Європейська Комісія тимчасово обмежила продаж пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику українського походження у Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині.
Про це йдеться в офіційному пресрелізі Єврокомісії.
"Ці заходи є необхідними з огляду на виняткові обставини у п’яти державах-членах. Вони спрямовані на усунення осідання цих продуктів...", — сказано у заяві.
Читайте також: У МЗС заявили про неприйнятність обмеження імпорту українського збіжжя до ЄС
Водночас зазначається, що продукти можуть продовжувати обіг або транзит через ці п’ять держав-членів за допомогою спільної процедури митного транзиту або відправлятися до країни чи території за межами ЄС.
"Паралельно Болгарія, Угорщина, Польща та Словаччина зобов’язалися скасувати свої односторонні заходи щодо пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику та будь-якої іншої продукції, що надходить з України", — додали в Єврокомісії.
Заходи набудуть чинності 2 травня і триватимуть до 5 червня 2023 року.
Заступник міністра аграрної політики і продовольства Маркіян Дмитрасевич у коментарі Суспільному зазначив, що таке рішення Єврокомісії є рухом у правильному напрямку, оскільки це виде до зняття одностронніх заборон від згаданих країн.
"З іншого боку, ці міри вводяться строком до 5 червня і нас би дуже цікавило, що відбуватиметься після 5 червня. Але загалом це позитивний рух, який відходить від одностронніх рішень країн членів ЄС, які були здійснені не у відповідності із законодавством самого ЄС, і які охоплювали всі види аграної продукції", — додав Дмитрасевич.
Що відомо про припинення імпорту українського зерна
Після повномасштабного вторгнення Росії українські порти у Чорному морі були заблоковані, через що Україна, один із найбільших у світі експортерів зерна, була змушена шукати альтернативні маршрути постачання, зокрема через Польщу та Румунію.
Протягом 2022-го Польща та Румунія спільно сприяли експорту зернових з України. Додаткова пропозиція зерна на їхніх ринках спричинила тиск на фермерів, оскільки вплинула на ціни та можливості зберігання зернових. У двох країнах відбувалися місцеві протести проти урядів.
За оцінками Європейської комісії, фермери з Польщі, Румунії, Угорщини, Болгарії та Словаччини втратили 417 мільйонів євро від напливу дешевшого українського зерна на їхні ринки.
28 березня стало відомо, що Румунія і Польща ведуть переговори з Європейською комісією щодо механізмів відстеження експорту українського зерна, щоб гарантувати, що місцеві фермери не постраждають від потоку дешевого імпорту.
30 березня польський прем'єр Матеуш Моравецький заявив, що в уряді Польщі планують розробити правила, які дозволять обмежити ввезення українського збіжжя до країни, бо "це зерно сьогодні дестабілізує наш ринок". У Єврокомісії заявили, що віддані подальшій підтримці України, однак імпорт українського збіжжя чинить тиск на сусідні країни, які фактично "завалені" українським зерном.
Під час візиту до Польщі 5 квітня Володимир Зеленський і прем'єр-міністр Польщі обговорили ввезення українського зерна до ЄС через Польщу, на який скаржилися місцеві фермери. За словами Зеленського, вони знайшли вихід. Водночас президент не уточнив, про який саме вихід ідеться.
9 квітня заступник міністра сільського господарства і розвитку села Польщі Януш Ковальський заявив, що Польща зупиняє імпорт українського збіжжя щонайменше до липня цього року, повідомив заступник міністра сільського господарства країни Януш Ковальський.
16 квітня уряд Угорщини також ухвалив рішення тимчасово заборонити імпорт агропродукції з України задля захисту інтересів місцевих виробників.
17 квітня уряд Словаччини ухвалив рішення про тимчасове зупинення імпорту зерна та деяких харчових продуктів з України. Заборона на імпорт почне діяти з 19 квітня. Транзит продуктів українського виробництва через Словаччину й надалі буде можливий.
Водночас Польща розблокувала транзит через територію країни українських зернових культур до портів в Європу. Він запрацював у ніч з четверга 20 квітня на пʼятницю 21 квітня.
23 квітня Єврокомісія не змогла погодити позиції щодо імпорту української аграрної продукції із Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією та Болгарією.
З 1 травня Туреччина запроваджує мито 130% на імпорт пшениці та ячменю, зокрема і з України.
Читайте також
Цьогорічна посівна важча за 2022 рік — Всеукраїнська аграрна рада
ЄС виділить €100 млн допомоги фермерам та застосує "превентивні заходи" до зерна з України
"Реакція на кроки інших держав": президентка Словаччини аргументувала обмеження щодо українського зерна
Ердоган отримав від ООН "дорожню карту" щодо зернової угоди: Туреччині зокрема пропонують платити за російський експорт
