Національний банк України (НБУ) заборонив банкам і небанківським фінустановам з 4 травня приймати в заставу за кредитами фізичних осіб дрони, тепловізори та інші подібні товари подвійного використання.
Про це йдеться у пресрелізі регулятора.
Відповідні зміни затверджено постановами правління НБУ №51 та №53 від 2 травня, які набирають чинності з 4 травня цього року.
Йдеться про товари, які можуть бути використані у військових цілях та включені до Єдиного списку товарів подвійного використання в додатку до порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання, затвердженого постановою Кабміну від 28 січня 2004 року № 86 (зі змінами).
До цього списку, зокрема, входять: безпілотні літальні апарати (БПЛА), прилади нічного бачення, тепловізори тощо.
У НБУ додали, що заборона вводиться на виконання рішення РНБО від 20 квітня 2024 року "Щодо протидії негативним наслідкам функціонування азартних ігор в мережі Інтернет". Зокрема Радбез рекомендував Нацбанку запровадити у двотижневий строк заборону ломбардам прийому як застави товарів подвійного використання.
24 квітня Верховна рада прийняла за основу доопрацьований законопроєкт №9256-д про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою боротьби з ігровою залежністю (лудоманією) та вдосконалення державного регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор та лотерей.
Петиція про обмеження роботи онлайн-казино
29 березня на сайті Офісу президента з'явилася петиція "Обмеження роботи онлайн казино", де закликають обмежити гральний бізнес. Петицію створив військовослужбовець 59-ї бригади Павло Петриченко. Він казав, що протягом 10 днів вона не модерувалась. Але вже за кілька годин після публікації вона набрала 25 тисяч голосів, необхідних для розгляду главою держави. Підписанти попросили президента внести до Верховної ради невідкладний законопроєкт, який передбачатиме:
- на час воєнного стану, заборону азартних ігор та доступу до онлайн-казино для військовослужбовців;
- заборону реклами азартних ігор з використанням символіки ЗСУ, та будь-якої повʼязаної символіки чи предметів з війною та армію, форма, каска, автомат і т.д.;
- заборону благодійним фондам співпрацювати з учасниками грального ринку;
- заборону військовим частинам приймати на баланс майно у вигляді благодійної допомоги від учасників грального ринку або пов’язаних фізичних чи юридичних осіб;
- заборону будь-якої реклами чи публічних згадок фактів надання учасниками грального ринку благодійної допомоги військовослужбовцям;
- заборону ломбардам приймати дрони, тепловізори та інші схожі товари подвійного призначення;
- зобов’язання інтернет-провайдерів та мобільних операторів блокувати вебсайти нелегальних казино.
Вже ввечері Зеленський відреагував на петицію та доручив СБУ, Держспецзв'язку, Мінцифри та РНБО проаналізувати питання роботи онлайн-казино.
15 квітня стало відомо, що Павло Петриченко, який був автором петиції щодо заборони онлайн-казино загинув на полі бою.
Що сказали у профільному комітеті Ради
30 березня голова комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев коментуючи петицію щодо обмеження роботи онлайн-казино, заявив, що КРАІЛ, яка відповідає за контроль грального бізнесу в Україні, повинна була протягом свого існування зробити низку кроків для врегулювання ситуації із гравцями. За його словами, першочергово КРАІЛ мала зробити акцент не на "зʼясування стосунків та поділу влади всередині самої себе", а на захисті інтересів гравців – шляхом активного та послідовного формування культури відповідальної гри.
"І найважливіше – запустити ще з серпня 2022 року Державну систему онлайн-моніторингу! Але безперечно КРАІЛ цього не зробила. Саме тому уряд і запропонував ліквідувати безпорадний орган, що ми підтримали Комітетом в законопроєкт №9256, який я вимагаю винести на розгляд Верховної ради, додавши на найближчому засіданні комітету положення щодо протидії лудоманії", — наголосив тоді Гетманцев.
Своєю чергою міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров підтримав голову профільного комітету ВР і заявив, що ліквідація КРАІЛ — "стовідсотковий перший крок" з протидії лудоманії та азартних ігор в онлайні.
Легалізація грального бізнесу в Україні
У липні 2020 року Верховна рада ухвалила у другому читанні законопроєкт про державне регулювання грального бізнесу.
У вересні 2020 року Кабмін ухвалив постанову про створення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ). Згідно з документом, Комісія реалізує державну політику у сфері грального бізнесу.
На початку травня 2023 року Михайло Федоров повідомляв, що уряд підтримав законодавчу ініціативу щодо ліквідації КРАІЛ і документ було відправлено на розгляд у Верховну раду.
У лютому 2024-го Федоров повідомляв, що парламентський комітет з фінансів податкової та митної політики підтримав ліквідацію комісії з регулювання азартних ігор та лотерей й автоматизацію видач гральних ліцензій у сфері азартних ігор.
