У травні 2024 року стало відомо про загибель українських військових з Харківської області. Про смерть оборонців офіційно повідомили громади чи університети. Список сформований за датами повідомлення про загибель чи прощання із захисниками.
Суспільне Харків згадує імена тих, хто віддав своє життя за Україну. Список не є вичерпним.
У боях за Харківщину загинув кримський татарин і імам мечеті Артур Якубов
14 травня у бою в Харківській області поліг 34-річний Артур Якубов з Харкова. Він був імамом однієї з харківських мечетей. У загиблого лишилася дружина і троє дітей, на власній сторінці у Facebook повідомив муфтій Духовного управління мусульман Криму Айдер Рустемов.
"Його будинок, що розташовувався в одному з сіл на околицях Харкова, зруйнували росіяни. Сім'ю, дітей він евакуював за кордон, а сам повернувся, бо "шукав себе" в цій війні. Неодноразово пропонував йому стати капеланом у ЗСУ, але він хотів бути воїном, хоча фактично роботу капелана проводив із братами-воїнами постійно весь цей час на добровільних засадах, виїжджаючи з ними за першої ж нагоди", — йдеться в повідомленні.
ДжаназаПоховальний обряд у Ісламі за полеглим відбулася 16 травня в мечеті "Бірлік" на Київщині, повідомила пресслужба Духовного Управління Мусульман Криму.
На фронті загинув 40-річний харків'янин Дмитро Ребрик
Про втрату 17 травня повідомила Балаклійська МВА.
Дмитро Ребрик загинув у бою 12 травня 2024 року.
"Воїн народився у Харкові. Після переїзду родини навчався в Новогусарівській школі. Після школи навчався у Харківському професійному училищі на кухаря-кондитера. Добросовісно й відповідально виконував свої фахові обов'язки", — йдеться у повідомленні.
У серпні 2023 року Дмитро став на захист України. Із січня 2024 року в лавах Збройних сил України він воював на Донецькому напрямку.
У Балаклії простилися з Романом Балашовим
Церемонія прощання пройшла 14 травня, повідомили у Балаклійській МВА. Місцеві жителі проводжали Романа Балашова на колінах.
"Він був справжнім героєм, який віддав своє життя за свободу та незалежність України. Він мужньо боровся з ворогом, захищаючи нашу рідну землю. Ми безмежно вдячні Роману, нашому земляку за його хоробрість, самовідданість та патріотизм. Його подвиг назавжди залишиться в наших серцях", — сказано у повідомленні.
Олександр Бахмач з Лозівської громади загинув поблизу Чугуєва
37-річний Олександр Бахмач загинув 10 травня поблизу Чугуєва, повідомили у Лозівській громаді.
"Військова агресія РФ змінила життєві плани Олександра. Вірний громадянському обов'язку він вступив до лав ЗСУ для захисту кордонів України. Після отримання поранення був призначений у резерв 1 запасної роти військової частини А0501. З 2015 по 2016 рік виконував військовий обов'язок у військовій частині 9951 Харківського прикордонного загону", — йдеться у повідомленні.
До служби у війську Олександр працював на залізничному вокзалі в Лозовій.
У полеглого залишилася дружина.
Попрощалися із захисником 16 травня у селі Домасі.
З Олександром Столярчуком попрощаються у Лозовій
38-річний стрілець Олександр Столярчук загинув 8 травня під час виконання бойового завдання в районі Новомихайлівки на Донеччині, повідомили у Лозівській громаді.
"Народився Столярчук Олександр Сергійович 7 липня 1985 року в місті Лозова Харківської області. Захоплювався технікою, грав у футбол. Після закінчення школи, навчався в залізничній академії. Здобув дві вищі освіти. Працював на Лозівській дистанції колії Південної залізниці", — йдеться у повідомленні.
Із загиблим попрощалися 13 травня на Центральному кладовищі Лозової.
В Олександра було троє дітей, дружина, батьки, два брати та сестра.
Андрій Сафонов з Мереф'янської громади загинув на фронті
Загиблому Андрію Сафонову було 19 років, повідомили у Мереф'янській громаді.
Військовослужбовець загинув 22 березня під час виконання службових обов'язків.
Олександр Іщенко з Орільки помер внаслідок поранень, отриманих у бою
49-річний житель Орільки Олександр Іщенко помер у лікарні 11 травня внаслідок ускладнень від поранених, отриманих 9 травня під час виконання бойового завдання в Новодарівці на Запоріжжі, повідомили у Лозівській громаді.
"Олександр Юрійович Іщенко народився 2 листопада 1974 року в Орільці, де й проживав усе своє життя. Навчався у Панютинському училищі на механізатора та працював трактористом у сільгоспхімії. Після проходження строкової військової служби у військах Національної гвардії працював на Орільському цукровому заводі. Згодом — машиніст насосних установок на каналі Дніпро-Донбас", — йдеться у повідомленні.
На війні Олександр був два роки та один місяць. За цей час він встиг взяти участь у захисті Харкова, Бахмута, кордону на Сумщині, воювати на Запорізькому напрямку, зазначили у громаді.
Андрій Минко з березня 2022 року захищав Україну
Про втрату повідомила Зміївська міська рада.
За її даними, Андрій Минко народився 2 липня 1976 року в Криму. А дитинство і юність пройшли у селі Бірки, де він закінчив місцеву школу, після якої продовжив навчання у Харківському педагогічному університеті. 20 років працював у Дергачах на заводі, а у 2011 році переїхав до Змієва.
"Андрій Минко мав активну громадську позицію, не терпів несправедливості. Понад усе любив рідний край, українську землю, культуру, захоплювався українською автентичністю. Разом з дружиною опікувалися долею покинутих тварин", — сказано у повідомленні.
Захищав рідну Харківщину, потім мужньо тримав оборону та відбивав штурми на Сіверсько-Соледарському напрямку.
Поліг захисник 3 травня 2024 року в населеному пункті Верхньокам’янське Бахмутського району Донецької області.
Олег Белевцов поліг на Донеччині
Про втрату повідомила Роганська громада.
"Зі смутком повідомляємо про трагічну втрату для нашої громади. Молодший сержант Белевцов Олег Сергійович 1994 року народження, справжній син України , із великою відданістю служив своїй Батьківщині. 7 травня 2024 року, в районі населеного пункту Богданівка Донецької області, він загинув боронячи нас від ворога, виконуючи свій обов'язок перед Україною та своїми співвітчизниками", — сказано у повідомленні.
56-річний Володимир Білоусов поліг 27 квітня на Запоріжжі
Про втрату 8 травня повідомила Чкаловська громада.
За її даними, Володимир народився у Харкові. До громади переїхав після війни в Афганістані, де зазнав тяжкого поранення.
"Поступово життя налагоджувалося, зустрів він і своє кохання у якому народився син Артем. Рідні згадують Володимира, як доброго, щедрого та уважного чоловіка, який дуже любив свободу і природу, а ще море. Він мріяв про будиночок біля моря. Багато подорожував, бо прагнув пізнати світ", — сказано у повідомленні.
У громаді кажуть, що Володимир Білоусов без вагань став на захист України.
"Бойовий шлях проходив у 108 бригаді, 98 батальйону молодшим сержантом, заступником командира бойової машини, командир ІІ механізованого відділення, І механізованої роти військової частини А 7221. За час війни має нагороди від командування та Міністерства оборони України. Побратими цінували сміливість, відповідальність та його жартівливий характер", — йдеться у повідомленні.
З Володимиром Білоусовим простилися 4 травня.
Лозівчанин Віталій Копейкін загинув 10 квітня на Донеччині
Про втрату 7 травня повідомила Лозівська громада.
"Маючи досвід АТО, він пішов захищати Україну з першого дня повномасштабного вторгнення. Самовіддано служив командиром стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти 1 військової частини А4049. Поліг 10 квітня 2024 року поблизу н.п. Терни Донецької області, виконуючи бойове завдання із захисту територіальної цілісності та недоторканності України. Отримав смертельне поранення, несумісне з життям", — повідомили у громаді.
За даними громади, Віталій Копейкін народився у Близнюках, мав фах техніка-судномеханіка.
"У 2010 році був прийнятий на роботу електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування господарчої групи відділу освіти Лозівської міської ради. З червня 2015 року по липень 2016 року брав участь в АТО, отримав статус учасника бойових дій. За високі показники, старанність та наполегливість, проявлені під час проведення навчальних зборів і тактичних навчань, у 2017 році нагороджений Грамотою Сухопутних військ Збройних Сил України", — сказано у повідомленні.
Віталій був справжнім патріотом, вірним побратимом, людиною слова, зразком незламності й вірності своїй країні та українському народові.
Олександр Черемісов загинув у бою 2 травня
Про втрату 7 травня повідомила Лозівська громада.
Олександр Черемісов служив стрільцем-снайпером-розвідником.
"Саша народився у 1989 році в багатодітній родині. Мав старшу сестру, брата та брата-близнюка. Закінчив 9 класів Широчанської школи. Продовжив здобувати профтехосвіту. Друзі, рідні та знайомі запам'ятали Олександра добрим, ввічливим, щирим. Він мав веселу вдачу, завжди був оптимістом та підбадьорював інших", — сказано у повідомленні.
З Олександром простяться 8 травня у Лозовій.
Михайло Говоруха майже два роки захищав Україну в спецпідрозділі Kraken
Про втрату 7 травня повідомили у Люботинському виконкомі.
За його даними, 40-річний захисник загинув під час артилерійського обстрілу РФ Харківської області 4 травня. З Михайлом простилися у Манченках.
Іван Яресько поліг під час виконання бойового завдання
Про втрату 6 травня повідомили у Сахновщинській громаді.
"3 травня 2024 року, захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України, під час виконання бойового завдання, загинув наш земляк, солдат, оператор протитанкових ракетних комплексів Іван Яресько", — сказано у повідомленні.
Яреську у січні виповнилося 35 років. З ним простяться 8 травня в селі Дубові Гряди.
Військовий Павло Сіровицький з Височанської громади загинув на Донеччині
35-річний Павло Сіровицький поліг 3 травня під час виконання бойового завдання поблизу Прогресу Покровського району Донецької області.
Про загибель повідомила Височанська селищна рада.
Олег Куров з Пісочинської громади поліг на фронті
47-річний стрілець-санітар Олег Куров загинув 10 квітня поблизу населеного пункту Верхньокам’янське Бахмутського району Донецької області, повідомив очільник Пісочинської громади Олег Чернобай.
"Олег Іванович став на захист країни у липні 2022 року, під час бойових дій за нашу Батьківщину виявив стійкість, мужність і відданість. Двоє дітей залишилися без батька", — йдеться у повідомленні.
Сергій Бобрицький з Краснокутщини понад 5 місяців вважався зниклим безвісти
Про це 6 травня повідомила керівниця Краснокутської громади Ірина Карабут.
За її даними, Бобрицький загинув 3 грудня 2023 року біля села Новомихайлівка Покровського району на Донеччині під час виконання бойового завдання. Він служив навідником 3 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 1 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону.
"Отримавши поранення, несумісні із життям, він до останнього залишився вірним присязі, своїм товаришам та українському народові. Понад п’ять місяців Сергій вважався зниклим безвісти. Та кілька днів тому згас останній вогник надії на диво", — сказано у повідомленні.
Розвідник Олександр Степаненко з Дергачів загинув поблизу Очеретиного
28 квітня у боях біля села Очеретиного на Авдіївському напрямку поліг 38-річний Олександр Степаненко. Він служив у 142-й окремій піхотній бригаді ЗСУ.
Про втрату повідомив очільник Дергачівської громади Вячеслав Задоренко.
"Олександр народився у Дергачах. Все життя прожив у нашому місті, закінчив Дергачівський ліцей №2. Здобував вищу освіту у Харківському політехнічному інституті", — сказано в повідомленні.
Олександр доєднався до війська у березні 2023 року. Він загинув під час бойового завдання. У загиблого лишилася мати Тетяна, дружина Ірина, восьмирічний син Дмитро та шестирічний син Денис.
Олександр Степаненко був відкритою, порядною та доброю людиною, люблячим батьком для своїх синів та справжнім другом для багатьох із тих, хто його знав. Містяни провели загиблого воїна в останню путь на Алеї Слави Семенського кладовища.
2 травня Савинська громада простилася з Віктором Мокрим
Про це повідомила керівниця Савинської громади Оксана Супрун.
Віктор Мокрий був депутатом Савинської селищної ради.
"Мешканець села Довгалівка Савинської громади, загинув 27 квітня 2024 року, під час виконання бойового завдання по захисту територіальної цілісності та суверенітету України від збройної агресії російської федерації поблизу населеного пункту Висока Яруга Харківської області", — сказано у повідомленні.
