З першого дня повномасштабного вторгнення РФ "Укрзалізниця" евакуює поранених українських військових, вивозить цивільних з регіонів, де йдуть бої, відправляє біженців за кордон. Голова правління "Укрзалізниці" Олександр Камишін розповів Суспільному про вагони для поранених, логістику евакуації, підвищення тарифів, вагон-штаб, експорт зерна залізницею та потяг Київ-Варшава.
Для багатьох "Укрзалізниця" зараз — це, зокрема, евакуаційні потяги і для цивільних, і для поранених військових. Чи складно вам було налаштувати співробітників на те, що вони будуть працювати у таких складних умовах?
На будь-яку задачу можна подивитися з двох боків: можна розповісти, наскільки вона неймовірно нереальна, а можна сказати, що просто треба піти і зробити.
"Ми пересувалися в різних вагонах — "Мотриса", звичайні спальні вагони, вагони колійників, теплушки".
Якщо говорити про перевезених поранених, наприклад, то певним чином це була нереальна задача, тому що двадцять років тому залізниця порізала останні вагони для перевезення поранених. На першому тижні я побачив, як поранені військові їдуть у непідготовленому потязі з Дніпра до заходу країни. Ми з командою зрозуміли, що нам треба терміново робити потрібні вагони. Перший ми зробили за чотири дні. У такому темпі, вважаю, в мирний час ми б не змогли організувати таку роботу. Але ми зрозуміли, що кожного дня, коли ми не робимо це, десь там їдуть поранені хлопці у звичайних вагонах. Це нас мотивувало. На сьогодні вагонів для поранених достатньо і вони вже більш-менш готові до перевезення.
"Дійсно, у нас є один потяг, Київ-Варшава. На нього є дефіцит квитків і буде".
У якомусь із західних видань я дізналася, що ви пересуваєтеся по країні в такому собі вагоні-штабі.
Іноземні журналісти трішки романтизували цю історію. Ми пересувалися в різних вагонах — "Мотриса"Самохідний залізничний вагон, звичайні спальні вагони, вагони колійників, теплушки. Головна історія про цю війну полягає в тому, що треба постійно змінюватися, підлаштовуватися під нові реалії. Війна в перший день, війна в перші 10 днів, в перші 100 днів і війна в другі 100 днів — це різні війни.
Перші дні ми приймали рішення оперативно. Зараз ми більше займаємося плануванням, впровадженням процедур, протоколів. Для мене головне, щоб компанія і всі працівники були готові до будь-якого подальшого кроку нашого ворога. Ми вже, наприклад, готуємося до зими, ми вже не в літі.
Серед ваших співробітників є ті, хто в ці місяці загинув під час виконання службових обов’язків. Як багато таких людей?
На сьогодні в нас уже 224 людини загинуло, 350 поранених. На жаль, цифра зростає щодня і ми маємо знайти, як з цим жити. Маємо знайти механізм, як підтримати сім’ї тих, хто пішов, як повернути до життя і роботи поранених. Для нас це важлива задача.
У вас на сайті є рубрика "Залізні герої". Можливо, є якась історія, яка вас вразила найбільше?
У нас сотні таких історій. Я пишаюся тим, що залізничники стали дійсно залізними героями. Розкажу одну. Прем’єр-міністр нагородив перших 20 залізничників. Одним з них був електромонтер, який монтував пошкоджений російськими військами кабель під Харковом у Новій Баварії. Прем’єр нагородив його годинником. Проходить дві доби, я з командою заїхав у Харків, тому що там знову обстріляли депо. Команда електромонтерів знову ремонтує кабель. Підходить до мене той самий електромонтер і каже: "Доброго дня, можливо, ви пам’ятаєте, позавчора ви нагороджували нас разом з прем’єр-міністром у Києві? Я знову сьогодні тут". Люди робили подвиг, їх нагороджували, вони поверталися і знову йшли робити свою роботу.
Читайте також: Літо. Табір. Війна. Як у Макарові відновлювали пожежну частину
На сторінці "Укрзалізниці" один з найпопулярніших коментарів: усі ваші новації — це добре, але підвищіть зарплату співробітникам.
Насправді жоден із залізничників сьогодні не піднімає це питання. Як можна відзначити тих, хто йде на такі подвиги? Дійсно, залізничники жодного разу не відмовилися від виконання обов’язків. Неважливо, наскільки це було небезпечно, незважаючи на грошові премії, які ми даємо до нагороди "Залізного героя".
Головне, що ми можемо дати, — увага і оцінка того, що вони роблять і для компанії, і для країни. Я завжди дякую залізничникам за те, що вони роблять, і знаєте, що вони завжди кажуть? "Ми просто робимо те, що ми маємо робити". Цим наразі заражена вся компанія.
Дехто скаржиться на те, що вони у простої. Чи є у вас такі співробітники?
У нас наразі таких менше 12 тисяч на всю велику компанію у 230 тисяч осіб. І чимало таких співробітників залишається на територіях, де ми вже не проводимо перевезення, а вони отримують 2/3 від посадового окладу і перебувають у простої. Ми їх мотивуємо швидше приїхати на територію, де ми можемо їм надати роботу.
Я чимало спілкуюся з працівниками, коли, наприклад, заїжджаю в Краматорськ, Слов'янськ — там, де у нас є вокзали, там, де залишається більше 1000 наших працівників. Вони не хочуть виїжджати. Вони вирішили, що залишаться там. Але для нас важливо, щоб люди поверталися до роботи.
Вам доводилось виявляти зрадників серед співробітників "Укрзалізниці"?
Так, у нас є 4 підтверджених факти. Ми провели внутрішню процедуру скринінгу, мали підозрюваних, передали матеріали до правоохоронних органів, ті підтвердили, що у людей в телефонах була інформація, якою вони ділилися з ворогом. Певна кількість випадків розслідується. На жаль, це прикрість, але я впевнений, такі люди є і серед інших організацій.
Потяг Київ-Варшава. Багатьом довелося ним скористатися після 24 лютого. Є дві скарги. Перша — в соцмережах вам залишають повідомлення, що немає можливості купити квитки, але вони є у спекулянтів. Друга — люди скаржаться на те, що у вагонах тісно і важко їхати, коли евакуюєшся з величезною кількістю багажу.
Мільйон співвітчизників опинився в Польщі і мільйони хочуть туди виїхати хоча б на якийсь час. Ніколи не планувалося, що може бути такий потік охочих переїхати потягом через кордон України з Польщею. Дійсно, у нас є один потяг, Київ-Варшава. На нього є дефіцит квитків і буде.
Щодо самих вагонів. На жаль, цим вагонам 40 років. За 30 років Незалежності України тільки два таких вагони було куплено — минулого року нашою командою. Ще 19 вагонів мають середній вік 42 роки. Я розумію скарги наших пасажирів. Ми будемо раді поновити оновлення вагонів, але поки що будемо їздити тими вагонами, які є.
Читайте також: Перемишль — Київ: як українці повертаються з-за кордону в Україну
Чи може "Укрзалізниця" вплинути на спекулянтів, які викуповують квитки?
Ми знайшли ту доріжку, якою спекулянти бронювали квитки і потім пробували їх перепродавати. Вважаю, ми її перекрили і ця проблема має бути набагато меншою. Але ви знаєте, як жартують люди? "Міняю повний комплект марок, включаючи з кораблем, на квиток Варшава-Київ". На жаль, ближче до першого вересня ці квитки будуть ще більш дефіцитними.
З огляду на підвищений попит "Укрзалізниця" якось працює над тим, щоб наростити міжнародні сполучення?
Ми додали нові рейси. Сьогодні вже є рейс з Києва в Хелм, є нічний рейс з Києва в Перемишль. Ми у декілька разів розширили міжнародну транспортну роботу. Але знову ж таки ми впираємося в те, що у нас нових вагонів, які придатні до такого перевезення, дуже мало.
Зараз взагалі неможливо оновлювати рухомий склад хоча б на ці рейси?
Насправді будь-яке замовлення будь-якого вагону — це не менше, ніж рік. Але навіть під час війни ми отримали 25 нових вагонів. Ми їх потихеньку поставили на рейси всередині країни, тому що ці вагони не можуть виїжджати за кордон. Ми продовжуємо оновлювати рухомий склад.
"Укрзалізниця" несе величезні збитки через війну. Ви їх рахували?
Ми рахуємо звичайно всі збитки. Але головне, що під час війни ми посилили співпрацю з владою. Коли треба було виконати евакуаційну роботу, доставку гуманітарної допомоги, ми всю цю роботу зробили чітко.
Минулого року уряд почав підтримку залізниці інвестиціями в інфраструктуру і оновлення рухомого складу. Це була перша державна фінансова програма. Цього року ми прискорили і збільшили її. На сьогодні в нас є хороша державна підтримка, яка дозволяє нам спокійно дивитися в майбутнє, розуміти, що ми свою операційну роботу будемо правильно фінансувати.
Читайте також: "Я розумію, що я їх бачу востаннє". Як триває евакуація з Донеччини
Ви кажете про державну програму. Це можна назвати дотаціями, так?
Ні, це не дотації. Дивіться, у всьому світі є два механізми, як держава фінансує залізницю. Є державна інвестиція в інфраструктуру, тому що її підтримання — це доволі затратна історія. Друга історія — фінансування пасажирських перевезень. У різних країнах у різному паритеті. Обидві статті витрат держава завжди несе. Минулого року ми вийшли на те, що держава почала інвестувати в інфраструктуру і оновлення рухомого складу. Цього року ми де-факто отримуємо з держбюджету компенсацію за збитки від пасажирських перевезень та еквівалент інвестиції в інфраструктуру, які мають бути зі сторони держави. Розраховуємо, що надалі ці відносини будуть узаконені й ми будемо отримувати такі ж самі кошти.
Скільки отримуєте?
Цього року вже отримали 10 мільярдів гривень і маємо отримати ще 14. Це в річному еквіваленті.
Нещодавно було рішення Мінінфраструктури, що "Укрзалізниця" підвищує тарифи на вантажні перевезення на 70%. Є критика з боку бізнесу, що це занадто. Чи у вас залишається попит на вантажні перевезення, коли тарифи настільки підскочили?
До підвищення наш тариф був у 6-7 разів менший, аніж тариф у сусідніх країнах, починаючи з Молдови, закінчуючи Польщею, Румунією та іншими країнами. Наші вантажовласники, коли почалася повномасштабна війна, поїхали і через Польшу, і через Молдову, і через Румунію, і оцінили, наскільки економічно несправедливим був український тариф. Коли вантажовласники кажуть, що наскрізна логістика коштує їм 120$, то в Україні вони залишають лише 30$ з них. А везуть відстань таку ж саму, як по Європі до портів. Тому невдоволення підйомом тарифів було лише безпосередньо перед підйомом і декілька тижнів після. Після цього всі порахували та зрозуміли, що насправді для вантажовласників це підвищення складе 5-7$ на тонну. Це посильна ноша для вантажовласників, а для залізниці — можливість існувати далі.
Читайте також: Дерусифікація, марафон, закон про медіа і фінансування культури під час війни — інтерв’ю з Ткаченком
Але трохи виглядає так, ніби уряд вирішив скористатися певною безальтернативністю у деяких експортерів, коли є часткова блокада портів, і підвищив на 70% тарифи на вантажні перевезення.
Багато років тому великі енергетичні компанії, уряд почали готувати населення до того, що ми маємо бути звичними до європейських тарифів на комунальні послуги, електроенергію та багато іншого. Логістика теж має наближатися до європейських аналогів. Приведення цін до нормального рівня — абсолютно нормальна історія. Це не скористатись можливістю, це навпаки — дати можливість бути більш конкурентними порівняно з європейськими країнами. Тому що в нас вартість рейок, палива, багатьох інших матеріалів така сама, як і в Європі. Чому тариф має бути в 6 разів меншим? Навіть після підняття він все одно в 3,5 рази менший.
А якість послуг, умови перевезення такі самі, як і в країнах, з якими ви порівнюєте?
Я не буду говорити про пасажирську історію. Якість перевезень, вчасність прибуття потягів у Європі може бути кращою порівняно з Україною. Я кажу про вантажні перевезення. Усі, хто пробували працювати з європейськими логістичними компаніями, повертаються до нас і кажуть: ""Укрзалізниця" була, залишається і буде клієнтоорієнтованою компанією в порівнянні з європейськими компаніями".
Яку частку з того зерна, яке була заблоковане в українських портах, може потенційно взяти на себе "Укрзалізниця"?
Українська зернова логістика будувалася 15 років — з моменту, коли ми експортували мало до моменту, коли стали одним з найбільших світових експортерів зерна. А перебудова відбулася за декілька місяців. На жаль, проблема не в залізниці, навіть не в "Укрзалізниці". Проблема в першу чергу в європейських портах, тому що наше зерно має їхати до них, щоб потім його вантажили на човни і відправляли далі, на звичні ринки — у Китай, північну Африку, на Близький Схід.
Ми свою частину як провозили добре, так і провозимо. "Укрзалізниця" у листопаді минулого року перевезла 4,1 мільйонів тонн зерна. Значить, ми можемо. Ми експортували до відкриття портів близько 2 000 000 тонн зерна на місяць. Тобто, проблема точно не в "Укрзалізниці", і навіть не в європейській залізниці. Проблема в європейських портах. Ми будемо раді перевезти все, що аграрії зберуть.
