Рада національної безпеки та оборони просить своїм рішенням Верховну раду оголосити надзвичайний стан у більшості областей країни. Однак політики вагаються, який варіант сьогодні вибрати – з одного боку ніби більші ознаки для воєнного стану, а з іншого боку – не хочеться і немає ніби необхідності на тотальний перехід воєнного управління, вважає експерт з питань конституційного та адміністративного права, голова Правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко.
Режими для різних ситуацій
"Основна різниця полягає в тому, що ці два правові режими призначенні для різних ситуацій. Якщо правовий режим воєнного стану чітко визначає, що вводиться у випадку воєнної агресії чи її загрози, що, до речі у нас зараз є наявним, а правовий режим надзвичайного стану може бути введений, згідно із законом у 7-ми випадках", – повідомив Коліушко.
В умовах надзвичайного стану продовжують діяти всі органи державної влади, місцеве самоврядування, але додатково залучається національна гвардія, служба безпеки до управління, то в умовах воєнного стану вводиться військова адміністрація, яка фактично може повністю заміняти органи державної влади.
Обов'язково надзвичайний стан і воєнний стан регулюються окремими законами – обидва вони передбачають однаковий механізм, тобто указом президента про введення надзвичайного або воєнного стану.
"Тому сказати сьогодні, що буде обмежено, коли буде введено воєнний чи надзвичайний стан – неможливо, потрібно бачити текст указу.
"Тобто бачимо що правовий режим надзвичайного стану він не пов'язаний з воєнною агресією, він перелічує усі загрози пов'язані з іншими факторами, більшість із них це внутрішні якісь проблеми, проте згадано тут масовий перехід державного кордону або здійснення масових терористичних актів – в принципі ці два пункти можна застосувати сьогодні, підстави для них сьогодні на Донбасі є, але я б сказав, що дивлячись на закон, сьогодні наша ситуація більше відповідає умовам запровадження воєнного стану", – пояснив він.
Що відомо
- 21 лютого ватажки самопроголошених "Донецької та Луганської народних республік" Денис Пушилін та Леонід Пасєчнік синхронно звернулися до президента Росії Володимира Путіна з проханням визнати "Л/ДНР". Після цього президент РФ Володимир Путін визнав правосуб'єктність самопроголошених "ЛНР" і "ДНР" і підписав відповідний указ. Рішення було ухвалене після засідання Ради безпеки РФ 21 лютого.
- Обидві палати парламенту Росії на засіданні у вівторок, 22 лютого, визнали правосуб'єктність самопроголошених “ДНР” і “ЛНР”. Рішення ухвалили одноголосно. Путін заявив, що "Л/ДНР" визнають у межах Донецької та Луганської областей, і підтвердив, що це означає крах Мінських домовленостей.
- Рада Федерації (верхня палата парламенту) Росії 22 лютого схвалила звернення Путіна про використання Збройних сил країни за кордоном — а саме на території самопроголошених "Л/ДНР".
- З листопада 2021 року біля кордонів України Росія стягує свої війська і техніку. За оцінками Києва і Заходу, йдеться про понад 150 тисяч військових у прикордонних російських областях, окупованому Криму і Білорусі, де тривають спільні з РФ військові навчання "Союзна рішучість-2022". Москва раніше заявляла про повернення частини військ у місця дислокації, але потім навчання, які мали завершитися 20 лютого, вирішили продовжити.
- Сполучені Штати вважають, що президент Росії Володимир Путін ухвалив принципове рішення про вторгнення в Україну і це станеться найближчими днями. Починаючи із 17 лютого, ситуація на Донбасі загострилася: бойовики здійснюють десятки обстрілів, заявляють про провокації та диверсії з боку українських військових. Офіційний Київ усе це спростовує.
Читайте також
Загроза військового вторгнення Росії та що відбувається на Донбасі. Онлайн
"Потрібно мати бачення реінтеграції" — дипломати та правозахисники про рішення РФ щодо "Л/ДНР"
Підсумки Радбезу ООН: Україна узгоджує санкції країн проти Росії — МЗС
У "ДНР" і "ЛНР" оголосили евакуацію у РФ: що відбувається на Донбасі та що про це кажуть місцеві
Як потурбуватися про домашніх тварин в умовах ескалації. Розповідають зоозахисники
Мюнхенська безпекова конференція-2022. Головні тези про Україну
Підписуйтесь на розсилку Суспільного — головні новини та тексти тижня в одному листі.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини й ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!