Перший рік президентства Зеленського. Очікування та реальність

Перший рік президентства Зеленського. Очікування та реальність

Перший рік президентства Зеленського. Очікування та реальність Офіс президента

21 квітня 2019 року відбувся другий тур президентських виборів. 30 квітня Центральна виборча комісія оголосила, що шоумен Володимир Зеленський набрав рекордні 73,22% голосів виборців і обраний шостим президентом України.

Як минув рік президентства Зеленського та чи виправдав він очікування своїх виборців, розбиралося Суспільне.

Чого очікували українці

За кілька днів до другого туру президентських виборів Київський міжнародний інститут соціології оприлюднив результати опитування з очікуваннями українців від нового глави держави у перші 100 днів його діяльності.

Основні запити були наступними:

  • Знизити тарифи на комунальні послуги – 39,1%;
  • Подати до парламенту законопроєкти про зняття недоторканості з депутатів, суддів, президента  – 35,5%;
  • Розпочати/пришвидшити розслідування найбільш резонансних корупційних злочинів – 32,4%;
  • Розпочати переговори з Росією – 23,3%;
  • Знизити зарплату топ-чиновникам – 18,4%;
  • Розпочати переговори з ЄС та США щодо Донбасу і Криму – 16,4%;
  • Пришвидшити розслідування злочинів проти Майдану – 9,4%;
  • Ініціювати зміну системи парламентських виборів – скасування мажоритарних виборів і перехід до пропорційної системи з відкритими списками – 8%;
  • Виставити на продаж приміщення, автівки та інші активи Державного управління справами, яке займається забезпеченням президента (змінити будівлю АП) – 5,5%;
  • Ініціювати перезапуск антикорупційних органів (НАБУ, САП) – 5,2%;
  • Арештувати російські активи в Україні  – 4,6%;
  • Внести до парламенту законопроєкт про референдуми в Україні – 4,2%;
  • Розпочати переговорити про вступ до ЄС – 3,3%.
  • Розпочати переговорити про вступ до НАТО - 2,8%.
  • Арештувати Віктора Медведчука - 1,6%

За рік після виборів варто констатувати, що виконати запити Зеленський зміг далеко не всі. Далі - по пунктах.

Зниження тарифів на комунальні послуги

2 грудня 2019 року президент Володимир Зеленський повідомив, що знайдено рішення, яке дозволить знизити тарифи на опалення майже вдвічі, але наступної зими.

Зокрема, зазначив, що уряд ухвалив програму "Гарантована ціна на газ", завдяки якій ціна зменшиться на 7%.

"Працюємо над тим, щоби зниження було ще більшим", - сказав Зеленський.

Як пояснювали у Нафтогазі, з 1 січня 2020 року для споживачів ввели дві ціни на гвз - квартальна та щомісячна. Крім того, у січні 2020 року чинний на той час премєр-міністр Олексій Гончарук стверджував, що 131 підприємство теплокомуненерго здійснило перерахунок та знизило платіжки за тепло і гарячу воду до 30%, що стало можливим через зниження ринкових цін на газ. За його словами, ціна зменшилась на 300-400 гривень. Тим часом, громадяни палили платіжки, а конфлікт між народом та владою увійшов у "заморожену" стадію із завершенням опалювального сезону

Законопроєкти про зняття недоторканості

Одним із перших рішень, які ухвалила нова Верховна Рада з правлячою більшістю, був закон про обмеження депутатської недоторканності. Він набув чинності 1 січня.

Разом з тим, нардепи ухвалили ще один закон (ініціаторами виступили депутати "Слуги народу), який забороняє "доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, вчиненого народним депутатом, іншим органам досудового розслідування, крім НАБУ та центрального апарату ДБР відповідно до їх підслідності".

Усі рішення щодо відкриття справи, розслідування злочинів та притягнення депутатів до кримінальної відповідальності мають погоджуватися виключно з генпрокурором.

Керівники НАБУ і САП, а також представники Євросоюзу, закликали Зеленського не підписувати цей закон.

Перший рік президентства Зеленського. Очікування та реальністьОфіс президента

Вони наголошували, що окремі ухвалені норми можуть призвести до виникнення процесуальних проблем ще на початку розслідування та дозволити їхнім учасникам уникнути відповідальності.

Проте наприкінці грудня 2019 року президент його підписав.

Також парламент ухвалив закон про імпічмент, який ініціював Зеленський. Між першим і другим читанням пройшло кілька годин. Документ передбачає створення спеціальної тимчасової слідчої комісії, яка розслідуватиме факт і обставини державної зради або іншого злочину, вчинених президентом. 

Питання зняття суддівської недоторканнності не розглядалося.

Розслідування резонансних корупційних злочинів

Одним із гасел під час передвиборчої кампанії діючого президента Володимира Зеленського було "Весна прийде - саджати будемо", де він обіцяв арешти топ-чиновників, причетних до корупційних та інших незаконних справ.

Але за рік президентства жодної "гучної посадки" не сталося.

Місяць тому заступник керівника фракції “Слуга народу” Олександр Корнієнко визнав, що минулої весни нова влада не могла здійснити обіцяні “посадки”, але тепер планує виправити ситуацію. Він стверджував, що планується серйозна розмова з керівниками правоохоронних органів, зокрема, з діючим на той час генпрокурором Русланом Рябошапкою щодо того, чому “велика системна реформа заважає висувати конкретні підозри”.

Утім, 17 березня Рябошапку замінили на Ірину Венедіктову, яку запропонував Зеленський.

Перший рік президентства Зеленського. Очікування та реальністьУНІАН

Результатів розслідування поки що немає. У тому числі і щодо гучної справи часів Петра Порошенка, відносно ексзаступника секретаря РНБО Олега Гладковського, якого підозрюють у зловживанні службовим становищем і про яку неодноразово згадував Зеленський під час передвиборчої кампанії.

Натомість в оточенні самого Зеленського спалахнув не менш гучний корупційний скандал. Нардеп від "Слуги народу" Гео Лерос оприлюднив відеозаписи, на яких чоловік, схожий на брата глави ОПУ Андрія Єрмака, проводить переговори про працевлаштування неназваних осіб на певні посади в органах влади.

30 березня ДБР, яке на той час очолювала Венедіктова, відкрило провадження за фактом оприлюднення відео. Пізніше і САП відкрила кримінальне провадження за фактом можливої корупції під час призначення людей в державні органи влади.

Зеленський офіційно цей скандал ще й досі не прокоментував.

Переговори щодо Донбасу та Криму з Росією, ЄС та США

Зеленський і Путін мінімум п'ять разів спілкувалися телефоном та одного разу зустрічалися віч-на-віч. Це сталося 9 грудня 2019 року під час переговорів у Парижі, де зустрічалися лідери "нормандської четвірки" президенти Франції, України, Росії.

Тоді сторони домовилися про повне припинення вогню на Донбасі до кінця 2019 року, розведення сил і засобів на трьох додаткових ділянках до березня 2020 року та звільнення утримуваних осіб.

Після цього Путін заявив, що "відчуває потепління з ситуацією на Донбасі", проте відчутних змін це не принесло.

Перший рік президентства Зеленського. Очікування та реальністьОфіс президента

Підконтрольні Росії бойовики майже щодня обстрілюють позиції Операції об'єданих сил, у результаті чого українські військові зазнають поранень або гинуть.

Відведення сил не відбулося, оскільки сторони ще ведуть перемовини, якими саме мають бути ділянки розведення. В Офісі президента обговорюють створення Консультативної раду у Мінській групі, однак, на вимогу Росії, до її складу зібралися включити представників бойовиків ОРДЛО, що стало причиною скандалу в Україні.

Разом з тим у звільненні утримуваних осіб є прогрес.

Так, 16 квітня на Донбасі відбувся черговий обмін утримуваними особами, додому повернулися 20 українських громадян, яких утримували бойовики на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей.

Перед цим обмін між Україною та окупантами відбувся 29 грудня 2019 року. Тоді Україна змогла звільнити 76 своїх громадян, які перебували в полоні.

У вересні, у результаті обміну з Росією, в Україну повернулися політв'язні. Серед них і режисер Олег Сенцов.

Перший рік президентства Зеленського. Очікування та реальністьОфіс президента

Під час першого року президентства Зеленський зустрічався з лідерами країн ЄС, які запевняли його у підтримці щодо позиції по Криму та Донбасу.

Крім того восени 2019 року у Нью-Йорку, на полях 4-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, Зеленський провів переговори з Трампом.

Перший рік президентства Зеленського. Очікування та реальністьОфіс президента

Серед іншого він закликав його приєднатися до переговорів у "нормандському форматі" та допомогти закінчити війну та повернути анексований півострів. Президент США цю ідею не відкидав.

Зниження зарплат топ-чиновників

У січні на сайті Кабміну оприлюднили дані про зарплати урядовців за грудень.

Згідно з даними, одна з найбільших зарплат з надбавками та преміями була у діючого на той час міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофія Милованова, який у грудні отримав 222 592 гривень.

Екс-міністр розвитку громад та територій Альона Бабак отримала 212 600 грн.

Міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель отримав 162 тисячі гривень, а міністр внутрішніх справ Арсен Аваков - понад 100 тисяч гривень.

Це викликало скандал та обурення українців.

Після цього президент Зеленський поставив вимогу діючому на той час прем'єру Гончаруку представити Офісу президента нову концепцію заробітних плат чиновників. Згодом прем'єр озвучив концепцію зарплат керівників міністерств, згідно з якою їхній розмір становитиме від трьох до п’яти середніх заробітних плат в Україні. При цьому розмір премії становитиме не більше одного окладу та відповідно до оцінки діяльності за результатами кварталу.

У свою чергу міністр економіки пообіцяв зростання середньої зарплати в Україні на 2 тисячі гривень щороку.

Самі ж міністри були невдоволені обуренням українців, зазначаючи, що з тих сум ще оплачували податки і на руки отримували значно менше. Зокрема, міністр юстиції Денис Малюська заявив, що через опубліковану у ЗМІ інформацію про його зарплату у 226 тисяч гривень йому довелося пояснювати дружині, "де ж гроші".

Уже під час карантину Зеленський пообіцяв, що зарплати топ-чиновників знову уріжуть.

Розслідування злочинів проти Майдану

Зеленський запевняв родичів Небесної Сотні, що розслідування "справ Майдану" триває, а винні у злочинах будуть покарані.

Перший рік президентства Зеленського. Очікування та реальністьОфіс президента

3 грудня 2019 року Верховна Рада ухвалила закон про перезавантаження ДБР. Зокрема передбачається закон про зміни в роботі Державного бюро розслідувань, які розблоковують розслідування справ Майдану.

20 лютого діюча на той час в.о. голови ДБР Ірина Венедіктова заявила, що Державне бюро розслідувань ініціювало законодавчі зміни, які дозволять притягнути до відповідальності всіх причетних до подій, які відбувалися на Майдані у 2013-2014 роках.

Вона зустрілася з представниками ГО "Родина Героїв Небесної Сотні" та ГО "Нескорений Майдан – 18.02" і пообіцяла щомісяця звітувати про перебіг розслідування "справ Майдану". Слідчі Державного бюро розслідувань разом з прокурорами Офісу генерального прокурора провели три слідчі експерименти в межах розслідування справ Майдану.

Разом з тим 10 квітня слідчі провели обшук у квартирі активної учасниці Майдану й екснардепки Тетяни Чорновол, яку підозрюють у вбивстві під час пожежі працівника офісу Партії регіонів.

За версією слідства, під час подій на Майдані Чорновол разом з невстановленими особами навмисно підпалили офіс, знаючи, що там перебувають люди.

Перший рік президентства Зеленського. Очікування та реальністьНікіта Галка, Суспільне

У свою чергу, Чорновол не заперечує, що підпалила офіс політсили, однак вона наголошує, що працівник ПР зайшов у будівлю, коли там вже не було активістів Майдану. При цьому вона заявила, що це розслідування — переслідування всього Майдану "у її особі".

Чорновол відмовилася давати свідчення на допиті в Державному бюро розслідувань. На захист ексдепутатки та активістки виступив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Він назвав те, що відбувається "неадекватним та ганебним". 16 квітня Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід екснардепці Тетяні Чорновол у вигляді домашнього арешту до 8 червня включно.

Зміна виборчої системи і скасування мажоритарки

Однією з останніх законодавчих ініціатив, які ухвалила Верховна Рада 8 скликання, був Виборчий кодекс, який передбачає відкриті списки. Перед другим читанням до нього внесли понад 4,5 тисячі поправок.

Проте Зеленський відмовився його підписувати, поки у документ не внесуть його пропозиції. Всього їх було 17.

Зокрема, у нього були зауваження до положень щодо визначення системи проведення виборів народних депутатів, міських голів міст із кількістю виборців 90 тисяч і більше, а також безпідставності втрати громадянином статусу суб’єкта виборчого процесу у зв’язку зі скасуванням його реєстрації як кандидата.

Поправки стосувалися також часу, який має прожити кандидат у президенти на території України. Зеленський звернув увагу, що вимоги мають бути однаковими і для кандидатів у президенти, і для охочих стати народними депутатами.

19 грудня 2019 року Верховна Рада повторно ухвалила новий Виборчий кодекс, але з пропозиціями президента. Мажоритарку було перенесено на місцевий рівень.

Продаж майна та переїзд із АП

Перед другим туром виборів Зеленський заявляв, що у разі обрання його президентом перенесе Адміністрацію глави держави у місце, "де немає заторів". Крім того він обіцяв відмовитися від кортежів та продати два президентські борти.

Після обрання Зеленського президентом, Адміністрацію президента перейменували на Офіс, завдяки чому посаду голови у ньому обійняв Андрій Богдан, який підпадає під закон про люстрацію. У липні у Зеленського навіть представили концепцію майбутнього переїзду. Планувалося перенести Офіс президента до Українського дому.

Зокрема, там хотіли зробити "сучасний, європейський офіс" з фонтаном, хабом і видом на Європейську площу. На місці ж старої Адміністрації президента планували зробити музей. Проте через кілька місяців у Зеленського відмовилися від цього задуму, оскільки його реалізацію складно організувати.

Щодо продажу літаків, то і від цієї ідеї йому довелось відмовитися. За словами Зеленського, він не може цього собі дозволити, бо ледь не щодня має термінові вильоти, для яких ці борти необхідні.

Перезапуск НАБУ і САП

Після виборів у Зеленського заявляли, що якщо Національне антикорупційне бюро та спеціалізована антикорупційна прокуратура швидко не продемонструють результат, на них чекає перезавантаження.

У лютому у Раді зареєстрували постанову про звільнення директора НАБУ Артема Ситника. Посли країн "Великої сімки" закликали українську владу дотримуватися чинного законодавства і не застосовувати його вибірково при обранні та звільненні керівництва антикорупційних органів. Також до Зеленського звернулися зі заявою депутати Єврокомісії, у якій висловили стурбованість спробами підірвати незалежність НАБУ та звільнити його директора.

У Єврокомісії нагадали, що гарантія незалежності НАБУ була однією з головних умов лібералізації візового режиму між ЄС і Україною .

Сам Ситник заявив, що нардепи вже не вперше намагаються прибрати незручних їм людей із посад, проте висловив сподівання, що в Україні домінуватиме закон.

Його планували звільнити 4 березня на позачерговій сесії Верховної Ради, проте поки відклали це рішення. На позачергове засідання ВР 22 квітня, ймовірно, буде винесено питання про заборону обіймати посади очільників правоохоронних органів людям, яких корупціонерами визнав суд. Усе це відбувається на тлі судового процесу щодо незадекларованого відпочинку Ситника на Рівненщині. Суд першої інстанції визнав директора винним, і апеляцію Ситник теж програв.

Арешт російських активів в Україні

У січні 2019 року Верховний суд дозволив арештувати акції російських банків для стягнення компенсації за анексію Криму і "націоналізовані активи". Проте, ця справа розглядалася українськими судами ще до президентства Зеленського.

За даними суду, в липні 2018 року 18 юридичних осіб та одна фізична особа попросили Апеляційний суд Києва визнати і дозволити виконання рішення Арбітражного суду в Гаазі (Нідерланди) від 2 травня 2018 року у справі щодо стягнення з РФ компенсації за активи в окупованому Криму.

Заявник просив накласти арешт на майно боржника, яке є в Україні - на іменні акції "Сбербанку", "Промінвестбанку" і "ВТБ банку".

Законопроєкт про референдум в Україні

Під час президентської кампанії Зеленський обіцяв, що ледь не кожне суспільно важливе рішення буде ухвалюватися на референдумі. Одним із питань ,які мали розглядатися на референдумі, було питання продажу іноземцям сільгоспземель. У підсумку закон про "Ринок землі" ухвалили без референдуму, передбачивши в ньому мораторій на продаж землі іноземцям до його проведення.

4 березня Верховна Рада винесла на громадське обговорення проект Закону України "Про всеукраїнський референдум", яке мало тривати до 18 березня. Текст документу містить 156 сторінок.

Повідомлялося, що законопроєктом визначено основні засади всеукраїнського референдуму. Зокрема, закон регулюватиме ініціювання, підготовку та проведення референдуму, а також підрахунок результатів та їх оприлюднення.

Проте досі Рада його так і не розглянула. Як пояснював представник Слуги народу Олександр Корнієнко, цьому "заважає надзвичайна ситуація з коронавірусом".

Переговори про вступ до ЄС і НАТО

Під час свого першого закордонного візиту у Брюссель у ролі президента Зеленський заявив про те, що прагнутиме привести Україну до членства в ЄС і НАТО.

Перший рік президентства Зеленського. Очікування та реальністьОфіс президента

Стратегічний курс України на досягнення повноцінного членства в ЄС і НАТО, як це закріплено в Конституції України, залишається незмінним", - зазначив Зеленський.

При цьому він стверджував, що питання членства залежить не тільки від України, але пообіцяв робити все, щоб пришвидшити процес.

У червні 2019 року Верховна Рада ухвалила закон про воєнні стандарти НАТО, який має допомогти Україні впровадити політику НАТО у сфері військової стандартизації ЗСУ.

Ексміністр оборони Андрій Загорднюк заявляв, що повний перехід Збройних сил України на стандарти НАТО можлививй за кілька років. Проте вже у березні новопризначений міністр оборони Андрій Таран заявив, що мета адаптації ЗСУ до стандартів НАТО "амбіційна, але поки що недосяжна".

Арештувати Віктора Медведчука

27 червня 2019 року представники "Нацкорпусу" влаштували акцію під Адміністрацією президента Зеленського з вимогою арештувати кума Путіна й одного з лідерів ОПЗЖ Віктора Медведчука.

Це сталося після зустрічі Медведчука з ватажками бойовиків ОРДЛО, з якими він нібито домовлявся про обмін утримуваними особами.

Зеленський у свою чергу лише дорікнув Медведчуку, що він згадав про полонених напередодні парламентських виборів, які мали відбутися 21 липня.

У вересні на сайті президента з'явилась петиція про позбавлення Медведчука статусу "заслужений юрист України". ЇЇ підписали понад 30 тисяч українців, із необхідних 25 тисяч. Зеленський відповів, що не може цього зробити, бо не має для цього повноважень.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди