У квітні стало відомо про загибель 36 українських військових з Харківської області. Про смерть оборонців офіційно повідомили громади чи університети. Список сформований за датами повідомлення про загибель чи прощання із захисниками.
Суспільне Харків згадує імена тих, хто віддав своє життя за Україну. Список не є вичерпним.
Стрілець Володимир Мизиряк поліг на Донеччині
Про втрату повідомила Біляївська громада 30 квітня.
За її даними, Володимир поліг поблизу Новомихайлівки на Донеччині.
"Народився Володимир Сергійович 23 вересня 1998 року, проживав у селі Суданка. Навчався у Біляївській школі, згодом вступив на навчання до Первомайського професійно-технічного ліцею №29. Після навчання працював у КВФ "Рома", — сказано у повідомленні.
Завжди був чуйним, веселим, радів життю… Але війна! Війна внесла свої корективи.
Захисник Михайло Чуяс помер у лікарні Дніпра
Про втрату 30 квітня повідомила Золочівська громада.
За її даними, Михайло був жителем Фесьок.
"У жовтні 2022 року він був призваний до лав Збройних Сил України, воював у багатьох гарячих точках, неодноразово поранений, мав контузії. Серце захисника зупинилося 27 квітня 2024 року в лікарні міста Дніпра", — сказано у повідомленні.
33-річний Андрій Гризлов поліг, захищаючи Україну на Донеччині
Андрію Гризлову було 33 роки, повідомили у Зміївській міській раді.
"У Харківському професійно-технічному училищі Андрій здобув професію водія. Після – відслужив строкову службу в армії. Працював на Харківському плитковому заводі. Він був турботливим сином, люблячим чоловіком і батьком, вірним товаришем, доброю, відкритою людиною", — сказано у повідомленні.
Під час повномасштабної війни Гризлов евакуювався з родиною з Кам'яної Яруги до Чемужівки: "Тут в Андрія народилася ще одна дитина".
"У березні 2024 року чоловік став на захист своєї країни. А через місяць Андрія не стало. Загинув старший солдат Андрій Гризлов, старший стрілець 6-ї парашутно-десантної роти, 2-го парашутно-десантного батальйону 21 квітня 2024 року поблизу населеного пункту Тоненьке Покровського району", — повідомили у міській раді.
42-річний Олександр Кухарчук поліг на Донеччині
Олександр Кухарчук народився у Донецьку, до Змієва переїхав у 2014 році, повідомили у міській раді.
"З-поміж інших він завжди відрізнявся активною життєвою і громадянською позицією. Згодом Олександр Кухарчук поїхав працювати за межі України, де і дізнався про повномасштабне вторгнення росіян. Він не вагаючись повертається до України і у квітні 2022 року стає на її захист", — сказано у повідомленні.
Олександр Кухарчук під час служби був нагороджений відзнаками міністра оборони України Хрестом десантно-штурмових військ та Залізним Хрестом. Пройшов навчання в Іспанії.
Поліг старший сапер інженерно-саперного взводу десантно-штурмового батальйону 17 квітня у населеному пункті Нетайлове Покровського району.
У Дергачах попрощалися із захисником Юрієм Цапенком, який вважався зниклим безвісти
Уродженець Великих Проходів Юрій Цапенко загинув 30 вересня 2023 року у тяжких боях поблизу Кліщіївки на Бахмутському напрямку фронту, повідомив начальник Дергачівської МВА Вячеслав Задоренко.
"Юрій народився у Великих Проходах. Більшу частину життя прожив у рідному селі, де закінчив місцевий ліцей. Надалі чоловік отримав фах автомеханіка. До початку повномасштабної війни Юрій працював водієм на підприємствах Харкова та області", — йдеться у повідомленні.
На початку вторгнення чоловік перебував у рідному селищі та потрапив під російську окупацію. Після звільнення Великих Проходів Юрій не зміг залишитись осторонь боротьби українського народу проти окупантів, тому вирішив приєднатися до Сил оборони України. Чоловік мужньо боронив Вітчизну на території Донецької та Луганської областей, мав бойові поранення.
Наприкінці вересня 2023 року стало відомо, що захисник зник безвісти. З часом з'ясувалось, що підрозділ чоловіка потрапив під обстріл під час виконання бойового завдання поблизу Кліщіївки. Внаслідок тяжких поранень воїн загинув.
Юрій Цапенко був чесною та вольовою людиною, мав високе почуття справедливості, дуже любив своїх близьких та Батьківщину. На момент гибелі чоловікові було 47 років. Мешканці громади провели героя в останню путь на Алеї Слави Семенського кладовища у Дергачах.
У Юрія Цапенка залишились мати Тетяна та сестра Олена.
