Український уряд 19 вересня схвалив нову процедуру експорту певних видів продукції до п'яти держав-членів Євросоюзу.
Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський під час онлайн-виступу на засіданні профільного комітету Європейського парламенту.
Відтак, чотири культури: кукурудза, ріпак, соняшник, пшениця, які йдуть в режимі експорту до Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії та Болгарії, — мають отримати ліцензію Мінекономіки за погодженням з Мінагрополітики.
Посадовець пояснив, що після того, як 15 вересня ЄК скасувала ембарго на українське зерно, Київ, згідно з новими умовами, протягом 72 годин напрацював і представив план дій щодо контролю за експортом.
"Ми погоджуємо з Єврокомісією і з країнами-імпортерами необхідний перелік і обсяг аграрної продукції з чотирьох культур. Вони своєю чергою визначають, чи готові приймати ці культури, коли і в яких обсягах. Лише після цього ми видаємо дозволи нашим підприємствам на експорт тієї чи іншої продукції. Тобто Україна контролює свій експорт і погоджує його з країнами, що приймають", — зазначив Сольський.
Міністр висловив сподівання, що нова схема роботи "задовольнить усі сторони і навіть ті три країни, які зараз виступають проти українського аграрного експорту, доєднаються до цього плану".
Що відомо про припинення імпорту українського зерна
Після повномасштабного вторгнення РФ українські порти у Чорному морі були заблоковані, через що Україна, один із найбільших у світі експортерів зерна, була змушена шукати альтернативні маршрути постачання, зокрема через Польщу та Румунію.
Протягом 2022 року Польща та Румунія спільно сприяли експорту зернових з України. Додаткова пропозиція зерна на їхніх ринках спричинила тиск на фермерів, оскільки вплинула на ціни та можливості зберігання зернових. У двох країнах відбувалися місцеві протести проти урядів.
За оцінками Єврокомісії, фермери з Польщі, Румунії, Угорщини, Болгарії та Словаччини втратили 417 мільйонів євро від напливу дешевшого українського зерна на їхні ринки.
2 травня Європейська комісія тимчасово обмежила продаж пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику українського походження у Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині.
5 червня ЄК продовжила обмеження на імпорт української агропродукції до 15 вересня 2023 року. Обмеження стосувалися імпорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України. Водночас сфера застосування цих заходів до даних продуктів скорочувалася з 17 до 6 тарифних ліній.
15 вересня Єврокомісія не продовжила заборону на імпорт українського зерна в сусідні з Україною держави-члени ЄС.
Після цього Словаччина, Польща та Угорщина в односторонньому порядку заборонили імпорт сільськогосподарської продукції з України.
18 вересня міністерка економіки Юлія Свириденко повідомила, що Україна подала позов до СОТ проти трьох країн, які продовжили заборону на імпорт українського зерна всупереч рішенню ЄК про скасування обмежень.