У жовтні 2022 року 53 дітей з трьох закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з окупованих Донецька та Макіївки вивезли до Росії. Спочатку їх автобусами доправили до Ростова-на-Дону, звідки літаком Спеціального льотного загону «Росія», що підпорядковується Управлінню справами президента РФ, перевезли до Московської області. Там дітей розмістили у соціальних установах, а згодом частину з них передали під опіку російських сімей.
За кілька місяців до цієї історії Росія почала створювати правові та адміністративні механізми для депортації українських дітей, спрощувала процедури отримання ними російського громадянства, організовувала їхнє влаштування у російські сім'ї та запроваджувала спеціальну підготовку для потенційних прийомних батьків.
Майже чотири роки потому, у серпні 2026 року, Служба безпеки України та Офіс генерального прокурора повідомили про підозру чотирьом представникам окупаційної влади, яких українське слідство вважає причетними до вивезення саме цієї групи дітей.
Суспільне Донбас проаналізувало матеріали українського слідства, російські офіційні повідомлення, публікації місцевих чиновників та російських медіа, щоб відтворити, як і куди вивезли дітей та що з ними відбувалося після прибуття до Росії. Нам також вдалося встановити подальші історії пʼятьох дітей з цієї групи — від моменту їхнього прибуття до Росії до передачі під опіку або спроби влаштування у російські сім'ї.
Підозра
У серпні 2026 року Служба безпеки України та Офіс генерального прокурора повідомили про підозру чотирьом представникам окупаційної влади, яких українське слідство вважає причетними до вивезення 53 дітей з окупованих Донецька та Макіївки до Росії. Йдеться про Дмитра Гарцева, Світлану Майбороду, Вячеслава Висягіна та Віктора Гончарова. Підозру всім чотирьом оголосили заочно за статтею 438 Кримінального кодексу України — це воєнний злочин.
За версією слідства, восени 2022 року окупаційний «міністр охорони здоров'я ДНР» Дмитро Гарцев разом із тодішньою очільницею створеної окупантами «державної служби у справах сім'ї та дітей ДНР» Світланою Майбородою доручили керівникам окупаційних медичних установ організувати вивезення 53 малолітніх дітей до Московської області. Формально у своїх заявах та «офіційних» документах вони це називали «евакуацією».
Що відомо про підозрюваних у депортації 53 українських дітей-сиріт з окупованих Донецька та Макіївки
Дмитро Гарцев — «ексміністр охорони здоровʼя ДНР» та громадянин РФ Дмитро Гарцев. У 2012 році він закінчив медичний університет у Москві. До 2021 року працював на різних посадах у міністерстві охорони здоровʼя РФ. У 2021 році був призначений заступником міністра охорони здоровʼя на Сахаліні, а з 2 липня 2022 року - «міністром охорони здоровʼя ДНР». На цій посаді він пробув до листопада 2025 року. Балотувався до держдуми від Єдиної росії від «нових регіонів». Український суд у 2023 році засудив його заочно до 10 років позбавлення волі за посягання на територіальну цілісність та недоторканність України (ч. 2 ст. 110 КК України). Також з 2023 року він перебуває під санкціями України, Великої Британії, Канади та Нової Зеландії.
Світлана Майборода — колишня очільниця так званої «державної служби у справах сім'ї та дітей ДНР» Причетна до створення у 2016 році бази дітей-сиріт «Деті Донбаса». У вересні 2024 року Генпрокуратура України їй вже оголосила підозроу за статтею воєнні злочини щодо депортації у березні 2022 року 31 дитини з окупованих Маріуполя та Нікольського до Москви. З листопада 2023 року перебуває під санкціями РНБО, а з лютого та березня 2023 року потрапила у санкційні списки ЄС та Швейцарії.
Вячеслав Висягін — головний лікар «Республіканського спеціалізованого будинку дитини міста Донецька». На цю посаду окупаційною владою був призначений у 2015 році.
Віктор Гончаров — був призначений окупаційною владою на посаду головного лікаря «Республіканського спеціалізованого будинку дитини міста Макіївки». У 2024 році вийшов на пенсію.
До групи увійшли вихованці трьох дитячих будинків — двох спеціалізованих будинків дитини у Донецьку«Республіканський спеціалізований будинок дитини міста Донецька», який розташований за адресою: Донецьк, вул. Краснофлотська, буд. 68-А та «Міський спеціалізований будинок дитини міста Донецька», який розташований за адресою: Донецьк, проспект Засядька, буд. 10-А. та такого ж закладу в Макіївці «Республіканський спеціалізований будинок дитини міста Макіївки», який розташований за адресою: Макіївка, вул. Тореза, буд. 2,. За даними СБУ, дітей спочатку автобусами вивезли з окупованого Донецька до Росії, а потім літаком доправили до Москви. Після цього їх розмістили у соціальних закладах у Підмосковʼї.
Після прибуття до Росії діти опинилися у різних соціальних установах. Українським правоохоронцям вдалось встановити: щонайменше 28 дітей з цієї групи передали під опіку російським сім'ям.
Крім того, українські правоохоронці зазначають, що жодних об'єктивних причин для депортації дітей з України не існувало. Вони не потребували лікування за межами Донецької області, а активні бойові дії безпосередньо в Донецьку та Макіївці, які б загрожували життю дітей у закладах, на той момент не велися. Єдиною метою вивезення була насильницька інтеграція, індоктринація та ліквідація української ідентичності дітей.
«При цьому, досудовим розслідуванням установлено, що вказані 53 дитини за станом здоров'я не потребували спеціалізованого лікування за межами Донецької області. Активні бойові дії, які б створювали реальну загрозу життю чи здоров'ю дітей, не відбувалися. Отже об'єктивні причини для їх депортації в РФ були відсутні», — йдеться в оголошенні про підозру.
Як готувалась депортація українських дітей-сиріт
Від початку повномасштабного вторгнення РФ почала створювати механізм для депортації українських дітей, участь у цьому брали російські високопосадовці на чолі з Путіним та уповноваженою з прав дітей Марією Львовою-Бєловою.
У текстах підозр в цій справі слідчі описали етапи того, як незаконна окупаційна влада та російські представники створили передумови для депортації неповнолітніх українських громадян. 6 квітня 2022 року до окупованого Донецька приїхала російська делегація на чолі з уповноваженою при президентові РФ з прав дитини Марією Львовою-Бєловою. Вона зустрілася з ватажком угруповання «ДНР» Денисом Пушиліним. Під час зустрічі вони обговорювали механізми опікунства та подальшого усиновлення дітей з окупованої Донеччини, а також надання їм російського громадянства.
«Найкраще за все, якщо такі дітки потраплять в родини. В Росії чимало родин, які сприйняли трагедію таких діток як свою, та готові спочатку оформити опікунство, а потім всиновити. Це дуже делікатна та чутлива робота. Для подолання всіх перешкод, у тому числі й законодавчих, Андрєй Турчак запропонував створити контактну групу, яку б очолили уповноважені з захисту прав дитини РФ та ДНР», — написав тоді у своєму Telegram Пушилін.
На той момент в РФ, як заявляла Львова-Бєлова, вже перебувала 531 дитина зі статусом сироти або позбавленої батьківського піклування з окупованої Донеччини. Вона також стверджувала про 800 звернень від російських сімей, які хотіли прийняти українських дітей.
У травні 2022 року Путін підписав указ про спрощену процедуру надання російського громадянства дітям з окупованих українських територій. А в листопаді 2022 Путін ухвалив указ № 951, в який визначав порядок визнання дітей віком до 14 років громадянами РФ та порядок виходу з громадянства України.
23 вересня, призначений «міністром охорони здоров'я «ДНР» Дмитро Гарцев направив Світлані Майбороді лист з вимогою організувати вивезення дітей до РФ. 29 вересня голова «ДНР» видав документ: «постанову №277» «Про заходиРосійською: «О мерах по перемещению детей…» щодо переміщення дітей...», яка стала правовою підставою для їхнього переміщення до російських закладів.
А вже 6 жовтня 2022 року Гарцев підписав наказ №2828, у якому конкретно визначили 53 вихованців трьох дитячих закладів окупованих Донецька та Макіївки, яких мали вивезти до установ соціального обслуговування Московської області. Паралельно російській стороні передали особові справи цих дітей.
7 жовтня 2022 року дітей з окупованих Донецька та Макіївки спочатку двома автобусами доправили до Ростова-на-Дону. Звідти їх перевезли до Московської області літаком Ту-154М з бортовим номером RA-85843. Це був борт Спеціального льотного загону «Росія» підпорядкованого Управлінню справами президента РФ. І вже після цього, 13 жовтня, Гарцев підписав наказ №2903 про остаточну передачу 53 дітей під нагляд російських установ для постійного перебування.
Куди вивезли дітей
Спецборт з дітьми з окупованої Донеччини на Чкаловському зустрічали Львова-Бєлова та губернатор Московської області Андрєй Воробйов. Тоді він заявив, що до Підмосковʼя прибуло понад 50 дітей, які залишились без батьків віком від 9 місяців до 5 років.
«800 дітлахів у нас вже проживають у Підмосковʼї, 30 з них вже у родинах. І ось уже 50. Ми разом з Марієй Алєксєєвной зробимо так, аби у них був свій дім, своя родина», — заявив на камери Воробйов
Також Львова-Бєлова підтвердила: йдеться про 53 дітей, з трьох закладів. Вона стверджувала, що серед дітей, які прибули до РФ в складі цієї групи, були діти, які мали захворювання, зокрема вада серця, та потребували лікування та реабілітації.
Згодом анкети всіх дітей опублікували у Федеральному банку даних про дітей, які залишилися без піклування батьків, на порталі «usynovite.ru». Суспільне Донбас провело моніторинг цього ресурсу: на сьогодні анкети дітей з окупованої Донеччини недоступні. Це може бути пов'язано зі зміною їхнього статусу: після передачі під опіку, усиновлення або влаштування дитини до соціального закладу на території Росії. Тому за федеральним банком даних сьогодні неможливо відстежити, де перебувають ці діти та який статус вони мають.
Згідно з повідомленнями російських ЗМІ, зокрема «360.ru», дітей розподілили у три соціальні установи в Московській області:
- сімейний центр «Преображеніє» в Єгорьʼєвську,
- сімейний центр «Нєпосєди» у Балашисі;
- сімейний центр «Созвєздіє» у Рузі.
Всі три установи входять до мережі сімейних центрів Московської області, які створили після реорганізації дитячих будинків. У таких центрах розміщували дітей сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування та готували їх для подальшого влаштування у прийомні родини.
Чому російські сім'ї брали українських дітей
У Telegram-каналі губернатора Московської області Андрєя Воробйова під дописом про прибуття 53 українських дітей до Чкаловського десятки запитань: як взяти таку дитину у свою родину.
На той момент російська влада кілька місяців вибудовувала систему, яка мала забезпечити дітям з окупованих територій місце у російських сім'ях.
Перші 27 дітей із «ДНР» російська влада передала під тимчасову опіку десяти сімей у Московській області ще 23 квітня. Про це повідомила дитяча омбудсменка Росії Марія Львова-Бєлова.
У травні її апарат опублікував окремі роз'яснення для росіян, які хотіли взяти дітей з окупованих Донеччини та Луганщини у свої сім'ї. У документі пояснювали, які форми сімейного влаштування існують, хто може стати опікуном та яку підготовку мають пройти потенційні батьки.
Але для прийняття дітей із зони бойових дій Росія створила ще й окрему програму підготовки майбутніх прийомних батьків.
Наказом від 4 травня 2022 року була затверджена програма «підготовки громадян до прийняття у свою сім'ю дитини, яка прибула із зони бойових дій». У ній окремо передбачали психологічну, педагогічну та соціальну підготовку майбутніх батьків, а також навчання особливостям дітей, які пережили бойові дії.
Паралельно окупанти додавали й матеріальні стимули для тих, хто візьме «евакуйовану» дитину у родину. Зокрема, у Московській області у грудні 2022 року розширили перелік соціальної підтримки прийомних батьків. До нього включили щомісячну грошову виплату для прийомних батьків, які взяли на виховання дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. Окремо в документі зазначили дітей, які «вимушено залишили територію Україні, Донецької Народної Республіки, Луганської Народної республіки» та прибули до Росії після 19 лютого 2022 року.
Ця система розширювалася разом із кількістю дітей, яких Росія привозила з окупованих територій. У липні 2022 року російська дитяча омбудсменка повідомляла, що прийомні сім'ї у шести регіонах мають взяти під опіку 108 дітей із «ДНР». За її словами, оформлення документів і підбір сімей почалися ще в червні — після указу Володимира Путіна про спрощений порядок отримання російського громадянства для дітей-сиріт із «ДНР».
У серпні Львова-Бєлова заявляла, що сім'ї в одинадцяти російських регіонах готові прийняти дітей з окупованої Луганщини. Вона наголошувала, що сім'ї підбирають з урахуванням їхнього досвіду, а потенційні батьки можуть попередньо познайомитися з дітьми через відеозв'язок. При цьому російська влада на тому етапі говорила насамперед про опіку та піклування, а не про усиновлення.
Однак незалежно від форми влаштування механізм уже працював: дітей вивозили з окупованих територій, привозили до Росії, оформлювали документи, розподіляли між регіонами, підбирали їм сім'ї, навчали потенційних батьків і передбачали для прийомних родин фінансову підтримку.
Як повідомляла чиновниця російського міністерства соціального розвитку Дарʼя Романова на «Всеросійскому Форумі прийомних родин онлайн — 2023» у січні 2023 року, всі родини, які хотіли взяти до себе українську дитину мали пройти спеціальне навчання «о прийнятті до родини дітей з зони бойових дій», яка спеціально була розроблена. Також вона повідомила, що всі діти з окупованої Донеччини, які на той момент вже були влаштовані у російські родини отримали російське громадянство.
«По дітях поставало питання оформлення громадянства. Цей процес теж був організований. Він виявився не таким швидким, як хотіли прийомні батьки, бо був ряд юридичних нюансів. Але тим не менше, все вирішилось, і всі діти які були передані і по них треба було встановити російське громадянство, звісно за їх бажанням, всім сприяли. І на сьогодні всі дітки є громадянами РФ», — розказувала Романова.
Наприкінці грудня 2022 року Львова Бєлова заявила, що до неї надійшло 1221 звернення від тих, хто хотів взяти під опіку дітей з окупованих Донеччини та Луганщини.
Діти з «групи 53»
Вже 13 жовтня в російських ЗМІ почали зʼявлятись репортажі про знайомство українських дітей, яких привезли до Московської області 7 жовтня, з потенційними прийомними батьками.
Зокрема у сюжеті «360.ru» йшлося про пʼятирічну Аню та чотирирічного Василя, які опинились в сімейному центрі «Непосєди». З Анею знайомитися Ольга Беженцова. У матеріалі жінку називають «професійною мамою».
«Жінка виростила двох рідних синів, пʼять прийомних доньок, а зараз виховує шістьох дівчат. Всі доньки — з особливостями розвитку. Аня теж», — йшлося в матеріалі.
Суспільне Донбасу вдалося знайти архів особистої сторінки Ольги Беженцової у російській соціальній мережі «ВКонтакте». У її дописах за 2022–2024 роки є фотографії дитини, схожої на Аню. На них вони разом із родиною відвідують свята у торговельних центрах, беруть участь у заходах до «Дня Победы» та їздять на відпочинок.
У червні 2024 року на сторінці організації «Родная душа», яка опікується багатодітними родинами в Московській області, з'явилося повідомлення про раптову смерть Ольги Беженцової.
Подальшу долю дітей, які перебували під її опікою, Суспільному Донбас встановити не вдалося.
В цьому ж сюжеті йшлося і про чотирирічного Василя хотіла усиновити Юлія Ударцева. У її родині хлопчик мав стати першою дитиною.
Про влаштування дітей із цієї ж групи до російських родин також повідомляла уповноважена з прав дитини Московської області Ксенія Мішонова. У листопаді 2022 року вона написала про дворічну Олесю, яку помістили до «Созвездія», та яку, за її словами, забрала жінка на ім'я Ірина.
У січні 2023 року заступниця губернатора Московської області Людмила Болатаєва відвідала родину в Одинцове, яка, за повідомленням Мішонової, забрала маленьких Мілану та Михайла.
Українським правоохоронцям вдалось встановити, що щонайменше 28 дітей з цієї групи передали під опіку російським сім'ям, а інші залишились в соціальних установах на території РФ. Жодну дитину з цієї групи до України повернути не вдалось.
Реакція світу
Про депортацію росіянами українських дітей світова спільнота почала говорити ще у 2022 році. У вересні Європейський парламент ухвалив резолюцію, у якій закликав Росію припинити примусове переміщення та усиновлення українських дітей і наголошував на необхідності їхнього повернення в Україну.
У березні 2023 року до цієї історії долучився Міжнародний кримінальний суд. Судді видали ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна та російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Прокурор МКС заявив, що зібрані його офісом докази дали підстави вважати їх відповідальними за незаконну депортацію та переміщення українських дітей з окупованих територій до Росії.
Окремо цю проблему документувала Комісія ООН з розслідування порушень в Україні. У 2023 році вона встановила, що російська влада переміщувала дітей з окупованих територій України до інших окупованих територій або до Росії, що призводило до тривалого розлучення дітей із сім'ями. У звіті Управління Верховного комісара ООН з прав людини за 2025 рік зазначено, що організація змогла підтвердити щонайменше 200 випадків переміщення дітей, переважно у 2022 році. При цьому через відсутність доступу до Росії та окупованих територій ООН не могла встановити повний масштаб таких переміщень.
У грудні 2025 року Генеральна асамблея ООН окремою резолюцією вимагала від Росії негайно та безумовно повернути всіх українських дітей, яких примусово перемістили або депортували. За резолюцію проголосувала 91 держава, 12 були проти, 57 утрималися. Документ також закликав припинити практики незаконного усиновлення, зміни персональних даних та індоктринації дітей і забезпечити доступ міжнародних гуманітарних та моніторингових організацій до місць їхнього перебування.
Що робить Україна для повернення дітей
Паралельно Україна вибудовує власну систему пошуку та повернення дітей. Одним із центральних механізмів стала президентська ініціатива Bring Kids Back UA. Вона об'єднує державні органи, міжнародні організації та громадські ініціативи й працює одночасно за кількома напрямами: пошук і верифікація інформації про дітей, дипломатичні переговори, повернення, реінтеграція та документування злочинів.
Для цього Україна створила й систему збору інформації про дітей. На державному порталі «Діти війни» публікуються дані про депортованих, зниклих та повернутих дітей. Станом на 25 вересня 2026 року портал вказує 20 651 дитину, яку було депортовано та/або примусово переміщено, і 2644 дітей, яких вдалося повернути. Водночас держава застерігає, що точну кількість постраждалих дітей встановити неможливо через бойові дії та окупацію частини території України.
Україна також намагається перетворити окремі історії дітей на доказову базу. Спеціальна комісія при Міністерстві юстиції продовжує аналізувати та верифікувати інформацію про кожен випадок незаконного переміщення. У квітні 2026 року президент повідомив про понад 2100 повернутих дітей у межах роботи Bring Kids Back UA; з початку 2026 року на той момент додому повернули 150 дітей.
