До топакадемії з танців на льоду приєдналися донедавна російські фігуристи. Що цьому передувало та як планують діяти українці, які тренуються на тому самому льоду, дізнавалося Суспільне Спорт.
“Ситуація покращується” — так один із тренерів і засновників Льодової академії Монреаля (IAMIce Academy of Montreal) Ромен Аґенауер пояснив у коментарі російським ЗМІ перехід до свого клубу фігуристів Діани Девіс та Глєба Смолкіна. Перехід, який журналіст американського The Skating Lesson Дейв Ліз назвав “політичним союзом двох грандів фігурного катання — IAM та Етері Тутберідзе”.
Упродовж майже всієї карʼєри Девіс, донька скандальної російської тренерки Тутберідзе, та Смолкін представляли Росію, у тому числі на Олімпійських іграх-2022, де посіли 14-те місце. Та з початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну російським і білоруським фігуристам було заборонено виступати на міжнародному рівні. Тож у 2023-му Діана та Глєб змінили спортивне громадянство й повернулися до змагань під прапором Грузії. Цей крок тоді так і пояснювали: “Ми хочемо виступати”.
Спортсмени тренувалися під керівництвом Єлени Новак та Алєксєя Кілякова в США, проте у квітні 2024-го стало відомо, що пара переїхала до Канади, де розпочала співпрацю з однією з найуспішніших шкіл з танців на льоду. Сім з топ-10 дуетів на чемпіонаті світу-2024, зокрема переможці Медісон Чок і Еван Бейтс, є вихованцями Академії Монреаля. Крім того, саме цей клуб на початку повномасштабної війни прихистив українських фігуристів Марію Голубцову та Кирила Бєлоброва, які є першим номером збірної в танцях на льоду й досі тренуються в Монреалі.
Що передувало переходу Девіс і Смолкіна до Монреаля
Світова першість 2024 року, що відбулася в березні в Монреалі, стала для Діани Девіс і Глєба Смолкіна дебютною за Грузію. Окрім них, на чемпіонаті світу, як перед тим і на Євро, виступили ще понад двадцять вихідців з Росії, що змінили прапор. Серед них — ще одна вихованиця Академії Монреаля Євгєнія Лопарєва, яка з 2018 року представляє Францію.
Президент Міжнародного союзу ковзанярів (ISU) Кім Дже Йоль тоді уникнув прямих відповідей на запитання журналістів, що його організація планує робити з присутністю такої кількості російських спортсменів, а також тренерів — особливо Тутберідзе. Очільник ISU запропонував натомість “святкувати фігурне катання”, а у відповідь на обурення такій позиції [під час ЧС Україна саме зазнала масованих ракетних обстрілів] додав, що ISU дотримується рішення про недопуск російської збірної, а відповідальність за надмірне представництво росіян несуть національні федерації.
“Хтось каже, що їм не байдуже, — зауважив на цьому ЧС український фігурист Іван Шмуратко. — Але між “не байдуже” й активними діями проти допуску атлетів, які тренуються в країні-агресорі, так званій РФ, [велика різниця]”.
Пасивну позицію з цього приводу обрали навіть іноземні фігуристи, які мають українське коріння. Приміром, естонець Александр Селевко відмовився коментувати ситуацію, пояснивши, що має родичів і в Росії, і в Україні та не бажає нікого образити. Австрійка Ольга Мікутіна вважає, що “не має такої влади” і рішення має бути за ISU. Проблема росіян у спорті та тема війни зникли з радара й канадця Романа Садовського: попри рідних в Україні та синьо-жовтий прапор, закріплений на його сторінці в Instagram.
Те саме підтвердили й Марія Голубцова з Кирилом Бєлобровим, коли розповідали, як на події в Україні реагують в Академії Монреаля.
“Це зараз нікому не цікаво, — ділився Кирил. — Дехто навіть думає, що війна закінчилася. Це непопулярна тема. Зазвичай ми це [росіян в інших збірних] ні з ким не обговорюємо. Я знаю, що всі в академії підтримують Україну”.
“Люди втомлюються від цих новин, — погодилася Марія. — Ми всі втомилися від цього й мало що можемо зробити. Ми не можемо це [присутність росіян] контролювати”.
Нові колеги українців — Девіс і Смолкін — завершили чемпіонат світу з 12-м результатом. Глєб пізніше скаржився пресі на те, що “хороші місця роздали домашнім парам”, тобто фігуристам, які представляли IAM. Уже за місяць “грузинський” дует доєднався до їхнього списку.
Як перехід Девіс і Смолкіна пояснюють в академії
“Діана та Глєб зверталися до нас ще два роки тому, але тоді був непідхожий час, — цитує Аґенауера російський “Матч ТВ”. — Ми вирішили, що зараз ситуація покращується, та розпочали співпрацю”.
Суспільне Спорт надіслало запит до IAM з проханням прокоментувати це рішення та пояснити, що саме мав на увазі тренер під “покращенням ситуації”, проте відповіді не отримало.
“Не знаю, яке покращення ситуації він має на увазі, — відреагував на слова француза президент Української федерації фігурного катання Даніль Амірханов у коментарі Суспільне Спорт. — Може, йому краще стало. Нам — ні. Стало набагато важче, враховуючи, що війна продовжується. Для нас неприпустима така заява”.
За час повномасштабної війни Росія — батьківщина нових підопічних IAM — понівечила, серед іншого, рідну ковзанку Голубцової в одеському Палаці спорту, льодові арени в Сєверодонецьку, Дружківці й Маріуполі, а також Салтівський лід у Харкові, що виховав екслідерів українських танців на льоду Олександру Назарову й Максима Нікітіна, які зараз тренують нове покоління українських фігуристів, але вже за кордоном.
Щобільше, за два роки Великої війни загинуло понад 400 українських спортсменів, серед яких — фігурист Дмитро Шарпар, який був убитий на початку 2023-го під Бахмутом. Рік по тому квартира його родини була пошкоджена внаслідок чергової ракетної атаки Росії на Харків.
Як на появу росіян в академії реагують Голубцова та Бєлобров
Марія Голубцова зізналася, що обидвоє ставляться до такого поповнення в команді “негативно”, проте від подальших коментарів відмовилася.
Кирил Бєлобров зазначив, що поява в IAM російської пари “здивувала” деяких його колег в академії, а самих українців таке “сусідство" бентежить. Це рішення, за його словами, з ними жодним чином не узгоджували й не обговорювали. Що з цим планують робити Марія та Кирил, фігуристи наразі сказати не можуть.
Яка позиція української федерації
В УФФК повідомили, що розмовлятимуть з українськими спортсменами, аби ті “обмежили будь-яке спілкування з представниками Росії”, навіть якщо вони представляють Грузію.
“Ми не підтримуємо жодних відносин з колишніми російськими спортсменами, незалежно від того, за яку команду вони виступають, — сказав Амірханов. — З керівництвом [академії] ми поки що не спілкувалися, але обовʼязково проінформуємо їх про нашу позицію”.
Водночас президент УФФК не погодився з тим, що з українського боку була провалена інформаційна політика, та не вважає, що у світі фігурного катання про війну забули, а підтримка України послабилася.
“Я б не сказав, що ми щось недокомуніковуємо, — переконаний Амірханов. — Ми доводимо завжди свою думку, розказуємо, показуємо. Але ж ви розумієте, кожна федерація й організація на свій розсуд вирішує питання. Ми приблизно знаємо, що [впливає]. Може, десь гроші, може, спільна діяльність. Ми на своєму фронті робимо все, щоб їх не було. На жаль, не все від нас залежить. Уся наша федерація негативно ставиться до м***алів. Але вони використовують усі можливості, щоб якимось чином повернутися до фігурного катання”.
