Війна у космосі. Які технології використовує Росія і чим їй відповідає Україна

Війна у космосі. Які технології використовує Росія і чим їй відповідає Україна

Війна у космосі. Які технології використовує Росія і чим їй відповідає Україна
Супутник фінської компанії ICEYE. Доступ до бази даних знімків сузір'я супутників компанії ICEYE Фонд Притули придбав на рік. Фото: Iceye

Фонд Сергія Притули придбав для ЗСУ супутник компанії ICEYE. Він має допомогти бачити війська РФ і вдень, і вночі. Росія для війни використовує Міжнародну космічну станцію та планує використовувати нещодавно запущений іранський супутник "Хайям". Суспільне розповідає про космічні технології обох країн та про те, чим західні партнери допомагають Україні.

Російська зброя у космосі

Супутники дозволяють побачити військові цілі, пересування військ, укріплення. Частина з них працює як фотоапарати з надпотужним зумом та може робити детальні фотографії місцевості. Такі супутники називають оптичними. Чим їх більше, тим більше фото, а отже — більше інформації.

Радарні апарати не фотографують, а сканують територію радіохвилями. Вони можуть бачити і вдень, і вночі. Цим супутникам не заважає хмарність, дощ, сніг чи дим.

На початку серпня з космодрому Байконур, що в Казахстані, Росія вивела на орбіту іранський супутник "Хайям". Начебто, через нього РФ може отримувати дані з території України. Перші 2-3 місяці "Хайям" буде працювати в режимі випробувань. У цей час, за словами колишнього радника голови Державного космічного агентства України Андрія Колесника, Росія може легально і без погодження з Іраном використовувати супутник.

"Російська Федерація може знімати з цього супутника все, що завгодно, в тому числі і територію України для військових цілей. Хоча й роздільна здатність цього супутника не дуже військова (нечітке зображення, — ред.)", — пояснює Колесник.

Війна у космосі. Які технології використовує Росія і чим їй відповідає Україна
Супутниковий знімок розбомбленої авіабази РФ в Новофедорівці, АР Крим, Україна, 10 серпня 2022, фото: Maxar

Він вважає, що цей супутник суттєво не вплине на інформування військ РФ, а лише дозволить частіше розглядати територію України.

Також Росія почала використовувати й інший тип космічних апаратів — супутник-інспектор "Космос-2558". За даними журналістів The War Zone, російський сателіт може опинитися близько від американського супутника-шпигуна "USA-326". Функція інспектора — зібрати інформацію про ворожий апарат: його комплектацію, оснащення та характеристики.

Окрім систем збору даних, Росія має ракету, яка може збити супутник. Її випробовували у листопаді минулого року на радянському сателіті "Космос-1408".

Тоді сміття, яке з'явилося внаслідок удару, ледь не пошкодило МКС, говорить Колесник: "Космонавти були оперативно переміщенні у свої космічні кораблі для того, щоб терміново полишити МКС і спуститися на Землю. Це було фактично, як кадри із фільму "Гравітація"".

Читайте також: Від "Чорнобилем тут і не пахне" до "Україна шантажує РФ і ЄС". Еволюція маніпуляцій Росії про обстріли ЗАЕС

Пропаганда в космосі

Росія використовує космос не лише у військових, а й у пропагандистських цілях. Так, після початку повномасштабної війни в Україні чи не на кожну ракету-носій наноситься літера "Z" — символ вторгнення. На початку червня росіяни взагалі відправили до Міжнародної космічної станції ракету під назвою "Донбас" з пропагандистськими написами та прапорами квазіреспублік "Л/ДНР". Через кілька днів російські космонавти розгорнули їх на МКС.

"Росія знаходиться на Міжнародній космічній станції і проти неї не робляться різкі кроки щодо її прибирання звідти. Це пов'язане з технічним аспектом", каже Ярослав Пустовий, український космонавт, який був дублером Леоніда Каденюка, а нині — один із керівників приватної канадської космічної компанії "Maritime Launch Services".

Війна у космосі. Які технології використовує Росія і чим їй відповідає Україна
Міжнародна космічна станція. NASA

"Станція побудована інтегрально, там американські і російський сегменти. Роз'єднати її неможливо без того, щоб втратити функціонал", — пояснює він.

Це ж стосується і екіпажів апаратів, які летять до МКС, — найчастіше це міжнародні команди.

Частина російських космонавтів — колишні військові пілоти. "Якщо зараз нічого не зробити, цілком імовірно, що в майбутньому командиром станції буде призначено одного з "героїв", які "перемогли", наприклад, пологовий будинок в Маріуполі", — говорить Пустовий.

Читайте також: "Пропонували купити все — гелікоптери, "Гради", РПГ" — юристка фонду "Повернись живим"

Західна допомога Україні

За години до початку повномасштабного вторгнення Росія здійснила кібератаку на супутникову мережу, що керується компанією Viasat. Кібератака спричинила перебої у зв’язку та збої в роботі кількох українських державних органів і підприємств, заявили у Раді ЄС. Ці ж супутники забезпечували й військовий зв'язок української армії. Тепер ЗСУ використовує Starlink. Вони надійшли в Україну вже 28 лютого, першу партію надали безкоштовно.

Система Starlink складається з трьох компонентів: супутника, наземної станції та користувацького термінала, який схожий на домашню супутникову тарілку.

Супутник працює як посередник: передає сигнал від наземної станції до користувача з терміналом і навпаки. Відстань між станцією і користувачем може бути до тисячі кілометрів.

Війна у космосі. Які технології використовує Росія і чим їй відповідає Україна
SpaceX Falcon 9 із супутниками Starlink пробивається крізь хмари, 10 липня 2022 року, фото: SpaceX

Нова система зв’язку виявилася надійнішою, зокрема і завдяки його захищеній системі, говорить Колесник: "Наші війська своєчасно отримують команди. Йде взаємодія не тільки між піхотою, а й між артилерією. Є випадки вдалої взаємодії, коли завдяки системі Starlink швидко передавали інформацію від операторів дронів до наших артилерійських з'єднань".

Український письменник Дорж Бату (справжне ім'я Андрій Васильєв) нині співпрацює зі структурою, яка відстежує запуски військових ракет. Роблять це завдяки інфрачервоній системі, що вловлює тепловий слід ракети. Ця система базується в космосі. Бату каже, що так зафіксували виліт російської "Точки-У", яка вразила Краматорський вокзал. Росія ж запевняла, що цього типу ракет у неї немає на озброєнні.

"Система ​​SBIRS бачить, хто саме та звідки завдає ракетного удару. Ми бачимо, з якого носія полетіла ракета, можемо приблизно визначити її тип. Але не можемо вгадати, куди саме поцілить ракета, оскільки вона керована", — розповідає Дорж Бату.

Читайте також: ICEYE. Чи допоможе Україні фінський супутник, який придбав Притула

Українські супутники

Міністр оборони Олексій Резніков каже, що Україна отримує супутникові знімки від партнерів. Переважно це фото із оптичних супутників, які мають гарну якість, проте не можуть знімати вночі, коли хмарно, чи є інші перешкоди, а самі відомості приходять із затримкою. Нині цю ситуацію має поліпшити супутник ICEYE, який придбав благодійний фонд Сергія Притули. Окрім супутника, фонд також придбав і доступ до бази даних сузір’я супутників компанії на понад рік. Це означає, що Україна отримає більше фотографій.

Супутник ICEYE працює за технологією SAR, це — радарний тип супутника. Він не фотографує, а відправляє сигнал на поверхню Землі і ніби її "підсвічує" власними радіохвилями. Тому він може бачити вночі, через хмари, дощ, туман, задимленість. І навіть маскування стає неефективним, кажуть у фонді Притули.

"Військові на низькому старті, чекають, коли все це почне приходити. У нас буде достатня кількість знімків, щоб відстежувати все, що відбувається по інший бік барикад", — говорить Сергій Притула.

Нині триває передача супутника Україні. Планується, що українських фахівців залучать до розшифрування даних, розповів Суспільному голова державного космічного агентства України Володимир Тафтай.

Війна у космосі. Які технології використовує Росія і чим їй відповідає Україна
Ракета-носій із супутником Січ-2-30 на старті. Фото: Facebook / Володимир Тафтай

Україна має й свій супутник — "Січ 2-30". Нині він єдиний український супутник на орбіті. Його запустили за місяць до повномасштабного вторгнення. Він мав працювати першочергово для потреб сільського господарства, виявлення пожеж та вивчення берегової лінії. Супутник також мав допомагати і оборонній сфері. Обладнання не дозволяло чітко бачити військову техніку, проте могло розрізняти її скупчення. Після запуску з "Січ 2-30" не було стійкого зв'язку, а нині у Держкосмосі заявили, що він працює в обмеженому режимі і не може передавати фото.

Читайте також

Суперантибіотик, рідкий скальпель та "Кровоспaс": 5 наукових проривів незалежної України

"Немає чарівної західної палички, щоб зупинити Росію" — інтерв’ю з Енн Епплбаум

"Допомога комусь найперше допоможе вам" — науковці-волонтери, що працюють з дітьми-переселенцями

Як західні партнери перевіряють, де використовується передана Україні зброя

Головні історії тижня в одному листі

Підписатися на розсилку Суспільного
Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди