Переважна більшість українців (84%) не вважають себе азартними людьми. Протягом останнього року в азарті ігри грали 5%, а протягом останнього місяця — 2%. Головним чинником вони називають бажання виграти гроші, а другий за значущістю — емоційний фактор та азарт.
Про це свідчать результати першого етапу дослідження впливу азартних ігор на суспільство на замовлення держагентства PlayCity та Мінцифри.
Сприйняття азартних ігор
84% респондентів заявили, що не вважають себе азартними, а кожен третій опитаний зазначив, що не знає жодної людини, яка б грала в азартні ігри.
Також зазначається, що азартні ігри залишаються "темою підвищеної суспільної уваги" — 75% українців вважають їх серйозним викликом для країни.
"Попри це, власний досвід участі в азартних іграх має відносно невелика частина населення. Протягом останнього року грали 5% респондентів, а впродовж останнього місяця — 2%", — йдеться у дослідженні.
Окрім цього вказується, що головним чинником, який спонукає людей грати, українці називають бажання виграти гроші — таку відповідь дали 70% опитаних. Другий за значущістю — емоційний фактор та азарт. Їх назвали 41% людей. Інші чинники мають менший вплив. Бажання розважитися, відволіктися від проблем, вплив реклами чи оточення називали близько 17% опитаних.
Досвід гри в азартні ігри
Згідно з результатами дослідження, для більшості українців знайомство з азартними іграми не стало тривалим. З них 83%, які мали досвід гри, стверджують, що вже припинили грати.
"Найчастіше причиною була втрата інтересу — 65%. Ще 23% назвали надмірні витрати або нестачу вільних коштів. 10% припинили грати через занепокоєння щодо можливого формування залежності", — кажуть дослідники.
Щодо особистого досвіду негативних наслідків від азартних ігор, то 83% респондентів зазначили, що не стикалися з таким впливом. Крім того, 93% українців повідомили, що протягом останнього року жодного разу не позичали знайомим гроші для гри.
Обізнаність щодо інструментів захисту
Очікування щодо дій держави
Дослідники зазначають, що майже половина опитаних назвали обмеження реклами азартних ігор одним із пріоритетів державного регулювання галузі. Водночас лише 4% респондентів зазначили, що реклама впливає на їхнє власне рішення брати участь в азартних іграх.
Загалом 74% українців підтримують посилення заходів із захисту людей від ігрової залежності, а 67% виступають за жорстке державне регулювання сфери азартних ігор.
Яка мета дослідження і як його проводили
У квітні 2026 року Мінцифра ініціювала це дослідження. Його реалізовує Центр відповідальної гри за підтримки Асоціації українських операторів грального бізнесу.
Перший етап охопив загальнонаціональне опитування українців щодо ставлення до азартних ігор, досвіду участі в грі, впливу азартних ігор на суспільство та очікувань від державної політики в цій сфері.
Мета — отримати об’єктивні дані про поширеність азартних ігор в Україні, пов’язані з ними ризики та ефективність інструментів захисту гравців.
У першому етапі дослідження взяли участь 3164 респонденти віком від 18 років. Серед них — 415 представників молоді, 409 внутрішньо переміщених осіб та 404 військовослужбовці (з передової, представники тилових підрозділів та демобілізовані). Вибірка репрезентативна за статтю, віком, типом населеного пункту та регіоном проживання. Похибка не перевищує 2%.
28 квітня у держагентстві PlayCity, яке регулює ринок грального бізнесу в Україні, повідомляли, що від початку 2026 року понад 3 тисячі українців подали заяви на внесення їх до реєстру самообмеження щодо доступу до азартних ігор.
