Верховна рада сьогодні, 24 квітня, прийняла за основу доопрацьований законопроєкт №9256-д про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою боротьби з ігровою залежністю (лудоманією) та вдосконалення державного регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор та лотерей. Документ підтримали 272 нардепи.
Про це у Telegram повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
"Законопроєкт має сприяти вирішенню проблеми загострення поширення ігрової залежності під час воєнного стану, зокрема, серед військовослужбовців, які перебувають в екстремальних стресових умовах, що може спричиняти підвищені ризики формування ігрової залежності, а відтак потребують додаткових механізмів для захисту", — йдеться у дописі Гетманцева.
Зокрема документ передбачає:
- посилення вимог до реклами азартних ігор. Поряд із цим пропонується збільшення штрафних санкцій за порушення у цій сфері (з 300 до 600 мінімальних заробітних плат), у тому числі повторне порушення передбачено як нову підставу для анулювання ліцензії організатора азартних ігор;
- уточнюються та деталізуються порядок і наслідки проведення фактичних перевірок;
- запроваджується система заходів щодо запобігання та протидії функціонуванню заборонених азартних ігор та/або гральних закладів, у тому числі шляхом моніторингу мережі Інтернет щодо виявлення вебсайтів та/або мобільних застосунків, які надають доступ на території України до азартних ігор в мережі інтернет без відповідної ліцензії.
4 квітня комітет Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував прийняти за основу доопрацьований законопроєкт №9256-д, який посилює контроль за діяльністю організаторів азартних ігор та лотерей.
5 квітня голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев інформував, що із тисячі сайтів, що пропонують азартні ігри українською мовою, лише сімнадцять мають ліцензію.
Петиція про обмеження роботи онлайн-казино
29 березня на сайті Офісу президента з'явилася петиція "Обмеження роботи онлайн казино", де закликають обмежити гральний бізнес. Петицію створив військовослужбовець 59-ї бригади Павло Петриченко. Він казав, що протягом 10 днів вона не модерувалась. Але вже за кілька годин після публікації вона набрала 25 тисяч голосів, необхідних для розгляду главою держави. Підписанти попросили президента внести до Верховної ради невідкладний законопроєкт, який передбачатиме:
- на час воєнного стану, заборону азартних ігор та доступу до онлайн-казино для військовослужбовців;
- заборону реклами азартних ігор з використанням символіки ЗСУ, та будь-якої повʼязаної символіки чи предметів з війною та армію, форма, каска, автомат і т.д.;
- заборону благодійним фондам співпрацювати з учасниками грального ринку;
- заборону військовим частинам приймати на баланс майно у вигляді благодійної допомоги від учасників грального ринку або пов’язаних фізичних чи юридичних осіб;
- заборону будь-якої реклами чи публічних згадок фактів надання учасниками грального ринку благодійної допомоги військовослужбовцям;
- заборону ломбардам приймати дрони, тепловізори та інші схожі товари подвійного призначення;
- зобов’язання інтернет-провайдерів та мобільних операторів блокувати вебсайти нелегальних казино.
Вже ввечері Зеленський відреагував на петицію та доручив СБУ, Держспецзв'язку, Мінцифри та РНБО проаналізувати питання роботи онлайн-казино.
15 квітня стало відомо, що Павло Петриченко, який був автором петиції щодо заборони онлайн-казино загинув на полі бою.
Що сказали у профільному комітеті Ради
30 березня голова комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев коментуючи петицію щодо обмеження роботи онлайн-казино, заявив, що КРАІЛ, яка відповідає за контроль грального бізнесу в Україні, повинна була протягом свого існування зробити низку кроків для врегулювання ситуації із гравцями. За його словами, першочергово КРАІЛ мала зробити акцент не на "зʼясування стосунків та поділу влади всередині самої себе", а на захисті інтересів гравців – шляхом активного та послідовного формування культури відповідальної гри.
"І найважливіше – запустити ще з серпня 2022 року Державну систему онлайн-моніторингу! Але безперечно КРАІЛ цього не зробила. Саме тому уряд і запропонував ліквідувати безпорадний орган, що ми підтримали Комітетом в законопроєкт №9256, який я вимагаю винести на розгляд Верховної ради, додавши на найближчому засіданні комітету положення щодо протидії лудоманії", — наголосив тоді Гетманцев.
Своєю чергою міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров підтримав голову профільного комітету ВР і заявив, що ліквідація КРАІЛ — "стовідсотковий перший крок" з протидії лудоманії та азартних ігор в онлайні.
Легалізація грального бізнесу в Україні
У липні 2020 року Верховна рада ухвалила у другому читанні законопроєкт про державне регулювання грального бізнесу.
У вересні 2020 року Кабмін ухвалив постанову про створення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ). Згідно з документом, Комісія реалізує державну політику у сфері грального бізнесу.
На початку травня 2023 року Михайло Федоров повідомляв, що уряд підтримав законодавчу ініціативу щодо ліквідації КРАІЛ і документ було відправлено на розгляд у Верховну раду.
У лютому 2024-го Федоров повідомляв, що парламентський комітет з фінансів податкової та митної політики підтримав ліквідацію комісії з регулювання азартних ігор та лотерей й автоматизацію видач гральних ліцензій у сфері азартних ігор.
