Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль закликав надати ООН мандат для відправлення міжнародних стабілізаційних сил у Секторі Гази.
Його заяву передає DW.
За словами глави МЗС Німеччини, країна "вітала б чіткий мандат для цієї місії", який би базувався на міжнародному праві.
"Такий мандат має особливо велике значення для країн, які можуть бути готові направити війська в Сектор Гази, а також палестинців", — сказав Йоганн Вадефуль.
Міністр закордонних справ Німеччини закликав Ізраїль та Палестину, а також арабські та європейські країни до спільних зусиль щодо реалізації мирного плану на Близькому Сході.
"Головне зараз — дати надію людям на Близькому Сході. Це можливо, якщо дії політиків відповідатимуть положенням великих угод та декларацій", — сказав Йоганн Вадефуль.
Німеччина готова підтримувати мирний процес на Близькому Сході, оскільки мир та стабільність у сусідніх регіонах відповідають інтересам Німеччини та Європи, додав Вадефуль.
Яка зараз ситуація на Близькому Сході
10 серпня Ізраїль розпочав наступальну операцію у Секторі Гази задля контролю над містом Газа. Спочатку уряд Ізраїлю та армія Ізраїлю повідомляли, що не збираються "окуповувати" Газу, а контроль необхідний для звільнення заручників після подій 7 жовтня 2023 року. 15 вересня ізраїльські військові розпочали наземне вторгнення в місто Газа. У місто ввійшли танки.
На початку вересня Генасамблея ООН ухвалила Декларацію Нью-Йорка про створення "двох держав" для миру на Близькому Сході. Фактично це показує, що Генасамблея ООН проголосувала за підтримку уряду Палестини, вільного від ХАМАС.
Наприкінці вересня 2025 року Білий дім представив план із 20 пунктів, який на першому етапі передбачає негайне припинення бойових дій у Секторі Гази та звільнення заручників.
9 жовтня ХАМАС підтвердив досягнення угоди з Ізраїлем та оголосив про завершення війни в анклаві.
13 жовтня, у Шарм-еш-Шейху відбувся міжнародний саміт під назвою "Саміт миру в Шарм-ель-Шейху". Під час саміту лідери США, Катару, Туреччини та Єгипту підписали угоду про припинення вогню у Секторі Гази. ХАМАС та Ізраїль не брали участі в підписанні угоди.
Того ж дня стало відомо, що ХАМАС у два етапи звільнив 20 ізраїльських заручників: спочатку 7, а потім 13 людей. Таким чином, усі живі заручники Ізраїлю, яких утримувало угруповання, повернулися додому. Увечері 14 жовтня армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) в Секторі Гази отримала від Червоного Хреста ще чотири труни з тілами загиблих заручників.
Ізраїль повідомив про звільнення майже 2000 ув’язнених палестинців у межах обміну заручниками. Серед них — 250 засуджених за тероризм та 1718 людей, заарештованих під час війни в Газі.
15 жовтня бойове угруповання ХАМАС передало ізраїльській стороні ще дві труни з тілами загиблих у полоні заручників.
У ніч на 19 жовтня ХАМАС передав представникам Червоного Хреста тіла ще двох ізраїльських заручників.
19 жовтня Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) звинуватила угруповання ХАМАС в атаці на місто Рафах в Секторі Гази та заявила, що завдала ударів у відповідь. Бойовики заперечують, що порушували домовленості про припинення вогню.
Згодом у ЦАХАЛі заявили, що завдали повторних авіаударів по всій території анклаву. За твердженням військових, цілями ударів були склади зі зброєю, вогневі точки та інша інфраструктура для "терористичної діяльності". Також ізраїльська армія прозвітувала про знищення шести кілометрів підземних тунелів.
28 жовтня прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу наказав військовим негайно завдати "потужних ударів" по Сектору Гази у відповідь на неодноразові порушення режиму припинення вогню з боку ХАМАСу.
За даними підконтрольного ХАМАСу агентства цивільної оборони Гази, внаслідок нічних авіаударів на палестинській території загинули щонайменше 50 людей. Від ударів постраждали будинки та школи у місті Газа, Бейт-Лахії, аль-Бурейджі, Нусейраті та Хан Юнісі.
