24 липня росіяни вдарили двома протикорабельними ракетами «Онікс» по приватному полігону в Бучанському районі на Київщині. В цей час на полігоні відбувався захід, на якому демонстрували нові розробки у сфері протиповітряної оборони — системи РЕБ, РЕР, дрони-перехоплювачі та інше. Внаслідок удару загинули щонайменше 10 людей, ще близько 100 отримали поранення. Кореспонденти Суспільного побували на місці обстрілу — деталі в нашому репортажі.
«Критично захищено»
На вулиці в селі на захід від Києва лежать пять тіл. Їх накрили брезентом, але поки не забирають. Два фургони з табличками «Морг» проїжджають повз. Вони прямують у бік приватного полігону, який межує з вулицею. Там зранку 24 липня проходила демонстація озброєнь під назвою «Критично захищено».
Її організатор — Асоціація виробників безпілотних систем та супутніх технологій «АРМАДА» позиціонувала її як «практичний демонстраційний захід» комплексних рішень для захисту критичної інфраструктури від сучасних повітряних загроз. Запрошення на захід, який розпочався о 10 годині ранку, організатори розсилали ще за чотири дні до нього. В асоціації запевнили Суспільне, що даних про захід у публічному доступі не було. Згодом «АРМАДА» зазначила також, що запрошення на подію розповсюджувалось адресно у закритих каналах, а точне місце проведення повідомляли окремо підтвердженим учасникам після реєстрації.
Підходи до полігону перекрито правоохоронцями. Поки на місці «прильотів» працюють рятувальники й слідчі Національної поліції та СБУ, мешканці розташованих поряд із полігоном будинків чекають, коли зможуть оглянути своє зруйноване житло.
Мешканка села Олена розповідає Суспільному, що о 10:30 ранку вона снідала на першому поверсі свого будинку, коли почула страшний вибух.
«Я встала на кухні й чую, як у мене сипляться вікна», — розповідає Олена.
Вона одразу подзвонила чоловікові, який зранку поїхав на роботу до Києва.
«Чоловік мені каже: "Швидко біжи в погріб, ховайся. Я побігла — і тут другий вибух і гаряча така хвиля як гахне у двері до погребу. Тоді я зрозуміла, що це майже поряд десь", — каже Олена.
Протягом якогось часу вона не залишала погріб, боячись іще одного «прильоту». Згодом почула на вулиці крики сусідів, піднялась на другий поверх дому й побачила, як палають будинки трохи далі по вулиці — і густий чорний дим.
Жінка показує на триповерхівку, у вікнах якої вибито шибки, а також на бетонну огорожу, де видно невеликі, але численні отвори від влучань.
Олена стверджує, що ні вона, ні чоловік, який після вибухів швидко приїхав до Капітанівки, не знали, що зранку на полігоні проходить демонстрація озброєнь. Вони лише після «прильотів» прочитали про це в інтернеті.
До Олени підходить сусідка й переказує останні новини: «Наташа Ч. у важкому стані, щойно відправили її до лікарні». Чи є серед селян загиблі від обстрілів, жінки не знають.
Державна служба з надзвичайних ситуацій попередньо повідомила про 10 загиблих та понад 100 поранених. Скільки з жертв — учасники події, а скільки — місцеві жителі, там не вточнили.
«Носіть із собою турнікети»
Подружжю Тетяни та Нікіти повезло менше: їхній двоповерховий будинок був поруч із вʼїздом на полігон. Тепер від нього майже нічого не лишилось.
«Я зранку — на роботу, чоловік на службі. Це нас і врятувало», — каже Тетяна
«Зато нічого не осталось. Ніякого імущества. От у чому одіті, в тому остались», — обурюється Нікіта, чоловік середніх років із сивою бородою в зеленій футболці та армійському камуфляжі.
Те, що організатори події вирішили провести її на полігоні поряд із житловими будинками, дуже обурює чоловіка. «Не можна такі речі робити. П'ятий рік війни, бл*дь, ніх*я не учить», — майже кричить Нікіта.
Він згадує, що 6 липня росіяни влучили по складах держконцерну «Укроборонпром» у Вишневому, які також розташовувались поряд із житловою забудовою. «Хочете робити виставку дронів? Зробіть її в Польщі, бл*дь. Все! Ніхто вас там не троне», — продовжує обурюватись військовий.
Тетяна намагається заспокоїти чоловіка: «Нічого, живі — і слава Богу. Он журналісти напишуть про нас, "банку" відкриємо. Може, люди допоможуть. Подамось на відшкодування. Якось воно буде».
Тимчасом поліцейські знімають оточення й пускають мешканців пройти вулицею до своїх будинків.
Трохи далі по вулиці поліцейські психологи спілкуються з жінкою та її донькою, які досі перебувають у стані шоку. До них підходить сусідка з собакою на руках.
«Трохи вуса в нього обгоріли, але дістали його», — каже жінка
«Ой, ми так раді, що ви знайшлися», — відповідають їй мати з донькою.
Вже на виїзді з села наздоганяємо двох чоловіків військової статури в чорних футболках із принтом дронів-перехоплювачів. Питаємо в них, чи вони теж були на події.
«Так. Приїхали вже після вибухів. "Мотали" людей турнікетами. 70% загиблих — "витекли" через те, що тунікетів не було. В нас було сім, ми всіх їх наклали людям», — розповідає один із чоловіків.
«Але організатору я *бало б набив», — додає другий.
