Президент Польщі Анджей Дуда під час участі в 78-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку заявив, що в питанні імпорту українського зерна його країна захищатиме інтереси своїх фермерів. Він порівняв Україну з "людиною, що тоне, яка хапається за все, що може і здатна втопити рятівника".
Про це пише державне інформаційне агентство Польщі PAP.
"Ми маємо справу з потопельником. Кожен, хто хоч раз брав участь у порятунку тонучого, знає, що він надзвичайно небезпечний, адже може затягнути на глибину. Він має неймовірну силу через особистий страх, викид адреналіну і може просто потопити рятівника. Кажуть, що, як топишся, то й за бритву вхопишся, та й справді потопаючий хапається за все, що може. Це трохи схоже на ситуацію між Польщею та Україною", — сказав Дуда.
На його думку, Україна, яка зазнала російської агресії, без сумніву, перебуває у дуже складній ситуації й "хапається за все, що може".
"Чи можна на неї ображатися? Звичайно, можна обурюватися.Чи потрібно нам діяти так, щоб убезпечити себе від того, щоб не постраждати від того, хто тоне? Звичайно, ми повинні діяти так, щоб захистити себе від того, щоб потопаючий не заподіяв нам шкоди, тому що якщо він заподіє шкоду і втопить нас, то не отримає допомоги. Тому ми повинні дбати про свої інтереси, і ми робитимемо це ефективно і рішуче", – заявив Дуда під час свого брифінгу для польських медіа.
Дуда також повідомив, що попри свої плани, не зміг зустрітися з Володимиром Зеленським через затримання в графіку виступів лідерів на Генеральній асамблеї ООН, але припускає, що зустріч відбудеться пізніше.
Що відомо про припинення імпорту українського зерна
Після повномасштабного вторгнення Росії українські порти у Чорному морі були заблоковані, через що Україна, один із найбільших у світі експортерів зерна, була змушена шукати альтернативні маршрути постачання, зокрема через Польщу та Румунію.
Протягом 2022-го року Польща та Румунія спільно сприяли експорту зернових з України. Додаткова пропозиція зерна на їхніх ринках спричинила тиск на фермерів, оскільки вплинула на ціни та можливості зберігання зернових. У двох країнах відбувалися місцеві протести проти урядів.
За оцінками Європейської комісії, фермери з Польщі, Румунії, Угорщини, Болгарії та Словаччини втратили 417 мільйонів євро від напливу дешевшого українського зерна на їхні ринки.
2 травня Європейська Комісія тимчасово обмежила продаж пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику українського походження у Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині.
5 червня Європейська комісія продовжила обмеження на імпорт української агропродукції до 15 вересня 2023 року. Обмеження стосуються імпорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України. Водночас сфера застосування цих заходів до даних продуктів скорочується з 17 до 6 тарифних ліній.
19 липня міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь у коментарі Reuters заявив, що Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія і Словаччина попросять Європейський Союз подовжити заборону на імпорт українського зерна, термін дії якої завершується 15 вересня, щонайменше до кінця року.
15 вересня Європейська комісія не продовжила заборону на імпорт українського зерна в сусідні з Україною країни Європейського союзу. Водночас Україна погодилася запровадити правові заходи (як, наприклад, систему ліцензування експорту) протягом 30 днів, щоб уникнути сплеску цін на зерно.
Після цього Словаччина, Польща та Угорщина в односторонньому порядку заборонили імпорт сільськогосподарської продукції з України. Керівна партія Польщі особливо прагне зупинити цей потік, оскільки її успіх на виборах 15 жовтня тісно пов'язаний із базою підтримки сільського населення, яке незадоволене збільшенням українського сільськогосподарського імпорту.
18 вересня міністерка економіки Юлія Свириденко повідомила, що Україна подала позов до СОТ проти Польщі, Угорщини та Словаччини, які продовжили заборону на імпорт українського зерна всупереч рішенню Єврокомісії про скасування обмежень.
