Тимофій Милованов: "Середня зарплатня зростатиме на 2000 гривень на рік"

Тимофій Милованов: "Середня зарплатня зростатиме на 2000 гривень на рік"

Тимофій Милованов: "Середня зарплатня зростатиме на 2000 гривень на рік" Київська школа економіки

У січні міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофій Милованов неодноразово з'являвся у новинах. 14 січня він презентував новий закон про працю, який викликав багато суперечок та протести профспілок. Також він став одним із міністрів уряду, які отримали найвищу зарплату за грудень — понад 222 тисячі гривень.

Про оцінку роботи власного міністерства, про те, як перед другим читанням змінився законопроєкт про ринок землі, як зміняться зарплати українців та коли ухвалять новий закон про працю Милованов розповів в ефірі Українського радіо.

Про безробіття та проєкт "інвестиційні няні"

Президент планує заслухати звіт Кабінету міністрів 14 лютого і дати повну оцінку роботі уряду. Яку оцінку за 5-бальною шкалою ви дали б собі?

6, а краще 10. Ми суперефективні, ми все виконали, і всі мають про це знати. У нас було 18 доручень в указах президента до 1 лютого. Ми всі виконали. Нам 4 лютого на нараді зауважили про те, що ми недостатньо добре працюємо з детінізацією ринку праці. Дійсно, ми маємо зробити більше. У цьому році ми вже почали перевірки. Ми фокусуємося на чотирьох головних галузях, де найбільший відсоток нелегальних людей. А отже, незахищених. Тому у тих галузях, де у нас багато людей працюють і вони є незахищеними, оскільки вони не оформлюються взагалі ніяк, це має припинитися. Назавжди. Ми маємо гарантувати, що людина є захищеною. І це, до речі, в інтересах роботодавця також.

Щодо оцінки вашої роботи, чимало експертів наводять такі приклади, як збільшення безробіття, занепад промисловості та борги по зарплатах.

Безробіття зменшується. Неформальна зайнятість зменшується. Потрібно порівнювати рік до року. Щороку відбувається зростання, з листопада до грудня, офіційно зареєстрованих безробітних. По-перше, це не всі безробітні. По-друге, це сезонний фактор. Чому відбувається зростання? Тому що закінчуються контракти у сільському господарстві, і це головний, хоча й не єдиний чинник. І люди йдуть та реєструються офіційно, щоб отримувати гроші з Фонду безробіття. Тому це нормальний процес. Щоб подивитися, що відбувається насправді, потрібно порівнювати грудень цього року до грудня попередньо. І там ми бачимо, що насправді кількість безробітних зменшується.

У промисловості є річне падіння на 1,8%. Є значне падіння у грудні на 7,7%, порівняно з листопадом. Але тут правильно порівнювати зі світовими трендами. Весь світ падає, крім Китаю.

Коли запропонований президентом проєкт "Інвестиційні няні" запрацює на повну?

Проєкт "Інвестиційні няні" включає у себе дві речі: менеджер, який працює, і закон, який дозволяє уряду напряму підписувати угоду з інвестором. До речі, інвестор може бути й український, і це важливо. Ми для своїх маємо давати такі самі або кращі умови, ніж для глобальних інвесторів. Тобто і глобальні, і наші інвестори мають однакові умови в "інвестиційній няні". Вони можуть і будуть приносити свій конкретний проєкт, і далі ми з ними ухвалюємо як уряд конкретні умови, які для них потрібні. Але "Інвестиційна няня" — це тільки частина. Я б рекомендував зробити таку саму інвестиційну програму і для промисловості.

Про зарплати

Як плануєте розв’язувати проблему боргів по зарплатах, які склали вже понад 3 мільярди гривень на 1 січня 2020 року? І куди звертатись людям у випадку заборгованості?

Минулого тижня, у п’яницю, я зібрав нараду з топ-десяткою, з людьми, які відповідають за виплату зарплат. Невиплата заборгованості, невиплата зарплат — це кримінальний злочин. І по кількох підприємствах ми такі провадження вже відкрили. Але ми зібрали всіх представників підприємств і разом, кооперативно, колегіально, як друзі, віпрацьовуємо конкретні кроки, щоб вирішити цю проблему. Підприємства пообіцяли за два робочих тижні надати план того, що потрібно зробити і як вони планують вирішувати це питання.

Щодо зарплат топ-менеджерів, урядовців, міністрів, президент запропонував розробити нову концепцію. Уряд ухвалив рішення про обмеження зарплат і премій керівникам органів виконавчої влади, зокрема прив’язав зарплату чиновників до середньої заробітної плати і зменшив премії. Наскільки ця формула справедлива і скільки тепер будете отримувати ви і ваші заступники?

Я конкретної цифри ще не знаю. Але знаю умови. Коефіцієнт там від 5 до 3 середніх зарплат, статистичних по країні за квартал. І премія — один оклад.

Наскільки це вас влаштує як міністра?

Я свої гроші заробив, коли працював викладачем в Україні і не тільки. У мене є "фінансова подушка". Я б хотів, щоби така можливість у всіх була. Але не у всіх нас, на жаль, сьогодні вона є. Тому, що буде з людьми довкола мене, з заступником, будемо дивитися. Ми прийняли це, але я не знаю цифри, ми ще не розраховували, я не розумію, яка максимальна цифра, а яка мінімальна. Коли ми будемо це знати, будемо розмовляти, але впевнений, що вся команда працюватиме. Тому що ми прийшли для того, щоб зробити щось, змінити, і ми знаємо, що для цього потрібно. Я сподіваюсь, що в результаті середні зарплати виростуть у всіх. І не тільки середні, а у кожного.

Коли?

Якнайшвидше. Це поступовий процес. За нашим макропрогнозом, десь на 2000 гривень буде середня зарплата зростати на рік. Але цей прогноз може змінитись. І для того, щоб зарплати зростали швидше, нам потрібно більше інвестицій. Що більше буде інвестицій, то більше буде нових бізнесів, нових підприємств і нових робочих місць. Буде конкуренція за робітника, буде зростання зарплат.

Щодо "Нафтогазу", Кабмін рекомендував Наглядовій раді утриматись від виплати премій керівництву. Що це означає, на ваш погляд? Держава втратила контроль над енергетичним активом?

Ні. Потрібен баланс між політичним впливом і відповідальністю підприємства. Як це має працювати по-справжньому? Є Наглядова рада, є керівництво підприємства, але є і уряд. Уряд пише політику власності. Це означає, що ми кажемо, що має робити конкретне підприємство. А далі вже Наглядова рада працює з керівництвом для того, щоб ці завдання були виконані.

Питання призначення, звільнення, зарплат, премій — делікатне. Тому що тут може бути політичний тиск або, навпаки, гарні речі. Чи корупційна складова. Тому у балансі не так легко змінити зарплати керівників у державних підприємствах. Це для того, щоб зменшити політичний тиск. Але повної безвідповідальності теж не має бути, і тому написаний такий акуратний лист. Ми рекомендуємо як власник, але остаточне рішення за Наглядовою радою. Ми як власник можемо змінити Наглядову раду, якщо нам не подобається, що вона робить. Але Наглядова рада приймає рішення трошки незалежно від нас. Для того, щоб збалансувати корупційні ризики і відповідальність.

Про земельну і трудову реформи

Ви пропонуєте дві ключові реформи: земельну і трудову. Що змінилось у законопроєкті про обіг земель сільськогосподарського призначення до другого читання? Оскільки було три ключових питання: продаж землі іноземцям, проведення всеукраїнського референдуму та питання концентрації земель.

Я б говорив не про скасування заборони, а про детінізацію ринку і розширення умов продажу. Бо навіть сьогодні сільськогосподарська земля може торгуватися. Є частина землі, і можна просто бути її власником. Люди мають по кілька соток і можуть продавати певну землю. Але більш широко вона торгується через довгострокову оренду чи емфітевзис, коли на 49 чи менше років передається земля. Але цей продаж не є захищеним. Тому ринок землі насамперед має за мету припинити рейдерство, чітко прописати, хто є власником. І той, хто хоче бути власником, той купує цю землю і стає власником.

Друге — запустити трансформацію сільського господарства, починати його розвивати і створювати нову додану вартість через те, що власник землі тепер може під заставу землі отримати довгі дешеві гроші. Тому що зараз у фермера офіційно нічого немає, щоб дати банку чи партнеру під заставу. А коли він буде власником, він може під дуже маленький відсоток на багато років взяти гроші і або побудувати переробку, або посадити сад тощо.

А де фермерам взяти зараз гроші?

Постановою Кабміну ми випустили законопроєкт про Фонд часткового гарантування кредитів по землі. Статутний фонд ми плануємо збільшити до мільярда гривень, і українські та міжнародні партнери нам дадуть ще один мільярд. 16 або більше мільярдів ми зможемо застрахувати. І це достатньо для першого періоду запуску ринку.

У законопроєкті, який вийшов до другого читання, чітко прописано, що власниками можуть бути або українські фізичні особи, або українські юридичні особи, в яких власниками є українські фізичні особи. Тобто не можна купувати, якщо компанія українська, а власник іноземець. Правка була внесена. Це перший захист. Другий — це обмеження по концентрації, тобто зменшення з 210 тисяч гектарів до 10 тисяч гектарів.

Чи може статись так, що ви відтермінуєте відкриття ринку землі, зважаючи на настрої у суспільстві?

Я думаю, суспільство не має боятися. Ми знаємо, що робимо, і гарантуємо, що ці ризики будуть зняті. Ті ризики, які з’являлися, вже зняті у цьому законопроєкті. Якщо ми побачимо, що є ще щось, що не знято, то ми це додамо.

Чи буде проведений референдум?

Буде проведений референдум щодо питання права власності іноземців. На питання, коли буде проведений, я не можу відповісти. Потрібно розробити законопроєкт про референдум. Зараз тривають внутрішні дискусії про концепцію. Після цього він буде винесений в зал і прийнятий. Це може зайняти кілька місяців, а можливо, і більше.

Президент Володимир Зеленський під час зустріч з прем’єром Гончаруком говорив про необхідність зміцнення уряду, зокрема перерозподіл повноважень і кадрове посилення. Йшлося і про міністерство, яке ви очолюєте, яке торік, у серпні, було об’єднане з міністерством аграрної політики. На ваш погляд, чи було таке об’єднання помилкою? І чи варто для більшої ефективності виокремити міністерство аграрної політики?

Ні, я не думаю, що це було помилкою. Ми були насправді вражені тим станом, в якому було міністерство агропромислового комплексу. По суті, воно займалося двома функціями. Перше — це розподіл позицій на керівників державних підприємств, які володіють землею. І там була велика корупційна складова. Друге — це розподіл державної підтримки агросектору, і там теж була корупційна складова.

Ми ці дві речі прибрали, задіяних у корупції людей прибрали, а відповідні документи передали правоохоронним органам. І далі продовжуємо моніторити ситуацію. Коли у нас з’являється інформація про неправомірні дії, про крадіжки і тіньові схеми, ми це припиняємо моментально і передамо все у правоохоронні органи. Тому якщо говорити, чи потрібно було об’єднання, то так. Для того, щоб вичистити те міністерство.

Чи потрібне зараз роз’єднання?

Зараз, на мою думку, це важко зробити. Це займе досить тривалий час, тому що ми всередині земельної реформи, всередині змін у законодавстві, створенні аграрного реєстру, створенні механізму фінансування малого та середнього фермера тощо. І в нас немає часу на будь-які помилки чи паузи. Нам потрібно до 1 жовтня зробити все. І ми все зробимо. Ми знаємо, що ми маємо зробити, щоб ринок землі запрацював вчасно. А після цього, я думаю, є сенс розділити міністерство. Я б навіть рекомендував.

Чи не вважаєте ви помилкою, що саме ваше міністерство займається трудовою реформою?

Це правильно під час модернізації країни, бо під час реформування ми маємо створити інвестиції. Але проінвестувати потрібно в людей. Тому ринок праці — це і є про інвестиції в людей. Головна ідея — дати можливість масштабувати успішні галузі — такі, як агро або ІТ, де люди заробляють багато, масштабувати ті самі форми трудових відносин на інші галузі.

Коли буде розглядатися законопроєкт?

Думаю, це триватиме довго, кілька місяців. Тому що це питання комплексне і потрібно пропрацювати його з усіх боків.

Читайте також: "Електронна трудова, робоча субота і скасування квот для людей з інвалідністю. Новий закон про працю"
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди