Європейська комісія сьогодні 5 червня продовжила обмеження на імпорт української агропродукції до 15 вересня 2023 року.
Про це повідомляється на офіційному сайті Єврокомісії.
Обмеження стосуватимуться імпорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України. Водночас сфера застосування цих заходів до даних продуктів скорочується з 17 до 6 тарифних ліній.
"Ці тимчасові та цілеспрямовані заходи були прийняті у зв'язку з логістичними проблемами, пов'язаними з цими товарами в Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині", — сказано у заяві.
Зазначається також, що було створено Спільну координаційну платформу для координації зусиль Комісії, Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини, а також України для покращення торговельних потоків між Союзом та Україною, включно з транзитом сільськогосподарської продукції по коридорах.
"Виконавчий віцепрезидент Валдіс Домбровскіс очолює цей процес на політичному рівні. Перше стартове засідання цієї координаційної платформи відбулося на технічному рівні 2 червня. Таким чином, вдосконалення "Шляхів солідарності" буде контролюватися цією платформою зі сприяння експорту", — додали у Єврокомісії.
Що відомо про припинення імпорту українського зерна
Після повномасштабного вторгнення Росії українські порти у Чорному морі були заблоковані, через що Україна, один із найбільших у світі експортерів зерна, була змушена шукати альтернативні маршрути постачання, зокрема через Польщу та Румунію.
Протягом 2022-го Польща та Румунія спільно сприяли експорту зернових з України. Додаткова пропозиція зерна на їхніх ринках спричинила тиск на фермерів, оскільки вплинула на ціни та можливості зберігання зернових. У двох країнах відбувалися місцеві протести проти урядів.
За оцінками Європейської комісії, фермери з Польщі, Румунії, Угорщини, Болгарії та Словаччини втратили 417 мільйонів євро від напливу дешевшого українського зерна на їхні ринки.
28 березня стало відомо, що Румунія і Польща ведуть переговори з Європейською комісією щодо механізмів відстеження експорту українського зерна, щоб гарантувати, що місцеві фермери не постраждають від потоку дешевого імпорту.
30 березня польський прем'єр Матеуш Моравецький заявив, що в уряді Польщі планують розробити правила, які дозволять обмежити ввезення українського збіжжя до країни, бо "це зерно сьогодні дестабілізує наш ринок". У Єврокомісії заявили, що віддані подальшій підтримці України, однак імпорт українського збіжжя чинить тиск на сусідні країни, які фактично "завалені" українським зерном.
Під час візиту до Польщі 5 квітня Володимир Зеленський і прем'єр-міністр Польщі обговорили ввезення українського зерна до ЄС через Польщу, на який скаржилися місцеві фермери. За словами Зеленського, вони знайшли вихід. Водночас президент не уточнив, про який саме вихід ідеться.
9 квітня заступник міністра сільського господарства і розвитку села Польщі Януш Ковальський заявив, що Польща зупиняє імпорт українського збіжжя щонайменше до липня цього року, повідомив заступник міністра сільського господарства країни Януш Ковальський.
16 квітня уряд Угорщини також ухвалив рішення тимчасово заборонити імпорт агропродукції з України задля захисту інтересів місцевих виробників.
17 квітня уряд Словаччини ухвалив рішення про тимчасове зупинення імпорту зерна та деяких харчових продуктів з України. Заборона на імпорт почне діяти з 19 квітня. Транзит продуктів українського виробництва через Словаччину й надалі буде можливий.
Водночас Польща розблокувала транзит через територію країни українських зернових культур до портів в Європу. Він запрацював у ніч з четверга 20 квітня на пʼятницю 21 квітня.
23 квітня Єврокомісія не змогла погодити позиції щодо імпорту української аграрної продукції із Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією та Болгарією.
З 1 травня Туреччина запровадила мито 130% на імпорт пшениці та ячменю, зокрема і з України.
2 травня Європейська Комісія тимчасово обмежила продаж пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику українського походження у Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині.
