"Для боротьби з корупцією". НАЗК співпрацюватиме з Женевським центром з урядування в секторі безпеки

"Для боротьби з корупцією". НАЗК співпрацюватиме з Женевським центром з урядування в секторі безпеки

Корупція
НАЗК. Фото: УНІАН

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) і Женевський центр з урядування у сфері безпеки (DCAF) підписали меморандум про співпрацю та обмін інформацією. Серед іншого документ передбачає проведення спільних консультацій, досліджень та аналізу стану дотримання антикорупційного законодавства.

Про це повідомляє пресслужба НАЗК.

"Розбудова антикорупційної сфери в Україні включає як формування доброчесної поведінки серед населення, так і роботу з нормативно-правовими актами. Саме НАЗК перевіряє законопроєкти на наявність корупційних ризиків, зокрема законодавчої ініціативи щодо мобілізації, а також створює просвітницькі матеріали. Ми готові поширювати свої напрацювання та використовувати їх у секторі безпеки та оборони", – зазначив заступник голови НАЗК Ярослав Любченко.

Співпраця з DCAF планується за напрямами:

  • проведення взаємних консультацій, спільних досліджень та аналізу стану дотримання антикорупційного законодавства та розбудови доброчесності у секторі безпеки та оборони;
  • проведення спільних заходів та ініціатив щодо підвищення рівня доброчесності;
  • обмін інформацією, професійними та інформаційно-просвітницькими матеріалами, документами, кращими практиками, що сприятиме взаємному розумінню та аналізу стану виконання антикорупційного законодавства та ініціатив;
  • посилення інституційної спроможності НАЗК шляхом проведення навчань, експертної підтримки в удосконаленні законодавства.

У НАЗК зазначили, що першими кроками у співпраці з DCAF будуть ідентифікація корупційних ризиків у секторі безпеки та оборони, зокрема тих, що пов'язані з повномасштабним вторгненням РФ в Україну до їх усунення та мінімізації, а також розробка навчального онлайн-курсу для керівного складу органів сектору безпеки і оборони на базі "Посібника для керівника". Команда відомства презентувала цей посібник на пленарній сесії 10-ї конференції країн-учасниць Конвенції ООН проти корупції, де він отримав схвальні відгуки.

"Для нас важливо визначити пріоритетні напрями в роботі, оскільки НАЗК поглиблено працює у сфері протидії та запобігання корупції. Співпраця з НАЗК дозволить отримувати точнішу інформацію щодо корупційних ризиків у секторі безпеки в Україні”, – наголосив голова відділу Європи та Центральної Азії DCAF Дарко Станчич.

Гучні корупційні скандали у Міноборони

Міноборони підозрюють у розкраданні коштів на закупівлях харчів для Збройних сил України. 21 січня 2023 року видання "Дзеркало тижня" опублікувало матеріал журналіста і засновника проєкту "Наші гроші" Юрія Ніколова, у якому стверджується, що за участі Міністерства оборони України розкрадаються кошти на закупівлі харчів для ЗСУ. Зокрема, за словами журналіста, відомство, законтрактувало яйця по 17 грн за штуку, тоді як роздрібна ціна в магазині Києва зараз близько 7 грн за штуку, а картоплю замовили по 22 грн за кілограм, при цьому роздрібна ціна в магазині становить 8–9 грн.

У Міноборони заявили, що інформація про закупівлю харчування для армії за завищеними цінами розповсюджується з ознаками навмисних маніпуляцій та вводить в оману. У відомстві повідомили, що проводять внутрішню перевірку та готують матеріали до СБУ для проведення розслідування щодо поширення свідомо неправдивих даних.

На тлі скандалу подав у відставку заступник міністра оборони Олександр Шаповалов. Згодом звільнений Шаповалов отримав підозру від ДБР. Також НАБУ затримало підприємців, які продавали військовим яйця по 17 гривень.

Закупівля неякісних бронежилетів для війська

16 червня 2023 року СБУ оголосила ексзаступнику міністра оборони В'ячеславу Шаповалову та його підлеглому підозру в причетності до розкрадання бюджетних коштів на закупівлі бронежилетів та зимової форми для підрозділів ЗСУ.

4 листопада 2023 року СБУ повідомила про підозру колишньому заступнику міністра оборони України В'ячеславу Шаповалову у розтраті державних коштів на майже 1 млрд гривень за неякісну зимову форму для ЗСУ. За словами адвоката Сергія Мітюріна, це вже третя підозра Шаповалову. Перші дві колишній урядовець отримав у справі про бронежилети — одну від ДБР, іншу — за результатами досудового розслідування від СБУ.

26 січня 2024 року Державне бюро розслідувань завершило досудове розслідування стосовно колишніх високопосадовців Міноборони України, які закупали неякісну амуніцію для військових. Після ознайомлення адвокатів з матеріалами справи її передадуть до суду.

Справа щодо розкрадання коштів на закупівлі снарядів для ЗСУ

27 січня 2024 року співробітники Служби безпеки України прийшли з обшуками до посадовців Міноборони та менеджерів "Львівського арсеналу".

СБУ за сприяння Міністерства оборони викрила схему розкрадання державних коштів під час закупівлі боєприпасів для ЗСУ. Правоохоронці задокументували дані та встановили всіх осіб, причетних до оборудки.

За матеріалами справи, п'ятьом фігурантам оголосили підозру за ч. 5 ст. 191 ККУ (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені організованою групою). Їм загрожує до 12 років ув'язнення з конфіскацією майна.

За даними слідства, у жовтні 2022 року фігуранти справи уклали з Міністерством оборони контракт на постачання 100 тисяч мінометних пострілів іноземного виробництва. Постачання озброєння не відбулося, попри зобов’язання розпочати їх у грудні 2022 року. Водночас Міноборони переказало постачальнику озброєнь — компанії "Львівський арсенал" — 97% суми, передбаченої угодою.

Одного з підозрюваних, а саме ексочільника департаменту Міноборони Олександра Лієва, затримали під час спроби виїхати за кордон.

29 січня Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) після тривалого засідання відхилив клопотання прокурора і не обрав запобіжний захід екскерівнику департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони Олександру Лієву.

12 лютого ВАКС взяв під Лієва під варту до 8 квітня із правом внесення застави у розмірі 50 мільйонів гривень. Сам Лієв після судового засідання заявив, що він шокований рішенням суду, а запропонована застава неспівставна з його доходами і зарплатою.

Корупційний скандал у Верховному суді

15 травня 2023 року НАБУ і САП заявили про викриття схеми одержання неправомірної вигоди керівництвом та суддями Верховного Суду. Правоохоронці затримали чинного голову Верховного Суду Всеволода Князєва та вилучили 2,7 млн доларів.

Також голові Верховного Суду Князєву та його спільникові – адвокату повідомили про підозру у справі щодо отримання хабаря.

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) оприлюднило записи прослуховування голови Верховного Суду Всеволода Князєва у справі щодо отримання ним хабаря.

16 травня у Верховному Суді скликали позачерговий пленум. На пленумі зі 168 судів Верховного Суду були присутні понад 140 суддів. 142 голосами судді ухвалили заяву, у якій взяли на себе повну відповідальність за події, "що відбуваються у зв'язку з імовірними корупційними діяннями його окремих представників".

Пленум Верховного Суду висловив недовіру голові ВСУ Всеволоду Князєву та достроково позбавив його статусу очільника Верховного суду.

18 травня Вищий антикорупційний суд України обрав запобіжний захід ексголові Верховного суду Всеволоду Князєву у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у 107 млн гривень. Він мав перебувати під вартою до 14 липня.

31 травня адвокати Князєва подали апеляцію, але суд її відхилив, залишивши колишнього голову Верховного суду під вартою. Водночас йому зменшили суму застави до 75 млн, і потім зменшували цю суму ще кілька разів.

11 липня ВАКС залишив Всеволода Князєва під вартою із правом внесення застави у 75 мільйонів гривень.

2 листопада 2023 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила колишнього голову Верховного суду Всеволода Князева під вартою до 9 грудня.

5 грудня Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомляла, що тримання Князєва під вартою продовжили до 2 лютого 2024 року, водночас розмір застави вчергове зменшили — з 35 млн грн до 27 млн грн. Після цього також у грудні суд зменшив Князєву заставу з 27 до 20 млн гривень.

Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) 30 січня продовжив запобіжний захід ексголові Верховного суду Всеволоду Князєву у вигляді тримання під вартою до 29 березня 2024 року. Також суд зменшив Князєву заставу з 20 до 18,168 мільйона гривень.

Вже 31 січня за Князєва внесли заставу і він вийшов із СІЗО.

Олігарх Ігор Коломойський

2 вересня 2023 року Коломойський отримав підозру в шахрайстві за матеріалами Служби безпеки України та Бюро економічної безпеки.

"Встановлено, що протягом 2013-2020 років Ігор Коломойський легалізував понад пів мільярда грн шляхом їх виводу за кордон, використовуючи при цьому інфраструктуру підконтрольних фінустанов", — вказали в СБУ.

Згодом йому обрали запобіжний захід в справі про шахрайство у вигляді тримання під вартою на 60 діб із можливістю внесення застави у понад 509 мільйонів гривень.

7 вересня Коломойський отримав підозру в заволодінні 9,2 мільярда гривень "ПриватБанку". НАБУ та САП вжили заходи щодо арешту його активів.

Правоохоронці 15 вересня оголосили бізнесмену нову підозру за трьома статтями у справі про заволодіння 5,8 мільярда гривень.

Наступного дня Шевченківський районний суд переобрав запобіжний захід Коломойському, змінивши розмір застави на 3 мільярди 891 мільйон гривень.

21 грудня 2023 року бізнесмену зменшили розмір застави з 3 мільярдів 891 мільйона гривень до 2 мільярдів 650 мільйонів гривень.

22 січня Шевченківський районний суд Києва залишив бізнесмена Ігоря Коломойського під вартою до 2 березня із заставою у розмірі 2,65 мільярда гривень.

28 лютого Шевченківський райсуд Києва до 25 квітня продовжив тримання Ігоря Коломойського під вартою та зменшив розмір застави — до 2,4 млрд гривень.

На початок