Комітет Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики 27 листопада розглянув в цілому законопроєкт №9256-д про посилення контролю на гральному ринку та ухвалив рішення про ліквідацію КРАІЛКомісії з регулювання азартних ігор та лотерей.. Також було схвалено низку інших заходів.
Про це у Telegram повідомив член парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, нардеп від фракції "Голос" Ярослав Железняк.
За його словами, "за" документ проголосувало 23 члени профільного комітету, ще 1 — утримався.
Основні новації до законодавчої ініціативи:
- Ліквідовується КРАІЛ. Замість нього до 1 квітня 2025 року утворюється новий уповноважений орган та визначається Міністерство, яке буде формувати політику у сфері грального бізнесу та лотерей.
- Впроваджується механізм обмеження доступу до нелегальних гральних вебсайтів/мобільних додатків.
- Реклама азартних ігор забороняється, крім винятків: на телебаченні та радіо в нічний час, у медіа для осіб старше 21 року, на платформах та пошукових системах із цільовою аудиторією старше 21 року.
Також забороняється:
- пропонування або надання відшкодування витрат для участі в азартних іграх;
- здійснення телефонних дзвінків, надсилання повідомлень невизначеному колу осіб;
- пропонування безоплатних бонусів замість внесення ставки.
- у рекламі азартних ігор забороняється участь військовослужбовців, волонтерів, популярних осіб, а також використання тематики, пов’язаної з війною;
- заборона отримання ліцензії особами, які були власниками чи посадовими особами гральних компаній, що мають податковий борг чи борг зі сплати ліцензій;
- розрахунки при проведенні азартних ігор здійснюються виключно у грошовій формі через поточні рахунки в банках. Забороняється використання інших платіжних послуг;
- забороняється спонсорство, крім спонсорства у спорті;
- лотереї підпадають під більшість обмежень грального бізнесу: вимоги до репутації посадових осіб, податкового боргу, відносин із країною-агресором, виключно банківські розрахунки.
Водночас Железняк зауважив, що отримувати ліцензію на проведення державних лотерей дозволяється "іноземним суб’єктам" із відповідним досвідом.
Крім цього, за його словами, законопроєктом уточняються норми щодо обов’язкового використання РРО гральним бізнесом, норми щодо неможливості отримання ліцензії особами, пов’язаними із Росією, встановлюються ліміти на витрати та час гри, а також обов’язкові перерви, впроваджуються "контрольні закупки" під час перевірок із відеофіксацією, а також забороняється прийняття ставок у кредит або з наступною оплатою.
Тепер цей законопроєкт має розглянути Верховна рада у другому читанні.
У коментарі Суспільному Железняк зазначив комітет у своїх рекомендаціях надав "купу додаткових повноважень" для органу, який створять замість КРАІЛ.
"Аби він перевіряв, робив контрольні закупівлі, забороняв сайти, коротше — посилюємо контроль за ринком азартних ігор. У тому числі йдеться і про позбавлення ліцензій. Законопроєкт був підтриманий в цілому і буде винесений на голосування парламенту", — сказав він.
Железняк також припустив, що цим новим "органом" буде опікуватись Міністерство цифрової трансформації, або Мінфін.
"Ми (йдеться про комітет — ред.) не визначаємо це в законопроєкті, але скоріш за все вони. Там небагато варіантів, або Мінфін, або Мінцифри. Я думаю, Мінцифри", — сказав член парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.
4 квітня 2024 року комітет Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував прийняти за основу доопрацьований законопроєкт №9256-д, який посилює контроль за діяльністю організаторів азартних ігор та лотерей.
5 квітня голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев інформував, що із тисячі сайтів, що пропонують азартні ігри українською мовою, лише сімнадцять мають ліцензію.
24 квітня парламент прийняв за основу доопрацьований законопроєкт №9256-д.
Петиція про обмеження роботи онлайн-казино
29 березня на сайті Офісу президента з'явилася петиція "Обмеження роботи онлайн казино", де закликають обмежити гральний бізнес. Петицію створив військовослужбовець 59-ї бригади Павло Петриченко. Він казав, що протягом 10 днів вона не модерувалась. Але вже за кілька годин після публікації вона набрала 25 тисяч голосів, необхідних для розгляду главою держави. Підписанти попросили президента внести до Верховної ради невідкладний законопроєкт, який передбачатиме:
- на час воєнного стану, заборону азартних ігор та доступу до онлайн-казино для військовослужбовців;
- заборону реклами азартних ігор з використанням символіки ЗСУ, та будь-якої повʼязаної символіки чи предметів з війною та армію, форма, каска, автомат і т.д.;
- заборону благодійним фондам співпрацювати з учасниками грального ринку;
- заборону військовим частинам приймати на баланс майно у вигляді благодійної допомоги від учасників грального ринку або пов’язаних фізичних чи юридичних осіб;
- заборону будь-якої реклами чи публічних згадок фактів надання учасниками грального ринку благодійної допомоги військовослужбовцям;
- заборону ломбардам приймати дрони, тепловізори та інші схожі товари подвійного призначення;
- зобов’язання інтернет-провайдерів та мобільних операторів блокувати вебсайти нелегальних казино.
Вже ввечері Зеленський відреагував на петицію та доручив СБУ, Держспецзв'язку, Мінцифри та РНБО проаналізувати питання роботи онлайн-казино.
15 квітня стало відомо, що Павло Петриченко, який був автором петиції щодо заборони онлайн-казино загинув на полі бою.
Що сказали у профільному комітеті Ради
30 березня голова комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев коментуючи петицію щодо обмеження роботи онлайн-казино, заявив, що КРАІЛ, яка відповідає за контроль грального бізнесу в Україні, повинна була протягом свого існування зробити низку кроків для врегулювання ситуації із гравцями. За його словами, першочергово КРАІЛ мала зробити акцент не на "зʼясування стосунків та поділу влади всередині самої себе", а на захисті інтересів гравців – шляхом активного та послідовного формування культури відповідальної гри.
"І найважливіше – запустити ще з серпня 2022 року Державну систему онлайн-моніторингу! Але безперечно КРАІЛ цього не зробила. Саме тому уряд і запропонував ліквідувати безпорадний орган, що ми підтримали Комітетом в законопроєкт №9256, який я вимагаю винести на розгляд Верховної ради, додавши на найближчому засіданні комітету положення щодо протидії лудоманії", — наголосив тоді Гетманцев.
Своєю чергою міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров підтримав голову профільного комітету ВР і заявив, що ліквідація КРАІЛ — "стовідсотковий перший крок" з протидії лудоманії та азартних ігор в онлайні.
Легалізація грального бізнесу в Україні
У липні 2020 року Верховна рада ухвалила у другому читанні законопроєкт про державне регулювання грального бізнесу.
У вересні 2020 року Кабмін ухвалив постанову про створення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ). Згідно з документом, Комісія реалізує державну політику у сфері грального бізнесу.
На початку травня 2023 року Михайло Федоров повідомляв, що уряд підтримав законодавчу ініціативу щодо ліквідації КРАІЛ і документ було відправлено на розгляд у Верховну раду.
У лютому 2024-го Федоров повідомляв, що парламентський комітет з фінансів податкової та митної політики підтримав ліквідацію комісії з регулювання азартних ігор та лотерей й автоматизацію видач гральних ліцензій у сфері азартних ігор.
