Міністерство закордонних справ Польщі викликало українського посла Василя Зварича й висловило "рішучий протест" щодо заяв президента Володимира Зеленського на 78-й Генасамблеї ООН про те, що "деякі країни Євросоюзу удавали солідарність, опосередковано підтримуючи РФ".
Про це йдеться в офіційній заяві МЗС Польщі.
У МЗС Польщі наголосили, що ця теза є неправдивою стосовно Польщі й, тим більше "несанкціонованою" щодо країни, яка з перших днів війни підтримує Україну.
Заступник очільника польського зовнішньополітичного відомства Павел Яблонський зазначив, що тиск на Польщу на багатосторонніх форумах чи надсилання скарг до міжнародних трибуналів не є "відповідними методами вирішення суперечок між нашими країнами".
Яблонський також підкреслив, що ці дії не будуть ефективними проти Польщі, оскільки дії польського уряду для захисту інтересів польських фермерів відповідають національному праву, праву ЄС і міжнародному праву. Польська сторона також висловила сподівання, що як політика української влади, так і її публічна комунікація "відображатимуть реальний характер польсько-українських відносин, як поточних, так і історичних, беручи до уваги безпрецедентну допомогу, яку надають поляки українському населенню, а також весь спектр нашої доброї співпраці".
В МЗС України закликали польську сторону "відкинути емоції".
"Закликаємо наших польських друзів відкинути емоції. Українська сторона запропонувала Польщі конструктивний шлях вирішення зернової проблематики. Очікуємо, що наші пропозиції стануть основою для переведення діалогу в конструктивне русло", — йдеться у заяві речника українського МЗС Олега Ніколенка.
За його словами під час зустрічі Василь Зварич вкотре роз’яснив українську позицію щодо неприйнятності для України польської односторонньої заборони на імпорт українського зерна. Він також наголосив на некоректності порівняння з Україною, яке зробив президент Польщі під час свого візиту до Нью-Йорка.
19 вересня під час виступу на Генасамблеї ООН президент Володимир Зеленський сказав, що Україна запустила тимчасовий експортний коридор у Чорному морі й працює над збереженням сухопутних маршрутів.
"Тривожно бачити, як у цей час дехто в Європі підриває солідарність і влаштовує політичний театр, роблячи із зерна трилер. Може здаватися, що вони грають власну роль, але натомість вони допомагають підготувати сцену для московського актора", — наголосив Зеленський.
Напередодні прем’єр-міністр Матеуш Моравецький заявив, що Польща може заборонити ввезення більшого переліку українських продуктів, якщо влада України запровадить обмеження на імпорт польської аграрної продукції.
Що відомо про припинення імпорту українського зерна
Після повномасштабного вторгнення Росії українські порти у Чорному морі були заблоковані, через що Україна, один із найбільших у світі експортерів зерна, була змушена шукати альтернативні маршрути постачання, зокрема через Польщу та Румунію.
Протягом 2022-го року Польща та Румунія спільно сприяли експорту зернових з України. Додаткова пропозиція зерна на їхніх ринках спричинила тиск на фермерів, оскільки вплинула на ціни та можливості зберігання зернових. У двох країнах відбувалися місцеві протести проти урядів.
За оцінками Європейської комісії, фермери з Польщі, Румунії, Угорщини, Болгарії та Словаччини втратили 417 мільйонів євро від напливу дешевшого українського зерна на їхні ринки.
2 травня Європейська Комісія тимчасово обмежила продаж пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику українського походження у Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині.
5 червня Європейська комісія продовжила обмеження на імпорт української агропродукції до 15 вересня 2023 року. Обмеження стосуються імпорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України. Водночас сфера застосування цих заходів до даних продуктів скорочується з 17 до 6 тарифних ліній.
19 липня міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь у коментарі Reuters заявив, що Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія і Словаччина попросять Європейський Союз подовжити заборону на імпорт українського зерна, термін дії якої завершується 15 вересня, щонайменше до кінця року.
15 вересня Європейська комісія не продовжила заборону на імпорт українського зерна в сусідні з Україною країни Європейського союзу. Водночас Україна погодилася запровадити правові заходи (як, наприклад, систему ліцензування експорту) протягом 30 днів, щоб уникнути сплеску цін на зерно.
Після цього Словаччина, Польща та Угорщина в односторонньому порядку заборонили імпорт сільськогосподарської продукції з України. Керівна партія Польщі особливо прагне зупинити цей потік, оскільки її успіх на виборах 15 жовтня тісно пов'язаний із базою підтримки сільського населення, яке незадоволене збільшенням українського сільськогосподарського імпорту.
18 вересня міністерка економіки Юлія Свириденко повідомила, що Україна подала позов до СОТ проти Польщі, Угорщини та Словаччини, які продовжили заборону на імпорт українського зерна всупереч рішенню Єврокомісії про скасування обмежень.
