Екскерівник "Ощаду" та колега Єрмака. Що відомо про нового очільника НБУ Андрія Пишного і чи вплине це на політику банку

Екскерівник "Ощаду" та колега Єрмака. Що відомо про нового очільника НБУ Андрія Пишного і чи вплине це на політику банку

Екскерівник "Ощаду" та колега Єрмака. Що відомо про нового очільника НБУ Андрія Пишного і чи вплине це на політику банку
Фото: особиста сторінка Facebook Андрія Пишного

Верховна Рада призначила Андрія Пишного головою Національного банку України. Він змінив на цій посаді Кирила Шевченка, відставку якого 6 жовтня підтримали депутати. Пишного називають "реформатором "Ощадбанку"", в якому він працював понад десять років. Банкір та держслужбовець з політичним досвідом та зв’язками в Офісі президента — Суспільне розповідає, що відомо про нового очільника НБУ.

Чому пішов у відставку Кирило Шевченко

Курс валют, інфляція, управління ліквідністю банків, проведення розрахунків, зокрема міжнародних, робота з міжнародними донорами і в першу чергу з МВФ — це все лежить на "плечах" Нацбанку. Одна з головних засад діяльності роботи центрального банку країни — політична незалежність. "Він (Шевченко, — ред.) не дуже сильно впливав на монетарну і курсову політику. Зараз не керівники впливають на політику інституції, а саме середня ланка впливає на дії керівника. У цих умовах найкращою позицією є її відсутність", — зазначає ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко в ефірі Українського радіо.

Шевченко керував Нацбанком з літа 2020 року. 4 жовтня він повідомив, що йде у відставку. Причиною назвав проблеми зі здоров’ям. Комітет Верховної ради з питань фінансів погодив звільнення 6 жовтня і того ж дня парламент підтримав його відставку.

Екскерівник “Ощаду” та колега Єрмака. Шо відомо про нового очільника НБУ Андрія Пишного і чи вплине це на політику банку
Голова НБУ Кирило Шевченко, фото: УНІАН

Цього ж дня Національне антикорупційне бюро повідомило про кримінальне провадження щодо Шевченка. Йому оголосили підозру у зв’язку з ймовірним розкраданням коштів під час роботи в "Укргазбанку". Кирило Шевченко заявив, що це стало для нього "неочікуваним" і про підозру він дізнався із ЗМІ, та сказав, що спочатку приховав деякі причини своєї відставки:

"Я цілком усвідомлював відповідальність за фінансову стабільність та репутацію країни напередодні надважливого засідання Ради МВФ (7 жовтня) і вирішив назвати лише одну з причин своєї відставки — погіршення стану здоров’я. Я не став говорити про майже дворічний політичний тиск, який посилився напередодні мого рішення і, власне, зумовив серйозне погіршення проблем зі здоров’ям. Я не був зручним головою Національного банку".

Але екскерівник НБУ не уточнив, хто саме та як чинив на нього тиск.

"Озвучені правоохоронцями "виявлені факти" є результатом передчасних висновків, зроблених на основі поспішних та недоведених суджень. Я готовий відповідати за кожен свій підпис! Оскільки кожна угода, укладена "Укргазбанком" за мого керівництва, була на 100% ринковою", — заявив Шевченко.

Читайте також: "Курс — 42 гривні за долар — об'єктивний, якщо не буде інших шоків" — інтерв’ю з міністром фінансів

Під час роботи в Нацбанку, особливо під час повномасштабної війни, Шевченку практично нема в чому дорікнути, каже директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський: "У цілому роботу Національного банку протягом війни оцінюю позитивно. На початку війни були впроваджені ті обмеження, які мали би бути впроваджені, враховуючи ті обставини, в яких перебувала економіка і фінансова система України. Запроваджені механізми, які б запобігали втручанню в банківську систему, і вона вистояла. Фіксація курсу — вважаю, це був правильний крок. Але далі треба було змінювати політику і підвищувати курс. Трошки, як на мене, затягнули змінення офіційного курсу".

Серед зауважень до Шевченка, які озвучили експерти в коментарях Суспільному, — не тільки "трохи запізніла" зміна курсу, а й погана координація дій з Міністерством фінансів та лобіювання інтересів комерційних банків.

"Він проводив політику для того, щоб дати комерційним банкам можливість заробити якомога більше грошей. Зокрема це боротьба з обмінниками, в тому числі надання комерційним банкам можливість продавати валюту за курсом Нацбанку і продавати її за комерційним курсом. Ось негативний момент, який пов’язаний з лобіюванням таких не дуже добросовісних інтересів комерційних банків", — говорить старший економіст "CASE Україна" Володимир Дубровський.

Що відомо про Андрія Пишного

Про те, що наступником Шевченка стане радник голови правління "Ощадбанку", в минулому його очільник — Андрій Пишний, в Раді заговорили 4 жовтня. За два дні Президент подав на розгляд його кандидатуру, 7 жовтня 290 народних депутатів підтримали призначення.

Андрій Пишний — український політик та банкір родом з Тернопільської області. Йому 47 років. В "Ощадбанк", де працював більшу частину кар’єри, прийшов у 2000 році на посаду очільника юридичного управління. За три роки став першим заступником правління. У 2006 році він був одним з ініціаторів реформи управління банку та введення Наглядової ради незалежних директорів. Реформу здійснити не вдалося — у 2006-му Віктор Янукович став прем’єр-міністром та змінив команду в державному банку.

Деякий час Андрій Пишний працював у керівництві "Укрексімбанку", займався наукою (захистив дисертацію на тему "Правовий статус державних банків України"), два роки (2007-2009 рр.) був заступником секретаря РНБО. У 2010 він брав участь в політичному проєкті Арсенія Яценюка "Фронт Змін" — очолив комітет партійного контролю.

На парламентських виборах 2012-го Андрій Пишний балотувався до Ради та пройшов в парламент разом із командою Яценюка за списком "Батьківщини". Після об’єднання "Фронту змін" та "Батьківщини" у 2013 його обрали заступником керівника "Батьківщини".

З Яценюком Андрія Пишного пов’язує багаторічна дружба. Вони познайомилися в 1991 році, навчались на юридичному факультеті Чернівецького державного університету, разом працювали. "У інституті Арсеній разом з Андрієм Іванчуком створив юридичну фірму "Юрек". Я пізніше до них приєднався. Вона займалася консультаційними послугами", — розповідав Пишний в інтерв’ю "Українській правді" у 2012 році.

Екскерівник “Ощаду” та колега Єрмака. Шо відомо про нового очільника НБУ Андрія Пишного і чи вплине це на політику банку
Андрій Пишний біля відділення ПАТ "Ощадбанк України", у Києві, у п'ятницю, 30 травня 2014 р. Фото: УНІАН

У березні 2014 року Андрій Пишний став головою правління "Ощадбанку". За п’ять років провів реформу та модернізацію банку, повернув проблемні кредити (за чотири роки банк виграв у судах сім тисяч справ і повернув собі 50 млрд грн). Крім того, за керівництва Пишним "Ощадбанком" Україна перемогла в міжнародному арбітражі з Росією: Арбітражний трибунал у Парижі ухвалив рішення задовольнити вимогу щодо компенсації збитків на 1,3 млрд доларів "Ощадбанку", завданих внаслідок анексії Криму Російською Федерацією.

Пишний був керівником "Ощаду" до 2020 року. Радником голови правління він є з травня цього року.

Ще один напрям, за яким відомий Андрій Пишний, — допомога людям з порушеннями слуху (у 34 роки він частково втратив слух). Він — активіст deaf-руху в Україні, створив громадське об'єднання "Відчуй", яке допомагає адаптації людей, що втратили слух або народилися з вадами слуху. Засновником цієї організації, за даними сервісу Youcontrol, є також керівник Офісу президента Андрій Єрмак. Із Єрмаком Андрія Пишного пов’язує і робота у так званій "групі Єрмака — Макфола", яка займається розробкою санкцій проти Російської Федерації.

Чи зміниться політика Нацбанку з приходом Андрія Пишного

Наразі робота з міжнародними партнерами — головне завдання очільника НБУ, вважає економіст Олександр Савченко: "Ми тотально залежимо від міжнародних партнерів, Світового банку і Міжнародного валютного фонду. Монетарна політика знаходиться під контролем саме цих інституцій. Керівник повинен слухатися і враховувати пропозиції тих, хто забезпечує фінансування дефіциту бюджету".

Читайте також: Банки на окупованих територіях, долар і збір за конвертацію — заступниця глави НБУ про банківську систему в умовах війни

Те, що Андрій Пишний має зв’язки з Офісом президента, створює певні побоювання щодо "керованності" НБУ, зазначає Володимир Дубровський: "На жаль, зараз є така проблема, що всі призначення робляться на персональних зв’язках. Тобто призначають тих, хто тим чи іншим чином пов’язаний або з Єрмаком, або персонально з Зеленським. Це вже застаріла проблема. Тут є певний ризик. Але на даний момент принаймні від Офісу президента не чути, щоб він наполягав на пом’якшенні монетарної політики чи чомусь іншому".

"Андрій Пишний вважається фахівцем. Наскільки він буде хорошим керівником, мені важно сказати. Але в будь-якому разі він навряд зможе — навіть якщо раптом і захоче — робити якісь погані речі. Тому що є наші західні партнери, які фактично зараз утримують українську економіку і з якими усі кроки монетарної політики обов’язково узгоджуються. Вони хочуть підтримувати Україну, але вони навряд хочуть підтримувати створення нових українських олігархів", — говорить Володимир Дубровський.

Він переконаний: зміна керівника Національного банку не повинна впливати ані на інфляцію, ані на курс. Поки що все так і відбувається, каже Ілля Несходовський: "Зараз політика Нацбанку в цілому є правильною. Думаю, що політика кардинально не зміниться. Дуже важливо, щоб майбутній голова Нацбанку налагодив контакти з Міжнародним валютним фондом. Нас очікує крупна програма на наступний рік, і, відповідно, треба показати, що політика Нацбанку буде і далі зважена".

Ще одна проблема, яку мав би вирішити новий керівник, — неузгодженість дій між НБУ з МінфіномНаприклад, 2 червня Нацбанк підвищив облікову ставку з 10% до 25%. Облікова ставка — це орієнтир для фінансових установ. Коли вона підвищується, зростають відсотки й за депозитними вкладами людей. У Нацбанку розраховували, що після підняття облікової ставки уряд збільшіть відсотки по державних облігаціях. Але Мінфін цього не зробив. Аргументував це тим, що цінні папери є передусім благодійним інструментом для підтримки бюджету.. "Воно триває багато років. Це не пов’язано з конкретним керівником. Воно шкодить в цілому країні. Будь-які з цих органів мають узгоджувати свою позицію, розуміючи, що у кожної з цих структур є свої інтереси. Але вони мають діяти в інтересах країни, а не в інтересах своєї установи", — коментує ситуацію Несходовський.

Читайте також: "Цифри шокуючі, бо ми у війні". Як песимістичний проєкт бюджету-2023 вплине на українців

Андрій Пишний сьогодні на засіданні Ради озвучив основні напрямки роботи, розповів Суспільному народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк: "Виступ Пишного був досить професійний. На більшість запитань він відповідав, зважаючи на подальшу комунікацію з нашими міжнародними партнерами. Ми голосували "за" хоча б через те, що зараз нам треба вести перемовини з МВФ. Ми сподіваємося, що це було правильне рішення і він дуже швидко проведе перемовини з МВФ, щоб ми почали нашу програму. Також зважали на його досвід. Банкірів у нашій країні багато, тому тут ще важливо, наскільки вони готові підтримувати інституцію Нацбанку". На запитання про зв'язки Пишного з Єрмаком Железняк сказав: "Кирило Шевченко, я думаю, теж був знайомий з Єрмаком. Тому подивимося по роботі".

Представник фракції "Європейська солідарність" Олексій Гончаренко не вважає, що зміна керівника НБУ була достатньо прозорою: "Важливо, щоб Нацбанк був незалежною інституцією. Знаємо про особистісні зв'язки: наскільки відомо, Пишний — кум Єрмака. Теж це викликає певні питання. Усе відбувалося дуже швидко. Шевченко був звільнений вчора, подання президента з'явилося ще пізніше, а сьогодні вранці ми голосували".

Заміна голови Нацбанку відбулася швидко — і це дуже важливо, адже наступного тижня мають відбутися щорічні збори Міжнародно валютного фонду та Світового банку, вважає директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

"Дуже добре, що Україна матиме голову Національного банку на момент зборів, щоб цей процес не затягнувся. Національний банк має бути незалежним органом, це головне чого очікуємо від нового голови Андрія Пишного, — наголосив Вишлінський. — Фактично він підтвердив, що майже всіх ключових політик, які проводяться Нацбанком, — і те, що стосується курсу, і те, що стосується відсоткової ставки, і те, що стосується нагляду надбанкової системи — він має намір дотримуватися. Це хороша новина, означає, що буде дотримано послідовність у політиці. Я сподіваюся, що не буде попереднього досвіду Шевченка, коли перші пів року після його призначення Нацбанк трясло".

Читайте також

Митний "безвіз" з ЄС: що зміниться і які переваги для бізнесу

Війна у космосі. Які технології використовує Росія і чим їй відповідає Україна

Дефіцит квитків, евакуація залізничників та збитки через війну — інтерв’ю з керівником "Укрзалізниці"

На початок