Кабмін затвердив бюджет на 2023 рік. Цей законопроєкт проходить три читання у Верховній Раді, ухвалити його мають до 1 грудня. Чиновники, економісти та народні депутати кажуть, що в розрахунках нема оптимізму, лише реалізм та навіть воєнний чи економічний песимізм. А ще ― великий дефіцит, який у владі сподіваються покрити міжнародною допомогою. Яким чином від українського кошторису залежать бюджети США, ЄС та Міжнародного валютного фонду та які у фінансового плану країни недоліки та переваги, розбиралося Суспільне.
Головні цифри проєкту бюджету
Доходи держави мають скласти 1 трлн 146 млрд гривень, видатки заплановані на рівні 2 трлн 268 млрд гривень.
Основні видатки, за даними Міністерства фінансів та Кабінету Міністрів, такі:
- 1 трлн 141 млрд гривень — оборона та безпека України;
- 403,4 млрд грн — соціальна підтримка та пенсії;
- 175,7 млрд грн — медицина;
- 155 млрд грн — освіта;
- 24 млрд грн — деокупованим регіонам на коменсацію витрат у зв'язку з війною;
- 6,8 млрд грн — підтримка ветеранів, зокрема житло, грошова допомога тощо.
Оборона та безпека України — головний пріоритет на наступний рік, заявляють в уряді, тому ці витрати складуть майже 50% бюджету.
"Це зарплати військових, забезпечення армії, ремонти й закупівлі техніки та зброї і ще багато інших важливих для оборони речей. Якщо порівняти з бюджетом, який ми подавали на 2022 рік, то зростання видатків на безпеку й оборону буде у понад 4 рази", — пояснює прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
Мінімальні зарплати, пенсії, інфляція та курс долара
Мінімальну заробітну плату — 6700 грн на місяць, а також прожитковий мінімум – 2589 гривень на місяць — не планують змінюватиВід цих показників залежить багато соціальних виплат, наприклад, допомога багатодітним родинам, сім’ям з дітьми з інвалідністю, безробітним тощо. в 2023 році.
"На рівні інфляції 30% — це (такі розміри мінімальної зарплати та прожиткового мінінмуму, — ред.) не є достатнім рівнем соціального забезпечення людей, — говорить народна депутатка фракції "Слуга народу" Леся Забуранна. — Якщо більше трильйона гривень буде використано на безпеку і оборону, всі соціальні гарантії притримуються на рівні 2022 року хоча б для того, щоб підтримати людей. Щоб, незважаючи на такі великі видатки на оборону, люди отримували стабільно пенсії і зарплати, і соцвиплати".
Читайте також: "Курс — 42 гривні за долар — об'єктивний, якщо не буде інших шоків" — інтерв’ю з міністром фінансів
Уряд прогнозує інфляцію на рівні 30% та безробіття на рівні 28%, каже народна депутатка Ніна Южаніна (фракція "Європейська солідарність"): "Цифри шокуючі, бо ми у війні". Наразі, за її словами, депутати вивчають бюджет та розбираються, чи правильно скорочуються видатки і де можна буде ще зекономити.
"Будемо думати про те, як величезну частину функцій автоматизувати, замінити, щоб це було дешевше для держави, і щоб кошти, які вивільняться після цього, йшли на ті виплати для людей", — каже Южаніна.
Ще цього року на пенсіонерів чекає підвищення мінімальної пенсії, яка прив’язана до прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Він з 1 грудня зросте з 2 027 гривень до 2 093 гривень.
"Прожитковий мінімум ми будемо підвищувати у грудні. Він у нас запланований. І лягає основою на весь наступний рік. А от наступного року він підвищуватися не буде. Це така наша економія видатків. У нас пенсії не є великими. І не проіндексувати пенсії означає значно погіршити становище пенсіонера. Тому ми плануємо провести індексацію. Вона запланована на березень", — пояснює міністерка соціальної політики Оксани Жолнович.
Як саме та за рахунок чого підвищать пенсії, міністерка не уточнює. Це рішення влада прийматиме в лютому-березні, зазначає міністр фінансів Сергій Марченко.
Ще одна важлива цифра, яка є в кожному бюджеті, — прогнозний середньозважений курс долара. За розрахунками економістів уряду, ціна за 1 долар у 2023 році коливатиметься на рівні 42 грн, а наприкінці року курс може вирости до 50 грн за долар.
"Для спрощення було таке зроблено, щоб не робити надто оптимістичні прогнози. Відповідно це передбачає і відносно повільне відновлення економіки — лише 4,6% зростання реального ВВП, — і досить високу інфляцію, і досить високі темпи девальвації гривні. І що важливо — великий бюджетний дефіцит 20% ВВП", — коментує прогнози та розрахунки кошторису країни виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
Податки та гроші на державні установи
У проєкті бюджету уряд заявляє, що оптимізує видатки та навіть зменшує їх там, де можливо. Наприклад, на 11,6 млрд гривень в порівнянні з 2022 роком скоротили фінансування держорганів. У планах нема підвищення зарплат та премій чиновникам.
"Ми зменшуємо кількість чиновників, урізаємо зарплати та премії. За винятком силових структур", — пояснює прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Податки в кошторисі пропонується залишити без змін.
"Цей бюджет побудований на нинішній податковій базі, це досить така здорова політика. Тобто фактично це така стабільна податкова рамка для українського бізнесу", — говорить Гліб Вишлінський.
Єдина на сьогодні помітна запланована податкова зміна: довоєнні акцизи на паливо, які скасували на початку воєнного стану, повертаються. Це мають закріпити в окремому законопроєктіПроєкт закону №7668-д про зміні до податкового кодексу щодо ставок акцизного податку на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану.. Він передбачає:
- на бензин акциз — 100 євро на 1000 літрів;
- на дизель акциз — 100 на 1000 літрів;
- на скраплений газ акциз — 52 євро на 1000 літрів.
Цими зборами, пишуть автори документу, планують наповнити бюджет. Про яку суму йдеться, не вказують. Депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк зазначає, що поки що невідомо куди — на армію чи на дороги — підуть додаткові кошти. Документ ще має пройти друге читання у ВР.
Що нового в проєкті бюджету-2023
Пункт про "будівництво доріг", згадана Железняком, може з’явитися в кошторисі на наступний рік. Коли почалася повномасштабна війна, народні депутати змінили бюджет-2022: всі кошти з дорожнього фонду вирішили витрачати на армію або погашення державних боргів. У проєкті бюджету наступний рік цієї статті немає, тобто в проєкті влада не виключає, що буде будувати дороги.
Читайте також: Війна та інфраструктура: концепція екоміст для відбудови країни
Ще одна цьогорічна зміна — фонд ліквідації наслідків збройної агресії. У Верховній Раді мають розглянути окремий законопроект про нього. Наповнювати його планують "коштами, що отримані від примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів в Україні".
Ці гроші, з задумом, мають піти на:
- будівництво або ремонт будівель та споруд, серед яких укриття чи сховища;
- реконструкцію та капремонт підприємств, які забезпечують водопостачання, опалення, водовідведення;
- ремонт житла для внутрішніх переселенців;
- шкільні автобуси, транспорт медзакладів та комунальних підприємств.
У бюджеті на 2023 рік планується, що в цьому фонді буде не менше 19 млрд грн, адже туди ще надходитимуть кошти міжнародної допомоги.
Дефіцит бюджету та гроші міжнародних донорів
Нестачу коштів в бюджеті (а це більш як півтора трільйони гривень) влада планує перкривати за допомогою грошей з-за кордону.
"Хто ж за це все заплатить? У наступному році дефіцит бюджету буде складати 38 млрд доларів США. Це приблизно 3-3,5 млрд доларів щомісяця. Є багато питань, яким чином ми будемо фінансувати дефіцит. Але нам важливо зараз показати його партнерам, МВФ, Світовому банку, щоб вони сказали: "Окей, ми верифікуємо, ми бачимо, що це дійсно перевірені цифри". Цей дефіцит значно менший, ніж цього року, бо цього року наш військовий дефіцит — 5 мільярдів доларів США на місяць", — пояснює в інтерв'ю Cуспільному міністр фінансів Сергій Марченко
Чи будуть міжнародні партнери підтримувати Україну цілий рік саме так, як розраховує влада? Іноземні уряди та організації, як і Україна, не були готові до таких витрат до повномасштабного російського вторгнення, й надалі їм доведеться шукати способи збільшити власні бюджети та навіть змінити правила кредитування, аби допомагати Україні, говорить Гліб Вишлінський.
"Потрібно придумувати механізм, як Україні як країні-кандидату в члени Євросоюзу надавати необхідне фінансування. І Сполученим Штатам потрібно збільшувати власні бюджетні витрати на те, щоб надавати допомогу Україні. Міжнародному валютному фонду потрібно теж придумувати, який в умовах війни має бути формат кредитної програми для України на велику суму. При тому, що такого досвіду в МВФ не було — кредитувати поза межами стандартних лімітів країну, у якій ведеться повномасштабна війна, розв’язана членом Ради безпеки ООН", — каже економіст.
Читайте також: Довготривала підтримка, зимове спорядження та "пекельні" ракети. Підсумки зустрічі союзників України на базі "Рамштайн"
За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, уряд домовляється про фінансову підтримку зі США, ЄС та МВФ. На думку економістів, краще, щоб це були гранти, тобто кошти, які не потрібно повертати. Наприклад, так США допомагають Україні цього року: надають $8,5 млрд, та Євросоюз, який планує переказати 3 млрд євро.
"Багато що визначатиметься тим, як ми будемо ці гроші отримувати, — говорить голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський. — Нам би хотілося більше отримувати грантові гроші, які ми зможемо витрачати для погашення різних зобов’язань. Але, очевидно, частина буде приходити у форматі кредитів. І хотілося б, щоб вони не створювали додаткові проблеми. Тобто два варіанти: ми позичаємо гроші і ми скорочуємо витрати. Якогось іншого варіанту різко підвищити доходи державного бюджету я на сьогодні не бачу".
Чи обґрунтований песимізм бюджету
По-перше, треба пам’ятати, що бюджет буде змінюватися. По-друге, змінюватися може ситуація: економіка напряму залежить від подій на фронті. Так кажуть і урядовці, і аналітики.
"Ми маємо економіку, яку важко з чимось порівняти. Тому краще готуватися до якихось більш песимістичних сценаріїв, ніж заганяти себе у великий позитив. Економічна ситуація може змінюватися. Я б не говорив про наші окремі очікування, у тому числі, й макроекономічні у визначеному форматі. Теоретично може скластися така ситуація, коли в наступному році ми будемо мати мінус по ВВП, а можемо й перевищити цільовий показник 4,6%, який сьогодні закладений в бюджет. Важко говорити про сталі параметри", — говорить Ігор Бураковський.
Цей бюджет в уряді називають помірковано консервативним — з цим погоджується Гліб Вишлінський. Адже бюджет передбачає те, що війна в Україні триватиме й у 2023 році.
"Дивимося поки що на бюджет 2023 року, як на орієнтир. Сподіваємося, що це все ж таки консервативно обережний варіант і що ЗСУ зможуть зробити все для більш швидкого закінчення війни перемогою України. І відповідно це зможе зробити показники бюджету надто такими песимістичними, і всі будуть тільки раді зменшити бюджетний дефіцит, збільшити бюджетні видатки", — каже він.
Читайте також
Війна та інфраструктура: концепція екоміст для відбудови країни
Третя прем’єрка у історії Сполученого Королівства. Що відомо про Ліз Трасс
