Військовослужбовець 59-ї бригади ЗСУ Павло Петриченко, який є автором петиції щодо обмеження роботи онлайн-казино, заявив, що ця тема резонансна і турбує не тільки українських захисників, а й цивільних.
Про це Павло Петриченко розповів в ефірі телемарафону "Єдині новини".
Щодо випадків, коли військовослужбовці-лудомани витрачають на ігри все своє грошове забезпечення та беруть мікрокредити, він сказав, що "не володіє статистикою по всій армії".
"Але з власного досвіду, це величезна проблема. Як я зазначаю в петиції, військові потрапляють в стресові умови, в тяжку ситуацію — війна, обстріли, бої. І телефон стає єдиною розрадою, швидким доступом до розваги, яка може викликати залежність. Я сержант, працюю зі своїм особовим складом. Особисто в моєму підрозділі цього немає, мене турбує це питання на національному рівні. Ми за цим слідкуємо, працюємо з людьми, розуміємо, що у них на думці, який психологічний стан", — розповів Петриченко.
Але в суміжних підрозділах, за його словами, є дуже багато прикладів, коли в онлайн-казино програється не те що одна заробітна плата, програються від пів до мільйона гривень.
"Все, що за рік військовий заробляє, ще й залазять в борги. Багато сімей з цим стикається. Військовий служить в армії, отримує високу зарплату, але все одно немає грошей. І йому висилають гроші в армію. Це перший дзвінок для сім’ї, що людина грає. Ми не можемо проконтролювати кожного. За цим має слідкувати сім'я та близькі", — сказав Петриченко.
29 березня на сайті Офісу президента з'явилася петиція "Обмеження роботи онлайн казино", де закликають обмежити гральний бізнес. Петицію створив військовослужбовець 59 бригади Павло Петриченко. Він казав, що протягом 10 днів вона не модерувалась. Але вже за кілька годин після публікації вона набрала 25 тисяч голосів, необхідних для розгляду главою держави. Підписанти попросили президента внести до Верховної ради невідкладний законопроєкт, який передбачатиме:
- на час воєнного стану, заборону азартних ігор та доступу до онлайн-казино для військовослужбовців;
- заборону реклами азартних ігор з використанням символіки ЗСУ, та будь-якої повʼязаної символіки чи предметів з війною та армію, форма, каска, автомат і т.д.;
- заборону благодійним фондам співпрацювати із учасниками грального ринку;
- заборону військовим частинам приймати на баланс майно у вигляді благодійної допомоги від учасників грального ринку або пов’язаних фізичних чи юридичних осіб;
- заборону будь-якої реклами чи публічних згадок фактів надання учасниками грального ринку благодійної допомоги військовослужбовцям;
- заборону ломбардам приймати дрони, тепловізори та інші схожі товари подвійного призначення;
- зобов’язання інтернет-провайдерів та мобільних операторів блокувати вебсайти нелегальних казино.
Вже ввечері Зеленський відреагував на петицію та доручив СБУ, Держспецзв'язку, Мінцифри та РНБО проаналізувати питання роботи онлайн-казино.
Легалізація грального бізнесу в Україні
У липні 2020 року Верховна рада ухвалила у другому читанні законопроєкт про державне регулювання грального бізнесу.
У вересні 2020 року Кабмін ухвалив постанову про створення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ). Згідно з документом, Комісія реалізує державну політику у сфері грального бізнесу.
На початку травня 2023 року Михайло Федоров повідомляв, що уряд підтримав законодавчу ініціативу щодо ліквідації КРАІЛ і документ було відправлено на розгляд у Верховну раду.
У лютому 2024-го Федоров повідомляв, що парламентський комітет з фінансів податкової та митної політики підтримав ліквідацію Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей й автоматизацію видач гральних ліцензій у сфері азартних ігор.
