31 жовтня 2021 року у Харкові — перші в історії міста позачергові вибори мера. Їх призначили після смерті Геннадія Кернеса, який очолював місто 10 років і помер внаслідок коронавірусної хвороби. Що передувало дню виборів — хроніка Суспільного.
Геннадій Кернес: хвороба і смерть
Геннадій Кернес припинив з'являтися на публічних заходах після святкування Дня міста, 23 серпня 2020 року. Спочатку у міськраді відмовлялися коментувати його стан здоров'я, посилаючись на конфіденційність особистої інформації. Вже 15 вересня міськрада підтвердила госпіталізацію Кернеса до міської лікарні №17 — у нього виявили коронавірус та двостороннє запалення легень.
Офіційно на лікарняному очільник міста перебував з 9 вересня. Попри запевнення речника міськради Юрія Сидоренка, що лікування закордоном не розглядається, а стан мера не загрожує життю, наступного дня Кернеса доправили літаком в берлінську клініку "Шаріте".
Читайте також: "Живий, здоровий": як міськрада спростовувала інформацію про стан Кернеса
Кернес пропустив усю передвиборчу кампанію та день виборів, але переміг втретє із результатом у 60,34% голосів. Увесь час команда мера розповідала про покращення стану Кернеса. Він мав повернутися до 20 грудня, запевняв перший заступник мера Ігор Терехов.
Читайте також: "Інших сценаріїв ми не розглядаємо та їх бути не може": Терехов про повернення Кернеса
9 грудня міськрада нового скликання зібралася на першу сесію — без мера. 11 грудня у міськраді повідомили, що у міського голови відмовили нирки, а за тиждень стало відомо, що 61-річний Геннадій Кернес помер. Він провів у берлінській клініці три місяці. З мером прощалися 23 грудня в Оперному театрі, його поховали на цвинтарі №2.
Читайте також: Кернесу надали звання почесного харків'янина посмертно: для цього змінили положення
Як Рада призначала вибори: чому не навесні
31 грудня обраний секретарем міськради — в. о. мера Ігор Терехов звернувся до Верховної Ради з клопотанням про призначення позачергових виборів Харківського міського голови. Їх могли призначити на березень 2021 року, але з'ясувалося, що міськрада не надіслала документу про визнання смерті Кернеса. Без нього питання не могли розглянути спочатку у профільному комітеті, а потім у сесійній залі. "М'яч на полі Харківської міськради", — пояснював тодішній спікер парламенту Дмитро Разумков.
Ігор Терехов запевняв журналістів, що все робив "по закону". Водночас факт смерті Кернеса у Харківській міськраді визнали тільки через два місяці, 24 лютого. В останні дні лютого комітет отримав документ і 17 березня схвалив призначення позачергових виборів мера Харкова.
Постанову для розгляду у сесійній залі зареєстрували 22 березня. 30 березня Рада проголосувала за проведення позачергових виборів міського голови у Харкові: 249 голосів "за".
Виборча кампанія-2021: активність претендентів на крісло
Спочатку кампанії (ще не офіційної) найпомітнішими з потенційних кандидатів у мери у 2021 році, за даними "Опори", стали Ігор Терехов та Михайло Добкін. Обидва називають себе послідовниками Кернеса.
Читайте також: У Харків двічі привозили Благодатний вогонь: від Терехова і Добкіна
Добкін першим заявив, що балотуватиметься в мери Харкова — зробив це у Новий рік, в костюмі Діда Мороза під ялинкою. Терехов протягом всієї довиборчої кампанії питання, чи піде в мери, уникав. Проте його активність говорила про мерські амбіції. Він публічно звільнив директора "Тепломереж" Сергія Андрєєва, почав їздити у райони на зустрічі з харків'янами, урочисто відкривав зоопарк, запускав нові турецькі автобуси, оголошував про різноманітні ініціативи — від боротьби з наркотиками до запровадження "Картки харків'янина", а наприкінці виборчого періоду доручив створити в саду Шевченка окремі локації, щоб сидіти на газоні. У Харкові вимагали скасувати заборону не один рік.
За спостереженнями "Опори", в діях Терехова були ознаки використання адміністративного ресурсу. У міськраді ж ці оцінки або заперечували, або залишали без коментарів.
Читайте також: Харківським школярам роздають календарі з іменем Терехова: як коментують в "Опорі"
Альтернативою Добкіну та Терехову мав стати єдиний кандидат від проукраїнських сил. Ідею його висування у Харкові обговорювали й під час попередніх кампаній, однак щоразу безрезультатно. Тепер, коли Кернеса не стало, до обговорення спочатку долучилися 11 партій, на фініші перемовин їх лишилося шість: "Акцент", "Голос", "Демократична сокира", "Європейська солідарність", "Національний корпус", "Правий сектор". Під час голосування єдиним кандидатом обрали лідера харківського "Нацкорпусу" Костянтина Немічева. Проте того ж дня дві політсили заявили про відкликання голосів.
Читайте також: "Ніхто не може відкликати голоси": єдиний кандидат від проукраїнських сил проти переголосування
Від президентської "Слуги народу" у 2020 на виборах мера балотувався тодішній голова Харківської облдержадміністрації Олексій Кучер. Він посів третє місце з 7% голосів. Цієї осені у мерських перегонах партія участі не бере. Голова фракції "Слуги народу" у парламенті Давид Арахамія сказав: "Немає сильної кандидатури".
Вирішили не балотуватися у мери народні депутати Юлія Світлична та Олександр Фельдман, потенційні кандидатури яких обговорювали політологи та медіа.
На початок виборчої кампанії 11 вересня готовність балотуватися висловлювали Михайло Добкін, Костянтин Немічев, Олександр Скорик, Аліна Мустафаєва, Дмитро Маринін та Анатолій Родзинський. Наприкінці вересня Родзинський відмовився від боротьби.
Хто у списку кандидатів
На крісло міського голови претендують десять кандидатів. Троє з них — представники партій: Володимир Плетньов ("Партія Шарія"), Олександр Скорик ("Європейська солідарність"), Ігор Терехов ("Блок Кернеса — Успішний Харків"). Інші — самовисуванці: Віктор Величков, Михайло Добкін, Дмитро Маринін, Аліна Мустафаєва, Костянтин Немічев, Сергій Ряполов, Денис Ярославський.
Подавали документи, але вибули ще троє самовисуванців. Депутат Харківської обласної ради від ОПЗЖ Валерій Говоров зняв кандидатуру на користь Михайла Добкіна, якому партія виказала підтримку. Відмовилися від участі у виборах кандидат з освітою психолога Олександр Кондрусик та лідер "Партії пенсіонерів" Микола Кукуріка.
Читайте також: "Знявся, бо не виграю": як коментує Кукуріка вибуття з перегонів
Двом претендентам у мери відмовили у реєстрації. Ірджан Абдуллаєв не вніс грошової застави та подав автобіографію без дати та підпису. Відмову через невнесення застави також отримав харків'янин Віктор Кеммель, який у своій заяві написав, що "має природні творчі здібності".
Читайте також: Скільки витратили на агітацію кандидати у мери Харкова: дані проміжних звітів
Харківський політолог Антон Авксентьєв вважає, що активність на цих виборах буде нижчою за всеукраїнські. За його словами, низька явка вигідна лідеру голосування: "Це місцеві вибори, в ієрархії "президентські-парламентські-місцеві" вони завжди дають нижчу явку. По-друге, епідемічна ситуація. Якщо взяти динаміку активності виборів з 1991 року, то ми побачимо зниження явки. Ми починали у 1991 з 84%. Голос того, хто не прийшов, буде пропорційно розподілений між усіма кандидатами. Якщо один кандидат отримає 50%, а інший — 10%, половинка голосу людини, яка не прийшла, пішла кандидату, який здобув 50%. Людина, яка не приходить, або знищує бюлетень, солідаризується з думкою більшості і, відповідно, грає на переможця".
Якщо ніхто з кандидатів не набере понад 50% голосів, через три тижні після оголошення результатів першого туру у Харкові відбудеться другий тур.
Читайте також: Кандидати у мери Харкова на позачергових виборах: що про них відомо
"Ймовірність одного туру є завжди. Відкрита соціологія завжди має програмуючий ефект, тому не варто під тиском думки начебто більшості змінювати свої погляди. Про те, буде один тур чи два, ще зарано казати", — коментує політолог.
Пам’ятка виборцю: головне
Комісії, виборці, бюлетені. У Харкові працює Харківська міська територіальна виборча комісія та дев'ять районних. Сформовані понад 600 дільничних виборчих комісій, з них: 550 звичайних, 61 спеціальна. За даними Державного реєстру виборців на 13 жовтня у Харкові зареєстровано 1 млн 35 тис. 122 виборці. На вибори надрукували 1 млн 40 тис. 609 бюлетенів. Прізвища кандидатів у бюлетені світло-рожевого кольору будуть розміщені в алфавітному порядку.
Час голосування. Проголосувати можна з 8:00 до 20:00 31 жовтня 2021 року. Перевірити себе у списках та дізнатися, де розташована виборча дільниця, можна на сайті Державного реєстру виборців.
Вибори та COVID-19. Виборець має бути у захисній масці, з паспортом (книжечка або ID-карта) і особистою ручкою. Увага: не можна голосувати за e-паспортом, наголошують у ЦВК. Сертифікати про вакцинацію або негативний ПЛР-тест перевіряти не будуть. Водночас можна вакцинуватися: пункти щеплення відкриють на 41 дільниці у школах.
Хворі на коронавірус зможуть проголосувати вдома. Звернутися до виборчої комісії з проханням забезпечити голосування, вони, як й інші виборці, які не можуть пересуватися, мали до 29 жовтня. До них приїдуть зі скринькою.
Якщо виборець погано почувається на дільниці, він може проголосувати в окремій кабінці. Вибори відбудуться незалежно від зони карантину.
Заборони. 31 жовтня з 00:00 до 20:00 заборонено оприлюднювати результати опитування виборців про вибір. Голосування на виборах в Україні є таємним — не можна розголошувати результати голосування.
Підсумки. Після закінчення голосування о 20:00 розпочинається підсумкове засідання дільничної виборчої комісії. ДВК мають розглянути звернення, заяви й скарги про порушення, які надійшли в день виборів. Протоколи про підрахунок голосів з дільниць, разом з виборчою документацією, передають до територіальних виборчих комісій після закінчення підсумкового засідання ДВК.
Районні територіальні виборчі комісії, за календарним планом виборів, визначеним ЦВК, мають визначити результати виборів міського голови до 9 листопада 2021 року включно. Міська територіальна виборча комісія — до 12 листопада 2021 року включно. Офіційно оприлюднити результати виборів міського голови у Харкові ТВК має не пізніш як на п’ятий день з дня встановлення результатів виборів.
У 2020 році результати виборів оголосили 4 листопада.
Читайте також
Вибори мера Харкова-2021: яким бачать майбутнє міста в різних сферах
