеток. World Aquatics натомість планує створити для них окрему відкриту категорію. Піти на такий крок й інші види спорту закликали в Олімпійському та Паралімпійському комітеті США (USOPC). Запровадження відкритих змагань для трансгендерних бійців уже анонсувала Світова боксерська рада (WBC). Допуск до змагань для трангендерних атлетів затвердили в триатлоні: вони зможуть виступати за умов дотримання дозволеного рівня тестостерону.
Читайте також: "Настав час це зробити". WBC створить категорію для трансгендерних боксерів
Насильницькі практики у спорті
У 2022-му знову не обійшлося без справ, пов'язаних із насильством у спорті. Зокрема, в липні в сексуальних домаганнях до дітей звинуватили 72-річного тренера волейбольної команди "Волинь-Університет" Богуслава Галицького. Наставника підозрюють у насильстві над неповнолітніми підопічними щонайменше впродовж останніх десяти років. Про випадки аб'юзу сексуального характеру повідомили й деякі чинні й колишні волейболістки клубу.
Після звернення від батьків вихованок спортивної школи, яку очолював Галицький, поліція влаштувала обшуку, під час якого на робочом місці тренера знайшли сексіграшки та порнографічні відео. Галицького звільнили з посади директора спортшколи в Луцьку. Наразі триває судовий процес за звинувачуваннями у зґвалтуванні, розбещенні неповнолітніх і сексуальному насильстві: йому загрожує до 12 років ув'язнення. Спершу тренер перебував під вартою, проте в грудні його відпустили під домашній арешт "за станом здоров'я".
Читайте також: Тренера з Луцька підозрюють у зґвалтуванні та розбещенні: як це коментують в спортшколі
У світовому спорті звинувачення у зґвалтуванні отримав футболіст "Манчестер Юнайтед" Мейсон Ґрінвуд. Скарги щодо насильницьких дій надійшли й проти однієї з колишніх провідних тренерок жіночої збірної Великої Британії зі спортивної гімнастики Ліз Кінкейд. Системні випадки аб'юзу також виявили в жіночій футбольній топлізі США (NWSL) та жіночій збірній Італії з художньої гімнастики.
Проблема насильства постала й у вигляді масових заворушень на футбольних матчах 2022 року. Через одну з таких ситуацій було затримано травневий фінал чоловічої Ліги чемпіонів між іспанським "Реалом" Мадрид та англійським "Ліверпулем". На вході до стадіону утворилася тиснява, після чого поліція застосувала проти вболівальників сльозогінний газ.
Читайте також: "Вимагаємо відповідей і пояснень". "Реал Мадрид" засудив напади на вболівальників на фіналі Ліги чемпіонів
Трагедією обернулися сутички фанів із поліцією на жовтневому матчі чоловічого чемпіонату Індонезії між "Аремою" та "Персебаєю" Сурабая, що проходив на стадіоні "Канджурухан" у Східній Яві. Тисячі вболівальників вибігли на поле після гри – правоохоронці також вдалися до сльозогінного газу. Внаслідок "хаосу, тисняви, топтання та задухи" загинуло 135 людей, хоча спершу деякі ЗМІ повідомляли про понад 170 жертв. Це друга за кількістю загиблих трагедія на футболі після тисняви на стадіоні в Лімі 1964 року.
Унаслідок тисняви на футбольних подіях також були жертви на матчі плей-оф Кубка африканських націй між Камеруном і Коморськими островами в січні та на грі чемпіонату Аргентини між "Хімнасією" Ла-Плата й "Бока Хуніорс".
Спільним у цих випадках є те, що вболівальники їхні родичі звинувачували поліцію в перевищенні сили. Влада ж виправдовувала дії правоохоронців тим, що ті були вимушені вдатися до насильства через недієві превентивні дії. Організатори стверджували, що причиною тисняви були фейкові квитки й надмірна кількість глядачів, яка перевищувала місткість арен.
Буремний ЧС-2022 з футболу в Катарі
Крапку серед великих спортивних подій 2022 року поставив чоловічий чемпіонат світу з футболу, навколо якого скандалів розгорнулося не менше, ніж на Олімпійських іграх у Китаї. Головною причиною також стало контроверсійне місце проведення – Катар, який на момент вибору в 2010 році був неготовий до організації події що з точки зору кліматичних умов (через що мундіаль перенесли на листопад і грудень), що за доступною інфраструктурою. Усі стадіони та більшість інших об'єктів турніру будувалися з нуля.
Як і з Китаєм, питання викликала й ситуація з правами людини в країні. Правозахисні групи звинувачували організаторів у експлуатації трудових мігрантів, які переважно й працювали над будівництвом арен. За інформацією The Guardian, кількість смертей серед робітників-мігрантів, які займалися об'єктами на ЧС-2022, може сягати шести тисяч. У Катарі ці цифри заперечують.
Крім того, згідно з розслідуванням The Telegraph, у підготовку мундіалю інвестував "Талібан".
Уже під час самого чемпіонату в Катарі загинуло двоє журналістів, які висвітлювали турнір. Один із них – американець Ґрант Вол – напередодні заявив, що його не хотіли пускати на стадіон через футболку з ЛГБТ+ символікою. Одностатеві стосунки заборонені законом у Катарі, що також призвело до критики й протестів проти організаторів мундіалю.
Читайте також: "Господарі чемпіонату світу – гомофоби". Британський активіст вийшов на протест у Катарі та був затриманий
ФІФА не дозволила капітанам збірних грати з пов'язкою "One Love" на підтримку ЛГБТ+ спільноти. Натомість у них у Катарі з'явилися міністерка внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фрезер та журналістка BBC Sport і колишня футболістка Алекс Скотт. На знак протесту проти заборони німецькі футболісти влаштували "німу" акцію перед своїм першим матчем проти Японії, закривши рукою рот.
Читайте також: "Слово "LOVE" має зникнути". ФІФА вимагає від збірної Бельгії змінити комплект форми: у чому причина
Мовчазним протестом на чемпіонаті світу відзначилася й збірна Ірану. Футболісти відмовилися співати державний гімн перед матчем з Англією на знак підтримки протестів у своїй країні. Солідарність із народому Ірану демонстрували й вболівальники, а після вильоту команди на груповій стадії деякі іранці святкували їхню поразку.
Читайте також: В Ірані було вбито чоловіка, який святкував виліт збірної з чемпіонату світу-2022 з футболу: що про це відомо
На трибуни виднілися й прапори України. Утім, в іспанських уболівальників вилучили синьо-жовтий стяг із символікою полку "Азов", з яким вони прийшли на матч своєї збірної проти Німеччини. Водночас гравцеві збірної Камеруну Ґаелю Ондуа дозволили зіграти в бутсах із прапором Росії попри те, що символіка РФ наразі є забороненою ФІФА.
Наприкінці чемпіонату світу також стало відомо, що ФІФА не дозволила президентові України Володимиру Зеленському виступити зі звереннням перед фіналом між Аргентиною та Францією, в якій хотів закликати до миру. Відео промови згодом оприлюднили окремо.
Теми України, Ірану й ЛГБТ+ прав об'єднав у одному протесті колишній італійський футболіст Маріо Феррі. Під час груповому матчу між Португалією та Уругваєм він вибіг на поле у футболці з написами "Save Ukraine" та "Respect for Iranian Women", а також веселковим прапором у руках. Чоловіка затримали, проте пізніше відпустили.
Що стосується зрушень у соціальному контексті, турнір увійшов у історію як перший чемпіонат світу з футболу серед чоловіків, на якому право судити матчі отримали жінки. Першою, хто виступила на такому рівні у статусі головної арбітрині, стала французька рефері Стефані Фраппар.
Читайте також: Стефані Фраппар стала першою арбітринею на матчі чоловічого чемпіонату світу в історії
Водночас на Суспільне Спорт дебютувала в ролі телевізійної коментаторки чоловічого мундіалю Галина Вінніченко – перша жінка в Україні, яка коментувала матчі чоловічого Євро на радіо.
Підсумки року від Суспільне Спорт
- Що відбувалося у спорті в 2022 році? Хронологія ключових подій за рік
- Федерер, Серена Вільямс, Феттель, Піке та інші. Найбільші зірки, що завершили спортивну кар'єру у 2022 році
- Найяскравіші спортивні фото 2022 року: підтримка України, сльози Роналду та Федерера, радість від перемог
- Бех-Романчук у потрійньому стрибку, Колмаков, Хоменець та інші: головні спортивні відкриття 2022 року
- Головні спортивні перемоги України 2022 року: захист титулів Олександра Усика, рекордна Паралімпіада та інші
