Шостий день тривають обстріли на Донбасі. Вчора після визнання президентом РФ Путіним незалежності "ЛНР" та "ДНП" та доручення ввести війська РФ на Донбас зрезидент України заявив про прушення суверенітету Україні. Через загрозу війни в Україні співробітники посольства США ночуватимуть у Польщі. А сусідні країні — наприклад, Чехія та Румунія вже деякий час готуються приймати біженців з України. На початку війни там, де влада не допомагала, потреби закривали благодійні та волонтерські організації. І на сьогодні вони мають один з найбільших рівнів довіри в суспільстві. Які можливі гуманітарні наслідки, чи варто готуватись до евакуації та що слід врахувати — Суспільне попросило у волонтерів практичні поради.
Західні та європейські прогнози щодо гуманітарної кризи в Україні
Минулого тижня два десятки громадських та волонтерських організацій Харкова провели збори, де обговорювали можливості та готовність до різних сценаріїв в разі нападу Росії на Україну. У зверненні до влади вони відзначили нестачу інформації: ані про плани дій на випадок вторгнення, ані про ресурси для захисту людей.
Ще минулого року, згідно з дослідженням "Suffering in silence" ("Страждання у тиші") міжнародної благодійної організації CARE, гуманітарна криза в Україні була не у фокусі світових ЗМІ. При тому, що за даними ООН тільки у 2014-му в східних районах країни постраждало 5,2 мільйона людей. З них щонайменше 3,9 мільйона — внаслідок війни, 1,4 мільйона людей змушені були змінити місце проживання. "У пресі багато повідомляють про Україну у політичному, військовому контексті. Натомість замало уваги приділяється тому, що в Україні на восьмому році конфлікту від гуманітарної допомоги залежать 3,4 мільйона людей", — зазначала одна з авторок дослідження Сабіне Вільке.
Але наразі ситуація інша. Американський аналітичний центр Atlantic Council’s опублікував прогноз щодо гуманітарних наслідків нападу РФ на Україну. В ньому згадується найгірший сценарій:
"Через кілька годин після приземлення будь-яких російських ракет і перетину танків кордону почнеться масова міграція. Багато українців попрямують у бік західної України, Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії. Більшість людей матиме лише одяг, який вони носять, і те, що вони можуть перевезти або помістити в машину. Аеропорти закриють, дороги будуть забиті, а запаси бензину та дизельного палива висохнуть. Деяким водіям не залишиться іншого вибору, окрім як залишити транспорт на узбіччі, і доставка їжі припиниться".
Європейський союз готується надавати гуманітарну допомогу та давати притулок українським біженцям, заявив виданню Die Welt віцепрезидент Європейської комісії Маргаритис Схинас. "За різними оцінками, до нас можуть прибути від 20 тисяч до більш ніж 1 мільйона людей", — сказав він, хоча і не виключив, що мігрантів можуть використати як засіб тиску на Євросоюз, як це було нещодавно з білоруським транзитом мігрантів до Європи.
Про готовність приймати українських біженців вже повідомили Чехія та Румунія. Мер Львова Андрій Садовий — саме це місто зарубіжні аналітики Atlantic Council’s вважають "гіпотетичним центром" розподілу гуманітарної допомоги — заявив про підготовку до прийняття можливих біженців.
"Маловірогідно, що сотні людей залишаться просто неба"
Масовий виїзд мирного населення у безпечні регіони — це лише одна з проблем, прогнозує керівник гуманітарних та психологічних програм організації "Восток SOS" Максим Мойсеєнко:
"Ситуація, хоч і не близька до ідеальної, але краща, ніж у 2014 році. Як працівник оперативної гуманітарної місії я бачу більшу залученість та готовність структур. Ми за останні 8 років пережили не тільки військові катаклізми, і було видно, що ДСНС реагує набагато швидше, поліція теж підключається, і в принципі можливості для евакуації збільшились".
З урахуванням недержавних організацій, бізнесу, індивідуальної благочинності в разі фази повільної агресії (не бліц-кригу), ресурсів, аби розселити тих, хто раптом поїде з "гарячих населених" пунктів, вистачить.
"Щоб у нас залишилися сотні людей під відкритим небом, я думаю, це маловірогідно, — зазначає волонтер. — Але якщо буде ще якась наступна хвиля переселенців, думаю, доведеться більш активно працювати з владою, тому що не схоже, що такий масштаб охоплять навіть всі незалежні громадські організації України і волонтери, і добрі бізнесмени". А ще, додає він, залишається проблема подальшої перспективи: не тимчасове, а постійне житло для переселенців, — з чим влада і наразі не в змозі впоратись повністю.
Читайте також: Гуртожиток для переселенців у Новгородці. Хто там живе та в яких умовах
Чи буде в людей готовність покинути домівки, Максим Мойсеєнко має сумніви. Навіть при високій готовності і офіційних, і волонтерських структур евакуювати людей ті, хто перебуває в шоковому стані, не дуже контактні й невмотивовані звертатися. Тому він звертає увагу на інші гуманітарні проблеми, які можуть спіткати населені пункти, які опиняться в зоні бойових дій. Це нестача продуктів та медикаментів — як це було в перші роки війни. "Їжа — це в першу чергу те, що стояло гостро в тій місцевості, — згадує волонтер. — Були такі періоди, коли їжу неможливо було купити через герметизацію якогось населеного пункту. Це найкритичніша ситуація, коли люди, навіть маючи гроші, не можуть просто купити, бо нема де. Або їм треба для цього подолати якийсь героїчний шлях, і тоді вони через 15 кілометрів можуть купити їжу".
Волонтерка Юлія Конотопцева, одна з засновниць "Станції Харків" — організації, що у 2014 році стала хабом допомоги людям, що їхали з окупованих територій, вважає, що зараз кожній родині варто складати конкретні плани:
"Знайти найближчий підвал чи бомбосховище. Домовитись з родиною про те, що якщо обстріл, йдемо саме туди. Зібрати документи та копії, залити їх на "хмару", аби вони були у доступі. Обговорити з кожним членом родини місце зустрічі на випадок зникнення зв’язку. І пам’ятати, що якщо вже почнуть бомбити, то не плутатись під ногами у тих, хто буде захищати людей. Тобто знати: з дому не виходимо, сидимо або у підвалі, або в квартирі, чекаємо, поки навчені люди будуть щось робити".
Паніки нема — українці озброюються та допомагають армії
Опитування свідчать, що серед інституцій, яким суспільство довіряє, більший показник, ніж волонтери, має лише армія. Так само вважають і в організаціях, які вже 8 років допомагають забезпечувати Збройні Сили України і закривають ті потреби, на які в державному бюджеті коштів не вистачає.
"Збільшення підтримки з боку українців величезне. На моїй пам’яті зараз пік у порівнянні з 2014-2015 роком", — розповідає директор фонду "Повернись живим" Тарас Чмут. Фонд надає планову і постійну допомогу. Каже, що з 2014-го зібрали 200 мільйонів гривень. Купує тепловізори, квадрокоптери, камери, комп'ютерне обладнання, рації, фотоапарати та багато іншого. Тарас Чмут вважає: можливості української армії сьогодні та у 2014 році порівнювати не можна. Наприклад, наразі оновлена майже вся снайперська зброя.
"Це неспівмірні дві армії. Багато чого закрито, чого не було. На базовому рівні — це форма, взуття, спорядження, їжа, медицина, засоби зв’язку. Ми перейшли на цифрові радіостанції, маємо нічну оптику, тепловізори, супутниковий зв’язок. Величезну кількість відремонтованої, модернізованої або нової мобільної та бронетехніки. Величезну кількість нових сучасних протитанкових засобів та велику кількість безпілотників різного рівня", — розповідає він. На додачу зазначає: ЗСУ оновили підходи в роботі штабів, органи управління.
Ще одну тенденцію відзначає військовий експерт Олег Жданов: "Ми не пішли купувати гречку і сіль, ми викупили всю зброю в збройних магазинах. В Україні — бум купівлі зброї, бойових припасів. Вже міністр оборони говорить про те, що потрібно приймати закон "про короткоствол" і дати населенню зброю. Ми хочемо захистити той світ, у якому ми живемо, а вони тікають".
Що радять психологи
Євген Каплін — керівник гуманітарної місії "Проліска", яка надає допомогу мешканцям Луганщини та Донеччини, відзначає запит на психологічну допомогу тим, хто вже опинився в епіцентрі та під обстрілами. За його словами, такі люди знаходятся у "депресивних і суїцидальних думках". Також потребують допомоги і діти, особливо школярі ліцею, у двір якого 17 лютого влучив снаряд. "У них почались панічні атаки. У цілому в усіх населених пунктах на лінії розмежування велика потреба у психологічній допомозі, у нас зараз перевантажені психологи", — каже Каплін.
Підготуватись до екстреної ситуації варто завчасно, аби зменшити рівень подальшої психологічної травми, каже Максим Мойсеєнко та дає декілька порад:
- Складіть внутрішній план та знайдіть способи подолати паніку.
- Починайте розмову з батьками та дітьми вже зараз, підготуйте їх до ситуації. Не брешіть і не створюйте ілюзію. Кажіть правду, наприклад, що переїзд не тимчасовий, або що загроза дійсно реальна, а не гіпотетична.
- Не можна використовувати лише метод гри для підготовки дітей до критичної ситуації. Треба обов’язково сказати їм, що це не просто гра, а підготовка до реальних подій.
Читайте також
Як подолати стрес і тривогу через можливе вторгнення. Поради психолога
РФ діє за "методичкою". Чому відбувається загострення на Донбасі та які подальші дії Росії
Загроза військового вторгнення Росії та що відбувається на Донбасі. Онлайн
