Ажіотажу немає, все засекречено, нема чого обирати — так про псевдовибори до Держдуми РФ говорять жителі окупованих міст, з якими поспілкувалося Суспільне Донбас. Сьогодні, 20 вересня, останній день російського голосування, триває це «волевиявлення» і на тимчасово окупованих Росією українських територіях. Окупанти в Луганській та Донецькій областях вже прозвітували про високу явку, однак українці, що лишаються в окупації, та оглядачі не бачать активного процесу. Навпаки: помічають, що багато інформації приховують і це, вважають, може свідчити не лише про «заходи безпеки», на які посилаються окупанти, а й про те, що результати ТОТ використають для загального.
Що відбувалося під час російських виборів цими днями на окупованих територіях, про що можуть свідчити відсутність вибір кандидатів, відсутність агітації та загальна тиша до та під час «волевиявлення» — зібрали розповіді жителів окупованої Донеччини та оцінки експертів.
«Тиха агітація, аби люди не йшли на вибори»
Журналістка з Маріуполя Анна Мурликіна, яка стежить за ситуацією в захопленому Росією місті. Вона звернула увагу: цьогорічна виборча кампанія відрізняється мінімумом агітації — навіть зазвичай активна партія «Єдина Росія» майже не розвішувала білборди, а на місцевому телебаченні панувала тиша.
«На окупованій території цього разу було мінімум агітації. "Єдина Росія", яка до того була дуже активна в період попередніх виборчих кампанії, зараз майже не розвішували білборди по місту. Було кілька точок, де роздавали листівки, то і все. І дуже мало було агітації, власне на місцевих телеканалах. У мене особисто склалося враження, що росіянам цього року невигідно аби люди масово пішли на виборчі дільниці. Тим не менш, вони там показники малюють», — розповіла журналістка.
Голова правління Української народної ради Донеччини та Луганщини Станіслав Федорчук також не побачив ані активної агітації, ані інтенсивної передвиборчих перегонів.
«Ми не бачили жодної навіть формальної конкуренції, дебатів, обговорень тощо. Я намагався переглядати їхні Telegram-канали, місцеві пабліки, новинні агентства. І побачив, що навіть кількість згадок про те, що будуть вибори, що має відбутися якийсь процес, була дуже фрагментарною. Агітація 90-х років: плакати, банери, повернення в минуле. Це нагадує радянську систему, де голосування є формальним процесом», — говорить Федорчук.
На його переконання, «переможці» визначені заздалегідь, а «більшість колаборантів в окупації залишаються поза виборами, бо вони більше не потрібні».
«Єдине, що привернуло мою увагу, — це історія із Сергієм Захарченком (сином колишнього ватажка угруповання «ДНР» Олександра Захарченка, який зняв свою кандидатуру з виборів до Держдуми РФ — ред.). Таким чином місцевим колаборантам чітко дають зрозуміти, що їхній час уже давно минув. Навіть послуг тих старих колаборантів, які з 2014 року пішли на службу до Кремля, Москва більше не потребує. Мріяти, як у 2014 році, що окупація забезпечить їм гарантовану винагороду у вигляді політичних посад, місця в Державній думі чи ще десь, більше не варто».
Засекречені адреси дільниці
За спостереженнями Анни Мурликіної, інформації про голосування у перші два дні, 18-19 вересня, у тимчасово окупованому Маріуполі також небагато. Вона говорить, що дані про розташування виборчих дільниць окупаційна влада не викладала у відкритий доступ та не розносили запрошення виборцям.
«Фактично ніхто не знає, де знаходяться ділянки. Інформації про це немає. Запрошень голосувати, приходити на ділянку, ніхто не отримував. Їх ніхто не розносив. Для того, щоб дізнатися, де твоя ділянка, людям потрібно було зайти в російський сервіс "Госуслуги". Але і там не було інформації, просто зазначено номер дільниці. А людина вже сама мала знайти цю дільницю. Одна моя знайома розказала, що загалом стаціонарних дільниць дуже мало, і вони розташовані у школах та лікарнях», — розказує Анна Мурликіна.
«Цей режим таємності цікавий мені з тієї точки зору, що тепер є відповідальність за участь у виборчих комісіях на окупованих територіях. Тому я так розумію, російська окупаційна влада, щоб заспокоїти найбільш полохливих колаборантів, погодилася на таємний режим функціонування комісій. Ми бачимо, як члени виборчих комісій, по суті, стають таємними агентами окупантів, які мають виконати певні завдання», — вважає Станіслав Федорчук.
Також за свідченнями медійниці, на відміну від попередніх років, коли під час так званих виборів озброєні люди ходили дворами і змушували голосувати «на пеньках та капотах», цього разу перший день — 18 вересня пройшов дуже тихо, а пересувних дільниць було обмаль.
Вона звернула увагу, що російські та окупаційні медіа майже не показують, що відбувається безпосередньо на дільницях. У перший день цих псевдовиборів в окупованому Маріуполі на одній з дільниць проголосували «на камери» представники міської окупаційної влади.
«Самопроголошений мер — "глава муніципального округа" — прийшов на одну з дільниць, не сказали адресу, тільки показали, як він голосує. І все. Можливо, що бояться, можливо, що перестрахуються. Все засекречено. Показали одну руку, яка пускає бюлетень, і все. Двох людей під камеру поставили, вони два слова сказали, але загальних планів взагалі немає. Показали двох людей, які також голосують, якихось місцевих жінок. І ці місцеві жінки сказали, що вони, обирають майбутнє, і що сподіваються тільки на хороше, що у них святковий настрій. Оце, власне, і все», — зазначає Анна Мурликіна.
«Не помітив би виборів». Розповіді українців з окупованих міст Донеччини
Ось що розказали Суспільне Донбас на умовах анонімності жителі окупованих міст:
«Ажіотажу не бачив в ці дні. Ні закликів прийти і віддати голос, ні колонок з музикою, як зазвичай бувало.
«Намалюють максимальну кількість». Явка на псевдовиборах в окупації
На захоплених територіях Донеччини та Луганщини створені окупантами центральні виборчі комісії з кінця серпня проводили дострокове голосування. Суспільне Донбас розповідало про нього у попередньому матеріалі.
Тож ще до початку основних днів голосування 18-20 вересня окупаційні виборчі комісії заявили про надзвичайно високу явку. Так у угрупованні «ДНР» стверджували, що 75% виборців нібито проголосували достроково. А після першого дня основного голосування окупаційна влада вже відзвітувала про явку у 80%.
На захопленій території Луганської області «ЦВК ЛНР» станом на 18:00 19 вересня заявила про 66,37% явки, причому на достроковому голосуванні, стверджують окупанти, проголосували 20,36%.
«Перевірити цю інформацію, звичайно, що неможливо. З тими людьми, з якими я спілкувалася, ніхто з них не був на дільницях та не брав участь у достроковому голосуванні. Можливо, вони потрапили в ті 25%», — сказала журналістка.
«Я очікую, що вже завтра, коли вони проводитимуть попередні підсумки голосування, вони намалюють максимальну кількість виборців. І, зрозуміло, що "Єдина Росія" переможе в усіх округах і, можливо, залишить трохи голосів для КПРФ як молодшого партнера путінських "єдиноросів"», — додає Федорчук.
Окремо Анна Мурликіна зауважує про ще одну нетипову, за її спостереженнями, деталь: вона не має інформації про масовий примус бюджетників та працівників підприємств до голосування.
«В мене склалося враження, що їм чим менше прийде людей, тим легше буде малювати відсотки. Я можу помилятися і це моя оцінка. Але враження таке, що цього року вони не зацікавлені були у масовостях на дільницях», — зазначила медійниця.
Станіслав Федорчук порівнює це голосування з фейковим референдумом 2014 року та нагадує: людей звозили на дільниці, демонстрували масовість. Це може свідчити про те, що Кремль хоче показати жителям окупованих територій, що тепер усе вирішує Москва, а окупаційна влада хоч і отримала наказ провести голосування, однак не була забезпечена ресурсами. Так, у багатьох окупованих населених пунктах Донецької та Луганської областей це псевдоголосування проходить на тлі частих відключень електроенергії, а подекуди і відсутності зв'язку, як, зокрема на Луганщини.
«Вага голосу людини в окупації є нульовою. Неважливо, прийшов хтось на виборчу дільницю чи ні, чи є світло на цій дільниці, чи працює інтернет. Це все неважливо. Історії про голосування "на пеньках", обходи гаражів із виборчими скриньками, агітаційні ролики з Луганщини — усе це підтверджує ту тезу: насправді не було завдання організовувати навіть повноцінну імітацію виборчого процесу. Російське розуміння виборів дуже сильно відрізняється від нашого. Для нас вибори — це політична конкуренція, період агітації, обговорення, дебати кандидатів. У Росії цього давно немає. І оскільки окуповані території ще менш цікаві Кремлю, відповідно, ніхто не планував виділяти ресурси навіть на імітацію виборчого процесу», — наголошує він.
«Перевірка на лояльність та глобальна імітація». Навіщо Кремлю таке голосування
Україна наголошує: вибори, що Росія організовує на ТОТ — нелегітимні. Відповідні заяви зробила й Центральна виборча комісія України, і Міністерство закордонних справ.
Станіслав Федорчук вважає це псевдоголосуванняВибирати Держдуму саме на окупованих частинах в Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областях на відміну від Криму людей силують вперше. перевіркою спроможності призначеної окупаційної влади контролювати ситуацію та проводити пропагандистські заходи такого типу.
«Це глобальна перевірка на лояльність. Ми бачили, скільки військовослужбовців окупаційної армії та місцевих колаборантів було залучено безпосередньо до процесу дострокового голосування. Мені видається, що для Путіна проведення виборів не лише на окупованих територіях, а й у самій Росії — це насамперед імітація підтримки його політичного курсу та війни. Саме тому вибори на окупованих територіях і в Російській Федерації — це перевірка лояльності навіть не стільки населення, скільки людей, які представляють репресивно-каральні органи, військових, політичні еліти та фінансово-промислові групи, які повністю залежать від Кремля».
Задля «картинки» на вибори на українські території Росія привезли тих, кого назвали міжнародними спостерігачами, розповідає Федорчук. Це люди, які завжди підтримували Кремль, пояснює він. Але звертає увагу: їх цього разу було мало.
Створена окупантами угруповання «ЛНР» виборча комісія повідомила про приїзд чотирьох іноземців, яких представила як міжнародних спостерігачів та назвала їхні імена: Фло Осрайник з Австрії, Ахмад Абдулазиз Каді з Кенії, Нідія Егремі з Мексики та Пабло Сальвадор Луїс Сепульведа Альєнде з Чилі. У відео, опублікованому в Telegram цієї «комісії», чоловік, представлений як чилійський спостерігач Пабло Сепульведа Альєнде розповідає, що хотів дізнатися, як організовані вибори в Луганську, та порівняти їх із досвідом країн Латинської Америки.
«Це не про вибори. Кремлю дуже важливо, щоб ця імітація відбувалася. Щоб під час переговорів із представниками країн, які досі продовжують спілкуватися з Путіним, Лавровим та іншими військовими злочинцями, вони могли сказати: "Ви знаєте, вибори в нас відбуваються, ми демократична країна". Адже не слід забувати, що один з улюблених аргументів Путіна останнім часом полягає в тому, що в Україні нібито диктатура, тому що виборів немає, а в Росії вони є».
Саме тому політолог вважає важливим подивитися на міжнародну реакцію.
«Мало не визнавати виборів на окупованих територіях. Я за те, щоб нарешті поставити крапку в питанні визнання Російської Федерації країною, у якій взагалі відбуваються якісь вибори. І, на мою думку, поставити питання про легітимність Державної думи загалом було б дуже важливо для нас із погляду досягнення наших цілей, нашої перемоги. Коли ми обговорюємо виборчі процеси на окупованих територіях, дуже важливо ставити питання: яку політичну, зовнішньополітичну відповідальність понесуть усі ці люди, які займалися організацією виборів, які брали в них участь? І зрештою, яку відповідальність понесе політичне керівництво Російської Федерації?», — акцентує він.
