"Потрібно мати бачення реінтеграції" — дипломати та правозахисники про рішення РФ щодо "Л/ДНР"

"Потрібно мати бачення реінтеграції" — дипломати та правозахисники про рішення РФ щодо "Л/ДНР"

"Потрібно мати бачення реінтеграції" — дипломати та правозахисники про рішення РФ щодо "Л/ДНР"
УНІАН

Росія визнала самоназвані "ДНР" і "ЛНР". 21 лютого Володимир Путін підписав укази, за день Держдума РФ та керівники невизнаних "республік" їх ратифікували. Що буде з гарантіями безпеки, санкціями, обміном полонених, гуманітарною політикою — в матеріалі Суспільного.

Павло Клімкін, ексглава МЗС України

"Маємо звертатися до "великої сімки", до ЄС, до НАТО з метою скликання позачергових засідань. При чому з метою, по-перше, запровадження реальних санкцій щодо оточення Путіна. І тих санкцій, які готувалися на випадок військового вторгнення. А по-друге — маємо говорити про підтримку України. І тут є три суперважливих пункти: більше якісної зброї, гарантії безпеки від США, економічна підтримка. Такий план — Маршала, Байдена, байдуже, як його називати, щоб гарантувати інвесторам, що російські дії не призведуть до їхніх втрат.

Я впевнений, на жаль, що санкції, які підготовлені на випадок вторгнення, в повному обсязі задіяні не будуть. Особливо є проблеми в Європі, де почнеться насправді дуже непроста дискусія. Якщо це будуть просто персональні санкції, то Путін буде почувати себе навпаки зміцненим в тому, що він робить.

Те, що ми хочемо створити союз з Великою Британією і з Польщею, — це не безпековий чи оборонний альянс. Там немає гарантій безпеки. Їх ми можемо отримати або на двосторонньому рівні із США, або після вступу до НАТО. На жаль, інших шляхів не існує. Але такий формат нам, звичайно, допомагає, оскільки це може бути і спільне виробництво зброї, і спільне навчання, і спільні військові частини. Вони, звичайно, не будуть брати участь в бойових діях. Врешті-решт прекрасно розуміємо, що захист України — це наша справа.

Олександра Матвійчук, правозахисниця

Промова Путіна була показово провокативною. Він спеціально використовував такі фрази і меседжи про Україну, щоби викликати обурення в українського суспільства. На це треба звернути увагу. Тому що окрім військового тиску Росія використовує ще інформаційний, психологічний і інший.

Яка тепер буде процедура звільнення полонених? Легкої відповіді немає. Очевидно, що завтра після того, як Совєт Федерації визнає незалежність так званих кремлівських "республік", Росія займе позицію, що "я вже не перемовник в Мінських домовленостях, спілкуйтеся напряму з "незалежними державами". І зрозуміло, що Україна говоритиме, що це проксі-агенти, і ми хотіли би продовжувати говорити про долі увʼязнених людей з країною, яка контролює ці республіки, — саме з Російською федерацією. Багато що буде залежати від позиції міжнародних партнерів, але, на жаль, я зараз бачу, що вони більше занепокоєні такими питаннями, як чи буде завтра нове вторгнення, чи ні. І питання звільнення полонених взагалі не звучить.

Ми бачили, що президент Туреччини пропонував організувати зустріч Путіна і Зеленського. Раніше покладалися надії на нього для того, щоб звільнити увʼязнених кримських татар в Криму. Фінляндія пропонувала якісь послуги, але не стосовно звільнення людей, а налагодження перемовин. Тут можна говорити про різні варіації, якби була б стратегія. А її немає, її треба виробляти у звʼязку з тим, що обставини змінилися.

Є розуміння з досвіду інших міжнародних конфліктів, що якщо ми хочемо проводити реінтеграцію завтра, коли це стане можливим, то вже сьогодні потрібно мати бачення, як вона має проходити і здійснити якісь кроки. І тут, до речі, якщо раніше Володимир Зеленський боявся підписати закон 2689 про воєнних злочинців, щоб не роздратувати Російську Федерацію, то зараз мені виглядає, що його нічого не стримує. Він може внести зміни в кримінальний кодекс і встановити відповідальність за злочини проти людяності, воєнні злочини, які, на жаль, досі відбуваються на Донбасі.

Володимир Огризко, ексміністр закордонних справ України

Якщо дивитися на цю ситуацію з точки зору міжнародного права, то ми навряд чи отримали щось нове. Де-факто як наші території були нашими, так вони і залишаються, ніхто ці квазі-утворення не визнає. Це окуповані Російською Федерацією території. Чи ми їх контролювали? Ні. Зараз ми так само певний період часу ще не зможемо їх контролювати. Принципово змінилося те, що сьогодні Путін всьому світу продемонстрував, що він в черговий раз грубо порушив всі свої зобов'язання, навіть за цими так званим Мінськими домовленостями. І це означає, що тепер світова демократична спільнота має нарешті почати реально карати Путіна у вигляді оцих пекельних санкцій. І це зараз, до речі, момент істини для наших західних партнерів. Якщо вони зараз знову з'їдуть, вибачте за це слово, з теми, і будуть розповідати, що це не те що вимагає цих самих пекельних санкцій, тоді це означатиме, що вони грають в одну гру з Путіним.

Альона Луньова, правозахисниця

Україна визнає ці території тимчасово окупованими Російською Федерацією. Відтак, наше законодавство передбачає, що ми не визнаємо документи, певний режим перетину лінії розмежування. Тож я не думаю, що щось у внутрішній політиці України відносно людей, які залишилися на окупованих територіях Донеччини і Луганщини, зміниться. Але безумовно ми бачимо, що перекриття лінії розмежування буде суттєво впливати на зв'язки з мешканцями окупованих територій. І зараз Україні необхідно здійснити все можливе для того, щоб перетин або лінії розмежування, або кордону — якщо вже люди поїдуть через РФ, — був безпечний і міг відбутися незалежно від того, які документи є у людей, які є громадянами України.

Ті проблеми, з якими люди стикалися у зв'язку з окупацією і продовжують стикатися впродовж 8 років, — ми маємо їх вирішувати. Зокрема, це питання документів, отримання паспортів громадян України. Тобто всього цього комплексу проблемних питань з якими ми і так працювали, ми будемо працювати надалі, і вважаємо, що держава має зробити все можливе для того, щоб ті люди, які хочуть виїхати на підконтрольну територію, продовжувати своє життя тут, могли це зробити. А ті люди, які були позбавлені підтримки держави у разі, якщо вони будуть виїжджати й отримувати сервіси чи певну допомогу на підконтрольній території.

Українська політика має ґрунтуватися на стійкому векторі на реінтеграцію. І переконанні, що на окупованих територіях живуть наші громадяни, які стали заручниками окупації.

Сергій Корнійчук, ексначальник Генерального штабу Збройних Сил України

Коли в 2019-му був проведений огляд безпекового середовища, то визначили чотири можливі сценарії воєнного характеру і три сценарії невоєнного характеру. От сьогодні за всіма ознаками — сценарій невоєнного характеру, коли проводиться війна на дипломатичнному, економічному рівні, в кіберпросторі — інформаційна воєнна кампанія. Дуже важливо, щоб ми її не програли. Військові дії сьогодні можливі, тому що загострення сильне. Ми повинні до цього готуватись. Але найбільш вірогідні вони, на мою думку, саме на території Донецької, Луганської областей. На інших територіях по тих ознаках, які сьогодні є, я не вважаю, що військові дії відбудуться. Тому введення воєнного стану можливе, але за певних обставин. Коли почнуться якісь певні дії. Для цього сьогодні, я вважаю, у президента, у верховного головнокомандувача достатньо інформації. Сьогодні РНБО, Верховна ада працює в такому режимі, що вони зможуть зреагувати на будь-яку обстановку. Сьогодні я не бачу підстав для того, щоб ввести воєнний стан.

Читайте також

Загроза військового вторгнення Росії та що відбувається на Донбасі. Онлайн

Ядерна зброя: чи може Україна відновити її та вийти з Будапештського меморандуму

РФ діє за "методичкою". Чому відбувається загострення на Донбасі та які подальші дії Росії

У "ДНР" і "ЛНР" оголосили евакуацію у РФ: що відбувається на Донбасі та що про це кажуть місцеві

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди