"Курс — 42 гривні за долар — об'єктивний, якщо не буде інших шоків" — інтерв’ю з міністром фінансів

"Курс — 42 гривні за долар — об'єктивний, якщо не буде інших шоків" — інтерв’ю з міністром фінансів

"Курс — 42 гривні за долар — об'єктивний, якщо не буде інших шоків" — інтерв’ю з міністром фінансів
. Міністр фінансів України Сергій Марченко. Фото: Суспільне

Кабінет міністрів 13 вересня затвердив проєкт бюджету на 2023 рік. Через російське повномасштабне вторгнення майже половина суми піде на оборону та безпеку країни, щомісячний дефіцит бюджету складає понад 3 млрд доларів, середня зарплата — 18,5 тисяч гривень, інфляція може сягнути 30%, а курс долара буде коливатися в районі 42 гривень. Детальніше про бюджет на наступний рік Суспільному розповів міністр фінансів Сергій Марченко.

Які новації цього бюджету?

Ми не передбачаємо зростання доходів, тому до планових показників 2022 року у нас включене падіння по доходах 64 млрд. Враховуючи, що наші потреби з нашими можливостями мають знаходити конект, то видатки, які складуть 2 трлн 268,5 мільярдів, ми також скоротили порівняно з цим роком на 273 млрд, крім сектору безпеки і оборони.

Цей бюджет не передбачає компромісів. Військовий бюджет, соціальний бюджет забезпечуємо, а всі інші міністерства і відомства почекають, коли війна закінчиться. Ми у цьому році скоротили поточні зарплатні видатки на 10% і в наступному році ще додатково 10% буде скорочено. По апарату управління, по держслужбовцях скорочення складе додатково 11,6 млрд гривень. Це передбачає оптимізацію апаратів, звільнення людей. У воєнний час оптимізація — це те, що може бути.

Що ще важливо було в цьому бюджеті? Пенсійний і соціальний захист.

Зокрема, на пенсії виділено 233 млрд. Їх виплата передбачається в повному обсязі, й бюджет Пенсійного фонду зросте на 70 млрд грн.

На малозабезпечені сім’ї передбачено, на ВПО. Тобто, всі соціальні речі, пов'язані з війною, забезпечені.

Блок ветеранів війни також посилено. Передбачаються і загиблим виплати, і в Український ветеранський фонд, і на психологічну реабілітацію, і на житло учасникам бойових дій.

По освіті ми передбачили видатки на облаштування бомбосховищ і створення безпечних умов для учнів та вчителів. Також відновили видатки на шкільні автобуси. Треба робити видатки на опорні школи й максимально облаштовувати всім необхідним.

Медицина. Тут також основний фокус на реабілітації, психологічній підтримці, реімбурсації ліків, закупівлі медичних засобів, які пов'язані з відновленням втрачених кінцівок. Такі речі максимально забезпечені, хоча бюджети цих відомств були досить заморожені на певному рівні. Але це не будуть великі видатки на заробітні плати, ми зараз не можемо собі цього дозволити.

Безпека та оборона. Передбачено 1 трлн 6 мільярдів. Поки ми воюємо, це буде найбільша стаття — майже 50% бюджету йде на сектор безпеки та оборони.

Якщо брати у відсотках до ВВП, то це буде 17,8%, при тому, що ВВП суттєво виросте. У наступному році планується, що воно складатиме 6,4 трлн грн.

У частині відновлення передбачений фонд ліквідації наслідків збройної агресії — 19 млрд. У резервному фонді передбачено 17,3 млрд. На підтримку кредитування через фонд розвитку підприємництва — 16 млрд. Надання гарантій бізнесу — 1 млрд 370 млн. Місцеві бюджети також отримають суттєвий ресурс — 94,4 млрд грн. Додаткова дотація на компенсацію втрат місцевих бюджетів у зв'язку з агресією — 24 млрд грн.

Хто ж за це все заплатить? У наступному році дефіцит бюджету буде складати 38 млрд доларів США. Це приблизно 3-3,5 млрд доларів щомісяця. Є багато питань, яким чином ми будемо фінансувати дефіцит. Але нам важливо зараз показати його партнерам, МВФ, Світовому банку, щоб вони сказали: "Окей, ми верифікуємо, ми бачимо, що це дійсно перевірені цифри". Цей дефіцит значно менший, ніж цього року, бо цього року наш військовий дефіцит — 5 млрд доларів США на місяць.

Читайте також: Житло для ВПО: що пропонує держава та як отримати безкоштовну квартиру

Яка у вас комунікація з Нацбанком з приводу емісії гривні?

Тут все просто, тому що міжнародна кредитна грантова допомога не може спрямовуватися на підтримку нашої військової кампанії. Тобто сектор безпеки і оборони ми маємо фінансувати з власних податків. Щомісячна потреба на сектор безпеки і оборони — 130 млрд грн. Останні місяці наші податкові надходження були на 90 млрд. Тобто, ми не покриваємо військову потребу коштом податків. Тому єдиний спосіб її закриття — внутрішні джерела запозичень або запозичення в Нацбанку України.

Інших альтернатив не існує, Нацбанк про це знає, тому вони розуміють, що різницю між потребами на сектор безпеки і оборони і нашими податками вони мають компенсувати або перекрити. У середньому виходить на 30 млрд щомісяця. Вважається що це не той рівень, яким можна вплинути на інфляцію. І вони з цим погоджуються. І резерви зберегти, й інфляцію, і курс утримати.

"Курс — 42 гривні за долар, об'єктивний, якщо не буде інших шоків" — інтерв’ю з міністром фінансів
Міністр фінансів України Сергій Марченко, фото: Суспільне

Ви заклали в бюджет гроші на фінансування партій, але вибори не передбачаються.

Передбачена стаття, що у разі завершення воєнного стану має бути змінений бюджет і знайдено кошти на вибори. Ми не можемо закладати кошти на вибори, бо в нас базовий допуск при підготовці бюджету: воєнний стан буде протягом 2023 року. Коли воєнний стан, не можна проводити вибори. Як тільки він завершується, у нас є норма, яка дозволяє розпочати процес змін до бюджету і знайти ресурси для проведення виборів.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль говорив, що найближчим часом почнеться перегляд законодавства з приводу пенсій. Чи розглядаєте ви у бюджеті імовірність, що у 2023 році це буде втілено? У 2023-му це неможливо. Це потребуватиме додаткових ресурсів, і ми це, на жаль, собі дозволити не можемо. Дійсно, до війни це планувалося. 2023-й мав стати роком запровадження накопичувальної системи. Але я не бачу проблеми, що це питання буде відкладене на мирний час.

А індексація закладалася?

Передбачаються кошти на індексацію пенсій. Я не готовий сказати ритмічність, як це буде здійснюватися, — рішення буде прийматися у лютому-березні наступного року.

Читайте також: Як підготуватися до опалювального сезону і де буде легше зимувати

Мінімальна зарплата не переглядалася?

А коштом чого? Бюджет має інші пріоритети і він недофінансований. 38 млрд доларів США дефіцит — це 20% ВВП. Такого дефіциту ми не можемо собі дозволити. І відповідним чином індексація неможлива. Або ми вибираємо перемогу у війні і макростабільність, або вибираємо ризики девальвації, інфляції і все інше.

Ви з Національним банком працюєте, щоб якось скорочувати інфляцію?

Це питання лише Нацбанку. Це їхня зона відповідальності. Хоча, скорочуючи видатки на 272 млрд грн, ми суттєво допомагаємо Нацбанку у частині утримання цінової стабільності. Ми не індексуємо основні соціальні стандарти, і вони залишатимуться на рівні грудня 2022 року. У грудні ми передбачаємо підвищення мінімальної зарплати до 6700 грн, і, починаючи з цього року, вона буде на такому рівні.

Курс долара теж?

Курс долара вважається прогнозним. Багато що може змінитися. Але середньорічний курс — 42 гривні за долар — досить об'єктивний, якщо у нас не буде інших шоків.

За якого сценарію курс може перетнути позначку в 50 грн за долар?

Якщо ми відвойовуємо території, то у нас навпаки сценарії позитивні. Негативні — це коли у нас заблоковані порти, ми нічого не можемо експортувати, втрачаємо інфраструктуру і так далі. Якщо ми поступово йдемо до перемоги, не бачу ризиків, що буде суттєва девальвація гривні. Це при тому, що ми маємо забезпечити зовнішні джерела фінансування бюджету. Я хочу, щоб ви зрозуміли — дефіцит у такому обсязі складно профінансувати. Це колосальна праця людей, які до цього залучені.

Чи закладені в бюджет кошти від продажу активів колаборантів, російських бізнесменів, чиновників?

Ми створили фонд ліквідації наслідків збройної агресії. Частково він може бути наповнений за рахунок коштів, що можуть бути заарештовані, вилучені. У наступному році цей фонд також має бути створений.

У ньому вже є кошти?

Немає, закон ще не прийнятий. Треба прописати механізм залучення коштів до бюджету.

Читайте також: Зміни, що чекають на українців з 1 вересня

З приводу програми макрофінансової пітримки МВФ і Євросоюзу. Які у нас стоять задачі, щоб ми ці гроші отримали?

Було рішення Єврокомісії, потім Європарламенту про виділення 5 млрд євро макрофінансової допомоги. Це кошти, на які ми розраховуємо в цьому році. Також ми очікуємо додатково 3 млрд євро від Євросоюзу ще до кінця цього року.

З боку МВФ ми ведемо перемовини про започаткування нової програми. Якщо ми її матимемо, це дозволить нам залучити кошти інших донорів та інвесторів. Їм буде легше комунікувати з нами, тому що вони розуміють, що МВФ уже з нами.

Раніше вони вимагали за ці кошти проведення реформ. Що ми зараз маємо виконувати?

Я не бачу принципових проблем виконати ті заходи, що передбачалися у попередніх програмах. Не та зараз ситуація і обстановка, щоб можна було дискутувати.

Поки про конкретні умови не йдеться. Є питання про те, як сформувати макрорамку для наступної програми. Війна передбачає складне прогнозування. І передбачити, які у нас будуть показники в 2023-2024-2025 роках, — це кропітка робота. У нас постійно змінюється ситуація. Для МВФ принципово мати рамку, до якої ми будемо йти. Якщо ми домовилися, що дефіцит буде, умовно, 20%, то маємо цей дефіцит забезпечити. Наші доходи мають бути співрозмірні, видатки зафіксовані і при цьому забезпечені джерела надходження. Зараз триває дискусія, як це все унормувати. Сподіваюся, знайдемо рішення спільно з партнерами з МВФ.

Окрім повернення акцизу на пальне, ви плануєте ще проштовхувати якісь речі з приводу податкових зборів?

Знаєте, краще нічого не змінювати, щоб потім не проштовхувати. Тому що коли йде зниження податків, всі аплодують. А потім, коли потрібно повертати, складно знайти на це голоси в Раді. Тому в нинішньому стані краще не міняти податкове поле.

Читайте також

Довготривала підтримка, зимове спорядження та "пекельні" ракети. Підсумки зустрічі союзників України на базі "Рамштайн"

Війна та інфраструктура: концепція екоміст для відбудови країни

10-10-10: яку податкову реформу пропонують урядовці та чи проголосують за неї депутати

Банки на окупованих територіях, долар і збір за конвертацію — заступниця глави НБУ про банківську систему в умовах війни

На початок